Постанова № 61521923, 19.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/1427/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Танцюри К.О.,

за участю секретаря Потурнак А.М.,

за участю сторін:

-представника позивача-Бароєва Ф.С. (довіреність від 04.05.2016р.),

-представника відповідача- Караханяна А.М. (довіреність від 14.01.2016р. №222/8/15-17-10-01-04)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Онисс до ОСОБА_1 обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Онисс (далі ТОВ Фірма Онисс) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0001922301 від 26.12.2011р. та №0002052301 від 31.01.2012р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначав, що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Фірма «Онисс» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «РЕКА» за період січень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р. Позивач зазначав, що відповідач у висновках акту перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р., посилався на інформацію ДПІ у Малиновському районі м.Одеси у вигляді листа №44479/7/23-2 від 14.11.2011р. до акту від 14.11.2011р. № 303/23-513/36919740-2380 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Река» щодо правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за «січень-квітень 2011 року», згідно якого у ПП «Река» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцем знаходження, у звязку з чим, відповідно до ч. 1,5 ст.203, п. 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, угоди з контрагентами мають ознаки нікчемності. При цьому, представник позивача зазначав, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі №2а/1570/10346/2011 за позовом ПП РЕКА до ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій неправомірними, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014р., спростовано висновки перевіряючих щодо нікчемності правочинів, укладених за участю ПП «Река». Разом з тим, представник позивача додатково зазначав, що на підтвердження факту надання замовлених послуг ПП«Река» позивачем були надані відповідні первинні документи, зокрема, видаткові та податкові накладні, реальність господарських відносин з ПП «Река» підтверджується наданими буклетами, а також листом з переліком магазинів для розповсюдження рекламних матеріалів, адресованого партнерам.

Ухвалою від 14.09.2016р., яка занесена до журналу судового засідання, судом було здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби у звязку з проведеною реорганізацією на належного відповідача ОСОБА_1 обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши що ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ Фірма «Онисс» з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «РЕКА» за період січень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р. У ході проведення вказаної перевірки було встановлено, що ТОВ Фірма «Онисс» безпідставно сформовано податковий кредит за період з січня 2011 року по квітень 2011 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим від ПП «Река» на загальну суму ПДВ 86666,68грн. у звязку з відсутністю реальності господарських операцій. А тому, на думку відповідача, ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області правомірно прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У період з 08.12.2011р. по 12.12.2011р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області була проведена позапланова невиїзна перевірка ТОВ ФірмаОнисс з питань нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам із ПП «РЕКА» за період січень-квітень 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р (а.с.9-23 т.1).

У ході перевірки було встановлено порушення ТОВ ФірмаОнисс:

1.ст.ст.203, 207, 215, 228, 655,875 ЦК України в частині недодержання правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого було:

- завищення значення рядка 17 «усього податкового кредиту» за період з січня 2011 року по квітень 2011 року на загальну суму ПДВ 86666,68 грн., а саме січень 2011 року на суму 33333,33грн., - лютий 2011 року на суму 20000,00грн., -квітень 2011 року на суму 33333,33грн.;

- занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за січень-квітень 2011 року на суму ПДВ 86666,68 грн., а саме січень 2011 року на суму 33333,33грн., -лютий 2011 року на суму 20000,00грн., - квітень 2011 року на суму 33333,33грн.;

- занижено суму ПДВ , яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, на суму ПДВ 86666,68грн., а саме січень 2011 року на суму 33333,33грн., - лютий 2011 року на суму 20000,00грн., - квітень 2011 року на суму 33333,33грн.

2. відсутність обєктів, які підпадають під визначення ч.198.3 ст.198, с.201.4 ч.201.7, ч.201.10 ст.201, ст.192 Податкового кодексу України. Дані, наведені в деклараціях з ПДВ за період січень-квітень 2011 року з відповідними додатками про обсяги податкового кредиту, а отже і про обсяги виконання робіт, наданих товарів, є не дійсними.

В обґрунтування зазначених висновків перевіряючим у акті перевірки зазначено, що між ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» укладено договір про надання послуг №3 від 11.01.2011р. Враховуючи інформацію, що надійшла від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси листом №44479/7/23-2 від 14.11.2011р до акту від 14.11.2011р. № 303/23-513/36919740-2380 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП«Река», щодо правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за «січень-квітень 2011 року», згідно якого у ПП «Река» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, фахівці, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за місцем знаходження. Також, відповідно до службової записки ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 11.11.2011р. №2066, встановлено, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ПП «РЕКА» та контрагентами покупцями-постачальниками сумнівні. Тобто, на думку перевіряючих, усі операції купівлі-продажу з ПП «Река» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже-є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача» та відповідно вигодонабувач ТОВ Фірма «Онисс» безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ, згідно податкових накладних отриманих від ПП «Река» у розмірі 86666,68 грн. за січень-лютий, квітень 2011 року.

На підставі зазначених висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0001922301 від 26.12.2011р., яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 86666,66грн. за основним зобовязанням та штрафні (фінансові) санкції у сумі 3 грн.(а.с.24 т.1).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №0001922301 від 26.12.2011р., ТОВ Фірма «Онисс» звернулось до ДПА в Одеській області зі скаргою від 05.01.2012р. №03, за результатами розгляду якої прийнято рішення ДПІ в Одеській області №2283/10/25-0007 від 25.01.2012р. про скасування податкового повідомлення-рішення №0001922301 від 26.12.2011р. в частині застосованої штрафної санкції у розмірі 2 грн., в іншій частині залишено без змін.(а.с.25-28 т.1)

31.01.2012р. ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, на підставі висновків акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області №1774/23-20955698 від 12.12.2011р , з урахуванням рішення ДПІ в Одеській області про результати розгляду скарги №2283/10/25-0007 від 25.01.2012р., прийнято податкове повідомлення-рішення №0002052301 від 31.01.2012р., яким позивачу визначено грошове зобовязання з податку на додану вартість у сумі 86666,66 грн. за основним зобовязанням та штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 грн.(а.с.29 т.1).

При цьому, податкове повідомлення рішення №0001922301 від 26.12.2011р. у звязку з прийняттям за наслідками адміністративного оскарження нового податкового повідомлення рішення №0002052301 від 31.01.2012р. вважається відкликаним, а тому позовні вимоги ТОВ Фірма «Онисс» щодо визнання його протиправним та скасування є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно довідки з ЄДРПОУ №269851 від 17.09.2010р. ТОВ Фірма «Онисс» займалося такими видами діяльності: 15.13.0. виробництво мясних продуктів; 15.89.0 виробництво харчових продуктів, не віднесених до інших групувань; 28.72.0 виробництво паковань з легких металів; 15.33.0 перероблення та консервування овочів та фруктів, не віднесене до інших групувань; 51.38.0 оптова торгівля іншими продуктами харчування; 15.20.0 виробництво рибних продуктів (а.с.37 т.1).

Судом встановлено, що між ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» було укладено договір про надання послуг №3 від 11.01.2011р., згідно п.п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обовязок по виготовленню та розповсюдженню рекламних та рекламо-інформаційних матеріалів замовника. Під рекламними та рекламно-інформаційними матеріалами для цілей зазначеного договору мається на увазі рекламні проспекти, буклети, а також інші текстові та (або) графічні матеріали, фотографії та інші ілюстрації, що містять інформацію про осіб, продукцію, послуги, з метою формування та підтримки попиту на продукцію замовника (а.с.119-120 т.1).

Разом з тим, 18.01.2011р. між ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» укладено додаткову угоду №1 до договору надання послуг №3, згідно якого розділ 3 вказаного договору викладено у наступній редакції: «виконавець зобовязаний надати замовнику ескізи, оригінал-макети рекламних та рекламно-інформаційні матеріали на погодження та затвердження замовником форми та змісту рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів, виготовити та розповсюдити в узгоджених строках та обємах рекламні та рекламно-інформаційні матеріали замовника, форма та зміст яких відповідає замовленню. Виконавець має право розповсюджувати рекламні та рекламно-інформаційні матеріали замовника по Україні та призупинити виготовлення та розповсюдження рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів замовника у випадку невиконання чи неналежного виконання зобовязань, прийнятих замовником по зазначеному договору» (а.с. 23 т.2).

