Ухвала суду № 61523030, 20.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 р. Справа № 876/3454/16

Львівський апеляційний адміністративний суду складі колегії суддів:

головуючого-суддіКузьмича С. М.,

суддівГулида Р. М., Улицького В. З.,

за участю секретаряБогдан А. О.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року по справі № 809/2381/15 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про визнання дій та рішень незаконними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 15 червня 2015 року звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області щодо розгляду його письмових звернень до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2014 року, 2 лютого 2015 року, 13 лютого 2015 року, до прокурора Івано-Франківської області Настасяка Ігоря Івановича від 12 грудня 2014 року, до начальника відділу внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області ДВБ МВС України ОСОБА_3 від 1 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року, 6 квітня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 8 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 5 травня 2015 року, 14 травня 2015 року, 15 травня 2015 року та визнання незаконними рішень, прийнятих за результатами розгляду цих звернень.

Позов мотивує тим, що Управлінням МВС України було неналежно розглянуті його звернення, чим порушено норми Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Зазначену постанову в апеляційному порядку оскаржив позивач. У поданій апеляційній скарзі покликається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказану постанову скасувати та прийняти нову, якою позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

У апеляційні скарзі зазначає, що при розгляді справи судом першої інстанції та при прийнятті постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року не було враховано аргументів, на які він посилався у відкритому судовому засіданні 22 квітня 2016 року.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності без здійснення звукозапису.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 21 листопада 2014 року звернувся із заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області, Сектора медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області про надання письмового обґрунтування причин нерозгляду його письмової заяви від 26 вересня 2014 року та надання пояснень щодо проведення слідчих дій з приводу заяви від 15 жовтня 2014 року .

22 грудня 2014 року за вих. № 14/Д-25 було надано відповідь на його заяву від 21 листопада 2014 року.

2 лютого 2015 року позивач звернувся із заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області про надання довідки про доходи за період з серпня 2014 року до січня 2015 року та з проханням надання письмового обґрунтування причин нерозгляду його звернення від 21 листопада 2014 року.

Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Івано-Франківській області 27 лютого 2015 року за вих. № 13/87 було видано довідку про доходи ОСОБА_1, що також підтверджується витягом з журналу реєстрації пропозицій, заяв і скарг громадян.

13 лютого 2015 року позивач звернувся до відповідача з заявою про надання копії протоколу зборів колективу Сектору медичного забезпечення УМВС України в Івано-Франківській області від 26 вересня 2014 року, копії його звернення до прокурора Івано-Франківської області від 12 грудня 2014 року, довідки про середньоденний заробіток, довідки про суми нарахованих і виплачених йому відпускних за 2014 рік.

11 березня 2015 року ОСОБА_1 була надана відповідь на звернення від 13 лютого 2015 року.

Позивач звернувся 6 квітня 2015 року до начальника відділу внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області Департаменту внутрішньої безпеки МВС України з заявою про надання інформації стосовно скерування заяв від 1 квітня 2014 року та від 2 квітня 2014 року та надання копій таких звернень, також просив надати інформацію про проведення службового розслідування за фактами викладеними ним у зверненні від 12 грудня 2014 року.

10 квітня 2015 року листом за вих. № 18/8-Д 29 відділу внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області позивачеві надана відповідь на запитувану інформацію у заяві від 6 квітня 2015 року. Цим же листом повідомлено позивача про те, що його звернення від 1 квітня 2015 року та від 2 квітня 2015 року були розглянуті в межах компетенції Відділом внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області та за вихідними номерами 18/8 - Д 26 від 2 квітня 2015 року та 18/8-Д 27 від 3 квітня 2015 року скеровані до УМВС України в Івано-Франківській області для проведення перевірки та вжиття заходів реагування.

Листом від 30 квітня 2014 року № 13/177 УМВС України в Івано-Франківській області надало відповідь позивачеві на запитувану інформацію в листах від 1 квітня 2015 року та від 2 квітня 2015 року та відповідь за № 4/3603 від 30 квітня 2015 року.

Відділом внутрішньої безпеки Департаменту внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області листом від 29 квітня 2015 року № 18/8 - Д 10 о/п повідомлено позивача про те, що матеріали звернень від 28 квітня 2015 року та від 29 квітня 2015 року, з додатком заяви на ім'я начальника УМВС України в Івано-Франківській області скеровано до УМВС України в Івано-Франківській області для проведення перевірки та вжиття заходів реагування. Листом управління кадрового забезпечення за № 4/Д-8 від 30 квітня 2015 року позивача повідомлено про необхідність прибуття у зручний час для внесення змін до трудової книжки.

