Ухвала суду № 61522682, 22.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2966/16 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

22 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Косинської Ольги Михайлівни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними постанови та припису, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2015 року Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними постанови та припису. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем безпідставно було прийнято спірні постанову та припис, а тому вони є протиправними.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року задоволено вказаний позов. Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2016 року. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.02.2016 року № 29/16/10126-34/1102/0212.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням представник Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Косинська Ольга Михайлівна подала апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил приватним акціонерним товариством «Бліц-Інформ».

За результатами перевірки складено відповідний акт від 04.02.2016 року, за змістом якого перевіркою встановлено, що ПрАТ «Бліц-Інформ» виконано будівельні роботи із реконструкції майнового комплексу на вул. Мурманській, 7 у Деснянському районі м. Києва, а саме: реконструкція корпусів «С», «П», «Р», « 62» шляхом їх об'єднання та шляхом добудови додаткових приміщень до корпусів «П» та «С», також реконструйовано приміщення корпусів « 3», « 61», «LXXXIX», «LXXIX», «XV», «LXXX» шляхом їх об'єднання та шляхом добудови додаткових приміщень зі сторони корпусу «LXXXIX» (позначення приміщень згідно наданої інвентаризаційної справи), без отримання дозволу на виконання будівельних робіт, чим порушено ч. 1 ст. 34, ч. 1 ст. 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також під час перевірки встановлено, що ПрАТ «Бліц-Інформ» експлуатує майновий комплекс у якості виробничих та адміністративних побутових корпусів, без прийняття їх до експлуатації у встановленому порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Категорія складності зазначеного об'єкту будівництва визначається як V, відповідно до вимог ДСТУ - НБВ.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва».

За результатами позапланової перевірки, проведеної на об'єкті «Реконструкція та експлуатація майнового комплексу на вул. Мурманській, 7 у Деснянському районі м. Києва» винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 04.02.2016 року, яким з 04.02.2016 року заборонено експлуатацію майнового комплексу на вул. Мурманській, 7 у Деснянському районі м. Києва до усунення правопорушень.

Крім того, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2016 року ПрАТ «Бліц-Інформ» повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

11.02.2016 року прийнято постанову № 29/16/10126-34/1102/0212, якою визнано Приватне акціонерне товариство «Бліц-Інформ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 1240200,900 грн.

Позивач, вважаючи зазначені вище припис від 04.02.2016 року та постанову від 11.02.2016 року протиправними та такими, що порушують його права та законні інтереси, звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є правомірними та обгрунтованими, а тому підлягають задоволенню повністю.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його обгрунтованим з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 7 цього Закону управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Проведення архітектурно-будівельного контролю регулюється Порядком здійснення архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок №553).

У відповідності до п. 1, 2, 3 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом ( п. 5 Порядку № 553).

За змістом ч. 4 ст. 41 вказаного Закону посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки (п. 7 Порядку № 553).

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю. Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. (п. 16, п. 18 Порядку № 553).

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль (п. 17, п. 19 Порядку № 553).

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку № 553).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Судом першої інстанції було встановлено, що майновий комплекс розташований в м. Києві по вул. Мурманській, 7 був придбаний ПрАТ «Бліц-Інформ», правонаступником Закритого акціонерного товариства «Холдингова компанія «Бліц-Інформ», на праві колективної власності у Відкритого акціонерного товариства «Радикал» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 20.07.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Придбаний майновий комплекс включав все нерухоме майно з усіма діючими інженерними комунікаціями, залізничними, автомобільними шляхами, спорудами, мережами, газовим господарством, підводами та сполученнями, які, свого часу, були введені в експлуатацію ВАТ «Радикал», що підтверджується матеріалами Інвентаризаційної справи № 62381, виготовленої Київським міським бюро технічної інвентаризації станом на 27.07.1998 року.

У 2001 році Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права на об'єкти нерухомого майна була проведена інвентаризація майнового комплексу ПрАТ «Бліц-Інформ», заведена інвентаризаційна справа № 55373 та видано реєстраційне посвідчення на право власності.

За змістом акту перевірки позивача від 04.02.2016 року вбачається, що вказані документи були надані посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки, а тому у перевіряючого були наявні відомості про те, що придбаний позивачем майновий комплекс по вул. Мурманській, 7 був введений в експлуатацію ще ВАТ «Радикал».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що підстави для застосування до позивача штрафу за абз. 6 п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» відсутні.

При цьому, колегією суддів береться до уваги позиція ВАС України, викладена в ухвалі від 10.02.2016 року (справа № 826/3690/14), за якою поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитися як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Частина 8 статті 39 вказаного вище Закону встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Виходячи з вищенаведеного обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена певна відповідальність.

Аналогічна правова позиція була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 4 березня 2014 року у справі № 21-433а13.

При цьому судом першої інстанції було встановлено, що ремонтні роботи були виконані позивачем в 2007-2008 роках, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, що долучені до матеріалів справи.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 29.04.2008 р. накладено штраф за порушення у сфері містобудування по вул. Мурманській, 7, що додатково свідчить про виконання будівельних робіт в 2008 році та, як наслідок, відлік строку на застосування штрафу з 2008 року.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до результатів перевірки виявлено порушення позивачем приписів ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», якою встановлена заборона експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством).

