Постанова № 61521722, 20.09.2016, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

20 вересня 2016 рокум. Ужгород№ 807/2242/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Завидняк А.В.

за участю:

позивача: Сільськогосподарський виробничий кооператив - Агропромислова фірма "Калини", представник - ОСОБА_1;

відповідача 1: Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, представник - не з'явився;

відповідача 2: Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, представник - ОСОБА_2;

третя особа: ОСОБА_3 - не з'явилася;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Сільськогосподарського виробничого кооперативу - Агропромислова фірма "Калини" до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення, суму заборгованості визнати неправомірною, -

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарський виробничий кооператив - Агропромислова фірма "Калини" (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області (далі - відповідач 1) про визнання неправомірним та скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про призначення пільгової пенсії ОСОБА_3, визнання неправомірною і помилковою суму заборгованості по виплаті та доставці пенсії ОСОБА_3 за рахунок СГВК-АПФ «Калини», зобовязання Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області відізвати з управління ПФУ в Тячівському районі Закарпатської області розрахунки по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, нарахованих СГВК-АПФ «Калини» та відкликати позовні заяви, які знаходяться в провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду.

В судовому засіданні було залучено відповідача 2 - Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (далі - відповідач 2) та третю особу - ОСОБА_3 (далі - третя особа).

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив визнати нечинним та скасувати рішення про призначення пільгової пенсії, а відшкодування суми заборгованості по виплаті та доставці пенсії визнати неправомірними та помилковими (а.с. 225-229, Т.1).

