Рішення № 61524188, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016Справа №910/13636/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Год-Сервіс",

про стягнення вартості орендованого майна на загальну суму 47 876,98 грн.

Суддя Комарова О.С

Представники сторін:

від позивача: Ситюк С.І. (представник за довіреністю);

від відповідача: не з'явились.

У судовому засіданні 20 вересня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Л.К.О.", 26.07.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою вих. 364 від 24.05.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Год-Сервіс", про стягнення вартості орендованого майна на загальну суму 47 876,98 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/13636/16 та призначено розгляд справи на 16.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року розгляд справи відкладено на 30.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2016 року розгляд справи відкладено на 20.09.2016 року.

Представник позивача 20.09.2016 року у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги та дав пояснення по суті спору, а також подав до суду лист, який було долучено до матеріалів справи.

Представник відповідач у судове засідання 20.09.2016 року не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (надалі - позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Год-Сервіс" (надалі - відповідач, суборендар) укладено договір суборенди № 18938-1994 (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, по тексту - Договір), відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Орендар передає Суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а Суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (надалі іменується майно"), та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату. Перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва Майна, місцезнаходження, вартість та кількість Майна зазначаються в наступній таблиці.

№ п/п Перелік та модель майнаЗаводський номер майнаІнвентарний номер майнаВартість майнаМісце знаходження майна1MEDIUM XIIIB-400 «Прозора»58922588624647,42місто Київ, вулиця Святославська, 152OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» зима-літо28669390736427,39місто, Київ, вулиця Іскрівська, 123Електролюкс V-400T «Оболонь»243505995274572222,87місто, Київ, вулиця Іскрівська, 124Електролюкс V-400T «Оболонь»538007835938202371,63місто Київ, вулиця Святославська, 155Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок47479629828789,05місто Київ, вулиця Антонова, 46Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок44169629748789,05місто Київ, вулиця Волинська, 8/227Інтер-950 «Оболонь» (двохкамерний)59628828255683,42місто Київ, вулиця Антонова, 48Каркас до холодильника OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» 922099966,66місто, Київ, вулиця Іскрівська, 12 Всього 39 897,49

Пунктом 2.7. Договору встановлено, представники орендаря та власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням Відповідачем Майна як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації Відповідачем майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів підтверджуючих поточний стан Майна та порядок його використання.

Відповідно до п. 5.1.18. суборендар зобов'язався не змінювати місцезнаходження Майна, яке вказано у п. 1.2. даного Договору (або у Специфікації) без письмового погодження такого переміщення з орендарем та власником.

Пунктом 7.5.1 встановлено, що суборендар або Власник має право достроково розірвати Договір шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання, в разі, якщо суборендар використовує майно в порушення умов даного Договору.

Пунктом 6.2. Договору зазначено, у випадку втрати суборендарем Майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли в наслідок дії обставин непереборної сили) або неповернення майна відповідно до п. 2.3 договору, суборендар зобов'язаний відшкодувати вартість орендарю вартість майна, вказану у п. 1.2 договору із врахуванням ПДВ.

Позивач зазначив, що 14 червня 2011 року між сторонами було підписано акт прийому - передачі майна в суборенду, відповідно до якого Орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування майно на загальну суму 39 897,49 грн. та 7 979,49 грн. ПДВ, що складає 47 876,98 грн. (копія акту наявна в матеріалах справи), яке наведено в таблиці нижче.

№ п/п Перелік та модель майнаЗаводський номер майнаІнвентарний номер майнаВартість майнаМісце знаходження майна1MEDIUM XIIIB-400 «Прозора»58922588624647,42місто Київ, вулиця Святославська, 152OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» зима-літо28669390736427,39місто, Київ, вулиця Іскрівська, 123Електролюкс V-400T «Оболонь»243505995274572222,87місто, Київ, вулиця Іскрівська, 124Електролюкс V-400T «Оболонь»538007835938202371,63місто Київ, вулиця Святославська, 155Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок47479629828789,05місто Київ, вулиця Антонова, 46Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок44169629748789,05місто Київ, вулиця Волинська, 8/227Інтер-950 «Оболонь» (двохкамерний)59628828255683,42місто Київ, вулиця Антонова, 48Каркас до холодильника OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» 922099966,66місто, Київ, вулиця Іскрівська, 12 Всього 39 897,49

Позивачем вказано, що на підставі Наказу генерального директора ТОВ «Л.К.О.» про створення ревізійної комісії уповноваженими представниками позивача 12 травня 2016 року проведена перевірка наявності переданого в оренду майна, його стану та використання за цільовим призначенням. У ході перевірки позивачем було встановлено, що майно, передане Відповідачу за узгодженим сторонами місцезнаходженням, фактично відсутнє, що підтверджується відповідним актом.