02.02.2011р. між ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» укладено додаткову угоду №2 до договору про надання послуг №3, згідно якого додано п.2.4 та викладено його у наступній редакції «надати виконавцю перелік магазинів для розповсюдження рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів».(а.с.22 т.2)

Позивачем на підтвердження виконання вказаного договору про надання послуг №3 від 11.01.2011р. надано буклет (а.с.113-116 т.1), видаткові накладні №1002 від 26.01.2011р., №409 від 11.02.2011р., №79 від 04.04.2011р.(а.с.117-118 т.1; а.с.125 т.1), акти виконаних робіт №79 від 12.04.2011р., №409 від 11.02.2011р., №1002 від 26.01.2011р. (а.с.121-122 т.1; а.с. 127 т.1), податкові накладні №409 від 11.02.2011р., №1002 від 26.01.2011р., №79 від 04.04.2011р.(а.с.123-124 т.1; а.с.126 т.1) та платіжні доручення №86 від 26.01.2011р., №116 від 09.02.2011р., №42 від 06.04.2011р., №253 від 12.04.2011р.(а.с.129-132 т.1)

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Згідно п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За нормами Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні №996-ХІУ від 16.07.1999р. бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій. Згідно визначення, яке наведено у статті 1 Закону України №996-ХІУ, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В статті 9 даного Закону зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» від 03.07.1996р.

N 270/96-ВР реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Таким чином, право на віднесення платником податку до складу податкового кредиту податку на додану вартість виникає за операціями з реального придбання рекламних послуг у разі повязаності з продукцією, що виготовляється платником. Разом з тим, такі операції повинні бути не лише документально оформлені, а й обєктивно привести до зміни складу активів платника податків. Дотримання наведених вимог дає можливість підтвердити виконання договору.

Під час зясування офіційних обставин справи, представником позивача у підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання рекламних та рекламно-інформаційних послуг, повязаності таких операцій з товарами, що продаються позивачем, зазначив що факт реальності надання ПП «Река» рекламних послуг підтверджуються крім видаткових накладних, податкових накладних, актів виконаних робіт та платіжних доручень також наданими до суду буклетами та листом з переліком магазинів, строками датою та кількістю рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів для розповсюдження.

02.02.2011р. між ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» укладено додаткову угоду №2 до договору про надання послуг №3, згідно якого додано п.2.4 та викладено його у наступній редакції «надати виконавцю перелік магазинів для розповсюдження рекламних та рекламно-інформаційних матеріалів».

Однак, зазначений лист, на який посилається позивач (а.с.224 т.2) не містить ні номеру, не дати, відсутні жодні докази того, що вказаний лист взагалі було отримано контрагентом позивача по договору ПП «Река».

При цьому, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що не може пояснити яким чином здійснювалось розповсюдження зазначеної рекламної продукції та яким чином було проконтрольовано здійснення ПП «Река» зазначених послуг у вказаних у листі магазинах. Разом з тим, представник позивача повідомив у судовому засіданні, що всі документи по господарським операціям за перевірений період з ПП «Река» наявні в матеріалах справи, інших у ТОВ Фірма «Онисс» немає.

Крім того, у наданих до суду актах виконаних робі, видаткових накладних та податкових накладних зазначено лише виготовлення продукції проспектів кольорових, а у видаткових накладних не вказано прізвищ та імен осіб, які відвантажили та отримали вказані рекламні проспекти з боку ТОВ Фірма «Онисс» і ПП «Река» і відповідно є відповідальними за здійснення зазначених господарських операцій. До того ж, складення таких видаткових накладних про отримання рекламних проспектів ТОВ Фірма «Онисс» суперечать наданим поясненням представника позивача про те, що рекламні проспекти були розповсюджені ПП«Река» у магазинах по території України.

