Рішення № 61519709, 16.09.2016, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/855/15-ц

Номер провадження 2/341/267/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2016 року Галицький районний суд Івано-Франківської області, в складі:

головуючого судді - Гаполяка Т. В.

секретаря - Томин Л.В.

в м. Галичі у відкритому судовому засіданні розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО», третьої особи - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Правекс Банк» про стягнення страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу, пені, інфляційного збільшення, трьох відсотків річних у звязку з простроченням виконання зобовязання, збитків та моральної шкоди, суд -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Галицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ПАТ СК «ВУСО», третьої особи - ПАТ КБ «Правекс Банк», збільшивши позовні вимоги просить суд стягнути з відповідача:

-117410, 91 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу;

-2113, 40 грн. пені, 89591,91 грн. інфляційного збільшення та 8096,53 трьох відсотків річних у звязку з простроченням виконання зобовязання;

-1590 грн. витрат на проведення експертного дослідження;

-73406,17 грн. збитків;

-10000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 13 квітня 2014 року поблизу міста Бурштин, Івано-Франківської області мала місце ДТП з участю керованого ним автомобіля НОМЕР_1. В результаті ДТП його автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2014 року його визнано винуватим у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

19 липня 2013 року між ним та ПАТ СК «ВУСО» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 763249-02-09-01 (далі Договір).

ДТП, що мало місце є страховим випадком. Про страховий випадок 13 квітня 2014 року повідомив відповідача телефоном. 14 квітня 2014 року звернувся до відповідача з письмовою заявою.

Вигодонабувачем за Договором є третя особа ПАТ КБ «ПравексБанк». Однак, таким відступлено йому право вимоги.

Згідно висновку оцінювача, вартість відновлювального ремонту становить 118079, 41 грн. За мінусом встановленої договором франшизи - 668,50 грн., страхове відшкодування становить 117410, 91 грн. Строк виконання обовязку виплатити зазначену суму 14 травня 2015 року.

Однак, страхове відшкодування не виплачено. У зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування, пені, інфляційного збільшення та трьох відсотків річних у звязку з простроченням виконання зобовязання, витрати на проведення експертного дослідження.

Окрім цього, з часу строку виконання зобовязання вартість відновлювального ремонту збільшилась та становить 171660,50 грн., відтак, різницю вартості ремонту 53581,09 грн. слід вважати завданими йому збитками. Також, з огляду на неможливість провести відновлювальний, змушений був зберігати транспортний засіб на СТО ПП ВКФ «В.С.К», якою виставлено рахунок за зберігання ТЗ в розмірі 19825, 08 грн., які слід вважати завданими збитками.

В судове засідання позивач не зявився. Його представник ОСОБА_2 позов підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в судове засідання представників не скерували.

Представник відповідача ОСОБА_3 скерував заперечення. Заперечуючи позов покликався на те, що висновком судової автотоварознавчої експертизи визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача 171660,50 грн. при його ринковій вартості 206602 грн. (83 % від ринкової вартості), що вказує на повну загибель такого. При повній загибелі ТЗ, при відмові страховика від прав на ТЗ, страхове відшкодування визначається як різниця між ринковою вартістю та вартістю залишків, придатних для використання. За відсутності доказів реальної вартості залишків ТЗ придатних для використання, вартість таких, враховуючи умови Договору страхування становить 40 % від ринкової вартості авто. Окрім цього, Договором встановлена франшиза. Відтак, враховуючи ліміт відповідальності страховика за мінусом вартості залишків ТЗ, франшизи, сума страхового відшкодування становить 37689, 20 грн. Однак, з огляду на ненадання позивачем страховій компанії всіх необхідних документів для виплати страхового відшкодування, обовязок у страхової виплатити таке на настав, а тому в позові слід відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши здобуті докази, приймаючи рішення по суті спору суд враховує наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 13 квітня 2014 року о 19.00 год. на автодорозі Львів Мукачеве, (км. 422+520 м), керуючи автомобілем НОМЕР_2, здійснюючи маневр обгону виїхав на смугу зустрічного рух, не переконавшись, що вона вільна від транспортних засобів, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_3. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Постановою судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 листопада 2014 року, по факту вчиненого, його визнано винуватим у вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т. 1, а.с. 18-19).

19 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ СК «ВУСО» був укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 763249-02-09-01 (далі Договір, т. 1, а.с. 8-10).

