Постанова № 61521591, 19.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 вересня 2016 р. Справа №805/2725/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 12:55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.,

при секретарі Нестеренко Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення заборгованості зі збору за спеціальне водокористування в сумі 1 498 747,29 грн, обґрунтовуючи тим, що підприємство є платником окремих видів податку. Згідно поданих податкових декларацій підприємство визначило суму податкового зобов’язання з спеціальне водокористування води, однак самостійно зазначене зобов’язання не виконує, у зв’язку з чим має узгоджений податковий борг. З огляду на зазначене просить суд стягнути виниклу заборгованість з рахунків у банках, що обслуговують відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з’явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, через відділ діловодства та документообігу суду надав клопотання про розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, з заявами та клопотаннями про відкладання розгляду справи до суду не звертався.

У відповідності до приписів ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін.

Суд, дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач, Мар’їнська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області, є суб`єктом владних повноважень, яка в даних правовідносинах реалізує надані їй Податковим кодексом України повноваження.

Відповідач, Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія” (код ЄДРПОУ 33161769, місто Вугледар,Донецька область, 85670) пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації 02.09.2004 року № 1 266 102 0000 000843, зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України)

Враховуючи внесення змін у законодавство, при вирішенні справи судом використовуються відповідні норми закону, які діяли в період виникнення спірних відносин.

Судом встановлено, що відповідачем до контролюючого органу подані податкові декларації з розрахунком збору за спеціальне водокористування в частині використання води за 2014-2015 року та розрахунки з рентної плати за спеціальне використання води (додаток №5) за 2016 рік:

№9043297289 від 28.07.2014 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 70 228,21 грн;

№9062670104 від 30.10.2014 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 70 496,63 грн;

№908013003 від 06.02.2015 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 47 055,58 грн;

№9223876614 від 03.11.2015 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 351 866,31 грн;

№9239199509 від 24.11.2015 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 353 567,59 грн;

№9239213971 від 24.11.2015 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 350 0463,27 грн;

№9082216653 від 17.02.2016 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 87 287,08 грн;

№9274239095 від 26.01.2016 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 46 537,75 грн;

№9274239078 від 26.01.2016 року з самостійно визначеною сумою податкового зобов’язання у розмірі 121 244,87 грн.

На момент виникнення зобов’язань у відповідача зі сплати за спеціальне використання води, діяли норми Податкового кодексу у різних редакція, що тотожні нормам ст. 255 ПК України, які визначають, що платники рентної плати за спеціальне використання води є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

У відповідності до п.255.12 ст. 255 ПК України, порядок подання декларації, строки сплати, відповідальність платників рентної плати та контроль за її справлянням визначено статтями 257 і 258 цього Кодексу.

Згідно п.257.2 ст. 257 ПК України, платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов'язань з рентної плати.

Пунктом 257.5 ст. 257 ПК України визначено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що відповідачем були самостійно визначені податкові зобов'язання у податкових деклараціях та розрахунках з рентної плати.

Податкове зобов’язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Таким чином, в силу приписів податкового законодавства податкові зобов'язання платника податків - відповідача, вважаються узгодженими та набувають статусу податкового боргу за поданими відповідачем та не сплаченими у повному обсязі податковими деклараціями та розрахунками.

Для повного погашення відповідачем податкового боргу податковим органом було застосовано ряд дій.

Так, пунктом 59.1 ст.59 ПК України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На момент прийняття податковим органом податкових вимог, діяв Закон України №2181-ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами», ст. 6 якого тотожна нормам ст. 59 ПК України.

Так, контролюючим органом складалися та направлялися податкові вимоги №1/220 від 07.12.2009 року на суму 148 082,14 грн та №2/29 від 04.02.2010 року на суму 148 082,14, які були отримані відповідачем.

Отже, заходи прийняті контролюючим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до його повного погашення, строки добровільної сплати вийшли.

Загальна сума податкової заборгованості за спеціальне водокористування складає 1 498 747,29 грн, зазначене вбачається з інтегрованої картки платника та розрахунку суми заборгованості.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктом 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд бере до уваги, що позивачем була дотримана процедура формування та направлення податкових вимог. Податкові вимоги ані в адміністративному порядку, ані в судовому порядку оскаржені не була.

Таким чином, враховуючи, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму узгодженого податкового зобов'язання, доказів зворотного суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Отже, з відповідача підлягає стягненню сума податкового боргу заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 1 498 747,29 грн

Згідно вимог ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Мар’їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” про стягнення заборгованості – задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків у банках Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” заборгованість з рентної плати за спеціальне використання води у сумі 1 498 747(один мільйон чотириста дев’яносто вісім тисяч сімсот сорок сім) грн 29 коп на користь Мар’їнського УК/ Мар’їнський район/13020100 на р/р33110357700293, код ЄДРПОУ 38028736,МФО 834016, банк отримувач ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 13020100.

Повний текст постанови виготовлено 23.09.2016 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Христофоров А.Б.