Постанова № 61521625, 19.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 р. Справа №805/2930/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15:55

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., при секретарі Зикун Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2016 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що податкове повідомлення-рішення є безпідставним та винесеним в порушення норм чинного законодавства України, оскільки реєстрація акта перевірки в контролюючих органах як за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання так і за основним місцем обліку позивача здійснена неправомірно. Крім того, контролюючим органом неправомірно зроблено висновок в акті перевірки про те, що позивачем порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, в частині нездійснення обліку готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, а саме в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» книги обліку розрахункових операцій, оскільки проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО), щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам’яті реєстратор розрахункових операцій, роздруковано та вклеїно відповідний Z-звіт. Просив визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2016 року №00003122202.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» (код ЄДРПОУ 21506169, 87548, Донецька обл., місто Маріуполь, Вулиця Громової, будинок 56) зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом 29.07.1993 року, перебуває на обліку в Марiупольськой об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (жовтневе вiддiлення).

Головним управлінням ДФС у м.Києві проведена фактична перевірка господарської одиниці - АГЗП, що розташована за адресою: м.Київ, вул. Нижньокрюківська, 9, що належить суб'єкту господарської діяльності – ТОВ «Барс 2000», за результатами якої складено акт від 03 лютого 2016 року на бланку № 000051 (зареєстрований в органі ДПС за місцем здійснення діяльності суб'єкта господарювання 04.02.2016 року за №0116/26/15/13/21506169).

Згідно з п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

У разі якщо платник податків (його відокремлені підрозділи) здійснює свою діяльність не за основним місцем обліку платника податків, контролюючий орган, який проводив перевірку, не пізніше трьох робочих днів з дня реєстрації акта (довідки) в цьому органі направляє акт (довідку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Копія акта (довідки) перевірки з відміткою про реєстрацію в журналі реєстрації актів (довідок) перевірок зберігається у контролюючому органі, який проводив перевірку.

Згідно п.5 розділу V Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України 20.08.2015 року № 727 реєстрація актів (довідок) документальних перевірок здійснюється в єдиному журналі реєстрації актів (довідок) перевірок, який ведеться структурним підрозділом, до функцій якого належить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції контролюючого органу.

При цьому, в акті документальної перевірки на першому аркуші у верхньому лівому куті зазначаються дата реєстрації акта (довідки) документальної перевірки та номер акта (довідки) документальної перевірки, який складається з порядкового номера з єдиного журналу реєстрації актів (довідок) перевірок, коду структурного підрозділу, відповідального за проведення перевірки, коду за ЄДРПОУ або реєстраційного (облікового) номера платника податків.

Судом встановлено, що перевірка фактично проведена Головним управлінням ДФС у м.Києві, тобто за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання, при цьому акт перевірки первинно зареєстрований у цьому органі 04 лютого 2016 року за реєстраційним номером 0116/26/15/13/21506169.

На виконання вимог п.86.5 ст.86 Податкового кодексу України до контролюючого органу за основним місцем обліку позивача направлено акт перевірки, який, в свою чергу, 19.02.2016 року зареєстрований Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області з урахуванням вимог п.5 розділу V вказаного Порядку за реєстраційним номером 3/05-81-14-03/21506169.

01 квітня 2016 року Жовтневою ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області на підставі вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000312202, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 1807585,20 грн.

З урахуванням виклеєного, суд не приймає посилання позивача на те, що податкове повідомлення-рішення є безпідставним та винесеним в порушення норм чинного законодавства України, оскільки реєстрація акта в контролюючих органах як за місцем здійснення діяльності суб’єкта господарювання так і за основним місцем обліку позивача здійснена правомірно, а податкове повідомлення-рішення винесено на підставі цього акту.

