Постанова № 61524232, 14.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2016 р. Справа№ 910/7862/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Смірнової Л.Г.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання Громак В.О.

за участю представників:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: Лях К.М. - за належним чином оформленою довіреністю;

від третьої особи: не з`явились,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р.

у справі №910/7862/16 (суддя Смирнова Ю.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (ПАТ "Укрзалізниця")

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДП "Донецька залізниця"

про стягнення 77523,63 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" збитків у розмірі 77523,63 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно із залізничною накладною №51487296 на адресу позивача 24.07.2016р. зі станції відправлення "Ровеньки" Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був відправлений вагон №68618024 з вантажем антрацит, вантажовідправником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит". Вказаний вагон на станцію призначення не прибув, про що було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015р. Вартість вантажу у вказаному вагоні склала 77523,63 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, як правонаступника усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Донецька залізниця", 77 523,63 грн. суми збитків.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/7862/16 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Наводячи підстави, з яких порушено питання про скасування оскаржуваного рішення, скаржником зазначено про невідповідність висновків фактичним обставинам справ, неповне з'ясування судом обставин справи.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2016р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Кропивної Л.В., судді: Смірнова Л.Г., Шапран В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 14.09.2016р.

06.09.2016р. до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому його представник вказував на необґрунтованість апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін.

Позивач та третя особа до судового засідання, що відбулось 14.09.2016р., не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та третьої особи не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи є можливим.

У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Місцевим господарським судом вірно встановлено та матеріалами справи підтверджується, що відповідно до залізничної накладної №51487296 на адресу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" 24.07.2016р. зі станції відправлення "Ровеньки" Донецької залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було відправлено вагон №68618024 з вантажем антрацит, вантажовідправником яких є Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит".

Вказаний вагон на станцію не прибув, у зв'язку з чим було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015р., в якому зазначено, що відправником було відправлено вантажоодержувачу 138000 кг антрациту у вагоні №68618024, однак вагон не прибув.

Вартість втраченого вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до договору № УПр14/28/162 від 30.12.2013р., укладеного між правопопередником Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдинг" рахунку-фактури вантажовідправника (Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Ровенькиантрацит") № 1330 від 26.07.2014р., з урахуванням норми недостачі вантажу 2%, складала 77523,63 грн.

Як зазначав позивач, відповідно до пункту 2 Статуту ПАТ "Українська залізниця", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015р., ПАТ "Українська залізниця" утворено як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення публічного акціонерного "Українська залізниця". Відтак, на думку позивача, відповідач є правонаступником усіх прав і обов'язків, зокрема Державного підприємства "Донецька залізниця".

З огляду на те що, позивач просив стягнути суму збитків у розмірі 77523,63 грн. саме з відповідача у справі, відповідач у відзиві заперечував проти задоволення позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що ПАТ "Українська залізниця" є неналежним відповідачем у справі, оскільки не є правонаступником прав і обов'язків ДП "Донецька залізниця", яка на даний час існує, як юридична особа.

Підпунктом 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Стаття 224 Господарського кодексу України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Вимогами статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у разі порушення його цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому збитки визначаються, як втрата, яку особа отримала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила чи повинна зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально отримати при звичайних обставинах, якщо б його право не було порушено (упущена вигода).

Стаття 623 Цивільного кодексу України зобов'язує сторону, яка порушила зобов'язання відшкодувати завданні у результаті цього збитки

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно із статтею 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно ст. 115 Статуту, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Матеріалами справи підтверджується, що договір перевезення вантажу був укладений між позивачем та Державним підприємством "Донецька залізниця" вагон №68618024 був прийняті до перевезення Державним підприємством "Донецька залізниця", на станцію призначення не прибув, у зв'язку з чим було складено комерційний акт №724384/1316 від 30.10.2015р. із зазначенням кількості відправленого вантажу.

