Постанова № 61522710, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 740/2016/15 Головуючий у 1-й інстанції: Бережняк В.Д.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року по справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про скасування постанови,

УСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом в якому просив скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області ВП № 46267259 від 17 квітня 2015 року про накладення штрафу.

Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.01.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 46267259 з виконання виконавчого листа № 740/3231/14 виданого 15.01.2015 року Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області, якою надано строк для добровільного виконання судового рішення до 04.02.2015.

Листом від 03.02.2015 року № 01-17/03/384 Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради Чернігівської області повідомило, що рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області виконано частково, а саме проведено нарахування ОСОБА_3 розміру доплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24 січня 2014 року по 30 червня 2014 року та надано відповідний розрахунок.

Оскільки рішення суду в частині зобов'язання виплатити допомогу не виконано, 17.04.2015 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області винесено постанову про накладення на Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради штрафу в сумі 1360 гривень 00 копійок за невиконання рішення суду без поважних причин.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, дійшов висновку, що рішення відповідача про накладення штрафу на позивача є законним.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції не може погодитися, виходячи з наступного.

Порядок та умови виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Виконання рішень за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону (ч.2 ст.89 Закону).

Накладення штрафу за невиконання та повторне невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку, виконати судове рішення.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених вище норм матеріального права висловлена в постановах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а15) та 23 березня 2016 року (справа № 750/8608/14).

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 03.02.2015 року повідомляв відповідача про виконання рішення суду щодо проведення перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 та надав копію відповідного розрахунку.

Одночасно управління повідомило державного виконавця про неможливість здійснити виплату нарахованої допомоги, у зв'язку з тим, що Законом України «Про державний бюджет України на 2015 рік» видатки на виконання судових рішень за програмами соціального захисту громадян не передбачено та відсутністю коштів на рахунку управління на забезпечення виконання судових рішень за бюджетними програмами соціального захисту осіб.

За таких підстав, невиконання судового рішення Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради в частині виплати нарахованих сум допомоги за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Оскільки, у Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради були поважні причини невиконання судового рішення, то постанова про накладення штрафу у розмірі 1360 гривень 00 копійок є передчасною.

Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального о права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачаються підстави для скасування постанови та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради задовольнити.

Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 30 червня 2016 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про накладення штрафу від 17.04.2015 року ВП № 46267259.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 23.09.2016.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.