Заступник начальника УМВС України в Івано-Франківській області листом № 1/162зі від 13 травня 2015 року повідомив ОСОБА_1 про те, що на подані позивачем звернення протягом 2014-2015 років неодноразово надавались ґрунтовні відповіді, законність прийнятих рішень за цими зверненнями вивчається судовими інстанціями.

3 червня 2015 року листом начальника УМВС України в Івано-Франківській області за № 4/4249 позивача повідомлено про результати розгляду його звернень від 1 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року, 6 квітня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 14 травня 2015 року, 15 травня 2015 року та 28 квітня 2015 року.

Щодо письмового звернення від 12 грудня 2014 року до прокурора Івано-Франківської області Настасяка І.І., зазначено, що 8 січня 2015 року позивачу надана відповідь в межах компетенції УМВС України в Івано-Франківській області.

14 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління МВС України в Івано-Франківській області. Предметом розгляду у справі №809/1506/15 за позовом ОСОБА_1 була бездіяльність УМВС України в Івано-Франківській області щодо розгляду звернень позивача до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2014 року, 2 лютого 2015 року, 13 лютого 2015 року, до прокурора Івано-Франківської області Настасяка Ігоря Івановича від 12 грудня 2014 року, до начальника відділу внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області ДВБ МВС України ОСОБА_3 від 1 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року, 6 квітня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 8 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 5 травня 2015 року, 14 травня 2015 року, 15.05.2015 року. Ці ж звернення є предметом розгляду у даній справі.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року у справі №809/1506/15 ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено. Дана постанова була залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року.

Відповідного до статті 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. При цьому, скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішенням державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про звернення громадян» до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно із статтею 5 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Відповідно до частини 7 статті 5 Закону України «Про звернення громадян» у зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним чи письмовим. Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного звязку через визначені контактні центри, телефонні «гарячі лінії» та записується (реєструється) посадовою особою.

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного звязку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, імя, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби звязку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Звернення, оформлене без дотримання зазначених вимог, повертається заявнику з відповідними розясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених частиною першою статті 7 цього Закону.

Відповідно до статті 7 вищевказаного Закону звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про звернення громадян» передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Згідно з абзацом 7 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядається і вирішується у термін не більше одного місяця від дня його надходження. Проте якщо питання у ньому не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо у місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що звернення позивача до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_2 від 21 листопада 2014 року, 2 лютого 2015 року, 13 лютого 2015 року, до прокурора Івано-Франківської області Настасяка Ігоря Івановича від 12 грудня 2014 року, до начальника відділу внутрішньої безпеки в Івано-Франківській області ДВБ МВС України ОСОБА_3 від 1 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року, 6 квітня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, до начальника УМВС України в Івано-Франківській області ОСОБА_4 від 8 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 5 травня 2015 року, 14 травня 2015 року, 15 травня 2015 року вже були предметом розгляду у справі № 809/1506/15. У постанові від 4 червня 2015 року суд першої інстанції дійшов висновку, що з боку відповідача не мала місце бездіяльність щодо ненадання відповіді на звернення позивача від 21 листопада 2014 року, 2 лютого 2015 року, 13 лютого 2015 року, 12 грудня 2014 року, 1 квітня 2015 року, 2 квітня 2015 року, 6 квітня 2015 року, 28 квітня 2015 року, 29 квітня 2015 року, 5 травня 2015 року, 14 травня 2015 року, 15 травня 2015 року, а відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 5 квітня 2016 року постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 4 червня 2015 року була залишена без змін.

Щодо вимоги позивача щодо визнання незаконними рішень відповідача прийнятих за наслідками розгляду звернень ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду даної справи не було встановлено наявності будь-яких рішень відповідача, які б були прийняті за результатами розгляду звернень позивача, а позивачем не наведено доказів існування таких рішень.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення, суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає за необхідне зазначити, що наведені вище звернення вже були предметом розгляду у справі № 809/1506/15. Судом у рішенні від 5 квітня 2016 року вже встановлено обставини, що стосуються цих звернень та визнано вимоги позивача про визнання незаконною бездіяльність УМВС України в Івано-Франківській області щодо розгляду його письмових звернень необґрунтованими і відмовлено в задоволенні позову, таким чином дані обставини не доказуються при розгляді даної справи, виходячи із положень частини 1 статті 72 КАС України.

Щодо посилання позивача на наявність рішень відповідача, прийнятих за наслідками розгляду звернень ОСОБА_1, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивачем не було надано доказів на підтвердження наявності таких рішень та не зазначено реквізитів за якими такі рішення можливо ідентифікувати.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2016 року по справі № 809/2381/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів з дати складення в повному обсязі.

ГоловуючийКузьмич С. М.

СуддіГулид Р. М.

ОСОБА_5

Повний текст ухвали складено 23 вересня 2016 року