Відповідно до п. 1.2. Договору, предметом такого є майнові інтереси страхувальника повязані з володінням, користуванням і розпорядженням автомобілем НОМЕР_2.

ДТП, що мало місце є страховим випадком. Про страховий випадок 13 квітня 2014 року позивач повідомив відповідача по телефону. 14 квітня 2014 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування (т. 1, а.с. 11-12).

Вигодонабувачем за Договором є третя особа ПАТ КБ «ПравексБанк». Однак, таким відступлено право вимоги позивачу (т. 1, а.с. 101).

Згідно з абзацом другим ч. 1 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справиабо виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно до ч. 1ст. 990ЦК України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи.

Згідност. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу.

Згідно зст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 16.4 Договору, при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку, страховик складає кошторис збитків, в який включає вартість запасних частин, деталей, матеріалів і ремонтних робіт.

Відповідно до п. 16.8 Договору, у разі виникнення суперечок між сторонами про причини та розмір збитку, кожна із сторін має право вимагати проведення незалежної експертизи. Експертиза здійснюється за рахунок сторони, яка вимагає проведення такої.

Розділом 15 Договору передбачено перелік документів, що підтверджують факт настання страхового випадку.

Пунктом 9.5 Договору передбачено право Страховика відмовити страхувальнику у виплаті страхового відшкодування у разі неподання необхідних документів.

Відповідно до п. 11.3 Договору Страховик зобовязаний протягом 25 робочих днів з моменту отримання від Страхувальника необхідних документів скласти Страховий акт чи призначити додаткове розслідування та відповідно до п. 11.4 протягом 5 робочих днів після складання акту виплатити страхове відшкодування.

Як зазначалось вище, 14 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування, додавши частину визначених Договором документів. (т. 1, а.с. 11-12).

Листом від 25 вересня 2014 року ПАТ СК «ВУСО» повідомлено позивача про відмову у виплаті страхового відшкодування з огляду на ненадання Постанови суду по факту ДТП та виправленого висновку медичного огляду на стан спяніння. Зазначено, що у разі надання таких, розгляд питання щодо здійснення страхового відшкодування буде відновлено (т. 1 ас. 20).

В подальшому, 11 жовтня 2014 року ОСОБА_1 скеровано зазначені документи і такі отримані ПАТ СК «ВУСО» 16 жовтня 2014 року (т. 1 а.с.21).

Листом ПАТ КБ «Правексбанк» від 11 лютого 2015 року повідомлено ОСОБА_1 про відновлення ПАТ СК «ВУСО» розгляд його заяви про виплату страхового відшкодування, та про те, що виникла необхідність проведення експертизи для визначення ступеня збитку (тотальна загибель чи пошкодження).

Згідно висновку оцінювача ОСОБА_4 від 25 лютого 2015 року, ринкова вартість автомобіля Renault Sandero, д.н.з. АТ 8894ВІ станом на 13 квітня 2014 року становить 197445 грн. 79 коп. Вартість відновлювального ремонту 118079 грн. 41 коп. (59,8 % ринкової вартості).

Тобто, з урахуванням розділу 6 Договору (тлумачення понять) відсутня повна загибель ТЗ.

Суд вважає, що 11 жовтня 2014 року ОСОБА_1 виконав обовязок за Договором в частині надання необхідних документів, а саме витребовуваних Страховиком.

Подальші вимоги Страховика, щодо надання інших документів, а саме висновку експертизи для визначення ступеня збитку (тотальна загибель чи пошкодження) суд вважає необґрунтованими, спрямовані на відтермінування виконання обовязку здійснити страхове відшкодування, зловживання правами, визначеними Договором. До часу першої вимоги подати ряд документів, а саме Постанови суду по факту ДТП та виправленого висновку медичного огляду на стан спяніння, у Страховика не було перешкод прийняти рішення про необхідність проведення експертизи ступеня пошкодження. Витребовувані документи жодного значення для встановлення ступеня пошкодження ТЗ не мають.

Відтак, суд вважає, що строк виконання зобовязання Страховика по виплаті страхового відшкодування настав 27 листопада 2014 року, тобто по спливу 30 робочих днів після отримання 16 жовтня 2014 року необхідних документів.

