Ухвала суду № 61524512, 22.09.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сало А.Б.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"22" вересня 2016 р. Справа № 817/346/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,

представника прокуратури, представників третіх осіб ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "29" березня 2016 р. у справі за позовом Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправним та скасування рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненська місцева прокуратура в інтересах держави в особі Рівненської міської ради звернулась до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг, Головного територіального управління юстиції в Рівненській області, Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання протиправним та скасування рішення.

10.03.16 року прокурор подав клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Реєстраційній службі Рівненського міського управління юстиції та Рівненському регіональному центру надання адміністративних послуг вчиняти реєстраційні дії - внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3.

Обґрунтовуючи подане клопотання зазначив, державним реєстратором Рівненського міського управління юстиції Рівненської області та Рівненським регіональним центром надання адміністративних послуг можуть вчинятись реєстраційні дії щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.10.2015 спірна нерухомість, відносно якої вчинялися реєстраційні дії, неодноразово відчужувалась на користь третіх осіб. Вважає, що в разі невжиття заходів забезпечення позову стане неможливим захист прав, свобод та інтересів позивача або для їх реалізації необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки наявні підстави вважати, що спірне майно може бути відчужено на користь третіх осіб.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року клопотання Рівненської місцевої прокуратури про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовом Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради до Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції; Головного територіального управління юстиції у Рівненській області; Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації", третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" - задоволено.

Заборонено Головному територіальному управлінню юстиції та Рівненському регіональному центру надання адміністративних послуг та будь - яким іншим особам вчиняти будь - які дії та приймати рішення щодо вчинення реєстраційних дії - внесення будь-яких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, до набрання рішенням суду законної сили.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29 березня 2016 року з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, вважає, що позивач не довів яка саме шкода його правам та інтересам може бути заподіяна, в чому вона полягає та чим це підтверджується.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Зі змісту позовної заяви та відокремлених матеріалів справи вбачається, що 08.07.2014 між ГОВ «Компанія Фаді» та ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення літ. А-3, складові частини літ.а3, а5, тераса, загальною площею 15,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Договір посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Онофрейчук С.Й.

У пункті 6 вказаного договору зазначено, що майно розташоване на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні на підставі договору оренди від 15.08.2005 (кадастровий номер земельної ділянки 5610100000:01:027:0063), укладеного між Рівненською міською радою та ТОВ «Рівне-Стиль».

На підставі, даного договору, 08.07.2014 Реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції здійснено державну реєстрацію права власності на вказаний об'єкт за ОСОБА_4

У подальшому, 02.09.2014 внесено відомості в Державний реєстр речових прав - нерухоме майно, індексний номер рішення 15518536, щодо зміни адреси, а саме, АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3.

ОСОБА_4 самовільно здійснив добудову вищевказаного приміщення загальною площею 85,2 кв. м, та ввів його в експлуатацію, відтак загальна площа нерухомості збільшилась до 100,8 кв. м. В подальшому проведено державну реєстрацію права власності на даний об'єкт.

У зв'язку з цим, 26.12.2014 державним реєстратором Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області (індексний номер рішення 18374727) ОСОБА_7 внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 6253276) змінено загальну площу об'єкта нерухомості - нежитлового приміщення літ. «а1», зокрема збільшено площу на 85,2 кв.м. за рахунок врахування площі закритої тераси І, ліг. «аЗ, а5».

Прокурор стверджує, що договір оренди земельної ділянки від 15.08.2005, укладений між Рівненською міською радою та ТОВ «Рівне-Стиль», на який посилаються сторони у договорі купівлі-продажу від 08.07.2014, розірваний на підставі рішення господарського суд Рівненської області від 29.11.2013, яке набрало законної сили 30.01.2014.

Таким чином, на момент укладення вищевказаних договорів купівлі-продажу та внесення відповідних змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно правовстановлюючі документи на користування земельними ділянками по АДРЕСА_4 та АДРЕСА_3 були відсутні. Вказане також підтверджується листом Рівненської міської ради від 28.10.2015. У подальшому, 24.03.2015 ОСОБА_4 відчужив на користь ОСОБА_3, за договором купівлі-продажу, вищезазначене нежитлове приміщення, загальною площею 100,8 кв.м.