Суд враховує, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців види діяльності ПП «Река» зазначено: складське господарство, організація перевезення вантажів, транспортне оброблення вантажів та інші види оптової торгівлі (а.с.186 т.1).

Тобто, надання рекламних послуг та виготовлення рекламної продукції не входило до сфери діяльності ПП «Река». При цьому, договором про надання послуг укладеним ТОВФірма «Онисс» з ПП «Река» не заборонено залучення до його виконання третіх осіб, однак, жодних доказів та пояснень щодо узгодження залучення третіх осіб та яких саме до виконання зазначеного договору позивачем до суду не надано. Не надано до суду також доказів і обґрунтованих пояснень щодо того яким чином узгоджувались з ПП «Река» концепція, макети та яку інформацію повинні містити зазначені рекламні проспекти. Також, не надано обґрунтованих пояснень того з якою метою ТОВ Фірма «Онисс» було замовлено рекламні послуги у ПП «Река» незважаючи на те, що вказане підприємство не займалося наданням типографічними та рекламними послугами.

Суд критично ставиться до наданих позивачем до матеріалів справи після розгляду судом першої інстанції та апеляційної інстанції зазначеного адміністративного позову ксерокопії рекламного буклету продукції ТОВ Фірма «Онисс» з написом «узгоджено» та рекламного буклету з печатками на ньому ТОВ Фірма «Онисс» та ПП «Река» з урахуванням зазначених вище обставин та відсутністю відповідних та належних доказів того, що вказаний рекламний буклет продукції ТОВ Фірма «Онисс» було виготовлено саме ПП «Река».

Разом з тим, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача в акті перевірки №1774/23-20955698 від 12.12.2011р на інформацію, що надійшла від ДПІ у Малиновському районі м.Одеси листом №44479/7/23-2 від 14.11.2011р. до акту від 14.11.2011р. № 303/23-513/36919740-2380 «Про неможливість проведення документальної невиїзної перевірки ПП«Река», щодо правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту за «січень-квітень 2011 року» та на службову записку ВПМ ДПІ у Малиновському районі м.Одеси від 11.11.2011р. №2066, якою встановлено, що реальність здійснення фінансово-господарських операцій між ПП «РЕКА» та контрагентами покупцями-постачальниками сумнівні з урахуванням того, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.10.2013р. по справі №2а/1570/10346/2011 за позовом ПП РЕКА до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2014р., визнано протиправними дії ДПІ у Малиновському районі м.Одеси щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ПП РЕКА з питань правомірності нарахування податку на додану вартість по декларації за січень-квітень 2011 року на підставі яких було складено акт № 303/23-513/36919740-2380 від 14.11.2011р.

Однак, судом у межах розгляду справи №2а/1570/10346/2011 були встановлені процесуальні порушення податкового органу при здійсненні перевірки та не спростовано обставини встановлені у ході офіційного зясування обставин по цій справи.

Враховуючи зазначені обставини, встановлені судом у ході офіційного зясування обставин справи, та надані докази в їх сукупності, суд погоджується з висновком податкового органу про заниження ТОВ Фірма «Онисс» суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду, на суму 86666,68грн. за січень квітень 2011 року у звязку з відсутністю реальності здійснення господарських операцій з ПП РЕКА за договором надання послуг №3 від 11.01.2011р.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про те, що адміністративний позов ТОВ Фірма Онисс задоволенню не підлягає, оскільки податкове повідомлення рішення №0001922301 від 26.12.2011р. є відкликаним, а податкове повідомлення рішення та №0002052301 від 31.01.2012р. суд вважає таким, що прийнято відповідачем обґрунтовано.

Керуючись ст. ст. 158 163,167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Онисс відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 19.09.2016р.

Суддя К.О. Танцюра

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Онисс відмовити.

19 вересня 2016 року.