Ухвала суду № 61522648, 21.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/1168/16 Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук Л.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

21 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Ганечко О.М., Карпушової О.В.,

при секретарі: Бродацькій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області та Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року по справі за позовом Приватного підприємства «Ротранс» до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області та Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про стягнення пені, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПП «Ротранс» звернулися до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Прилуцького УДКСУ Чернігівської області та Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області про стягнення пені в розмірі 30623,08 грн. за прострочку погашення боргу бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 77621,00 грн. за січень 2015 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги про скасування незаконної, на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. При цьому посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 19.02.2015 року ПП «Ротранс» було подано до Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області податкову декларацію з ПДВ за січень 2015 року, згідно якої, з урахуванням заяви про повернення суми бюджетного відшкодування було заявлено до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 77621,00 грн.

Прилуцькою ОДПІ було проведена позапланову документальну виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року, за результатами якої складено довідку від 20.04.2015 року №189/15-222/37787802 (а.с.12-18).

Також, Прилуцькою ОДПІ було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «»Ротранс» з питань правомірності нарахування суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку та суми від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту по декларації з ПДВ за січень 2015 року, за результатами якої складено акт від 22.09.2015 року № 415/15-222/37787802.

Зазначені обставини слугували підставою для винесення Прилуцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 07.10.2015 року № 0005681501 про завищення бюджетного відшкодування у розмірі 53059,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 13264,00 грн., яке було скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року (справа № 825/111/16). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області по даній справі відмовлено.

Сума відшкодування з ПДВ за січень 2015 року в розмірі 77621,00 грн. була отримана позивачем на розрахунковий рахунок 10.06.2016 року, що підтверджується копією виписки по рахунку з 10.06.2016 року. Дана обставина не заперечується сторонами.

Колегія суддів не може не погодитися з висновком суджу першої інстанції щодо прострочення перерахування позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ за січень 2015 року.

В обґрунтування своїх доводів апеляційна інстанція зазначає слідуюче.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 ПК вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у триденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Протягом трьох операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених статтею 200 ПК строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 03.06.2014 по справі № 21-131а14.

Суд першої інстанції прийшов до висновку, що кількість днів прострочення відшкодування ПДВ за січень 2015 року становить 402 днів (з 06.05.2015 по 10.06.2016), оскільки граничним строком перерахування бюджетного відшкодування за січень 2015 року було 05.05.2015 (включно). Судова колегія погоджується з такою позицією, оскільки несвоєчасне відшкодування з бюджету відбулося саме з вини відповідача. При цьому, апеляційна інстанція враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Суханов та Ільченко проти України».

Застосування по аналогії приписів зазначеного рішення ЄС дає підстави для висновку, що вимоги заявників стосовно отримання бюджетного відшкодування становили «законне сподівання» на його отримання. Підтвердження в судовому порядку постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2016 року (справа № 825/111/16) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.05.2016 року факту відсутності завищення з боку позивача бюджетного відшкодування з ПДВ лише підтверджує правомірність дій позивача та протиправність несплати цього відшкодування відповідачем.

Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (рішення у справі «Колишній Король Греції та інші проти Греції»).

За таких обставин, Прилуцьким УДКСУ Чернігівської області було здійснено перерахування сум податку на додану вартість за січень 2015 року з порушенням строку і до моменту його відшкодування ця сума вважається заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

У відповідності до ст. 200 ПК України на суму заборгованості нараховується пеня, яка вірно розрахована судом першої інстанції, та становить 30623,08 грн. (77621,00 грн. *30% *120% *402 /365). В період прострочення діяли наступні облікові ставки НБУ: з 04.03.2015 - 30.0000 % (Постанова НБУ від 02.03.2015 № 154).

За ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірність своїх дій щодо несплати позивачу суми бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2015 року, а тому пеня застосована правомірно.

Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення постанови суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області та Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.07.2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2016 року.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Карпушова О.В.

Ганечко О.М.