Надалі, 17 травня 2016 року Позивачем було відправлено Відповідачу повідомлення №322 від 16.05.2016 року про припинення дії Договору та вимога повернути передане в оренду майно чи у випадку втрати або пошкодження такого майна компенсувати його вартість, однак станом на 24 травня 2016 року Відповідач не повернув орендоване майно та не повідомив Позивача про свою позицію з даного приводу.

Таким чином, позивач, внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором суборенди № 18938-1994 від 141.06.2011 року звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з відповідними приписами ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Так, приписами ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Положеннями ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як було встановлено судом, 14 червня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Год-Сервіс" укладено договір суборенди № 18938-1994, відповідно до п.п. 1.1, 1.2 якого Орендар передає Суборендареві у строкове платне користування (оперативну суборенду), а Суборендар приймає торгово-рекламне обладнання, та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату. Перелік, модель, заводський номер (за наявності), рік виробництва Майна, місцезнаходження, вартість та кількість Майна зазначаються в наступній таблиці.

№ п/п Перелік та модель майнаЗаводський номер майнаІнвентарний номер майнаВартість майнаМісце знаходження майна1MEDIUM XIIIB-400 «Прозора»58922588624647,42місто Київ, вулиця Святославська, 152OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» зима-літо28669390736427,39місто, Київ, вулиця Іскрівська, 123Електролюкс V-400T «Оболонь»243505995274572222,87місто, Київ, вулиця Іскрівська, 124Електролюкс V-400T «Оболонь»538007835938202371,63місто Київ, вулиця Святославська, 155Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок47479629828789,05місто Київ, вулиця Антонова, 46Інтер-1200 бренд ТМ «Оболонь» + замок44169629748789,05місто Київ, вулиця Волинська, 8/227Інтер-950 «Оболонь» (двохкамерний)59628828255683,42місто Київ, вулиця Антонова, 48Каркас до холодильника OPTIMA XIIIB-600 «Оболонь» 922099966,66місто, Київ, вулиця Іскрівська, 12 Всього 39 897,49

Матеріалами справи підтверджено, що 14 червня 2011 року між сторонами було підписано акт прийому - передачі майна в суборенду, відповідно до якого Орендодавець передає, а суборендар приймає в строкове платне користування майно на загальну суму 39 897,49 грн. та 7 979,49 грн. ПДВ, що складає 47 876,98 грн. (копія акту наявна в матеріалах справи, яке наведено у таблиці

Також, як вбачається з матеріалів справи, на підставі Наказу генерального директора ТОВ «Л.К.О.» про створення ревізійної комісії уповноваженими представниками позивача 12 травня 2016 року проведена перевірка наявності переданого в оренду майна, його стану та використання за цільовим призначенням. У ході перевірки позивачем було встановлено, що майно, передане Відповідачу за узгодженим сторонами місцезнаходженням, фактично відсутнє, що підтверджується відповідним актом.

В подальшому 17 травня 2016 року позивачем було відправлено відповідачу повідомлення №322 від 16.05.2016 року про припинення дії Договору та вимога повернути передане в оренду майно чи у випадку втрати або пошкодження такого майна компенсувати його вартість (докази направлення наявні в матеріалах справи), однак станом на 24 травня 2016 року Відповідач не повернув орендоване майно та не повідомив Позивача про свою позицію з даного приводу.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

Враховуючи те, що відповідачем не спростовано обов'язку відшкодування заявленої до стягнення позивачем заборгованості за спірним договором суборенди, беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми вартості переданого в оренду майна у розмірі 47 876,98 грн. є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі про стягнення суми вартості переданого в оренду майна в розмірі 47 876,98 грн.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України в розмірі 1378,00 грн. покладаються на позивача. Судові витрати в розмірі 1378,00 грн. в частині стягнення заборгованості покладаються на відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні позовної заяви було сплачено 1450,00 грн. судового збору. Проте, відповідно до Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на момент звернення позивача із позовом до суду, за подання позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.) та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (206 700,00 грн.).

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Тобто позивач повинен був сплатити 1 378,00 грн. (47 876,98 грн.*1,5%) судового збору. Таким чином, зайво сплачений судовий збір в розмірі 72,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Год-Сервіс" (03151, м. Київ, ВУЛИЦЯ СВЯТОСЛАВСЬКА, будинок 15; ЄДРЮОФОП 24583963) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (ЄДРЮОФОП 37317990, адреса: 03062, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЕКСКАВАТОРНА, будинок 35) суму вартості переданого в оренду майна в розмірі 47 876,98 грн. (сорок сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 98 копійок) та судовий збір - 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень). Видати наказ.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Л.К.О." (ЄДРЮОФОП 37317990, адреса: 03062, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЕКСКАВАТОРНА, будинок 35) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 72,00 грн. (сімдесят дві гривні). Видати наказ.

4. Копію рішення надіслати відповідачу у справі 910/13636/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 23.09.2016 року.

Суддя О.С. Комарова