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнений позов та просив задовольнити уточнені позовні вимоги, мотивуючи наступним. Рішенням відповідача 1 було призначено пільгову пенсію третій особі за рахунок позивача. Однак, представник позивача наголошував, що трудова книжка третьої особи не підтверджує наявність необхідного стажу роботи для нарахування пільгової пенсії. Також, при проведенні аналізу оформлення і достовірності записів у трудовій книжці не було звернуто увагу на точність відомостей про третю особу, а ці неточності в свою чергу вимагали підтвердження зустрічною перевіркою записів у трудовій книжці. Представник позивача в судовому засіданні наголошував, що підставою для прийняття і звільнення з роботи в колгоспах були записи в протоколах, які відображалися в трудовій книжці працівника та згідно цих записів вбачається, що третя особа пропрацювала в колгоспі імені Калініна з 30.06.1977 року по 30.07.1996 року. Відтак, стаж роботи третьої особи становить 19 років і 1 місяць. Однак, відповідач 1, аналізуючи надані до заяви документи для призначення пільгової пенсії, співставивши дані паспорту та трудової книжки, повинен був звернути увагу на те, що у третьої особи відсутній необхідний стаж роботи для призначення пільгової пенсії, а саме: 20 років. Згідно запису в трудовій книжці, трудові відносини між колгоспом імені Калініна і третьою особою припинилися в серпні 1996 року, тобто вже був не повний пропрацьований календарний рік. Також, відповідачеві 1 слід було звернути увагу на те, що вік повної цивільної дієздатності надається особі, яка досягла 16 років, а для третьої особи це 21.04.1977 рок, у зв'язку з чим останній було неправомірно зараховано в стаж роботи 3 місяці і 20 днів. Отже, для підтвердження достовірності даних відповідачеві слід було провести зустрічну перевірку, однак цього не було зроблено. Разом з тим, позивач не мав можливості своєчасно відреагувати на призначення пільгової пенсії оскільки, тільки в травні 2015 року йому стало відомо із позовної заяви про призначену ще в 2011 році пенсію третій особі. ОСОБА_4 видана позивачем 27.01.2011 року не відображає даних, що третя особа була зайнята в тваринництві протягом кожного календарного року, календарного місяця та повного робочого тижня. Представник позивача наголошував в судовому засіданні, що згідно чинного законодавства України стаж роботи визначається тільки за трудовою участю, підтвердженою трудовою книжкою. Однак, при призначенні пільгової пенсії відповідачем 1 не була узята до уваги трудова книжка третьої особи, а пільгова пенсія призначалася на підставі ОСОБА_4 позивача від 27.01.2011 року, яка фактично має інше призначення. Також, в момент прийняття Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закон України "Про пенсійне забезпечення" не передбачав обов'язку відшкодування підприємством виплаченої працівникові пільгової пенсії на підставі ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В судовому засіданні представник позивача зазначав, що ОСОБА_4 №175 від 01.01.1999 року видана колгоспом імені Калініна підтверджує тільки періоди роботи в колгоспі та не відображає даних, що третя особа була дояркою і була зайнята в тваринництві протягом кожного календарного року, календарного місяця та повного робочого тижня. Відтак, представник позивача просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 надіслав до суду клопотання про розгляд справи по суті без його участі, а також надіслав заперечення на позов, згідно яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи наступним. Третя особа, 23.05.2011 року, звернулася до відповідача 1 для призначення пенсії за віком згідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та надала необхідний перелік документів. Так, право на пенсію було визначено на підставі ОСОБА_4 виданих позивачем, а саме: за № 2 від 27.01.2011 року про стаж роботи третьої особи дояркою, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року про стаж роботи третьої особи та на підставі трудової книжки, яку заповнював та вів позивач. Представник відповідача 1 в наданих запереченнях на позовну заяву наголошував, що ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року на підставі яких була призначена пільгова пенсія були видані за особистим підписом представника позивача - ОСОБА_1, в особі якого заявлено і дану позовну заяву. Таким чином, довідки видані позивачем, за підписом представника позивача - ОСОБА_1 не містили факту не підтвердження стажу роботи третьої особи у період з 03.01.1977 року по 05.01.1997 року. ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року не були відкликані позивачем з повідомленням третьої особи для дотримання її прав щодо можливості звернення до суду за захистом своїх законних інтересів. Представник відповідача 1 в наданих запереченнях наголошував, що проведення зустрічної перевірки є правом, а не обов'язком відповідача 1. Також, записи трудової книжки третьої особи були підтверджені уточнюючими довідками, оформлення яких не викликало сумніви у відповідача 1, а чинним законодавством України на позивача покладено матеріальну відповідальність за шкоду заподіяну громадянам або державі за видачу недостовірних документів. Відтак, неправомірними діями позивача щодо надання недостовірних та завідомо неправдивих даних згідно ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року було завдано збитки державі у вигляді виплати третій особі за період з 22.05.2011 року по 30.09.2015 року пенсії в сумі 50776,72 грн. Виплата пільгової пенсії третій особі була припинена з 01.10.2015 року на підставі листа позивача від 10.09.2015 року. Також, позивач необґрунтовано співставляє термін виплата пенсії третій особі з 22.05.2011 року та термін необхідного відшкодування витрат на виплату пенсії третій особі з 01.01.2015 року. Відтак представник відповідача 1 просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача 2 заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих відповідачем 1 письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа 25.05.2016 року та 14.06.2016 року надіслала до суду заяви про розгляд справи без її участі та заперечення та позовну заяву, у відповідності до яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 2, всебічно та повно зясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.05.2011 року третя особа звернулася до відповідача 1 для призначення пенсії за віком згідно з п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Так, з 22.05.2011 року третя особа перебуває на обліку, як отримувач пенсії за віком згідно з п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

У відповідності до пп. "б"-"з" статті 13 Закону України від 06.12.1991 року "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць.

Згідно до п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивач є правонаступником Колгоспу імені Калініка з 30.03.2000 року.

З 01.01.2004 року пенсійне забезпечення громадян здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким визначено порядок нарахування та проведення перерахунку пенсії.

При зверненні за призначенням пенсії заявник подає в органи Пенсійного фонду документи передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1.

У відповідності до п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 орган (далі - Порядок №22-1) (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року № 637 (далі - Порядок №637).

В матеріалах справи міститься копія трудової книжки, згідно якої 03.01.1977 року третя особа прийнята на роботу дояркою в Колгоспі імені Калініна (а.с. 12, Т.1). Згідно копії трудової книжки третя особа 05.01.1997 року звільнена за власним бажанням з Колгоспу імені Калініна (а.с. 12, Т.2).

