Вирок № 6151368, 02.10.2009, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 1-56/09р.

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 жовтня 2009 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі : головуючого-судді ЧЕРНЯКОВОЇ Н.В.

з участю секретаря КОЗАЧЕНКО Л.М.

прокурора МИШЕНІНОЇ О.В.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

законного представника

неповнолітніх ОСОБА_13

представника служби у

справах дітей Свидро Є.В.

перекладача ОСОБА_4

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т.Єланець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Виноградів Закарпатської

області, угорця, гр. України, неосвіченого, співмешкаючого, не

працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 раніше судимого

-18.04.1987 року Виноградівським районним судом

Закарпатської області за ч.3 ст.140, ч.3 ст.81 КК України (в

ред..1960р.) до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 17.02.1992 року Виноградівським районним судом

Закарпатської області за ч.2 ст.140 КК України ( в ред.. 1960р.)

до 4 років позбавлення волі;

-07.04.1997 року Береговським районним судом Закарпатської

області за ч.2 ст.140 КК України ( в ред..1960р.) до 3 років

позбавлення волі;

-28.12.1998 року Виноградівськи районним судом Закарпатської

області зв ч.3 ст.81 до 4 років позбавлення волі;

-25.12.2003 року Галицьким районним судом м.Львова

Закарпатської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 6

місяців позбавлення волі, звільненого 26.09.2006 року

Сиховським районним судом м.Львова умовно достроково на 1

рік 3 місяці 22 дні

-за ч. 2 ст. 187, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Шаланки Виноградівського району

Закарпатської області, угорця, громадянина України, не

освіченого, не одруженого, тимчасово не працюючого,

мешкаючого АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч.2 ст.187 КК України,

ОСОБА_6,ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с.Шаланки Виноградівського району

Закарпатської області, угорця, громадянина України, освіта

початкова загальна, не одруженого, тимчасово не працюючого,

мешкаючого АДРЕСА_3 раніше не судимого,

за ч.2 ст.187 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3. і неповнолітні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачуються в тому, що 14 листопада 2007 року близько 23.00 години, вступивши в злочинну змову на відкрите викрадення чужого майна із застосуванням насилля, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу з погрозою застосування такого насильства, поблизу території АЗС в с.Водяно-Лорино Єланецького району Миколаївської області, вчинили розбійний напад на водія автомобіля «Богдан» д\н НОМЕР_1, гр..ОСОБА_7, який відпочивав на узбіччі траси, при цьому заволоділи його майном та грошовими коштами на загальну суму 5170 грн. Під час вчинення злочину ОСОБА_3. перебував в стані алкогольного спяніння

Крім цього ОСОБА_3обвинувачується також в тому, що 14.11.2007 року близько 23.00 години маючи намір на відкрите викрадення, шляхом нападу і побиття водія автомобіля КАМАЗ-5410 р\нНОМЕР_2, що знаходився неподалік АЗС в с.Водяно-Лорино Єланецького району Миколаївської області на відпочинку, відєднав акумулятор і поставив його поруч з автомобілем, чим примусив водіяОСОБА_8 вийти з вказаного автомобіля. Вчинити подальші дії на виконання свого злочинного наміру йому перешкодили працівники міліції, які прибули на місце події за повідомленням потерпілого ОСОБА_7

ТакожОСОБА_3обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ст. 304 КК України втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3винним себе в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України не визнав, а в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України визнав частково суду вказавши, що його дії необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст. 186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсуднийОСОБА_6винним себе в скоєнні вказаного злочину не визнав.

Допитаний в судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_5винним себе в скоєнні вказаного злочину не визнав.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень потерпілого ОСОБА_7слідує, що він 14.11.2007 року близько 23.00 години керуючи автомобілем «Богдан» р\нНОМЕР_1 по трасі «Миколаїв Кіровоград» він зупинився на відпочинок біля автозаправочної станції, яка знаходиться при вїзді в с.Водяно Лорино Єланецького району Миколаївської області. Вийшовши з кабіни, до нього відразу швидко підійшов незнайомий чоловік, обличчя якого було закрито червоною тканиною. Він зрозумів, що це напад. Чоловік у нього щось запитав, але в ту мить він відчув із заду достатньо сильний удар в праву височну частину голови, від чого він опустився на одне коліно на землю. Після цього його побили, він став кричати і його стягнули з дороги на узбіччя і приставивши до горла ніж стали вимагати гроші і коштовності. Він бачив що нападників було троє, головним у них незнайомець, який підійшов першим, він же погрожував йому ножем. Почувши де в машині знаходяться гроші, незнайомець з ножем пішов до автомобіля, а двоє інших за його наказом почали обшукувати його. Вони забрали в нього срібний ланцюжок з хрестиком, золоту обручку у вигляді «печатки», годинник «Орієнт» та гроші в сумі 220 грн. Через деякий час до них підійшов, як він зрозумів ватажок, в руках якого він помітив автомобільний телевізор, який був в машині. Він знову витягнув з кишені ножа і приставив його до горла та знов почав вимагати гроші, на що він сказав де лежать гроші. У всіх нападників на обличчі були повязані хустки. Вони змушували його завести їх в м.Кіровоград, але він відмовлявся. Ватажок погрожував йому і його сімї розправою. Потім вони посадили його в салон автомобіля і він швидко зрушив з місця, таким чином звільнився від нападників. Відїхавши метрів 500 по трасі він на перехресті побачив працівників ДАІ і повідомив їм про вчинений на нього напад.

