Ухвала суду № 61523528, 15.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 вересня 2016 рокусправа № 808/841/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19 січня 2016 року),

відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 04 січня 2016 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року

у справі №808/841/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм»

до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просить визнати протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 18 грудня 2015 №0002312201, яким нараховано пеню у сумі 438728,64 гривень; від 01 березня 2016 року №0000152201, яким нараховано пеню у сумі 23,65 гривень та №0000142201, яким нараховано пеню у сумі 510 гривень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечує.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як підтверджується матеріалами справи, відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту №01/2013 від 03 квітня 2013 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Трейлінг Ризорсис» за період за 03 квітня 2013 року по 11 листопада 2015 року, за результатами якої складено акт від 01 грудня 2015 року №1187/08-28-22-01/37708254.

Згідно з висновками акту, перевіркою встановлено порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності по виконанню зовнішньоекономічного імпортного контракту №01/2013 від 03 квітня 2013 року з товариством з обмеженою відповідальністю «Тейлінг Ризорсис»; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2015 року №0002312201, яким позивачу нараховано пеню в сумі 438728,64 гривень за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД та податкове повідомлення-рішення від 18.12.2015 № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано пеню в сумі 510 гривень за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18 лютого 2016 року скасовано податкове повідомлення-рішення від 18 лютого 2015 року №0002322201 та зобовязано відповідача винести податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за не подачу Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходиться за її межами на суму 510 гривень, та залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2015 № НОМЕР_2; збільшено на 23,65 гривень суму застосованих штрафних санкцій у вигляді пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД та зобовязано відповідача на суму такого збільшення направити платнику податків окреме податкове повідомлення-рішення.

На підставі рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області, відповідачем 01 березня 2016 року винесено податкові повідомлення-рішення:

№0000152201, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 23,65 гривень;

№0000142201, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 510 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» на виконання зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу оксиду молібдену від 03 квітня 2013 року укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю «Тейлінг Ресорсиз» (Республіка Вірменія), 15, 20 та 27 жовтня 2014 року позивач здійснив передплату за товар, перерахувавши на рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлінг Ресорсиз» 288000 доларів США з граничним терміном надходження валютних цінностей на митну територію України 13, 18 та 25 січня 2015 року.

09 січня 2015 року позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Тейлінг Ресорсиз» 288000 доларів США.

25 лютого 2015 року, у звязку з поверненням товариством з обмеженою відповідальністю «Тейлінг Ресорсиз», авансових платежів у повному обсязі та на підставі добровільного виконання нерезидентом умов договору, позивач звернувся до суду з заявою про припинення арбітражного провадження №21а/2015.

18 березня 2015 року Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України припинено арбітражне провадження.

Спірні відносини сторін регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Згідно з частинами 1 статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, мають бути здійснені в строк, що не перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Відповідно до пункту 2 статті 32 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» третейський суд приймає постанову про припинення арбітражного розгляду, коли, зокрема, позивач відмовляється від своєї вимоги, якщо тільки відповідач не висуне заперечень проти припинення розгляду і третейський суд не визнає законний інтерес відповідача в остаточному врегулюванні спору.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків рішення суду про задоволення позову.

Таким чином, аналогічні наслідки мають наставати у разі, коли провадження у справі припиняється за заявою резидента про відмову від позову у звязку з тим, що нерезидент виконав зобовязання за експортно-імпортним контрактом після подання позовної заяви до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, що є підтвердженням правомірності поведінки резидента.

Отже, підстава для нарахування пені за порушення термінів має визначатися з урахуванням причин припинення провадження у справі. Зокрема, якщо провадження у справі припинено за заявою позивача про відмову від позовних вимог у звязку з виконанням відповідачем умов контракту, що свідчить про порушення відповідних строків нерезидентом, підстав для поновлення строків та нарахування резиденту пені немає.

На підставі вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення від 01 березня 2016 року №0000142201, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в розмірі 510 гривень, оскільки санкції, передбачені пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» застосовуються лише Національним банком України та підпорядкованими йому особами, якими не є органи державної податкової служби України; цією нормою не передбачено можливість застосування пені як фінансової санкції за вказані порушення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 01 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:І.Ю. Богданенко

Суддя:С.А. Уханенко

Суддя:Ю.М. Дадим