Ухвала суду № 61518606, 07.09.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1538/15-ц Провадження № 22-ц/795/1648/2016 Категорія цивільнаГоловуючий у I інстанції Галич А.І. Доповідач - Губар В. С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3 при секретарі:ОСОБА_4за участю:ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року у справі за скаргою ОСОБА_5 на постанову державного виконавця від 17.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року і прийняти нове рішення, яким задовольнити її скаргу та скасувати постанову державного виконавця від 17 червня 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 49560529.

Оскаржуваною ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року в задоволенні скарги ОСОБА_5 відмовлено.

Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2015 року зобовязано ОСОБА_6 надати доступ до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання в квартиру АДРЕСА_1, у звязку з чим державною виконавчою службою Прилуцького міськрайонного управління юстиції відкрито виконавче провадження № 49560529.

Проте, ОСОБА_5 стверджує, що роботи по відновленню газопостачання представниками УЕГГ проведені не були і рішення апеляційного суду не виконане у звязку з умисними діями ОСОБА_6, яка не забезпечила вільного доступу до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання.

Прилуцький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області про час і місце розгляду справи сповіщений належним чином та у письмових запереченнях просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_5, а ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року залишити без змін, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги. У письмовому клопотанні просить розглядати справу без його участі у судовому засіданні. Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка суб»єкта оскарження, повідомленого про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Перевіряючи матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційним судом встановлено наступне.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 06 липня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_6, третя особа Прилуцьке УГГ ПАТ «Чернігівгаз», про зобовязання надати доступ до будинкової системи газопостачання відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 21 серпня 2015 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано та зобовязано ОСОБА_6 надати ОСОБА_5 доступ до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання в квартиру АДРЕСА_1 (а.с.104-105). Рішення апеляційного суду Чернігівської області набрало законної сили і є обов»язковим та безумовним для виконання.

Як встановлено апеляційним судом, на підставі виконавчого листа, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Вдоп»яновою Л.В. 04 грудня 2015 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 49560529 (а.с.106).

14 грудня 2015 року державним виконавцем відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції винесено постанову про накладення штрафу на ОСОБА_6 в розмірі 170 грн. у звязку з невиконанням рішення суду без поважних причин у встановлений строк, а 21 грудня 2015 року накладено штраф у розмірі 340 грн.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 19 лютого 2016 року задоволено подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції про примусове входження до подвір»я за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 і надання доступу до прибудинкової системи газопостачання для належного виконання робіт представниками Прилуцького УЕГГ (а.с.5).

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем неодноразово здійснювався вихід на місце для виконання рішення суду - 14 грудня 2015 року, 18 грудня 2015 року, 18 березня 2016 року, 15 квітня 2016 року, 22 квітня 2016 року, 13 травня 2016 року та 10 червня 2016 року. Зазначені обставини в апеляційному суді ніким не спростовані і не заперечувались.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 17 червня 2016 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/742/692/15, виданого 03.12.2015 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області, закінчено (а.с.4).

Зазначені обставини в апеляційному суді учасники судового розгляду не заперечували.

Відмовляючи в задоволенні скарги ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з того, що факт невиконання робіт по відновленню газопостачання не залежить ні від державного виконавця, ні від боржника ОСОБА_6, а залежить від технічних можливостей і не повязано з рішенням суду, оскільки в судовому рішенні від 21 серпня 2015 року зазначено лише про обовязок надання ОСОБА_6 доступу до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання, інших обовязків не зазначено, а тому державний виконавець повинен виконувати рішення саме в забезпеченні надання допуску до газопроводу для виконання робіт, що і було ним виконано. Також судом зазначено, що сам факт виконання чи невиконання робіт по газопостачанню з різних причин не може розцінюватись як невиконання рішення суду, оскільки це стосується інших правовідносин, які не зазначені в рішенні суду.

Проте, апеляційний суд з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на таке.

Положеннями статті 383 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно із положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до положень ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 4 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Невиконання остаточного судового рішення не може бути виправданим у державі, що керується верховенством права.

