Ухвала суду № 61523336, 20.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2016 року м. Київ К/800/38068/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Бухтіярової І.О.,

Юрченко В.П.,

секретар Загородній А.А.

за участю представника ПАТ „Укрнафта" - Перепелиці А.В.,

представника МГУ ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників

- Баталової О-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників (далі - Офіс) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року у справі № 826/11144/15 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства „Укрнафта" (далі - Товариство) до Офісу,

про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування рішення № 8 від 19.05.2015 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

Зазначило, що відповідач протиправно прийняв оскаржуване рішення на підставі п. 32 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, оскільки виникли обставини, які перешкоджали застосуванню наведеної норми. Крім того, у позивача наявні зобов'язання щодо повергнення надміру сплачених коштів, які не виконані державою.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 6 серпня 2015 року, позовні вимоги задоволено, рішення № 8 від 19.05.2015 про стягнення коштів з дати його прийняття скасовано.

Офіс звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що рішенням Офісу № 8 від 19.05.2015 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків на підставі пункту 32 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів Товариства.

На підставі вказаного рішення відповідачем оформлено та направлено обслуговуючому банку інкасові доручення.

Відповідно до довідки про стан податкового боргу Товариства №2318/9/28/10/23-26 від 26.05.2015 станом на 26.05.2015 обліковується податковий борг у сумі 470502563, 96 грн.: (з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - 162843838, 87 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств - 307658725, 08 грн.), що підтверджується обліковими даними карток особових рахунків.

З довідки про стан податкового боргу позивача №1608/9/28-10-23-22 від 12.06.2015 станом на 12.06.2015 обліковується податковий борг у сумі 544688620, 98 грн.: (з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств - 237029895, 93 грн.; з податку на прибуток приватних підприємств - 307658725, 08 грн., що підтверджується обліковими даними карток особових рахунків.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" №71-VIII від 28.12.2014, який набрав чинності з 01.01.2015, встановлено, що тимчасово до 01.07.2015 встановлюються особливості застосування деяких норм ПК України та передбачено додатковий механізм погашення податкового боргу платників податків.

Згідно з п. 32 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, тимчасово до 01.07.2015, у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов'язання, який самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду може бути здійснене за наступних умов:

1) виникнення податкового боргу у результаті несплати грошового зобов'язання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку;

2) податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень;

3) відсутні зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань.

Суди дійшли висновку, що зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі відсутності зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань.

Відповідачем надано інформацію щодо наявності дебіторської заборгованості позивача ну сумі 1166, 9 тис. грн., в тому числі з податку на додану вартість у розмірі 360, 8 тис. грн., із збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності (патенти) 806,1 тис. грн.

Також, наявність у позивача переплати з різних видів податків підтверджується витягами з облікової картки позивача.

Згідно з інформаційним повідомленням на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України (http://sta-sumy.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-politika/2015-rik/63550.html) форма рішення контролюючого органу про стягнення коштів у рахунок погашення боргу платника податків у банках перебувала на стадії розгляду, свідченням чого є проект постанови Кабінету Міністрів України від 2015 року "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України №1244 від 29.12.2010".

Відповідачем не доведена відсутність зобов'язань держави щодо повернення Товариству помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, що є обов'язковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі пункту 32 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів про те, що наведені доводи відповідача не спростовують факту наявності переплати у Товариства з деяких видів податків і зборів, обов'язкових платежів, яка підтверджує грошове зобов'язання держави перед позивачем.

Зважаючи на порушення податковим органом порядку погашення податкового боргу, судами зроблено правомірний висновок щодо відсутності підстав стягнення податкового боргу з рахунків позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Бухтіярова І.О.

Юрченко В.П.