Постанова № 61523485, 15.09.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2016 року о/об 14 год. 04 хв.Справа № 808/1854/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Гудименко Я.А., розглянувши у місті Запоріжжі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1.Військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України, 2.Військової частини А0989 (56 окрема мотопіхотна бригада)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Запорізький обласний військовий комісаріат

про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії щодо нарахування та виплати всіх видів грошового забезпечення у зв'язку зі звільненням з військової служби; видачі грошового атестату (або довідки про розмір грошового забезпечення) і довідки про додаткові види грошового забезпечення за період військової служби, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького адміністративного суду з позовом до Військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України (надалі Відповідач-1), Військової частини А0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) (надалі Відповідач-2), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії Військової частини щодо припинення виплат грошового забезпечення з квітня 2015 року; 2) зобов'язати Військову частину зробити перерахунок сум грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з грудня 2014р. по березень 2015р. включно, за займаною посадою начальника інженерної служби згідно штатного розкладу; 3) зобов'язати Військову частину нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавку за вислугу років), щомісячні додаткові види грошового забезпечення (щомісячну додаткову грошову винагороду, надбавку за виконання особливо важливих завдань, винагороду за безпосередню участь у антитерористичній операції та премію) за займаною посадою начальника інженерної служби згідно штатного розкладу починаючи з квітня 2015р. по день фактичного виключення зі списків особового складу; 4) зобов'язати Військову частину нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразові додаткові види грошового забезпечення: одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби за станом здоров'я на день фактичного виключення зі списків особового складу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; одноразову грошову допомогу у разі звільнення військовослужбовця, призваного на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією на день фактичного виключення зі списків особового складу в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення; грошову компенсацію за невикористані дні щорічної основної відпустки на день фактичного виключення зі списків особового складу; грошову допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення (один раз на рік) на день фактичного виключення зі списків особового складу; 5) зобов'язати Військову частину надати ОСОБА_1 «Грошовий атестат» (або «ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення), а також «ОСОБА_2 про додаткові види грошового забезпечення», які він отримував на протязі останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби, для звернення до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з заявою про призначення пенсії по інвалідності; 6) зобов'язати Військову частину видати наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу з відповідним розрахунком вислуги років у Збройних Силах України на день виключення зі списків особового складу та внести відповідні зміни до Особової справи; 7) стягнути з Військової частини на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в сумі 15000 грн.