Оскільки, ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» набрав чинності 12 березня 2011 року, тобто після завершення ремонтних робіт та після початку експлуатації об'єкта у 2008 році, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що вказаний Закон не може застосовуватися до даних спірних відносин, оскільки відповідачем не доведено, що період виконання ремонтних робіт та початку його експлуатації припадав на період після набрання чинності вказаним Законом та у період, коли був встановлений обов'язок вчинення дій по прийняттю в експлуатацію результатів таких робіт.

Отже, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено наявності встановленої Законом заборони експлуатації об'єкту робіт та правомірності висновку щодо порушення позивачем вимог Закону, норми якого не мають зворотної дії.

З урахуванням наведенного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання органу державного архітектурно-будівельного контролю на норму зазначеного Закону в оскаржуваній постанові свідчить про застосування норм Закону стосовно заборони експлуатації, які були відсутні у законодавстві станом на 2008 рік, що вказує на протиправність висновків відповідача та неправомірність прийняття оскаржуваного рішення.

Крім того, колегія суддів зауважує про те, що відповідачем було допущено порушення під час проведення перевірки.

Згідно з пунктом 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більш ніж на два робочих дні. Всього на перевірку відведено 7 робочих днів.

Колегією суддів встановлено, що головний інспектор будівельного нагляду ОСОБА_3 пред'явив направлення для проведення позапланової перевірки без реєстраційного номера, в якому був указаний строк дії направлення з 12.01.2016 року до 18.01.2016 року.

Отже, строк проведення перевірки закінчився 18.01.2016 року, однак акт перевірки, протокол та припис, в порушення вказаної вище правової норми, були складені тільки 04.02.2016 року, тобто через 17 днів після закінчення терміну проведення перевірки.

При цьому в обґрунтування складання акту перевірки, припису та протоколу 04.02.2016 року відповідачем надано друге направлення на продовження терміну проведення перевірки на два дні від 04.02.2016 року, яке було отримано позивачем засобами поштового зв'язку 06.02.2016 року, але ні 04.02.2016 року, ні 05.02.2016 року перевіряючий не здійснював перевірку будівель за адресою по вул. Мурманська, 7.

Враховуючи те, що акт перевірки, припис та протокол про правопорушення від 04.02.2016 року були складені з порушенням терміну, визначеного в направленні на перевірку, колегія суддів вважає, що вказані документи є такими, що прийняті з порушенням визначених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 строків, що свідчить про їх протиправність.

Згідно ч. 11 ст 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Водночас, в даному випадку штраф до позивача застосовано зі спливом 8 років з урахуванням закінчення ремонтних робіт ще у 2008 році, що також свідчить про протиправність оскаржуваних рішення та припису.

Відповідно до ст. 32 Закону усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва. Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557 (далі - Порядок № 557), під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) та на об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, категорія складності таких об'єктів визначається органами державного архітектурно-будівельного контролю, зазначеними у статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», та/або експертною організацією чи експертом, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, при накладенні штрафу посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю визначено V категорію складності об'єкта.

Водночас, відповідно до п. 6 Порядку № 557 до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: 1) згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки; 2) розраховані на постійне перебування більш як 400 осіб та (або) періодичне перебування понад 1000 осіб; 3) становлять можливу небезпеку для більш як 50000 осіб, які перебувають поза об'єктом; 4) у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: можуть спричинити збитки в обсязі понад 150000 мінімальних розмірів заробітних плат; можуть призвести до припинення функціонування об'єктів транспорту, зв'язку, енергетики та інженерних мереж загальнодержавного значення; можуть призвести до втрати об'єктів культурної спадщини національного значення.

З наявних в матеріалах справи письмових заперечень вбачається, що головний інспектор будівельного нагляду виходив з того, що згідно п.5.1.1.1 В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення», площа адміністративних приміщень приймається з розрахунку не менше 6 м2 на робоче місце, тобто беручи до уваги площу адміністративно-побутового комплексу 3180 м2 встановлено, що одночасно на робочих місцях можуть перебувати 530 осіб.

В той же час, наявною в матеріалах справи довідкою № 38/2 від 17.02.2016 року (а.с. 47, Т. 1) підтверджується, що кількість фактично працюючих осіб в структурному підрозділі київського філіалу Приватного акціонерного товариства «Бліц-Інформ» на промисловому майданчику по вул. Мурманська, 7 складає 160 чол.

При цьому, судом першої інстанції не було встановлено, а відповідачем не доведено, що в спірних правовідносинах, органом державного архітектурно-будівельного контролю для визначення категорії складності експертні дослідження не проводилися. Тобто, відповідачем не надано доказів та документального підтвердження обґрунтованості визначення інспекцією (встановлення об'єкту, що перевірявся) V категорії складності об'єкта будівництва у законодавчо-визначеному порядку, як і документального підтвердження використання під час перевірки матеріалів, що містять такі дані.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у даних правовідносинах відповідач діяв не у спосіб, що передбачений діючим законодавством.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.02.2016 року № 29/6/10126-34/1102/0212 та припис від 04.02.2016 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, а тому підстави для її задоволення відсутні.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника Державної архітектурно-будівельної інспекції України - Косинської Ольги Михайлівни - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 травня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

В.Е. Мацедонська

Повний текст виготовлено 23.09.2016 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Лічевецький І.О.

Мацедонська В.Е.