26 травня 2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення №2776/10/05-99-10-01-12-1, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

29 липня 2016 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято рішення №16352/6/99-99-11-03-01-25, яким податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Разом з цим, в ході перевірки встановлено факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО в сумі 50,63 грн.; факт неоприбуткування готівки в загальній сумі 361517,04 грн., не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі фактичних надходжень у КОРО за фіскальним №2654010320 за період березень 2015 року – грудень 2015 року, на підставі даних фіскальних звітних чеків Z-звітів.

Судом встановлено, що на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2016 року по справі № 757/23176/16-к про проведення обшуку книга обліку розрахункових операцій вилучена, що підтверджується протоколом обшуку від 19.05.2016 року.

За висновками акту перевірки, позивачем порушені вимоги пунктів 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п.2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Спірним питанням даної справи є наявність або відсутність порушення оприбуткування готівки позивачем та порушення зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років після їх закінчення.

Згідно п.п.20.1.4, 20.1.10, 20.1.11 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України) у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення та здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Суд зазначає, що поняття "оприбуткування" наведено в п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого постановою НБУ від 15.12.2004 (далі - Положення).

Так, відповідно до п. 2.6 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК). Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Таким чином, як вбачається, облік в КОРО здійснюється на основі даних РРО, а саме на підставі Z-звіту.

Згідно з п. 4.1 Положення для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (п. 4.2 Положення).

З огляду на викладене, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства, необхідно зауважити, що проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання у КОРО є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані, оскільки їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій, роздруковано та вклеєно відповідний Z-звіт.

Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Чинне законодавство України не передбачає, що відсутність запису про рух готівки та суми розрахунків у Книзі обліку розрахункових операцій при наявності прибуткового касового ордеру, фіскальних звітних чеків є однозначним підтвердженням факту неоприбуткування коштів.

Аналогічної правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 05.02.2015 року по справі № К/800/20487/13.

Разом з тим, судом досліджений лист ПАТ "ПУМБ" від 29.08.2016року №КНО-66/63 з якого вбачається, що відповідно до умов договору від 10.08.2015року за №1418/66 про інкасацію коштів суб'єктів господарювання на об’єкті, розташованому за адресою м.Київ, вул. Нижньокрюківська, 9, здійснена інкасація готівки, яка надійшла на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до юридичних осіб всіх форм власності, фізичних осіб - громадян України, іноземних громадян, та осіб без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійних представництв нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність застосовуються штрафні санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

З аналізу даної норми вбачається, що фінансові санкції, передбачені нею, можуть застосовуватись лише у разі встановлення факту неоприбуткування (неповного та/або несвоєчасного) оприбуткування готівки у касах підприємств, а не за порушення порядку оприбуткування.

Аналогічної правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 07.06.2016 року по справі К/800/24372/15.

Також, суд звертає увагу на те, що посадові особи під час перевірки не мали змоги дослідити правильність ведення КОРО (підклеювання чеків РРО, заповнення всіх відповідних розділів книги) за спірний період, оскільки, до перевірки ця книга не надана.

Крім того, розбіжностей між даними КОРО та сумами, внесеними в касу підприємства, перевіркою не встановлено.

Таким чином, судом встановлено, що оприбуткування готівки в касі за спірний період підприємством здійснено на суму 361517,04 грн., а тому у відповідача відсутні правові підстави застосовувати до позивача фінансові санкції, передбачені абз.3 ст.1Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", відповідно спірне податкове повідомлення-рішення від 01 квітня 2016 року №00003122202 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Аналогічної правової позиції додержується Верховний суд України у своїй постанові від 04.11.2015 року за №21-3680а15 (825/554/15-а), а саме, у випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО та здійснення обліку зазначених готівкових коштів в КОРО, що і було зроблено позивачем та підтверджується матеріалами справи.

Зі змісту ч.1 ст.11 КАС України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 ст. 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповідності до положень ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163,167,244-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» до Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 01 квітня 2016 року №00003122202.

Стягнути з Маріупольської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Барс 2000» судові витрати у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

У судовому засіданні 19 вересня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 22 вересня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.