В адміністративному позові (а.с.4-13) позивачем зазначено, що позивач перебував на військовій службі у в/ч пп В0131 Збройних Сил України на посаді начальника інженерної служби з 23.04.2014 згідно указу в.о. Президента України «Про часткову мобілізацію» №303 від 17.03.2014. При виконанні обов'язків військової служби в зоні проведення АТО 20.09.2014 позивач отримав поранення та тривалий час знаходився на лікуванні та реабілітації у декількох військових шпиталях та цивільних лікарнях. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №4279т від 01.07.2015 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас відповідно до пп.«б», п.1 ч.8 ст.26, глави IV Закону України №2232-ХІІ від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). Наказом командира військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України (надалі в/ч пп В0131) (по стройовій частині) №172 від 01.07.2015 ОСОБА_1 виключений із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 01.07.2015. Згідно п.74 Розділу VIII (Звільнення з військової служби) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого 07.11.2001 Указом Президента України №1053/2001 (надалі Положення №1053/2001) «Днем звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по стройовій частині виключено зі списків особового складу». Постановою Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №808/8661/15 від 15.02.2016, яка 08.04.2016 набрала законної сили, дії військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу без остаточного розрахунку та без згоди позивача визнані протиправними, а наказ командира в/ч пп В0131 №172 від 01.07.2015 (по стройовій частині) про виключення позивача із списків особового складу частини скасований. Виходячи з того факту, що з моменту набуття рішення суду законної сили (з 08.04.2016) минув майже місяць, 04.05.2016 ОСОБА_1 звернувся до керівництва в/ч пп В0131 (лист вручений адресату 10.05.2016). У листі ОСОБА_1 нагадав, що рішення суду вступило в законну силу і тепер військова частина нарешті повинна провести з позивачем остаточний розрахунок по грошовому забезпеченню, видати новий наказ про виключення позивача із списків особового складу з актуальною на день виключення датою, видати витяг з цього наказу позивачу на руки. А також для розрахунку та нарахування пенсії по інвалідності, яка набута позивачем внаслідок поранення отриманого 20.09.2014 при виконанні обов'язків військової служби в зоні проведення АТО підготувати та видати позивачу на руки наступні документи: 1) грошовий атестат, (або довідку про розмір грошового забезпечення); та 2) довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби. Після поранення, отриманого 20.09.2014 при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні: з 20.09.2014 по 22.09.2014, БСМП, м.Маріуполь; з 22.09.2014 по 25.09.2014, КЗ «Обласна клінічна лікарня ім.І.І.Мечнікова», м.Дніпропетровськ, виписний епікриз №35983; з 25.09.2014 по 24.10.2014, Військово-медичний клінічний центр Південного регіону (надалі ВМКЦ ПР), м.Одеса, виписний епікриз №14749. У подальшому, на підставі довідки військово-лікарської комісії ВМКЦ ПР №1297 від 23.10.2014 в період з 25.10.2014 по 23.11.2014 ОСОБА_1 перебував у 30-денній відпустці за станом здоров'я у зв'язку з отриманим пораненням. В цей період: з 29.10.2014 ОСОБА_1 зарахований «у розпорядження» командувача військ оперативного командування «Південь» відповідно до директиви Міністра оборони України та Генерального штабу ЗСУ від 20.10.2014 №Д-322/1/37ДСК наказом командувача військ ОК «Південь» №59 від 29.10.2014, та перебував у цьому статусі (тобто «у розпорядженні» командувача військ ОК «Південь») до звільнення з військової служби 01.07.2015. Цей факт підтверджується відповідним записом у Послужному списку «Особової справи» офіцера Збройних Сил України ОСОБА_1 Але військова частина польова пошта В0131 Міністерства Оборони України (надалі в/ч пп В0131) повинна була в свою чергу ще видати власний наказ по стройовій частині про зарахування позивача «у розпорядження» ОК «Південь» з відповідним записом у Послужному списку позивача «Особової справи» офіцера ЗСУ та ознайомити позивача з цим документом. Натомість, представник військової частини пп В0131 не зміг надати підтвердження існування цього наказу. Більш того, позивачу не був доведений до відома навіть наказ командувача військ ОК «Південь» №59 від 29.10.2014 і він навіть не знав про його існування. Під час розгляду адміністративної справи №808/8661/15 з'ясувалось, що командування військової частини пп В0131 ще 27.09.2014 отримало від Департаменту фінансів Міністерства оборони України Лист-роз'яснення №248/3/9/1/847 стосовно питань грошового забезпечення поранених та хворих військовослужбовців згідно якого: «1.1. Відповідно до пункту 1.18. розділу III «Інструкції з організації обліку особового складу Збройних Сил України», затвердженої наказом Міністерства оборони України від 26.05.2014 №333 (далі - Інструкція №333), військовослужбовці, які в особливий період унаслідок поранень або через хворобу (далі - поранені) направлені (евакуйовані) на лікування до закладів охорони здоров'я виключаються зі списків особового складу військової частини. Відповідно до телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 24.08.2014р. № 321/К/5752: зазначені військовослужбовці, які виключені зі списків особового складу, направляються до зарахування у розпорядження відповідних командирів (начальників); заклади охорони здоров'я повідомляють командирів військових частин про прибуття поранених військовослужбовців на лікування. 1.2. Військовослужбовцям, зазначеним у пункті 1 цього роз'яснення, виключеним зі списків особового складу, виплата грошового забезпечення здійснюється у військових частинах (органах військового управління), до командирів (начальників) яких (далі - військові частини), поранені зараховуються у розпорядження. 1.3. Військові частини не пізніше дня, наступного за днем виключення зі списків особового складу: а) здійснюють встановленим порядком виплату пораненим грошового забезпечення у зв'язку з їх виключенням зі списків особового складу. б) надсилають грошові атестати до військових частин, куди поранені зараховуються у розпорядження. 1.4. Військові частини, куди поранені військовослужбовці зараховуються у розпорядження: а) інформують військовослужбовців через заклади охорони здоров'я про зарахування на грошове забезпечення; б) здійснюють виплату грошового забезпечення пораненим в першочерговому порядку ...». Натомість, в/ч пп В0131 обмежилась лише сумнівною формальністю відповідним записом в Послужному списку «Особової справи» про зарахування позивача «у розпорядження», жодних інших кроків передбачених пунктами 1.1. - 1.4. Листа-роз'яснення для забезпечення пораненого військовослужбовця належним грошовим забезпеченням керівництвом в/ч пп В0131 не вчинялося. Таким чином, позивач так і не був виключений зі списків особового складу в/ч пп В0131, «Грошовий атестат» не заповнювався та до ОК «Південь» не надсилався, відповідно ОСОБА_1 не отримував від ОК «Південь» повідомлень про зарахування на грошове забезпечення. Оскільки ОСОБА_1 отримав поранення 20.09.2014 та одразу був доставлений (евакуйований) до медичного закладу, то мав би згідно абз.2 п.1.18 Глави 1 (Загальні особливості обліку особового складу в особливий період) Розділу III (Організація та ведення обліку особового складу в особливий період) Інструкції №333 у той же день бути не тільки виключений зі списків особового складу, а відповідно до телеграми начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України №321/К/5752 від 24.08.2014, посилання на яку є у п.1.2. Листа-роз'яснення, - ще й бути зарахованим «у розпорядження». Тобто дві події мали відбутися в один день 20.09.2014. Вичерпний перелік підстав які дозволяють зарахування військовослужбовця у розпорядження відповідних посадових осіб наведений у п.116 (Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів) розділу IV (Призначення на посади та звільнення з посад) «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента №1153/2008 (далі Положення №1153/2008). На момент прийняття рішення про зарахування позивача «у розпорядження» (а саме з 29.10.2014) п.116 Положення №1153/2008 взагалі не передбачав таких підстав, які дозволяли би «зараховувати у розпорядження» військовослужбовців, які в той час знаходились на лікуванні або у відпустці за станом здоров'я після отриманого поранення. Такі підстави з'явились значно пізніше, коли у п.116 Положення №1153/2008 внесені зміни Указом Президента «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ» №417/2015 від 14.07.2015. Так, наприклад, для зарахування у розпорядження в випадку, наведеному позивачем можливо було би послатися на підстави вказані в підпунктах 10) та 15), якими був доповнений п.116 Положення №1153/2008: підпункт 10) «визнання військовослужбовця військово-лікарською комісією непридатним чи обмежено придатним до військової служби - до звільнення з військової служби»; підпункт 15) «якщо військовослужбовці перебувають на тривалому лікуванні у зв'язку з отриманим пораненням або хворобою, отриманою в особливий період, чи у полоні, як заручники або інтерновані особи, - до їх повернення». Але позивач був зарахований у розпорядження не згідно підстав, які передбачені у п.116 Положення №1153/2008, а відповідно до директиви Міністра оборони України та Генерального штабу ЗСУ від 20.10.2014 №Д-322/1/37ДСК. З вказаних підстав позивач вважає наказ командувача військ ОК «Південь» №59 від 29.10.2014 по його «зарахуванню у розпорядження» неправомірним. В мотивувальній частині постанови по справі №808/8661/15 судом також дана оцінка цього наказу як неправомірного. Після завершення 30-денної відпустки за станом здоров'я у зв'язку з отриманим пораненням, 24.11.2014 позивач повернувся до своєї в/ч пп В0131 та у той же день був направлений командиром та начальником медичної служби на обстеження ВПК до ВМКЦ ПР у м.Одеса з метою визначення придатності до військової служби де перебував з 26.11.2014 по 10.12.2014. Штатна BЛK ВМКЦ ПР у м.Одеса, 08.12.2014 провела медичне обстеження та постановила: «на підставі статті 42-б графи III Розкладу хвороб непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час». Постанова штатної BЛK ВМКЦ ПР від 08.12.2014 затверджена ГВЛК ВМКЦ ПР 16.12.2014 за №1261. Документально це рішення BЛK було оформлено як: «Свідоцтво про хворобу» ВМКЦ ПР, м.Одеса №1646 від 08.12.2014 та у трьох примірниках направлено поштою до в/ч пп В0131. Цей документ на думку позивача є основною та єдиною підставою для негайного його звільнення, як військовослужбовця з лав Збройних Сил за станом здоров'я. Після повернення до в/ч пп В0131 командуванням частини позивач був направлений на експертизу до обласної медико-соціальної експертної комісії (надалі ОМСЕК) у м.Запоріжжя (направлення №221 від 16.12.2014) у зв'язку з наявністю у нього ознак інвалідності та для призначення грошової допомоги і страхових виплат у зв'язку з отриманим пораненням. На той момент Постанова BЛK, яку у трьох примірниках було направлено поштою до в/ч пп В0131, до стройової частини ще не надійшла. У зв'язку з погіршенням стану здоров'я, 22.12.2014 позивач звернувся до хірургічного відділення КУ «ТМО «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» у м.Мелітополь (за місцем свого постійного проживання) і у той же день був направлений на обстеження до КУ «Запорізька обласна клінічна лікарня» у м.Запоріжжя. У зв'язку зі значним погіршенням стану здоров'я 31.12.2014 позивач звернувся до в/ч пп В0131 за направленням до військової частини A3309 (тобто до Запорізького військового шпиталю, по вул.Горького, 2 у м.Запоріжжі), куди і був у той же день госпіталізований до хірургічного відділення. В подальшому перебував з 31.12.2014 по 13.01.2015, в/ч А3309, м.Запоріжжя, (виписний епікриз зареєстрований у стройовій частині в/ч пп В0131 під №1958 від 14.01.2015). У період перебування на стаціонарному лікуванні у в/ч А3309 05.01.2015 позивач нарешті отримав у стройовій частині в/ч пп В0131 оригінал примірника Постанови BЛK необхідний для надання ОМСЕК при проходженні експертизи. У той же день позивач звернувся до поліклініки в/ч A3309 для оформлення «Направлення на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК)» (форма №088/о), яке 13.01.2015 оформлено та затверджено головою ЛКК та членами комісії поліклініки в/ч А3309. Експертиза ОМСЕК розпочата 14.01.2015 і завершена 17.03.2015 із встановленням позивачу III групи інвалідності (до 01.04.2016). В період проходження експертизи 27.01.2015 позивач направлений для додаткового обстеження та лікування в клініку Державної Установи «Український державний НДІ МСПІ МОЗ України» (надалі ДУ «ОСОБА_3 НДІ МСПІ МОЗ України») де перебував з 06.02.2015 по 13.02.2015. Виконуючи медичні приписи позивач знаходився на обстеженні та лікуванні: з 23.03.2015 по 03.04.2015, санаторій «Радон» з 14.04.2015 по 29.04.2015 КУ «ЗОКЛ» м.Запоріжжя. Оскільки інвалідність встановлена на період до 01.04.2016, то черговий переогляд комісією ОМСЕК призначений на 04.04.2016. Після проведення переогляду комісією ОМСЕК у цей же день позивачу підтверджена III група інвалідності і видана на руки виписка з акту ОМСЕК до довідки серії АВ №0673061 від 04.04.2016 (форма №157-l/о). Таким чином, інвалідність подовжена ще на один рік до 01.05.2017. Незважаючи на отримання на початку січня 2015 року стройовою частиною в/ч пп В0131 Постанови ВЛК про непридатність ОСОБА_1 до військової служби, як підстави для звільнення за станом здоров'я, його не звільнили своєчасно, чим грубо порушили абз.1,3 п.240 розділу XII (Звільнення з військової служби) «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого 10.12.2008 Указом Президента №1153/2008 (надалі Положення №1153/2008). Обов'язкового подання рапорту на звільнення від військовослужбовця у цьому випадку Положенням №1153/2008 не передбачено. 06.05.2015 ОСОБА_1 звернувся до в/ч пп В0131 з письмовим рапортом з вимогою звільнити його з військової служби за станом здоров'я, та за для того, щоб запобігти безпідставному затягуванню часу та подальшому ігноруванню своїх прав (рапорт зареєстрований у стройовій частині в/ч пп В0131, вхідний №2819 від 06.05.2015), до рапорту як підстава для звільнення долучена ксерокопія Постанови ВЛК. Оскільки позивач є офіцером (у званні старшого лейтенанта), то згідно підпункту в) пункту 72 Розділу VIII (Звільнення з військової служби) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України», затвердженого 07.11.2001 Указом Президента України №1053/2001 (надалі Положення №1053/2001), в/ч пп В0131, яка входить до складу Сухопутних Військ України, повинна була направити подання на звільнення позивача (за станом здоров'я) до м.Київ для затвердження Командувачем Сухопутних Військ України і це подання направлене приблизно у першій половині травня 2015 року. Тільки після цього, наказом командувача Сухопутних військ ЗСУ №4279т від 01.07.2015 позивач звільнений з військової служби у запас за станом здоров'я. У той же день позивач виключений зі списків особового складу військової частини без остаточного розрахунку та без його згоди наказом командира в/ч пп В0131 №172 від 01.07.2015 (по стройовій частині), який пізніше скасований постановою Запорізького окружного адміністративного суду в адміністративній справі №808/8661/15 від 15.02.2016, яка набула законної сили 08.04.2016.

Відповідачем-1 подано до суду письмові заперечення (а.с.40-42), в яких зазначено, що позов визнається частково в частині нарахувань, які передбачені законодавством при звільнені в запас з військової служби та видачі «Грошового атестата» або «ОСОБА_2 про розмір грошового забезпечення», а також «ОСОБА_2 про додаткові види грошового забезпечення». В частині відшкодування маральної шкоди в розмірі 15000 грн. позов не визнається, як заявлений без достатніх доказів. Військова частина польова пошта В0131 з 21.04.2014 по 01.03.2016 перебувала на забезпечені Запорізького обласного військового комісаріату м.Запоріжжя провулок Тихий, 7. Всі розрахунки у вказаний період проводились Запорізьким ОВК. З 01.03.2016 року по теперішній час в/ч пп В0131 перебуває на забезпеченні військової частини А0989 (56 окрема мотопіхотна бригада). Ніколи в/ч пп В0131 не мала своїх розрахункових рахунків.

Представниками Відповідачів-1,2 подано до суду заяви про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти позову заперечують.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача у судове засідання не прибула. Про день, час і місце розгляду справи третя особа повідомлялась належним чином. Заяв, клопотань, письмових пояснень до суду не надано.

Розглянувши та дослідивши матеріли справи, судом зясовано наступне.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2016 в адміністративній справі №808/8661/15, яка набрала законної сили 08.04.2016 (а.с.22-26), позовні вимоги ОСОБА_1 до Запорізького обласного військового комісаріату, Військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області задоволені у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано наказ командира військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України від 01.07.2015 №172 (по стройовій частині) про виключення із списків особового складу ОСОБА_1; визнано протиправними дії Військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України, щодо виключення із списків особового складу ОСОБА_1 з 01.07.2015.

Спір у даній справі є похідним від правовідносин, що виникають на реалізацію постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 15.02.2016 в адміністративній справі №808/8661/15.

Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч.1 ст.72 КАС України).

Так, Запорізьким окружним адміністративним судом при розгляді справи №808/8661/15 зясовано, що старший лейтенант запасу ОСОБА_1, перебував на військовій службі у в/ч пп В0131 Збройних Сил України на посаді начальника інженерної служби з 23.04.2014 згідно указу в.о. Президента України №303 «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 (далі ОСОБА_3 №303). Після поранення, отриманого 20.09.2014 при виконанні бойового завдання в зоні проведення АТО, позивач перебував на стаціонарному лікуванні у декількох військових шпиталях та цивільних лікарнях. В цей період, а саме з 29.10.2014, позивач був зарахований у розпорядження командувача військ оперативного командування «Південь» відповідно до директиви Міністра оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 20.10.2014 №Д-322/1/37ДСК наказом командувача військ ОК «Південь» №59 від 29.10.2014, та перебував у цьому статусі до звільнення з військової служби 01.07.2015. Командування в/ч пп В0131 на підставі цього наказу ОК «Південь» №59 видало наказ №192 від 06.11.2014 про зарахування позивача «у розпорядження» та одночасне відсторонення від посади начальника інженерної служби, яку останній займав. Наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України №4279_т від 01.07.2015 ОСОБА_1 звільнений з військової служби у запас відповідно до пп.«б» п.1 ч.8, ст.26, глави IV Закону України №2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоровя). Наказом командира військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України (далі в/ч пп В0131) (по стройовій частині) №172 був виключений із списків особового складу частини та усіх видів забезпечення з 01.07.2015. За приписами абз.3 п.242 розділу XII (Звільнення з військової служби) «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента №1153/2008 від 10.12.2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Всупереч цим вимогам законодавства, незважаючи на те, що позивач не давав своєї згоди (ані усної, ані письмової) на виключення зі списків особового складу військової частини без проведення остаточного розрахунку по усім видам забезпечення, ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу наказом командира в/ч пп В0131 (по стройовій частині) №172 від 01.07.2015. На момент прийняття рішення про зарахування позивача у розпорядження (а саме з 29.10.2014) п.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», затвердженого Указом Президента №1153/2008 від 10.12.2008 взагалі не передбачав таких підстав, які дозволяли б «зараховувати у розпорядження» військовослужбовців, які в той час знаходились на лікуванні або у відпустці за станом здоровя після отриманого поранення. Такі підстави зявились після внесення змін до п.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», згідно Указу Президента «Про внесення змін до Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» №417/2015 від 14.07.2015. Однак, позивач був зарахований у розпорядження не згідно підстав, які передбачені в п.116 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України», а відповідно до директиви Міністра оборони України та Генерального штабу ЗСУ від 20.10.2014 №Д-322/1/37ДСК. Тому, наказ командувача військ ОК «Південь» №59 від 29.10.2014 по «зарахуванню у розпорядження» позивача є неправомірним. Оскільки «зарахування у розпорядження» іншого командування не завжди означає фактичне переміщення військовослужбовця, то позивач не був виключений із списків особового складу в/ч пп В0131 і, відповідно, не отримував грошового, продовольчого та речового атестату необхідних при переміщенні військовослужбовця до іншої частини.

Як зазначено у позові позивачем і не спростовано Відповідачами-1,2, третьою особою, починаючи з 29.10.2014 (з моменту нібито зарахування позивача «у розпорядження») ОСОБА_1 були спочатку скорочені виплати грошового забезпечення (зокрема, не виплачувалась доплата за АТО у період перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з отриманим ОСОБА_1 пораненням), а пізніше виплати були взагалі припинені повністю з невідомих позивачу причин та без жодних пояснень.

14.04.2015 позивач звернувся листом з повідомленням про вручення (через «Укрпошту») на ім'я начальника фінансово-економічної служби в/ч пп В0131 (лист вручений адресату 17.04.2015). Письмової відповіді на свої запитання позивач не отримав.

08.05.2015 позивач звернувся листом з повідомленням про вручення та описом вкладення (також через «Укрпошту») вже до командира та помічника командира з фінансово-економічної роботи в/ч пп В0131 (лист вручений адресату 19.05.2015). Ніякої письмової відповіді на звернення позивачу не надійшло.

На початку серпня 2015 року позивач звернувся до в/ч пп В0131 з письмовою заявою про необхідність проведення із ним остаточного розрахунку по грошовому забезпеченню та видачі йому необхідних для нарахування пенсії по інвалідності документів. На підставі заяви позивача, протягом серпня-вересня 2015 року проведено службове розслідування результати якого оформленні відповідним Актом. На підставі Акту був виданий наказ №474 від 28.09.2015 про нарахування та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, а також про видачу «Грошового атестату» та «ОСОБА_2 про додаткові види грошового забезпечення за період служби». Натомість, остаточного розрахунку з ОСОБА_1 не проведено: не були видані відповідні документи, в/ч пп В0131 так і не виконала власний наказ з невідомих позивачу причин.

