Ухвала суду № 61522820, 20.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/4346/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Карапута Л.В. Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

20 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Желтобрюх І.Л., Шостака О.О.

при секретарі Кривді В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенко Федора Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області, Головного інспектора будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенко Федора Івановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 12.04.2016 року №25.

Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова 30 червня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права та закрити провадження у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2016 року, на підставі направлення для проведення позапланової перевірки №147 від 10.03.2016 року, головним інспектором будівельного нагляду Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенком Ф.І. із залученням заступника Бахмацького міського голови Варган А.Г. та начальника сектора Бахмацького відділу поліції - майора поліції Корецького О.М., у присутності директора ПП «ТТ-Нафта» ОСОБА_2, було проведено позапланову перевірку дотримання ПП «ТТ-Нафта» вимог містобудівного законодавства під час реконструкції АЗС за адресою: АДРЕСА_1, Чернігівської області.

У висновку Акту перевірки від 05.04.2016 року №147 відповідачем встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері містобудування, а саме: п.34.1 ст.34, ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в результаті чого по АДРЕСА_1, м. Бахмач здійснена реконструкція автозаправочної станції ПП «ТТ-Нафта» без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, на території АЗС виконані будівельні роботи, щодо встановлення газобалонного обладнання для заправки автомобілів газовою сумішшю, а також позивачем порушено ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки було встановлено факт експлуатації об'єкта газобалонного обладнання для заправки автомобілів газовою сумішшю без прийняття в експлуатацію. Експлуатація об'єкта підтверджена фіскальними чеками: №9300 від 12.03.2016 року; №19107 від 05.04.2016 та №19109 від 15.04.2016 року, а даний об'єкт будівництва відноситься до V категорії складності.

Так, на підставі даного Акту, 05.04.2016 року відповідачем було складено протокол №б/н про адміністративне правопорушення, в якому зазначено виконання будівельних робіт без дозволу на їх виконання вчинено щодо об'єктів V категорії складності, що є порушенням п.З ч.І ст.34, ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМ України №466 від 13.04.2011 року «Про деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт», відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 10 ст. 96 КУпАП. та протокол №б/н про адміністративне правопорушення, в якому зазначено: експлуатація об'єкта будівництва V категорії складності по реконструкції АЗС, АДРЕСА_1 не прийнятого в експлуатацію, що є порушенням ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Постанови КМ України №461 від 13.04.2011 року «Про деякі питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», відповідальність за встановлені правопорушення передбачена ч. 15 ст. 96 КУпАП.

В подальшому, 12.04.2016 року головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенком Ф.І винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 25, якою визнано позивача винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 10 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 11900 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання протиправною та скасувати постанову №25 від 12.04.2016 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду відділу з контролю та нагляду за проведенням перевірок Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області Прокопенком Ф.І. у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 10 ст. 96 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 11900 грн..

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону, державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

У відповідності до ст. 34 Закону встановлено, що замовник має право виконувати будівельні роботи, зокрема, після реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорій складності.

Положеннями ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об'єктах будівництва, що належать до IV і V категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Крім того, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності визначає Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Так, згідно пунктів 5,7 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Повноваження посадових осіб Держархбудінснекції поширюються на всю територію України. Державний архітектурно-будівельний контроль на території інших областей здійснюється посадовими особами територіальних органів за рішенням Держархбудінспекції. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема: звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається, зокрема, протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. (п. 12, 17 Порядку № 553).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалами справи, власником об'єкта, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Бахмацький район, АДРЕСА_1, зокрема будівля контори АЗС «МІГ», літера А-1 загальною площею 34,10 кв.м., навес літера Н-1, площадка під ємкості, літера Є-1, є ОСОБА_6, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та Договором купівлі-продажу від 23.12.2015 року.

ОСОБА_2 перебуває на посаді директора ПП «ТТ-Нафта». На підставі Договору оренди №1 від 04.01.2016 року здійснював оренду об'єкта нерухомості: будівля автозаправочної станції, навіс, топливно-роздаточні колонки, підземні резервуари, парк для паливно-мастильних матеріалів, упорядковані під'їздні шляхи та площадки, що знаходяться у власності ОСОБА_6

Листом від 22.02.2016 року за вих. №11/02, позивач повідомив ОСОБА_6 про розірвання Договору оренди №1 від 04.01.2016 року.

В подальшому, вищевказаний об'єкт нерухомості ОСОБА_6 передала в оренду ПП «Нафта-Ком» для здійснення торгівельної діяльності паливно-мастильними матеріалами, починаючи з 01.04.2016 року, що вбачається з Договору оренди №2 від 01.04.2016 року.

Так, розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до абз. 3 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів, (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації: на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

Також, у додатку Б "Терміни та визначення" ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва" подається визначення терміну "реконструкція" - "Перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко- економічних показників (кількість продукції, потужність, функціональне призначення, геометричні розміри)" Відповідно до Державних будівельних норм України. Проектування. Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва ДБН А.2.2-3-2004 від 20.01.2004р. №8 - Нове будівництво - будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного та обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будинків, споруд, а також філій і окремих виробництв, що здійснюється на вільних площах із метою створення нової виробничої потужності або надання послуг, які після введення в експлуатацію будуть знаходитись на самостійному балансі.

Отже, зазначені у направлені та описані у Акті та Протоколі об'єкти та предмети перевірки є різними, що свідчить про протиправність оскаржуваної постанови.

Крім того, має місце те, що позивач факт своєї непричетності до зазначених вище дій, підтвердив Посвідченням про якість монтажу та Договором підряду на ремонт та післягарантійне обслуговування обладнання від 01.03.2016 року укладеного ТОВ НВК «Шельф» та ОСОБА_6, відповідно до умов якого ТОВ НВК «Шельф» як підрядник зобов'язується проводити ремонт та післягарантійне обслуговування обладнання і систем керування АГЗП ремонтні роботи, а ОСОБА_6, як замовник зобов'язується приймати виконані роботи (та роботи з післягарантійного обслуговування) та оплачувати, згідно умов цього Договору.

Також, судом першої інстанції було встановлено, що ПП «ТТ-Нафта» не являється власником АЗС, та не була замовником чи виконавцем будь-яких будівельних робіт пов'язаних з реконструкцією АЗС, які виконувались на території зазначеної АЗС.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що за нормами законодавства за порушення які виявлені за результатами проведеної перевірки, передбачена відповідальність саме суб'єктів містобудування за здійснення будівельних робіт без дозволу на їх виконання, вчинених щодо об'єктів V категорії складності, яке має бути підтверджено відповідними доказами.

Крім того, слід звернути увагу, що позивачем було належними доказами доведено, що замовником монтажу сосуду була власниця АЗС ОСОБА_6Г,, а сам резервуар не є об'єктом будівництва, оскільки, відповідно до норм ДБН є тимчасовою спорудою «резервуаром» і не відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, тому не може бути об'єктом будівництва V категорій складності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, оскільки протокол та оскаржувана постанова складені відносно ОСОБА_2, який, як встановлено у судовому засіданні, не проводив виконання будівельних робіт та реконструкції АЗС, а також не являється її власником.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 30 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Я.С. Мамчур

Судді І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Повний текст складено 23.09.2016 р.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.