Рішення № 61522337, 21.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И [1]

21 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді: Прокопчук Н.О.

суддів: Семенюк Т.А.,Саліхова В.В.

при секретарі: П'ятничук В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2

на заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року

в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА :

Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 16.12.2015 року даний позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» загальну суму заборгованості у розмірі 118 631, 43 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 651, 16 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючої від імені та в інтересах ОСОБА_2 за довіреністю,ставиться питання про скасування заочного рішення суду. Вважає рішення суду незаконним, протиправним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи. Зазначає, що станом на дату відкриття провадження у справі предмету спору як такого не існувало взагалі, оскільки відповідачем було сплачено борг за договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі. Вказує, що судом невірно було задоволено заяву про зменшення позовних вимог, подану представником позивача, адже вона має всі ознаки заяви про зміну предмету позову. Окрім того відповідачу не було відомо про заявлення позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних витрат, оскільки жодних заяв про зменшення позовних вимог він не отримував.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3,який є представником відповідача за договором про надання правової допомоги апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених в ній.

Представник позивача ОСОБА_4 просив апеляційну скаргу відхилити ,подав письмові заперечення.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги,перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в цій частині, колегія суддів вважає ,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов,суд виходив з того, що оскільки відповідач не сплатив своєчасно кошти за договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі, то з нього належить стягнути інфляційні втрати та 3% річних від суми боргу на користь ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» .

Проте,погодитися з такими висновками суду першої інстанції у повній мірі не можна .

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми.

Обгрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.212 ЦПК України з врахуванням положеньст.57-66 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.61 ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення не відповідає.

Статтею 11 ЦПК України, передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Процесуальні права і обов'язки сторін визначені ст.27 ЦПК України.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.11.2012 р. між ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю № 23/11-2012/е. Пунктом 1.1. договору визначено, що ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» передає у власність ОСОБА_2 частку (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВ «Екосервіс-Україна», яка складає 69% статутного капіталу і становить 146 280,00 грн., яку покупець приймає і сплачує за вказану частку грошові кошти. Відповідно до п. 3.1. вказаного договору, покупець за відчуження (відступлення) частки (корпоративних прав) товариства сплачує продавцю грошові кошти в розмірі 146 280, 00 грн., без ПДВ, протягом 6 місяців з дати підписання цього договору.

В обумовлений договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі термін відповідач не виконав умови договору та не сплатив грошові кошти у розмірі 146 280,00 грн.,що стало підставою для звернення у липні 2015 року ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» до Деснянського районного суду м. Києва від позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього 146 280,00 грн.,що складають частку статутного фонду відступлену відповідачу. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача посилався на ст.ст. 629, 526, 610 ЦК України.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Києва від 10.08.2015 р. було відкрито провадження саме за цим позовом.

03.09.2015 р. до Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог в якій зазначено , що 10.08.2015 року ОСОБА_2 погасив борг за договором у розмірі 146 280,00 грн. й тому позивач у порядку зменшення позовних вимог просив стягнути з нього інфляційні втрати та 3% річних.

Разом з тим, при зверненні до суду з позовною заявою позивач просив стягнути з відповідача лише заборгованість за договором, не заявляючи при цьому позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 31 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у ст. 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову,а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Зменшення розміру позовних вимог є за своєю сутністю зміною позивачем ціни первісно заявлених вимог.

У Постанові Верховного Суду України від 22.04.2015 р. у справі № 6-79цс15 було визначено, що у розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.

Як убачається зі змісту позовної заяви, з якою звернулося до суду ТОВ «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» предметом позову є заборгованість за договором купівлі-продажу (відступлення) частки у статутному капіталі ТОВ «Екосервіс-Україна» № 23/11-2012/е від 22.11.2012 р. у розмірі 146 280,00 грн. Жодних вимог про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України позивачем не заявлялося.

А відтак, подана представником позивача 03.09.2015 р. заява про зменшення розміру позовних вимог фактично є новою позовною заявою з новими предметом та підставами позову, тому вона не могла бути прийнята судом першої інстанції до розгляду у межах первісної позовної заяви, з якою звернувся до суду позивач у липні 2015 року.

Окрім того, як вбачається з журналу судового засідання від 09.11.2015 р., судом першої інстанції не було вирішене питання про прийняття до розгляду цієї заяви ,не з'ясовано питання щодо позовних вимог про стягнення боргу від яких позивач не відмовлявся , лише було задоволене клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи заяви про зменшення позовних вимог яка такою не є по суті (а.с. 27),однак при цьому судом розглянуто позовні вимоги заявлені саме у заяві про зменшення позовних вимог з ухваленням заочного рішення без повідомлення відповідача .

За змістом ч.3 ст.224 ЦПК України у разі зміни позивачем предмету або підстав позову,зміни розміру позовних вимог суд відкладає судовий розгляд для повідомлення про це відповідача.

З матеріалів справи убачається ,що відповідач про зміну підстав та предмету позову не повідомлявся,така заява йому не надсилалася,що не давало суду підстав для ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, яки розглядав справу.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції було порушено норми процесуального права при вирішенні питання про прийняття до розгляду заяви про зменшення розміру позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи,то з передбачених ст. 309 ЦПК України підстав колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 313-314, 316,317ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.

Заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту : У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-Інвестиційна Компанія «ВБК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий :

Судді :

Справа № 754/10177/15

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8761/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Буша Н.Д.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Прокопчук Н.О.