Ухвала суду № 61523283, 15.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року м. Київ К/800/22280/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Стрелець Т.Г. ,

Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Служби автомобільних доріг України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и л а:

Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулося до суду з позовом до Служби автомобільних доріг в Дніпропетровській області в якій, з урахуванням уточнень від 30.08.2013, просило суд зобов'язати Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області виконати вимоги позивача від 02.08.2010 №04-06-05-15/7932, а саме:

- відшкодувати завищену вартість виконаних робіт підрядними організаціями на загальну суму 2345222,25 грн., в тому числі: ДП "Дніпропетровський облавтодор" 1967514,89 грн., ВАТ "СПМК №90" - 9675,42 грн., TOB "Придніпров'я" -38317,5 грн., ВАТ "Мостобуд" - 278549,30 грн., TOB "Росток-Елеком" - 13895,48 грн., ПП "Майстер Крокус" - 26013,12 грн., ПП "Комплекс-М" - 11256,48 грн. шляхом перерахування зазначеної суми у дохід державного бюджету на реєстраційний рахунок 31114090700004 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу УДКУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, код платежу 21080500 "Інші надходження";

- відшкодувати завищену вартість виконаних робіт підрядними організаціями на загальну суму 1038845,57 грн., в тому числі: ДП "Дніпропетровський облавтодор" - 1038845,57 грн. шляхом перерахування зазначеної суми у дохід обласного бюджету на реєстраційний рахунок 31412535700001 у ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012, одержувач платежу ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500 "Інші надходження";

- перерахувати у дохід державного бюджету на реєстраційний рахунок 31114090700004 у ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012, одержувач платежу УДКУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, код платежу 21080500 "Інші надходження" зайво отримані на утримання Служби кошти у сумі 104917,73 грн. та перерахувати у дохід обласного бюджету на реєстраційний рахунок 31412535700001 у ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012, одержувач платежу ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500 "Інші надходження" зайво отримані на утримання Служби кошти у сумі 19310,89 гривень.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю факту добровільного виконання відповідачем вимоги від 02.08.2010 № 04-06-05-15/7932.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року позов задоволено:

зобов'язано Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області виконати вимоги від 02.08.2010 р. № 04-06-05-15/7932, а саме: відшкодувати завищену вартість виконаних робіт підрядними організаціями на загальну суму 2345222,25 грн., в тому числі: ДП "Дніпропетровський облавтодор" 1967514,89 грн., ВАТ "СПМК №90" - 9675,42 грн., TOB "Придніпров'я" -38317,5 грн., ВАТ "Мостобуд" - 278549,30 грн., TOB "Росток-Елеком" - 13895,48 грн., ПП "Майстер Крокус" - 26013,12 грн., ПП "Комплекс-М" - 11256,48 грн. шляхом перерахування зазначеної суми у дохід державного бюджету на реєстраційниі рахунок 31114090700004 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу УДКУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, код платежу 21080500 "Інші надходження";

відшкодувати завищену вартість виконаних робіт підрядним організаціями на загальну суму 1038845,57 грн., в тому числі: ДП "Дніпропетровський облавтодор" - 1038845,57 грн. шляхом перерахування зазначеної суми у дохід обласного бюджету на реєстраційний рахунок 31412535700001 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500 "Інші надходження";

перерахувати у дохід державного бюджету на реєстраційний рахунок 31114090700004 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу УДКУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, код ЄДРПОУ 24245686, код платежу 21080500 "Інші надходження" зайво отримані на утримання Служби кошти у сумі 104917,73 грн. та перерахувати у дохід обласного бюджету на реєстраційний рахунок 31412535700001 у ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, одержувач платежу ГУДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 23928791, код платежу 21080500 "Інші надходження" зайво отримані на утримання Служби кошти у сумі 19310,89 гривень.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 вересня 2013 року скасовано; прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області як правонаступник Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Контрольно-ревізійним управлінням у Дніпропетровській області проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області за період з 01.01.2008 по 31.03.2010, за результатами якої складено акт ревізії від 24.06.2010 №06-23/52.

На підставі акту ревізії від 24.06.2010 №06-23/52 позивачем сформовано та на адресу відповідача надіслано вимогу від 02.08.2010 №04-06-05-15/7932, якою Службу автомобільних доріг у Дніпропетровській області, зокрема, зобов'язано відшкодувати завищену вартість виконаних робіт та перерахувати у дохід державного бюджету зайво отримані кошти.

Вказуючи на відсутність факту виконання вимоги у добровільному порядку, Контрольно-ревізійне управління у Дніпропетровській області звернулось до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності з боку позивача наявності підстав для зобов'язання підконтрольної установи виконати вимогу у примусовому порядку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з невідповідності обраного позивачем способу захисту інтересів держави вимогам законодавства.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується із позицією судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 № 2939 в редакції, чинній на момент звернення позивача до суду, головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Положеннями статті 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено права органу державної контрольно-ревізійної служби. Зокрема, пунктом 7 зазначеної статті передбачено пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання визначає Порядок проведення інспектування державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550.

За правилами пункту 2 зазначеного Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За правилами пунктів 45, 46 Порядку проведення інспектування у міру виявлення ревізією порушень законодавства посадові особи о контролюючого органу, не чекаючи закінчення ревізії, мають право усно рекомендувати керівникам об'єкта контролю невідкладно вжити заходів для їх усунення та запобігання у подальшому. Якщо ж вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Згідно з пунктом 50 цього Порядку за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення, зокрема, звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного Суду України, що викладена у постановах від 15 квітня та 13 травня 2013 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно) та у поставної від 20 січня 2015 року у справі №21-603а14.

Як убачається зі змісту позовної заяви, орган державного фінансового контролю просить суд зобов'язати відповідача виконати вимогу, якою відповідача зобов'язано відшкодувати завищену вартість виконаних робіт та перерахувати у дохід державного бюджету зайво отримані кошти.

У той же час, зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом уповноваженого органу до особи, якою заподіяно такі збитки, а також виходячи з того, що правильність обчислення таких збитків має перевірятися судом, що розглядає позов про стягнення, колегія суддів, зважаючи на принцип обов'язковості судового рішення, виходячи із суб'єктного складу спірних правовідносин та завдань адміністративного судочинства, вказує на відсутність підстав для вжиття заходів судового захисту інтересів держави у спосіб, заявлений позивачем за вказаним позовом.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із позицією суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судом апеляційної інстанції дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення судом не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: