Ухвала суду № 61521978, 19.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4257/16

УХВАЛА

19 вересня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретаря судового засідання Соколової М.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1Ю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання позивача ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі №815/4257/16 за позовом ОСОБА_3 Валерії, ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправними відмови, які оформлені листами, зобовязання вчини певні дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_3 Валерії, ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в якому позивачі просять суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га., на сформовані земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий номер 4622487900:05:000:0053 на території Львівська обл., Мостиський район, Шегинівська сільська рада, Львівської області Мостиського районну (за межами населених пунктів), яка оформлена листом від 15.08.2016 року №КО-9792/0-5084/6-16;

- визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га., на сформовані земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий номер 4622487900:05:000:0053 на території Львівська обл., Мостиський район, Шегинівська сільська рада, Львівської області Мостиського районну (за межами населених пунктів), яка оформлена листом від 15.08.2016 року ЖКО-9792/0-5086/6-16;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання позивачів від 12.07.2016 року із урахуванням вимог чинного земельного законодавства;

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 2500 (дві тисячі пятсот гривень) завданої моральної шкоди.

16 вересня 2016 року через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду за вх. №24189/16 від позивача ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області до набрання законної сили рішення суду першої інстанції приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий № 4622487900:05:000:0053 шляхом її відчуження та передачі у користування (продажу, передачі в оренду, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою іншим юридичним чи фізичним особам, резервування для учасників АТО, включення до переліку земельних ділянок, право оренди на яку виставлено на земельні торги).

Необхідність забезпечення позову обумовлюється тим, що під час розгляду цієї справи, скориставшись можливістю Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, не дочекавшись остаточного рішення по цій справі, може безперешкодно розпорядитися спірною земельною ділянкою (масивом) кадастровий №4622487900:05:000:0053 шляхом передачі її третім особам у користування чи у власність (надання в оренду, продажу чи надання дозволів іншим юридичним чи фізичним особам дозволів на розроблення проектів землеустрою), тим самим у тому випадку якщо позов буде задоволено на користь позивачів, і рішення суду набере юридичної сили, то позивачі не зможуть реально реалізувати своє право щодо повторного розгляду їх первісного клопотання, так як відповідач у свою чергу не зважаючи на повторний розгляд вже зазначить про те, що визначене позивачами місце розташування бажаних земельних ділянок на земельному масиві кадастровий №4622487900:05:000:0053 вже зайняте (передане в оренду, чи відчужено у власність, чи зарезервовано для учасників АТО, тощо). У свою чергу, Позивачі будуть вимушені повторно оскаржувати діяльність та рішення Відповідача, що потребуватиме значних сил та часу. Забезпечення цього позову надасть можливість захистити інтереси Позивачів до моменту набрання рішення законної сили. З урахуванням вищевикладеного та з посиланням на положення ч.1, ч.3, ч.4 ст 117 КАС України, ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 просить суд забезпечити адміністративний позов вищевказаним шляхом.

У судовому засіданні, яке призначене для розгляду клопотання про забезпечення позову позивач ОСОБА_1 підтримав заявлене клопотання про забезпечення позову посилаючись на обставини, які викладені у письмовому клопотанні.

Позивач ОСОБА_3 та представник позивачів за довіреностями ОСОБА_2 у судове засідання, призначене для розгляду клопотання про забезпечення позову не зявились, повідомлені належним чином, що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання, яке призначене для розгляду клопотання про забезпечення позову не зявився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином що підтверджується письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи. 19 вересня 2016 року через канцелярію Одеського окружно7го адміністративного суду надійшли за вх. №EП/2457/16 від представника відповідача за довіреністю надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову (а.с.95-97).

У своїх запереченнях представник відповідача вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (надалі - Відповідач) заперечує проти вимог, викладених у заяві про забезпечення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист них прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. В даному випадку, на думку відповідача, відсутні ознаки, які б свідчили про очевидність протиправності дій відповідача., оскільки оскаржувана позивачами відмова, надана відповідачем, ґрунтувалася на нормах Земельного кодексу України, Закону України «Про державний земельний кадастр». Постанови Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 .№ 513 «Про затвердження. Порядку проведення інвентаризації земель», що відповідає підставам відмови, визначених ч, 7 ст. 118 Земельного кодексу України. У заяві про забезпечення позову позивачі просять суд заборонити вчиняти будь-які дії відповідачу із земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення (кадастровий помер 4622487900:05:000:0053). В свою чергу, площа зазначеної земельної ділянки проінвентаризованого масиву із кадастровим номером 4622487900:05:000:0053 становить 35.6884 га. В даному випадку предметом спору є відмова відповідача у наданні земельної ділянки 2.000 га кожному позивачу. Однак, варто зазначити, що площа земельної ділянки, на яку претендують позивачі, відповідає 4,00 га (тобто в межах норм безоплатної приватизації - не більше 2,0 га кожному позивачу), Натомість у заяві про забезпечення позову, позивачі просять заборонити у вчиненні дій щодо земельної ділянки площею 35,6884 га. Тобто, відрізняється площа земельних ділянок. Таким чином. позивачі не мають ніякого відношення до іншої частини земельної ділянки площею 35.6884 га, щоб заявляти про заборону держави в особі відповідача у її розпорядженні. Також доводів про те, що мова йде про одну і ту ж саму ділянку немає. Таким чином, доводи позивачів про забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії на таку велику площу земельної ділянки, частина якої, тим більше, не стосується предмету спору, оскільки позивачі не можуть претендувати на таку велику площу (ст. 121 Земельного кодексу України визначає площу 2,00 га для ведення особистого селянського господарства), є необґрунтованими.