Колегія не погоджується з доводами позивача про те, що відповідач є правонаступником прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця" у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", як нова юридична особа утворене згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Як вбачається із положень наведеного вище Закону та постанови Кабінету Міністрів України всі підприємства, на базі яких утворюється ПАТ "Укрзалізниця", реорганізовуються шляхом злиття.

Статут Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" затверджено постановою Кабінету Міністрів України №735 від 02.09.2015р.

Реорганізація юридичної особи, як самостійний вид її припинення, передбачає проведення певної процедури та характеризується деякими особливостями. Так, зокрема, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ст. 104 ЦК України); комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов'язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (ст. 107 ЦК України).

Відповідно до чинного цивільного законодавства України, при реорганізації (злитті) юридичних осіб перехід прав і обов'язків до новоутвореної юридичної особи відбувається на підставі передавального акта, в якому про це має бути чітко зазначено.

Про необхідність затвердження таких передавальних актів йдеться й у постанові Кабінету Міністрів України № 200 від 25.06.2014р. "Про утворення Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця".

Отже, сама по собі вказівка, яка міститься в Законі України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", Постанові Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. та статуті відповідача про те, що Публічне акціонерне товариство "Українська Залізниця" є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, не означає автоматичного правонаступництва без проведення інвентаризації майна та затвердження передавальних актів і припинення юридичних осіб таких підприємств.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Вищого господарського суду України від 15.12.2015р. у справі № 34/16, від 23.02.2016р. у справі №905/2470/15.

За змістом пунктів 4 і 5 постанови Кабінету Міністрів України №200 від 25.06.2014р. проведенню реорганізації (злиття) має передувати проведення інвентаризації майна підприємств, що реорганізуються (зливаються), та складання актів інвентаризації майна, після чого мають складатися та затверджуватися передавальні акти майна та зведені акти майна, що вносяться до статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Крім цього, в п. 5 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що майно (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна, що затверджуються Міністерством інфраструктури відповідно до цього пункту, а відображається в балансі (крім зобов'язань підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, які розташовані на тимчасово окупованій території) і закріплюється в частині активів за Публічним акціонерним товариством "Укрзалізниця" на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014р.

Постановою Кабінету Міністрів України № 604 від 12.11.2014р. "Деякі питання інвентаризації майна підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції" передбачено, що проведення інвентаризації та оцінки майна (активи, власний капітал та зобов'язання) підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, їх структурних підрозділів, яке розміщене на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції, має бути здійснено після завершення тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, а також завершення проведення антитерористичної операції, після чого мають бути подані пропозиції щодо зміни статутного капіталу Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця".

Державне підприємство "Донецька залізниця" знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції (із юридичною адресою в м. Донецьк), залишається юридичною особою, свої зобов'язання та документи на їх підтвердження до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" не передавало (відповідні передавальні акти не складалися і не затверджувалися), самостійно продовжує здійснювати свою господарську діяльність та має нести відповідальність за договірними та позадоговірними зобов'язаннями, що виникли за його участі.

Таким чином, ПАТ "Укрзалізниця" не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення антитерористичної операції (в тому числі й Державного підприємства "Донецька залізниця"), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов'язків до Публічного акціонерного товариства "Укрзалізниця" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №604 від 12.11.2014р. призупинена до завершення проведення антитерористичної операції.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції триває до дати набрання чинності Указу Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд вважає передчасними висновки позивача у справі про те, що відповідач є правонаступником всіх прав та обов'язків ДП "Донецька залізниця", а відтак несе відповідальність за збереження таким підприємством вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі.

За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірно висновку про відмову у задоволенні позову.

З огляду на встановлене, судова колегія не вбачає підстав для скасування прийнятого судом першої інстанції рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/7862/16 слід залишити без задоволення, а оскаржуваний судовий акт - без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на апелянта.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/7862/16 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2016р. у справі №910/7862/16 - залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7862/16 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді Л.Г. Смірнова

В.В. Шапран