Прокурор наполягає, що органом місцевого самоврядування земельні ділянки по АДРЕСА_3 в користування (власність) ТОВ «Компанія Фаді», ОСОБА_4, ОСОБА_3 не надавались.

Саме вчинення вищенаведених дій державним реєстратором Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області стало приводом для звернення прокурора в інтересах міської ради до суду з даним позовом, оскільки позивач вважає такі дії державного реєстратора протиправними, вчиненими без належних правових підстав.

Задовольняючи заяву про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції з посиланням на ст.ст.117, 118 КАС України дійшов висновку, що позивач навів такі обставини, що є достатніми для задоволення клопотання про забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст.ст.117,118 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 117 КАС України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі;

2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів;

3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому;

4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Для забезпечення адміністративного позову суд може:

1) зупинити дію всього рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються;

2) заборонити вчиняти певні дії.

Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" та Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 06.03.2008 року №2 "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 17 Постанови Пленуму ВАСУ № 2 від 06.03.2008 р. застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпеченням позову у такий спосіб суди виходять за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Задовольняючи клопотання про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що діями відповідача 1 позивачу вже завдано шкоду, а також існує очевидна небезпека подальшого заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, у вигляді перешкоджання законній діяльності, шляхом подальшого внесення недостовірних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, незаконного відчуження майна на користь інших осіб, що без вжиття заходів забезпечення позову для відновлення порушених прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, зокрема шляхом звернення до суду з позовами щодо вилучення майна тощо. Крім того, вважає, що очевидними є ознаки протиправності дій суб'єкта владних повноважень - державного реєстратора Реєстраційної служби Рівненського міського управління юстиції Рівненської області посилаючись при цьому на те що Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12015180010000674 по факту незаконного введення в експлуатацію самовільно збудованого приміщення по АДРЕСА_4, а також проведення державної реєстрації права власності на даний об'єкт.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки міська рада як суб"єкт владних повноважень у своїй діяльності має керуватись положеннями Конституції України та приписами Законів, відтак посилання на можливе перешкоджання законній діяльності позивача є недоречним.

Крім того, виходячи зі змісту поданої заяви, пояснень прокурора в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість клопотання, оскільки як у заявленому клопотанні, так і в матеріалах, доданих до позову, відсутні докази очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам саме позивача, неможливості захисту цих прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів або необхідності докласти для їх відновлення значних зусиль та витрат.

Колегія суддів також наголошує, що висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваного рішення державного реєстратора можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів у справі в судовому засіданні.

З матеріалів та наданих суду доказів взагалі не вбачається зв'язку між вчиненими реєстратором реєстраційними діями щодо переходу права власності на нерухоме майно (будівлю) та правами позивача як власника земельної ділянки. Крім того, Рівненська міська рада, як орган місцевого самоврядування не позбавлена права звертатись до відповідних органів, в тому числі і до суду з приводу вчинення власниками спірної будівлі самовільного будівництва аж до вимоги про його знесення.

Суд апеляційної інстанції виходить з того, що будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Колегія суддів вважає, що позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, а в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга третьої особи є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення, оскаржувана ухвала, постановлена всупереч вимогам статті 118 КАС України, - скасуванню з постановленням нової ухвали, якою в задоволенні клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від "29" березня 2016 р. скасувати.

В задоволенні клопотання Рівненсьої місцевої прокуратури про забезпечення позову у справі №817/346/16 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "23" вересня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Рівненська міська рада вул. Соборна, 12-А,м.Рівне,Рівненська область,33028

3-Рівненська місцева прокуратура в інтересах держави в особі вул.Гарна,29,м.Рівне,33001

4- Прокуратура Житомирської області

5- відповідачам: Реєстраційна служба Рівненського міського управління юстиції вул.Шевченка,45,м.Рівне,33013

6-Головне територіальне управління юстиції у Рівненській області вул.Замкова,29,м.Рівне,33028

7-Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг майдан Просвіти,2,м.Рівне,33000

8-третій особі: ОСОБА_4 - АДРЕСА_1,33014

9- представник ОСОБА_8 АДРЕСА_5

10-ОСОБА_9 - АДРЕСА_2,33024

11 представник ОСОБА_10 АДРЕСА_6

12-Комунальне підприємство "Рівненське міське бюро технічної інвентаризації" - вул.Шевченка,45,м.Рівне,33013,