Ухвала суду № 61522290, 14.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2016 року Апеляційний суд м. Києва

у складі:

головуючого Вербової І.М.

суддів Болотова Є.В.

ПоліщукН.В.

при секретарі Литвиненку Р.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за клопотанням Ділекс Чартерінг АпС про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року за позовом Ділекс Чартерінг АпС до публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» по справі КОНДОК V, за апеляційною скаргою Варданяна Армена Артушовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року, -

у с т а н о в и в :

У грудні 2015 року представник Ділекс Чартерінг АпС Осипчук О.М. звернулася до суду з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року за позовом Ділекс Чартерінг АпС до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» по справі КОНДОК V.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року вказане клопотання задоволено частково - надано дозвіл на примусове виконання на території України рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації Арбітражу від 21 серпня 2015 року за позовом Ділекс Чартерінг АпС (склад 48, Сундкаж 11, 2100 Копенгаген, Данія) до ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПОУ 00153117, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф. 505) по справі КОНДОК V шляхом стягнення з ПАТ «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» (код ЄДРПОУ 00153117, адреса: 01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 26, оф. 505) на користь Ділекс Чартерінг АпС (склад 48, Сундкаж 11, 2100 Копенгаген, Данія) основної суми заборгованості в розмірі 39361616 (тридцять дев'ять мільйонів триста шістдесят одна тисяча шістсот шістнадцять) гривень 90 копійок (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 1583687,50 доларів США (один мільйон п'ятсот вісімдесят три тисячі шістсот вісімдесят сім доларів США п'ятдесят центів)); процентів за період до 31 грудня 2013 року включно на загальну суму 1402629 (один мільйон чотириста дві тисячі шістсот двадцять дев'ять) гривень 74 копійки (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 56433,84 доларів США (п'ятдесят шість тисяч чотириста тридцять три долари США вісімдесят чотири центи)); процентів

_____________

Справа № 761/37045/15-ц

№ апеляційного провадження 22-ц/796/11485/2016

Головуючий у суді першої інстанції: Савицький О.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Вербова І.М.

за період з 1 січня 2014 року по 30 червня 2014 року - 1438553 (один мільйон чотириста тридцять вісім тисяч п'ятсот п'ятдесят три) гривні 81 копійка (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 57879,22 доларів США (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сімдесят дев'ять доларів США двадцять два центи)); процентів за період з 1 липня 2014 року по 11 травня 2016 року - 5282635 (п'ять мільйонів двісті вісімдесят дві тисячі шістсот тридцять п'ять) гривень 13 копійок (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 212543,18 доларів США (двісті дванадцять тисяч п'ятсот сорок три долари США вісімнадцять центів)); подальших процентів за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного кодексу Німеччини за період з 12 травня 2016 року до дня оплати; компенсацію за юридичні послуги в розмірі 174052 (сто сімдесят чотири тисячі п'ятдесят дві) гривні 73 копійки (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 6314,60 євро (шість тисяч триста чотирнадцять євро шістдесят євроцентів)); витрати на арбітражний розгляд - 710359 (сімсот десять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) гривень 00 копійок (за курсом НБУ станом на 1 липня 2016 року становить 25771,69 євро (двадцять п'ять тисяч сімсот сімдесят один євро шістдесят дев'ять євроцентів)).

В апеляційній скарзі представником ДАТ «Чорноморнафтогаз» ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з тим, що вона суперечить вимогам матеріального та процесуального закону, та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання.

Представник боржника посилається на ті обставини, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про доведеність вимог клопотання. Зазначає, що судом були прийняті експертні висновки спеціаліста Крістофера Зартха, що перебував в прямих трудових відносинах із заявником, та вказані обставини, що встановлювалися, виходять за межі його спеціальних знань в порушення ст. 22 ЦПК України. Зазначає, що суд, встановивши необхідність звернення до Міністерства юстиції України для тлумачення Цивільного кодексу Німеччини, в подальшому відмовився від необхідності звернення через небажання належної підготовки звернення. Також зазначає, що суд, незважаючи на ті факти, що Арбітражний Трибунал Німецької Морської Асоціації Арбітражу встановив необхідність полегшення виконання рішення за кордоном, виніс ухвалу, відповідно до резолютивної частини якого зобов'язав боржника в подальшому виконувати на території України законодавство іншої держави та при виконанні вказаної ухвали користуватися законодавством Федеральної республіки Німеччини. Крім того, представник зазначає, що він суду вказував на неналежний склад Арбітражного Трибуналу, який було сформовано під час прийняття Арбітражного рішення, що підтверджується п. 2 обґрунтування вказаного рішення, де вказано посилання на докази і заяву представників боржників.

В суді апеляційної інстанції представник ДАТ «Чорноморнафтогаз» - Варданян А.А. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник Ділекс Чартерінг АпС - Осипчук О.М. апеляційну скаргу просила відхилити, ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року залишити без змін.

Перевіривши законність оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 81 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачено, що в Україні можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах, що виникають з цивільних, трудових, сімейних та господарських відносин, вироки іноземних судів у кримінальних провадженнях у частині, що стосується відшкодування шкоди та заподіяних збитків, а також рішення іноземних арбітражів та інших органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних і господарських справ, що набрали законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 82 вищевказаного Закону визнання та виконання рішень, визначених у ст. 81 цього Закону, здійснюється у порядку, встановленому законом України.

Так, у відповідності до ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних та господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в України, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

Задовольняючи клопотання Ділекс Чартерінг АпС в частині надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації від 21 серпня 2015 року, суд першої інстанції виходив з положень законодавства, та того, що підстав для відмови в задоволенні клопотання, передбачених ст. V Нью-Йоркської конвенції та ст. 396 ЦПК України, у судовому засіданні не встановлено.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.