Так, згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

У відповідності до абз. 1 п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Згідно абз. 2 п. 20 Порядку № 637 у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до абз. 3 п. 20 Порядку № 637 додатково в довідці наводяться такі відомості стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування.

Аналізуючи документи подані для призначення пільгової пенсії, відповідачем 1 було встановлено необхідність підтвердження стажу роботи третьої особи уточнюючими документами. Відтак, на підтвердження спеціального стажу, професії третьої особи, характер виконуваних нею робіт та виконання встановлених норм обслуговування позивачем були видані уточнюючі довідки, а саме: ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_4 за №32 від 29.12.2010 року та ОСОБА_4 за №33 від 29.12.2010 року.

В матеріалах справи міститься ОСОБА_4 позивача, за підписом керівника позивача - ОСОБА_1 від 29.12.2010 року за №32, яка видана на підставі книги обліку праці за 1947-1979 роки ос № 1310 та згідно якої вбачається, що третя особа працювала дояркою в Колгоспі імені Калініна з січня 1977 року по грудень 1979 рік (а.с. 55, Т.1).

Згідно, ОСОБА_4 позивача, за підписом керівника позивача - ОСОБА_1 від 29.12.2010 року за №33, видана на підставі книги обліку праці за 1980-1997 роки та згідно якої вбачається, що третя особа працювала дояркою в Колгоспі імені Калініна з січня 1980 року по січень 1997 року (а.с. 56, Т.1).

Так, позивачем, за підписом керівника позивача - ОСОБА_1 було видано ОСОБА_4 від 27.01.2011 року за № 2 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у відповідності до якої зазначено, що третя особа працювала повний робочий день на Колгоспі імені Калініна дояркою і за період з 03.01.1977 року по 05.01.1997 рік виконувала норми обслуговування тварин з повним навантаженням, що передбачено п. "д" ст. 13 Закону України "Про "Пенсійне забезпечення" (а.с.57, Т.1). ОСОБА_4 від 27.01.2011 року за № 2 була видана позивачем на підставі Книги обліку праці за 1977-1997 роки (а.с. 57).

Разом з тим, у матеріалах справи міститься ОСОБА_4 за підписом представника позивача - ОСОБА_1 від 10.01.1999 року №175 про те, що третя особа перебувала членом Колгоспу імені Калініна з січня 1977 року по січень 1997 року (а.с. 58, Т.1).

Позивачем 29.12.2010 року було видано третій особі ОСОБА_4 про заробітну плату для обчислення пенсії (а.с. 103, Т.1).

Згідно п. 24 Порядку № 637 для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів. ОСОБА_4, видані колгоспами при залишенні членом колгоспу роботи, а також довідки, видані в більш пізній період колгоспами, які згодом припинили свою діяльність, можуть братися до уваги й тоді, коли вони не містять підстав видачі.

Відтак, у відповідності до вимог п. 20 Порядку № 637 відповідачем 2 були прийняті уточнюючі довідки позивача, видані на підставі книги обліку праці, які підтверджували спеціальний трудовий стаж третьої особи, а саме: ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_4 за №32 від 29.12.2010 року, яка підтверджує трудовий стаж третьої особи з січня 1977 року по грудень 1979 рік та ОСОБА_4 за №33 від 29.12.2010 року, які підтверджують трудовий стаж третьої особи з січня 1980 року по січень 1997 року.

Відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зберігається порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до п. п. "б" -"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, як було встановлено в судовому засіданні, третьою особою разом із заявою про призначення пенсії за віком, було подано до відповідача 1 копію трудової книжки, ОСОБА_4 позивача за № 2 від 27.01.2011 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, ОСОБА_4 видані позивачем за № 175 від 10.01.1999 року, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року, які підтверджують трудовий стаж третьої особи з січня 1977 року по січень 1997 року, а також ОСОБА_4 позивача від 29.12.2010 року про заробітну плату для обчислення пенсії.