Відтак, позов в частині стягнення з відповідача 117410, 91 грн. страхового відшкодування (118079 грн. 41 коп. вартості відновлювального ремонту за мінусом встановленої п. 4.1.1.2 Договору франшизи 668,50 грн.) за Договором підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням строку виконання зобовязання, провівши розрахунок інфляційного збільшення та трьох процентів річних, такі за період прострочення з 28 листопада 2014 року по 29 серпня 2016 року становлять відповідно 63751 грн. 76 коп. та 6185 грн. 79 коп.

Відтак, позов в частині стягнення з відповідача інфляційного збільшення та трьох відсотків річних у звязку з простроченням виконання зобовязання підлягає до часткового задоволення.

Враховуючи положення п. 16.8 Договору, з відповідача слід стягнути витрати на проведення експертного дослідження.

Відповідно до п.п. 11.3., 11.4. Договору, строк виконання обовязку виплатити зазначену суму визначений судом 27 листопада 2014 року.

Відповідно до п. 13.1. Договору, за несвоєчасну виплату страхового відшкодування, Страховик сплачує пеню в розмірі 0,01 % за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Згідно наведено в позові розрахунку, пеня позивачем нарахована за період з 15 травня 2014 року по 10 листопада 2014 року, тобто до часу визначеного судом строку виконання зобовязання.

З огляду на те, що суд розглядає справи в межах позовних вимог, в частині вимог про стягненя пені слід відмовити.

В частині вимог про стягнення 73406,17 грн. збитків, які становлять різницю вартості ремонту 53581,09 грн. та вартість збереження транспортного засобу на СТО ПП ВКФ «В.С.К» - 19825, 08 грн. слід також відмовити з огляду на наступне. Різниця вартості ремонту на час ДТП та даний час покривається інфляційним збільшенням. Збереження транспортного засобу на СТО ПП ВКФ «В.С.К» мало місце з ініціативи ОСОБА_1 та не було вимушеним.

За змістом ст. ст. 15, 16 ч. 2 п. 9, 23, 611 п. 4 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, в тому числі шляхом відшкодування моральної шкоди. Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Нормами ЦК України не передбачена відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, неповернення орендованого майна у вигляді відшкодування моральної шкоди, а тому достатніх підстав для задоволення вимог позивача про стягнення моральної шкоди немає.

Суд не бере до уваги висновок проведеної судової автотехнічної експертизи від 22 червня 2016 року, з огляду на наступне. Такою надано відомості про ринкову вартість ТЗ на час ДТП 13 квітня 2014 року і така становить 206602 грн. Вартість відновлювального ремонту встановлена на час проведення дослідження, і така становить 171660 грн. Оцінка в сукупності цих величин для встановлення обставин, що мають значення для справи є недопустима.

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач та його представник відповідно до ст. 60 ЦПК України, частково довели ті обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,11,60,79,88,179,209,212-215,218, ЦПК України, ст.ст.526,979,990,1192 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» на користь ОСОБА_1 189044 (сто вісімдесят девять тисяч сорок чотири) грн. 61 коп., з яких:

-117410 (сто сімнадцять тисяч чотириста десять) грн. 91 грн. страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспортного засобу № 763249-02-09-01 від 19 липня 2013 року;

-63751 (шістдесят три тисячі сімсот пятдесят одна) грн. 76 коп. інфляційного збільшення;

-6185 (шість тисяч сто вісімдесят пять) грн. 79 коп. - трьох відсотків річних, у звязку з простроченням виконання зобовязання;

-1590 (одну тисячу пятсот девяносто) грн. витрат на проведення експертного дослідження.

В частині вимог про стягнення:

-25800 (двадцяти пяти тисяч вісімсот) грн. 15 коп. інфляційного збільшення;

-1910 (однієї тисячі девятсот десять) грн. 74 коп. трьох відсотків річних, у звязку з простроченням виконання зобовязання;

- 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 40 коп. пені;

- 73406 (сімдесяти трьох тисяч чотириста шести) грн. 17 коп. завданих збитків;

- та 10000 (десяти тисяч) грн. моральної шкоди,

-в позові відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО» 1899 (одну тисячу вісімсот девяносто девять) грн. 38 коп. судового збору, які зарахувати на п/р 31214206700079, одержувач коштів УДКСУ в Галицькому районі Івано-Франківської обл., банк одержувача ГУДКСУ в Івано-Франківській обл., МФО 836014, код за ЄДРПО 37953206.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Галицький районний суд Івано-Франківської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:ОСОБА_5