Згідно до ч.ч.1,2 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів із примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7 17 червня 2016 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з тим, що доступ до газопроводу для виконання робіт забезпечено і рішення суду фактично повністю виконано згідно з виконавчим документом. Проте, такий висновок державного виконавця апеляційний суд вважає передчасним, виходячи з такого.

Апеляційним судом встановлено, що 10 червня 2016 року державним виконавцем державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції при примусовому виконанні рішення суду щодо усунення перешкод (доступу) до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання здійснено черговий виїзд за адресою вул. Соборна, 115 в м. Прилуки, але газозварювальні роботи по відновленню газопостачання не проводились.

Як встановлено апеляційним судом з акту державного виконавця від 10.06.2016 р., газозварник відмовився від здійснення газозварювальних робіт у звязку з неможливістю по технічній безпеці, оскільки по зовнішній стіні будівлі прокладено електрокабель та встановлено лічильник (а.с.13).

Зважаючи на сукупність обставин справи та наявних у справі доказів, апеляційний суд приходить до переконання, що державний виконавець в цьому випадку не здійснив усіх, передбачених законом, дій щодо примусового виконання рішення суду стосовно відновлення газопостачання у квартирі № 2 по вул. Соборній в м. Прилуки та неправомірно закінчив виконавче провадження на підставі п.8 ч. 1 ст. 49, ст. 50, дійшовши помилкового висновку про фактичне виконання рішення суду, незважаючи на те, що газопостачання до квартири ОСОБА_5 не відновлено, а отже рішення суду не можна визнати виконаним.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що не є належним та допустимим доказом на підтвердження виконання рішення суду про відновлення газопостачання у будинку постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 17 червня 2016 року як така, що прийнята в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з тим, що газопостачання у будинку ОСОБА_8 не відновлено дотепер.

Як встановлено апеляційним судом, в матеріалах справи відсутні належні і допустимі документальні докази, які б достовірно засвідчили неможливість відновлення газопостачання до квартири ОСОБА_5 з технічних причин. Суб»єктом оскарження не надано жодного пояснення, яке було б прийнятним та виправдало невиконання рішення у цій справі.

Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що 10 червня 2016 року у дворі будинку по вул..Соборній, 115 у м.Прилуки знаходились належні ОСОБА_6 два автомобіля, що унеможливило відновлення системи газопостачання (а.с. 207). Наявність вказаних автомобілів у дворі 10.06.2016 р. ОСОБА_6 в апеляційному суді підтвердила. Відтак, аргументи суб»єкта оскарження про безперешкодний доступ для виконання газозварювальних робіт апеляційний суд безсумнівними визнати не може.

В оскаржуваному рішенні суд першої інстанції посилається на пояснення свідка ОСОБА_9 про те, що зварник відмовився проводити зварювальні роботи у зв»язку з тим, що по стіні йде електропровід, а сама стіна є аварійною. Проте, суд не дав ніякої оцінки цим показанням та не узяв до уваги, що в матеріалах справи відсутні належні і допустимі документальні докази, які б достовірно підтверджували аварійний стан стіни будинку, а рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Зазначені обставини не були з»ясовані і не досліджувались судом першої інстанції, що призвело до помилкового вирішення справи.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що на підставі п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановлення у цій справі нової ухвали про задоволення скарги ОСОБА_5 та скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у цій справі.

Згідно до ст. 88 ЦПК України з Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_5 необхідно стягнути судовий збір в сумі 137 грн. 80 коп. за розгляд справи в апеляційному суді.

Керуючись ст. 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 липня 2016 року скасувати.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_7, які полягають у винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/742/692/15 від 03.12.2015 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобовязання ОСОБА_6 надати ОСОБА_5 доступ до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання в квартиру АДРЕСА_1.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції від 17 червня 2016 року ОСОБА_7 про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/742/692/15 від 03.12.2015 року, виданого Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області про зобовязання ОСОБА_6 надати ОСОБА_5 доступ до газопроводу для виконання робіт по відновленню газопостачання в квартиру АДРЕСА_1.

Стягнути з Прилуцького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області на користь ОСОБА_5 137 грн. 80 коп. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: