Ухвала суду № 61523436, 21.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" вересня 2016 р. м. Київ К/800/66617/13

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого:Штульман І.В. (доповідач), суддів:Олексієнка М.М., Швеця В.В., - розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом, у якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на його користь нараховану щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) за період з 2010 року по 2013 рік включно в сумі 15904 гривні.

ОСОБА_4 посилався на те, що Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області не виконало в повному обсязі судове рішення, яким зобов'язано вказане управління здійснити перерахунок і виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону № 796-XII.

Постановою Олевського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2013 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року постанову Олевського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2013 року скасовано, прийнято нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить Вищий адміністративний суд України скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року та залишити в силі постанову Олевського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2013 року.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановили суди, постановою Олевського районного суду Житомирської області від 11 серпня 2011 року у справі № 2-а-1678/11, яка набрала законної сили, зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_4 щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду ІІІ групи, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, відповідно до статті 48 Закону № 796-XII, із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат визначених законодавством, починаючи з 2010 року, враховуючи попередні виплати та до зупинення дії Закону чи внесення змін до нього і до часу його перебування на групі по інвалідності зазначеного в довідці МСЕК, щорічно.

Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області листами від 17 березня 2013 року № 1013 і від 15 липня 2013 року № 3458 повідомило ОСОБА_4 про часткове виконання рішення суду в частині проведення перерахунку допомоги на оздоровлення та про неможливість здійснити виплату коштів у зв'язку з відсутністю бюджетного фінансування на судові витрати.

У зв'язку з чим ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на свою користь нараховану щорічну допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону № 796-XII за період з 2010 року по 2013 рік включно в сумі 15904 гривні.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про обов'язок відповідача здійснити виплату перерахованої щорічної допомоги на оздоровлення, визначеної судовим рішенням, оскільки заборгованість по невиплаченій щорічній допомозі на оздоровлення зумовлює Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області погасити таку заборгованість.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що у цій категорії справ можлива зміна способу і порядку виконання судового рішення шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат.

Так, стаття 124 Конституції України та стаття 14 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначений статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до положень цієї норми існує дві процесуальні форми контролю адміністративного суду за виконанням судових рішень:

- судовий контроль за ініціативою суду, що ухвалив відповідне рішення;

- судовий контроль за ініціативою осіб, які беруть участь у справі, чи інших заінтересованих осіб.

Як закріплено у частині 9 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. У разі наявності підстав для задоволення заяви суд ухвалює одну із постанов, що передбачені частиною 2 статті 162 цього Кодексу (частина 10 статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах також провадиться через розгляд адміністративними судами адміністративних позовів стосовно рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби за правилами статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Але такий контроль здійснюється внаслідок звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом заінтересованої особи і його предметом є лише діяльність державної виконавчої служби, але не суб'єкта владних повноважень, який не виконує судове рішення в адміністративній справі.

Тобто, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення, порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звернутися до суду в порядку, визначеному статтями 181, 267 Кодексу адміністративного судочинства України та Законом України «Про виконавче провадження», в рамках справи, де його права були поновлені, а не пред'являти новий адміністративний позов про стягнення невиплачених сум допомоги на оздоровлення, які були нараховані на підставі рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись статтями 157, 220, 222, 223, 228, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити частково.

Постанову Олевського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2013 року та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 4 грудня 2013 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про стягнення коштів - закрити.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Штульман І.В.

Судді: Олексієнко М.М.

Швець В.В.