Представник відповідача у своїх запереченнях на заяву про забезпечення позову вказує, що Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, згідно із ст. 122 Земельного кодексу України, здійснює розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності. Вимоги позивачі порушують право держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області в частині розпорядження землями сільськогосподарського призначення, які не стосуються предмету спору, та є порушенням вимог Конституції України. Вимоги позивачів суперечать встановленому порядку діяльності, функціональним обовязкам, завданням, повноваженням Головного управління Держгеокадастру у Львівській області як органу виконавчої влади на місцях щодо неухильного виконання законів, постанов, наказів, розпоряджень Кабінету Міністрів України, зокрема у регулюванні земельних відносин в Україні. Доводи позивачів не в повній мірі відповідають вимогам Конституції України та цивільному законодавству України та будуються на припущеннях шодо можливих дій відповідача.

З огляду на вищевикладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст. 118 КАС України питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань.

З урахуванням вищевикладеного, суд розглядав клопотання позивача ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову за відсутності осіб, які не зявились.

Вивчивши доводи клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові заперечення представника відповідача, суд приходить до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 1 статті 117 КАС України, визначено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Згідно з ч.3 ст.117 КАС України, суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Разом з тим, ч.4 зазначеної статті передбачено, що адміністративний позов може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

У відповідності до вимог ст. 117 КАС України підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття заходів забезпечення позову, необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому, очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому інститут забезпечення адміністративного позову згідно ст.ст. 3, 117 КАС України повинен відповідати завданню адміністративного судочинства забезпечувати захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових, чи службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Проте, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому ускладнити виконання рішення суду чи привести до потреби докладати значні зусилля для відновлення прав позивача.

Розглядаючи клопотання про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з цим, суд зазначає, що в даному випадку позивачі (їх представник) не навели жодних аргументів, які свідчили б про те, що існує очевидна небезпека того, що у випадку невжиття судом вказаних заходів до забезпечення адміністративного позову виконання рішення у даній справі стане неможливим, їх доводи ґрунтуються лише на припущеннях. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивачів до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Окрім того, суд зазначає, що предметом розгляду даної адміністративної справи є правомірність дій відповідача при відмові позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га. (кожному позивачу), на сформовані земельній ділянці державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий номер 4622487900:05:000:0053 на території Львівська обл., Мостиський район, Шегинівська сільська рада, Львівської області Мостиського районну (за межами населених пунктів).

При цьому як зазначає представник відповідача у своїх запереченнях на заяву про забезпечення позову та як встановлено судом з наявних у матеріалах справи доказів, загальна площа земельної ділянки, якій присвоєний кадастровий номер 4622487900:05:000:0053 є 35.6884 га (а.с.14, 16, ). В свою чергу, загальна площа земельної ділянки на яку позивачі просили надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в приватну власність для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 4622487900:05:000:0053) складає 4 га. (2 га+2га).

Водночас, суд акцентує увагу на тому, що спосіб забезпечення позову має бути співмірним заявленим позовним вимогам.

Зважаючи, що позивачі не навели жодного доводу в обґрунтування вищевказаного клопотання про забезпечення позову, суд вважає, що воно є необґрунтованим.

З врахуванням вищевикладеного, у суду відсутні підстави для застосування заходів забезпечення адміністративного позову з мотивів та у спосіб, які наведені у клопотанні позивача ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 117,118,160, 165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1Ю та представника позивачів за довіреностями ОСОБА_2 про забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області до набрання законної сили рішення суду першої інстанції приймати будь-які рішення щодо розпорядження земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення кадастровий № 4622487900:05:000:0053 шляхом її відчуження та передачі у користування (продажу, передачі в оренду, надання дозволів на розроблення проектів землеустрою іншим юридичним чи фізичним особам, резервування для учасників АТО, включення до переліку земельних ділянок, право оренди на яку виставлено на земельні торги) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в п'ятиденний строк з дня оголошення та (або) отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 23.09.2016 року.

Суддя О.А. Вовченко