Так, в правовідносинах, які склались між стягувачем та боржником, таким міжнародним договором є Конвенція про визнання та приведення до виконання іноземних арбітражних рішень, прийнята 10.06.1958 року в м. Нью-Йорку (Нью-Йоркська конвенція).

У свою чергу, статтею ІІІ Нью-Йоркської конвенції передбачено, що кожна Договірна сторона визнає арбітражні рішення обов'язковими та приводить їх до виконання відповідно до процесуальних норм тієї території, де запитується визнання та приведення до виконання цих рішень на умовах, викладених у цій Конвенції.

У відповідності до вимог ч. 6 ст. 395 ЦПК України за наслідками розгляду поданих документів та вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову у задоволенні з цього питання.

При цьому, підстави для відмови у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду передбачені ст. 396 ЦПК України.

Відповідно до ст. 396 ЦПК України клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду не задовольняється у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі випадки не передбачено, у задоволенні клопотання може бути відмовлено: якщо рішення іноземного суду за законодавством держави, на території якої воно постановлено, не набрало законної сили; якщо сторона, стосовно якої постановлено рішення іноземного суду, була позбавлена можливості взяти участь у судовому процесі через те, що їй не було належним чином повідомлено про розгляд справи; якщо рішення ухвалене у справі, розгляд якої належить виключно до компетенції суду або іншого уповноваженого відповідно до закону органу України; якщо ухвалене рішення суду України у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах, що набрало законної сили, або якщо у провадженні суду України є справа у спорі між тими самими сторонами, з того ж предмета і на тих же підставах до часу відкриття провадження у справі в іноземному суді; якщо пропущено встановлений міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та цим Законом строк пред'явлення рішення іноземного суду до примусового виконання в Україні; якщо предмет спору за законами України не підлягає судовому розгляду; якщо виконання рішення загрожувало б інтересам України; в інших випадках, встановлених законами України.

Крім того, згідно з п. b ч. 1 ст. V Нью-Йоркської конвенції у визнанні та приведенні до виконання арбітражного рішення може бути відмолено за проханням тієї сторони, проти якої воно направлено, тільки якщо ця сторона надасть компетентній владі за місцем, де запитується визнання та приведення до виконання докази того, що сторона, проти якої винесено рішення, не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших причин не могла надати свої пояснення.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання Ділекс Чартерінг АпС в частині надання дозволу на примусове виконання рішення Арбітражного Трибуналу Німецької Морської Асоціації від 21 серпня 2015 року.

Доводи особи, яка подала скаргу, щодо прийняття судом першої інстанції експертних висновків спеціаліста, що перебував в трудових відносинах з заявником, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, п. 8 Арбітражного рішення встановлено, що відповідач ДАТ «Чорноморнафтогаз» повинен сплатити позивачу Ділекс ЧартерінгАпС проценти на основну суму за ставкою 800 базисних пунктів вище встановленої законом процентної ставки, що передбачена р. 247 Цивільного кодексу Німеччини за період з 1 липня 2014 року до дня оплати (обидва дні підлягають включенню).

Заявником Ділекс Чартерінг АпС в оґрунтування клопотанням здійснено розрахунок процентів згідно п. 8 Арбітражного рішення. Розрахунки підтверджені двома експертними висновками від 25 лютого 2016 року, підготовленого адвокатом Крістофом Зартхом, та від 27 квітня 2016 року, підготовленого адвокатом Гаральдом Гібнером. Сума процентів, що підлягає стягненню на основі п. 8 Арбітражного рішення, є однаковою в обох висновках, зроблених кваліфікованими експертами, що підтверджує правильність розрахунків.

Відповідно до правил ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи це, представник ДАТ «Чорноморнафтогаз» не був позбавлений права подати свої розрахунки.

Щодо твердження про необхідність звернення до Міністерства юстиції України для тлумачення Цивільного кодексу Німеччини, колегія суддів вважає слушним зазначити наступне.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що при застосуванні норм права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. З метою встановлення змісту норм права іноземної держави суд чи інший орган може звернутися до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном або залучити експертів.

Отже, виходячи з аналізу вказаної норми закону, звернення до Міністерства юстиції України чи інших компетентних органів з метою встановлення змісту норми права іноземної держави є правом, а не обов'язком суду.

Поряд з цим, відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» особам, які беруть участь у справі, надано право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтування своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги щодо неналежного складу Арбітражного Трибуналу, який було сформовано під час прийняття Арбітражного рішення, колегія суддів зазначає, що в частині ІІ Арбітражного рішення (Обґрунтування) на ст. 11 (том І, а. с. 44 рішення в перекладі) встановлено, що Трибунал сформований належним чином.

Арбітражне рішення свідчить про те, що після того, як сторони призначили арбітрів д-ра Дрейєра та д-ра Буша, 21 листопада 2013 року арбітри сформували склад Арбітражного Трибуналу. Твердження ДАТ «Чорноморнафтогаз» про те, що арбітр д-р Буш не був належним чином призначений досліджувалось Арбітражним Трибуналом, де було встановлено, що е-мейлом від 11 листопада 2013 року д-р Буш був призначений арбітром д-ром Крістофом Хаше, який виступав в якості адвоката ДАТ «Чорноморнафтогаз».

Інші доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують законних і обґрунтованих висновків суду та не беруться до уваги колегією суддів.

Постановлена судом ухвала відповідає вимогам процесуального закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому остання має бути відхилена на підставі п. 1 ч. 2 ст. 307 ЦПК України.

Керуючись статтями 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Варданяна Армена Артушовича в інтересах публічного акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 1 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий І.М. Вербова

Судді: Є.В. Болотов

Н.В. Поліщук