Постанова № 61521623, 22.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 вересня 2016 р. Справа № 805/2931/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Волноваської об’єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2016 року позивач звернувся до Волноваської об’єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги про сплату податкового боргу по земельному податку від 27.04.2016 року №313-23 у сумі 8423,16 грн. В обґрунтування позовної вимоги зазначив те, що відповідно до вимог Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» позивач звільнений від плати за користування земельними ділянками. Просив визнати протиправними дії відповідача щодо направлення податкової вимоги про сплату боргу по земельному податку від 27.04.2016 року №313-23 та скасувати податкову вимогу.

Представник позивача до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача до судового засідання не з’явився, через відділ діловодства надав заперечення в якому зазначив, що Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» не скасовує обов’язків сплати податку з орендної плати за землі, оскільки позивач є власником земельної ділянки. Просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, справу розглянути в порядку письмового провадження.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 00191678, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А) зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом 03.09.2007 року. До складу юридичної особи входить відокремлений підрозділ Маріупольське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (код ЄДРПОУ 35397832, 87547, Донецька обл., місто Маріуполь, Жовтневий район, вул. К. Лібкнехта, будинок 177А).

27 квітня 2016 року Волноваською ОДПІ м.Маріуполя ГУ ДФС у Донецькій області винесена податкова вимога №313-23, якою повідомлено Маріупольське регіональне виробниче управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», що станом на 26.04.2016 року сума податкового боргу за узгодженим грошовим зобов’язанням (земельний податок з юридичних осіб, основний платіж) становить 8423,16 грн.

Судом встановлено, що заборгованість утворилась в результаті несплати земельного податку, нарахованого згідно податкових декларацій з плати за землю.

При цьому, землі належать позивачу на праві постійного користування, про що свідчать державні акти, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Як передбачено п. 287.3 ст. 287 цього Кодексу, податкове зобов’язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельних ділянок за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п.59.3 цієї статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Однак, статтею 6 Закону України від 02.09.2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (у подальшому - Закон №1669) (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено звільнення суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності під час проведення антитерористичної операції.

Стаття 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII передбачає, що період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України. Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція та визнано такими, що втратили чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053». Також, цим розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено с. Павлопіль, Донецької області.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що платники земельного податку, які перебувають на обліку у контролюючих органах та знаходилися на територіях, визначених переліком населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, на цей період звільняються від своїх обов'язків, зокрема, щодо сплати земельного податку з 14 квітня 2014 року.

Суд не приймає твердження відповідача, що приписи ст.6 Закону №1669 не можуть бути застосовані до позивача оскільки Маріупольське виробниче управління КП «Компанія Вода Донбасу» є власником земельних ділянок, з огляду на те, що землі належать позивачу на праві постійного користування, про що свідчать державні акти.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведена правомірність прийняття податкової вимоги від 28.04.2016 року №10410-17, а отже позовні вимоги про скасування податкової вимоги підлягають задоволенню.

У задоволенні позовної вимоги позивача про визнання протиправними дій Жовтневої об’єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області щодо направлення податкової вимоги про сплату боргу по земельному податку від 27.04.2016 року №313-23 суд відмовляє з огляду на наступне.

Відповідно до п.4.3 розділу IV Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 року № 576 після формування податкової вимоги та внесення даних до відповідного реєстру в той самий день податкова вимога передається структурному підрозділу, до функцій якого належать приймання, реєстрація та обробка вхідної і вихідної кореспонденції, для надсилання (вручення) платнику податків.

Таким чином, направлення податкової вимоги позивачу після її формування є правомірним.

Згідно з ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України).

У зв'язку з цим, на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору в розмірі 1378 грн. (платіжне доручення №8079 від 17.08.2016 року).

Керуючись положеннями статей 2, 9, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Волноваської об’єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання дій протиправними, скасування податкової вимоги задовольнити частково.

Скасувати податкову вимогу Волноваської об’єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області від 27.04.2016 року №313-23.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волноваської об’єднаної Держаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» в особі Маріупольського регіонального виробничого управління Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» судовий збір в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

У судовому засіданні 22 вересня 2016 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Повний текст постанови складено 23 вересня 2016 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особами, які беруть участь у справі, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кошкош О.О.