Згідно з ч.2-4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» Кабінет Міністрів України постановив установити, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Як передбачено абз.1 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України №1294 від 07.11.2007 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Згідно з п.1.2 розділу І (Загальні положення) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої 11.06.2008 наказом Міністра оборони України №260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 за №638/15329 (надалі «Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»), грошове забезпечення військовослужбовців визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями, додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців установлюються відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.37.2 розділу XXXVII (Правила виплати військовослужбовцям грошового забезпечення у разі звільнення з військової служби) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що перебувають до дня одержання військовою частиною наказу або повідомлення про звільнення з військової служби на лікуванні в лікарняному закладі чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, грошове забезпечення виплачується до дня повернення до місця служби включно, але не більше загального терміну перебування на лікуванні в лікарняних закладах чи у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, визначеного пунктом 10.1 розділу X цієї Інструкції, а тим, які перебувають у щорічній основній чи додатковій відпустці (зі збереженням грошового забезпечення), - до дня закінчення відпустки включно. При цьому військовослужбовцям, які не здали до вибуття на лікування або у відпустку справи і не склали обов'язки за посадою, грошове забезпечення виплачується також за період здавання справ і обов'язків за посадою в межах установлених строків, а військовослужбовцям, які не використали до вибуття на лікування щорічну основну відпустку, - і за час відпустки, що надається за їх бажанням у разі звільнення, у порядку, передбаченому пунктами 37.5 і 37.6 цієї Інструкції.

Як зазначено у п.10.1 розділу Х (Правила виплати грошового забезпечення військовослужбовцям за час хвороби) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, у тому числі тим, хто перебуває в розпорядженні, та тим, хто на день вибуття на лікування звільнений від посад, за весь період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою, безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою згідно з висновком військово-лікарської комісії, але не більше чотирьох місяців з дня вибуття з військової частини (крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі терміни перебування на лікуванні), виплачується грошове забезпечення за останніми штатними посадами, які вони займали. Грошове забезпечення у цьому разі обчислюється виходячи з окладу за військове звання, посадового окладу, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Оскільки у п.10.1 розділу Х «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» мова йде про перебування військовослужбовця на лікуванні у зв'язку з хворобою, але «не більше чотирьох місяців з дня вибуття з військової частини», то військовослужбовець повинен бути безперервно відсутній після вибуття з військової частини на протязі чотирьох місяців.

Максимальний строк відсутності ОСОБА_1 з дня вибуття, тобто з дня отримання поранення 20.09.2014, і до повернення у в/ч пп В0131 24.11.2014 два місяці і чотири дні. З 25.11.2014 позивач знову вибув (на два тижні) з в/ч пп В0131 для проходження військово-лікарської комісії у Військово-медичний клінічний центр Південного регіону у м.Одеса, що документально підтверджено.

З 18.03.2014, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №111 від 09.04.2014 «Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період», військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Судом досліджено надану позивачем ОСОБА_2 про доходи, оформлену 12.02.2016 головним бухгалтером Військової частини польова пошта В0131 ОСОБА_4 (а.с.21).

Відповідно до п.4.1 розділу IV (Посадові оклади осіб офіцерського складу, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять службу за контрактом) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», посадові оклади особам офіцерського складу виплачуються за займаними посадами в розмірах, передбачених у штаті військової частини.

У п.4.4 розділу IV «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» зазначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, посадові оклади за займаними посадами виплачуються з того дня, з якого вони стали до виконання обов'язків за посадою, але не раніше дня видання посадовими особами, яким надано право призначення військовослужбовців на посади, наказу по особовому складу про призначення їх на відповідні посади. Дата, коли військовослужбовець став до виконання обов'язків за посадою, визначається у наказі командира військової частини.

Наказом командира в/ч пп В0131 №2 від 23.04.2014 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника інженерної служби, що підтверджується відповідним записом у Послужному списку його «Особової справи» офіцера Збройних Сил України та у Військовому квитку офіцера запасу серія ГС №217253, який був виданий 09.08.1993

Згідно з п.3.2 розділу III (Оклади за військовими званнями) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, прийнятим на військову службу за контрактом, у тому числі із запасу (крім військовослужбовців строкової військової служби, які прийняті на військову службу за контрактом), оклади за військовими званнями виплачуються з дня зарахування до списків особового складу військової частини.

Наказом командувача Одеським Військовим Округом №126 від 10.10.1996 позивачу присвоєно звання старший лейтенант, що підтверджується відповідним записом у Послужному списку його «Особової справи» офіцера Збройних Сил України та у Військовому квитку.

Як передбачено п.13.1 розділу XIII (Правила виплати надбавки за вислугу років) «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка у відсотках посадового окладу (за основною чи тимчасово займаною посадою) з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць: від 1 до 2 років - 5 відсотків.

В абз.2 п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп.13.2.8 п.13.2 розділу XIII «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки зараховуються в календарному обчисленні періоди (без урахування часу відбування такого покарання, як арешт /крім випадків, передбачених статтею 55 Кримінально-виконавчого кодексу України/, а також часу самовільного залишення військової частини або місця служби на строк понад 10 діб незалежно від причини залишення): коли військовослужбовці не перебували на військовій службі внаслідок незаконного звільнення та потім були поновлені на військовій службі.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №158 від 04.06.2014 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» установлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбиття збройного нападу на обєкти, що охороняються військовослужбовцями, звільнення цих обєктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою військовослужбовцям, у тому числі строкової військової служби, особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної служби спеціального звязку та захисту інформації, резервістам та працівникам (невійськовослужбовцям) льотного, льотно-підйомного, інженерно-технічного складу авіації Національної гвардії і Державної прикордонної служби, водіям автотранспортних засобів Національної гвардії і Державної прикордонної служби починаючи з 1 травня 2014 р. виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць. Виплата винагороди здійснюється також під час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоровя у звязку з пораненнями (контузіями, травмами, каліцтвами), отриманими під час участі у зазначених операціях і заходах.

