Ухвала суду № 61523428, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ К/800/48553/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Бившевої Л.І., Веденяпіна О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Промкомплекс» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Промкомплекс» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Промкомплекс» (далі - позивач, ТОВ «Техно-Промкомплекс») звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати дії Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - відповідач, ДПІ) по встановленню ТОВ «Техно-Промкомплекс» стану платника податків « 9» протиправними; зобов'язати ДПІ змінити ТОВ «Техно-Промкомплекс» стан платника податків « 9» на стан платника податків « 0».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що позивачем належним чином підтверджено відомості про своє місцезнаходження, а тому дії відповідача щодо зміни в інформаційних базах даних податкового органу стану позивача з « 0» на « 9» є протиправними, порушують права та інтереси позивача.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні даних позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що відображення в інформаційних базах даних податкового органу будь-яких даних, не створюють для платника податків будь-яких юридичних наслідків не змінюють прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призводить до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що податковий орган безпідставно відмовляє позивачу у реєстрації податкових накладних ТОВ, оскільки позивач сумлінно виконує податкові зобов'язання, зокрема: подає до податкової інспекції податкові декларації з ПДВ кожного місяця, реєструє податкові накладні. За таких підстав позивач наполягає, що дії відповідача по встановленню ТОВ «Техно-Промкомплекс» стану « 9» протиправні, вчинені без дотримання законодавчо встановленої процедури, що призвело до понесення позивачем збитків.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «Техно-Промкомплекс» перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Київському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області з 23.11.2012 року, як платник єдиного внеску - з 15.02.2013 року (а.с.15-18).

З липня 2015 року позивач подавав до податкового органу податкові накладні на реєстрацію в єдиному реєстрі податкових накладних, які не були прийняті у зв'язку з тим, що у графі «виявлення помилки» було зазначено «помилка - порушення вимоги п. «г» ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: місцезнаходження юридичної особи продавця товарів/ послуг, вказане у документі не відповідає інформації Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців» .

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стан позивача підтверджений, містяться відомості щодо місцезнаходження підприємства за адресою м. Харків, вул. Ак. Проскури, 1.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що відповідачем в інформаційній базі податкового органу неправомірно встановлено підприємству стан платника податків «стан 9», що унеможливлює подання податкової звітності та реєстрації податкових накладних.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України (далі - ПК України) інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

Відповідно до ст. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (пункт 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2).

З метою зберігання, опрацювання отриманої інформації в ході діяльності податкових органів 01.01.2013 року на підставі наказу Державної податкової служби України «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий Блок» від 24.12.2012 року №1197 введено в дію ІС «Податковий блок».

Наказом Міністерства доходів і зборів України № 165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації № 165).

Вказані Методичні рекомендації були запроваджені з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

В пункті 1.3 Методичних рекомендацій № 165 визначено, що під час реалізації Методичних рекомендацій використовуються такі програмні продукти: підсистеми інформаційної системи «Податковий блок» - «Реєстрація ПП», «Обробка податкової звітності та платежів», «Податковий аудит», «Аналітична система», «Облік платежів»; єдиний реєстр податкових накладних; АРМ «Митниця»; підсистема «Реєстрація та облік РРО та книг обліку розрахункових операцій АІС «Реєстри платників податків».

Єдина система «Податковий блок» та її підсистеми є програмними продуктами, створеними для використання органами Державної податкової служби для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі.

Інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв'язку з обліком платників податків, вноситься до відповідних інформаційних баз даних.

Метою розробки автоматизованих інформаційних систем є створення єдиного програмно-технічного комплексу для автоматизації процесу реєстрації, обліку платників податків на всіх рівнях структури органів державної податкової служби, прийому та обробки електронних звітних податкових документів, формування зведеної інформації про надходження податкових платежів, нарахування податкових зобов`язань та їх сплату у розрізі окремих податків і зборів.

Джерелами формування автоматизованих систем є, зокрема, відомості стосовно реєстраційних та облікових даних платника податків, його банківських рахунків, інформація, що надходить від інших органів виконавчої влади, у тому числі Пенсійного фонду України, Державної казначейської служби України, Державного комітету статистки України, митних органів та органів внутрішніх справ, податкових органів центрального та обласного рівнів.

Крім того, в окремих інформаційних системах обліковуються дані, що створені або отримані податковим органом у процесі поточної діяльності, у тому числі інформація про наявність/відсутність підприємства за його місцезнаходженням, видачу або анулювання свідоцтв про реєстрацію платником податку на додану вартість, направлення на адресу платника відповідних запитів, надходження відповідей на них, облік результатів контрольно-перевірочної роботи за окремими податками і зборами тощо.

Внесення до електронної бази даних «Податковий блок» податкової інформації, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 09.12.2014 року, 03.11.2015 року та 17.11.2015 року у справах №№ 21-511а14, 21-99а15 та 21-4133а15 відповідно.

Тобто, дії по внесенню до баз даних податкового органу певної інформації, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такі не порушують прав останнього.

На підставі аналізу зазначених норм права суд касаційної інстанції вважає що відносини які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Відомості викладені в інформаційних базах податкового органу, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав позивача, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю.

З огляду на зазначене, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Крім того, судом апеляційної інстанції правильно зазначено про те, що позивач не позбавлений можливості в судовому порядку оскаржити дії відповідача щодо не прийняття податкової звітності.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваного судового рішення.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 224, 231, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Промкомплекс» залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2015 року у справі № 820/7743/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає та може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Л.І. Бившева

О.А. Веденяпін