Відтак, згідно Протоколу відповідача 1 від 16.06.2011 року №9761 про призначення пенсії, третя особа перебуває на обліку з 22.05.2011 року, як отримувач пенсії за віком згідно п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (а.с. 95).

Виходячи з вище викладеного, вбачається, що пенсія за віком третій особі була призначена, з дотриманням положень чинного законодавства України, а саме з врахуванням уточнюючі довідки позивача, які підтверджували спеціальний трудовий стаж третьої особи.

Отже, не підлягає до задоволення і прохання позивача про визнання неправомірними і помилковими вимог відповідача 2 про відшкодування заборгованості по виплаті і доставці пенсії третій особі.

Також, суд констатує, що на момент розгляду даної адміністративної справи позивачем не відкликані видані ним ОСОБА_4 за № 2 від 27.01.2011 року, за № 175 від 10.01.1999 року, за №32 від 29.12.2010 року та за №33 від 29.12.2010 року, які підтверджують спеціальний трудовий стаж третьої особи.

Відповідно до Порядку №22-1, орган що призначає пенсію, має право, в необхідних випадках, перевіряти обґрунтованість видачі підприємствами, установами та організаціями довідок. До числа очевидних ознак, які можуть привернути увагу чи визнати сумнів і послужити підставою для уточнення чи перевірки документів відносяться: наявність підчисток, виправлень, не засвідчених у встановленому законодавством порядку; не заповнення таких реквізитів, як номер, дата, найменування підприємства, тощо; взаємна невідповідність окремих реквізитів документу; відсутність посилання на підставу видачі документу про стаж роботи або відсутність підписів керівника та головного бухгалтера з розшифруванням їх прізвища та інші ознаки. В разі проведення зустрічної перевірки та виявлених розбіжностей між даними, зазначеними в довідках та даними первинних документів (незалежно від причини застосування документа: чи для підтвердження стажу роботи; чи визначення права на пільгову пенсію чи дострокову пенсію як багатодітній матері), підприємство несе матеріальну відповідальність за шкоду. заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

З вище викладеного вбачається, що проведення зустрічної перевірки для підтвердження обґрунтованості надання позивачем ОСОБА_4 про підтвердження стажу третьої особи є правом, а не обов'язком відповідача 1. Так, під час призначення пенсії третій особі у відповідача не виникло підозр щодо обґрунтованості видачі позивачем ОСОБА_4, які підтверджували спеціальний стаж третьої особи.

Відтак, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні твердження представника позивача, про те, що відповідач 2 при призначенні пенсії третій особі зобов'язаний був провести зустрічну перевірку та виявити неточності у ОСОБА_4 виданих саме позивачем на підтвердження спеціального трудового стажу третьої особи та у трудовій книжці третьої особи, в частині, яку заповнював позивач.

У відповідності до п. 3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Частиною 1 статті 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

В період з 11.08.2015 року по 12.08.2015 року відповідачем 2 було проведено зустрічну перевірку позивача щодо встановлення стажу роботи, заробітної плати третій особі за період з 03.01.1977 року по 05.01.1997 року, результати якої відображено в ОСОБА_2 від 12.08.2015 року №153 (а.с. 16-20). Так, листом відповідача 1 від 17.09.2015 року №3105/02-33 було запропоновано позивачеві, переплату пенсії, яка виникла у зв'язку з наданням недостовірних даних позивачем за період з 22.05.2011 року по 30.09.2015 року в сумі 50776,72 грн. добровільно повернути на рахунок відповідача 1 (а.с. 22).

Згідно до ч. 2 ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відтак, представник позивача не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його уточнені позовні вимоги, відтак в задоволенні уточненого позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову Сільськогосподарського виробничого кооперативу - Агропромислова фірма "Калини" до Управління пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області, Управління пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування рішення про призначення пільгової пенсії, відшкодування суми заборгованості по виплаті та доставці пенсії визнати неправомірними та помилковими - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяОСОБА_5

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 20 вересня 2016 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 23 вересня 2016 року.