Згідно з п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №24 від 31.01.2015 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» (яка була чинною з 03.02.2015 по 21.01.2016) розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. Винагорода військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу виплачується також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я після отриманих під час безпосередньої участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду поранень (контузії, травми, каліцтва).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №18 від 20.01.2016 «ОСОБА_3 питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських» установлено, що в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Генеральної прокуратури України, особам рядового і начальницького складу Державної пенітенціарної служби, Державної служби з надзвичайних ситуацій за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду виплачується винагорода у розмірах, визначених керівниками відповідних державних органів за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством соціальної політики, у межах бюджетних призначень. Розміри винагороди визначаються пропорційно часу участі у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду.

Згідно ОСОБА_2 про доходи від 12.02.2016 остання винагорода за участь в АТО була здійснена у квітні 2015 року за жовтень 2014 року (а.с.21).

Як передбачено ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.2 ст.15 розділу II Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.38.1. розділу XXXVIII «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої 11.06.2008 наказом Міністра оборони України №260 особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Відповідно до п.1 «Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №460 від 17.09.2014 (надалі «Порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією»), військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією та звільняються із служби після прийняття рішення про демобілізацію (крім військовослужбовців строкової військової служби) (далі - військовослужбовці), виплачується одноразова грошова допомога (далі допомога) в розмірі 4 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний місяць служби, але не менш як 25 відсотків місячного грошового забезпечення.

Як зазначено у п.4 «Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв'язку з мобілізацією», допомога виплачується з розрахунку місячного грошового забезпечення (без урахування винагород), на яке має право військовослужбовець на день звільнення.

Згідно з п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення. Тривалість щорічної основної відпустки для військовослужбовців, які мають вислугу в календарному обчисленні до 10 років, становить 30 календарних днів; від 10 до 15 років - 35 календарних днів; від 15 до 20 років - 40 календарних днів; понад 20 календарних років - 45 календарних днів. Час для проїзду до місця проведення зазначеної відпустки і назад не надається. Святкові та неробочі дні при визначенні тривалості щорічних основних відпусток не враховуються.

Відповідно до абз.2 п.20 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у рік звільнення зі служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та підлягають звільненню з військової служби у порядку і терміни, визначені рішенням Президента України, або у зв'язку з оголошенням демобілізації, у разі невикористання ними щорічної основної відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки.

Як зазначено у п.37.9 розділу XXXVII «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», особам офіцерського складу та особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, звільненим з військової служби за віком, станом здоров'я, у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, які щорічну основну відпустку за поточний рік не використали, у разі, якщо їм не надавалася відпустка з подальшим виключенням зі списків особового складу, виплачується грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної відпустки з розрахунку: тим, які мають вислугу до 10 календарних років, - за 30 календарних днів.

У п.30.1 розділу XXX «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» зазначено, що особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно з законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги (п.30.3 розділу XXX «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»).

Військовослужбовцям, прийнятим (призваним) на військову службу із запасу, грошова допомога для оздоровлення перший раз надається в календарному році, у якому вони стали до виконання обов'язків за посадами, на які призначені (п.30.4 розділу XXX «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»).

Як зазначено у п.37.12 розділу XXXVII «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки (пункти 37.9. та 37.10. цього розділу) здійснюється одночасно з виплатою грошової допомоги для оздоровлення, якщо вона не була виплачена раніше.

Згідно з п.1 «Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої 15.11.2010 наказом Міністра оборони України №595, (у редакції наказу Міністерства оборони України від 05.12.2012 №825), зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 06.09.2012 за №1540/21852 (надалі «Інструкція про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України»), виплати щомісячної додаткової грошової винагороди регулюються «Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», затвердженої 15.11.2010 наказом Міністра оборони України №595, у п.1 якої зазначено: «1. Ця Інструкція визначає порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом (далі - військовослужбовці), які займають посади в органах військового управління, з'єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах і військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - військові частини), щомісячної додаткової грошової винагороди (далі - винагорода).

Як зазначено у п.3 «Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України», до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).

