Постанова № 61521890, 21.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3052/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року 09 год. 10 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2016 року № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулось ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2016 року № НОМЕР_1

Ухвалою суду від 29 червня 2016 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання 16.09.2016 року зявився представник відповідача, позивач повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (а.с. 44-45).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка господарської одиниці, що розташована за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, 5, ОСОБА_1, що належить позивачу, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 26.05.2016 року (а.с. 9-10).

Зазначеною перевіркою встановлені наступні порушення позивачем п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 р. за № 40/10320 (далі за текстом - Положення № 637), що виразилось у не оприбуткуванні готівкових коштів в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 44310 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Іллічівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області 14.06.2016 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким до підприємства застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 221550 грн. (а.с. 7).

За порушення п. 2.6 Положення № 637 застосовано штраф, передбачений абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 року № 436/95.

Так, висновки відповідача обґрунтовані наступним:

-встановлено, що готівкові кошти, які проведені через реєстратор розрахункових операцій не оприбутковані у день їх одержання в книзі обліку розрахункових операцій на загальну суму 44310 грн.

В порушення вимог п.2.6 гл.2. Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління НБ України від 15.12.2004 №637 (із змінами та доповненнями) перевіркою встановлено не оприбуткування (несвоєчасне) готівкових коштів у касовій книзі у загальній сумі 44310 грн.

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно приписів пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Відповідальність за додержання суб'єктами господарювання норм з регулювання обігу готівки встановлена Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», абзацом 3 пункту 1 якого (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

За визначеннями, наведеними у пункті 1.1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 , готівкова виручка (виручка) - це сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження; каса - це приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів; книга обліку - касова книга, книга обліку доходів і витрат, книга обліку виданих та прийнятих старшим касиром грошей або книга обліку розрахункових операцій; книга обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг); книга обліку доходів і витрат - документ установленої форми, що застосовується відповідно до законодавства України для відображення руху готівки. Форму відповідної книги обліку доходів і витрат установлено Державною податковою адміністрацією України; оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій; реєстратор розрахункових операцій (далі - РРО) - пристрій або програмно-технічний комплекс, у якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій під час продажу товарів (надання послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг).

Відповідно до п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

В ході судового засідання на підтвердження своєї правової позиції представником позивача надано до суду копії книг обліку розрахункових операцій (а.с. 87-154).

За таких підстав, суд дійшов висновку, що вся готівка за перевіряємий період була оприбуткована позивачем своєчасно та в повному обсязі, оскільки в даному випадку оприбуткуванням готівки в касі позивача, який проводить готівкові розрахунки із застосуванням РРО, є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

З урахуванням вищенаведеного, доводи відповідача про порушення позивачем вимог п.2.6, гл.2 Положення № 637, суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 14.06.2016 року № НОМЕР_1 прийняте Іллічівською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Що стосується посилання позивача на процедурні порушення, допущені відповідачем під час проведення перевірки, суд зазначає, що правові наслідки таких порушень за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову з цих підстав не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки після проведення перевірки права позивача порушують лише наслідки її проведення. Відтак, можливі процедурні порушення, допущені під час призначення та/або проведення перевірки в даному випадку, не приймаються судом як безумовне свідчення протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких підстав, розглянувши справу в межах позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» до Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.06.2016 року № НОМЕР_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області від 14.06.2016 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Іллічівської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області на користь ТОВ «Іллічівський морський рибний порт» судові витрати у розмірі 3323, 25 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

СуддяО.М. Тарасишина