Відповідно до п.4 «Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України» виплата винагороди здійснюється з того дня, з якого військовослужбовці стали до виконання обов'язків за посадами, але не раніше дня видання наказу про призначення, і до дня їх звільнення від виконання обов'язків за посадами включно (у тому числі й у разі тимчасового виконання обов'язків за посадами, до яких вони допущені наказами відповідних командирів (начальників)). Військовослужбовцям, які тимчасово вибули з військових частин зі збереженням посад за місцем служби, виплата винагороди не припиняється в разі вибуття: у відпустку зі збереженням грошового забезпечення - за час перебування у відпустці; на лікування - за час перебування на лікуванні (за період, коли їм виплачувалося грошове забезпечення) та за час звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою; у службове відрядження одиночним порядком, у тому числі на збори, курси, навчання, або в складі підрозділу - за час перебування у відрядженні. (…) В особливий період виплата винагороди зберігається військовослужбовцям (за період, коли їм виплачується грошове забезпечення), які: евакуйовані внаслідок поранень, через хворобу до закладів охорони здоров'я та у зв'язку з цим виключені зі списків особового складу військових частин. У таких випадках виплата винагороди зберігається до дня вступу до виконання обов'язків за новою посадою, на яку він призначений після закінчення лікування (або до дня виключення зі списків особового складу у зв'язку зі звільненням з військової служби); захоплені в полон або заручниками, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні.

Як зясовано судом і не заперечується сторонами, 17.03.2015 комісією ОМСЕК позивачу встановлена група інвалідності (04.04.2016 рішенням комісії ОМСЕК інвалідність ОСОБА_1 подовжена ще на один рік до 01.05.2017) (а.с.20).

Згідно з п.7 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»», затвердженого 30.01.2007 постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону); довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ «Ощадбанк»; копія паспорта.

Відповідно до п.3.3 розділу III «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей», затвердженого 14.08.2014 наказом Міністерства оборони України №530, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, для оформлення документів щодо призначення пенсії за вислугу років або по інвалідності подаються: заява; грошовий атестат (розрахункова книжка) і довідка про додаткові види грошового забезпечення; (…).

Згідно з п.«б» ст.50 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії відповідно до цього Закону призначаються: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані інвалідами до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

Бездіяльність Відповідача-1 щодо проведення остаточного розрахунку по грошовому забезпеченню, додаткових видів грошового забезпечення, одноразових виплат позивачу, яка фактично позбавила ОСОБА_1 права на отримання винагороди, яка передбачена чинним законодавством України, можливості оформлення у подальшому пенсії по інвалідності, порушує, на думку суду, його право на мирне володіння своїм майном передбачене ст.1 Протоколу №1 до «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1, які ґрунтуються на наведених нормах права, підлягають задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги у наведеній частині суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Оскільки з 01.03.2016 по теперішній час в/ч пп В0131 перебуває на забезпеченні військової частини А0989 (56 окрема мотопіхотна бригада), то саме Відповідач-2 є розпорядником бюджетних коштів у вказаному публічно-правовому спорі.

Військова частина польова пошта В0131 з 21.04.2014 по 01.03.2016 перебувала на забезпечені Запорізького обласного військового комісаріату. Звідси, суд, виходячи з необхідності реального виконання судового рішення, вважає за доцільне задовольняючи позовні вимоги у наведеній частині зобовязати вчинити дії як Відповідача-1 так і Відповідача-2.

Надаючи правову оцінку позовній вимозі щодо стягнення моральної шкоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно з ч.1 ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Як зазначено у п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У ч.3 ст.23 Цивільного кодексу України зазначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Як зазначено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. […] Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.4 ст.23 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Позивач у позові зазначив, що порушення Відповідачем-1 його законних прав на отримання грошового забезпечення призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Однак, документально вказані аргументи позивачем не підтверджені.

Суд, дослідивши всі обставини справи, надані сторонами докази, прийшов до висновку про недоведеність позивачем своїх позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди у сумі 15000 грн. 00 коп.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача судом частково не приймаються до уваги виходячи з вище зазначеного.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно з п.16 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (станом на день подачі позову) від сплати судового збору звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 17, 71, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військової частини А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) щодо припинення виплат ОСОБА_1 грошового забезпечення з квітня 2015 року.

Зобов'язати Військову частину польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військову частину А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) зробити перерахунок сум грошового забезпечення, які були нараховані та виплачені ОСОБА_1 за період з грудня 2014 року по березень 2015 року включно, за займаною посадою начальника інженерної служби згідно штатного розкладу.

Зобов'язати Військову частину польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військову частину А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення та інші виплати за займаною посадою начальника інженерної служби згідно штатного розкладу починаючи з квітня 2015 року по день фактичного виключення зі списків особового складу.

Зобов'язати Військову частину польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військову частину А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Зобов'язати Військову частину польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військову частину А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) надати ОСОБА_1 грошовий атестат (або довідку про розмір грошового забезпечення), довідку про додаткові види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби.

Зобов'язати Військову частину польова пошта В0131 Міністерства оборони України, розпорядника бюджетних коштів Військову частину А 0989 (56 окрема мотопіхотна бригада) видати наказ про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу з відповідним розрахунком вислуги років у Збройних Силах України на день виключення зі списків особового складу та внести відповідні зміни до Особової справи.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.ст.167, 186, 254 КАС України.

Постанова суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.167, 186 КАС України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 15.09.2016.

Суддя О.О. Прасов