Із досліджених в судовому засіданні пояснень потерпілого ОСОБА_8слідує, що 14.11.2007 року близько 23.00 години він керуючи автомобілем «КАМАЗ» р\нНОМЕР_3 по трасі «Миколаїв Кіровоград» зупинився на відпочинок біля автозаправочної станції, яка знаходиться на вїзді в с.Водяно -Лорино Єланецького району Миколаївської області. Деякий час він з напарником спав в автомобілі. Прокинувся він від стуку в кабіну. Він привідкривши двері побачив чоловіка, який в грубому наказному тоні сказав « Заводь, відвезеш нас зараз». Неподалік від цього чоловіка стояло двоє хлопців, які участі в розмові не приймали. Він відмовив чоловіку, але той наполегливо наказував виконати його вимоги. Отримавши відмову, чоловік запитав, чи не його акумулятор стоїть біля машини. Він вийшов з машини і побачив, що дійсно біля автомобіля на землі стояв один акумулятор з його автомобіля. В цей час до них підїхав патрульний автомобіль ДАІ з якого вибігли два працівника ДАІ, подали команду. Двоє хлопців стали тікати, а чоловік, повернувшись до працівників міліції щось сказав. Один із працівників міліції став його затримувати, але він вирвався і побіг в кущі. Через кілька десятків метрів чоловіка було затримано. При затриманні він отримав пошкодження. Пізніше прибула оперативна група, автомобіль швидкої допомоги, ще працівники міліції і вони поїхали до Єланецького РВ УМВС де дали пояснення.

Свідок ОСОБА_9. суду пояснив, що 14.11.2007 року він разом з напарником ОСОБА_10 несли службу на автодорозі Олександрівка Кіровоград Миколаїв. Близько 24.00 години до їхнього службового автомобіля підїхав вантажний автомобіль «Богдан», обличчя водія якого було в крові і він мав дуже схвильований вигляд. Водій автомобіля пояснив, що біля АЗС в с.Водяно Лорино Єланецького району він зупинився на відпочинок, але до його автомобіля підійшов незнайомець і попросив у нього закурити, на що він відчинив двері, але останній приставив ніж і витяг його з машини. Нападників було троє, вони були в масках. Вони його побили від чого він втратив свідомість. Коли прийшов до тями то бачив, що один з них був вищий, а 2-є інших меншого росту. З застосуванням ножа у чоловіка відібрали його особисті речі і гроші. Коли йому вдалося втекти від нападників, то він бачив, що вони пішли до автомобіля Камаз, який знаходився на стоянці біля АЗС. Отримавши таку інформацію вони негайно виїхали на місце пригоди, де у світлі фар патрульного автомобіля побачили на узбіччі автомобіль КАМАЗ, біля якого стояло троє чоловіків в масках. Підїхавши до автомобіля він з напарником вийшли з авто і дав команду «Стій, стріляти буду» оскільки в руках одного був ніж. Почувши це двоє із зловмисників почали тікати в різні сторони. Його напарник кинувся наздоганяти їх, а він підійшов до автомобіля, на що підсудний ОСОБА_3 повернувся до світла фар та демонстративно знявши з обличчя маску сказав, що він є раніше судимим і він йому нічого не зроблять. Побачивши достатньо агресивний настрій зловмисника з метою затримання, він застосував до підсудного міри фізичного впливу, але той вирвався і розмахуючи ножем пошкодив йому жилет, тому він відскочив відОСОБА_3. на небезпечну відстань. ОСОБА_3скориставшись цим почав тікати. Йому не вдавалось на протязі 10 хв. затримати підсудного. Наздогнавши ОСОБА_3, шляхом застосування прийомів рукопашного бою, він вибив у нього ніж та надів наручники. Після цього він повідомив чергову частину Єланецького РВ УМВС і викликав «Швидку допомогу» для підсудного, оскільки під час затримання той отримав тілесні ушкодження. Він памятає, що при огляді у ОСОБА_3 було виявлено мобільні телефони «Самсунг», гроші і годинник.

Свідок ОСОБА_11 надав пояснення, які повністю підтверджують пояснення ОСОБА_9., до того ж додав, що під час того як вони на патрульному автомобілі підїхали до автомобіля КАМАЗ то побачили біля автомобіля чоловіка з закритим хусткою обличчям, який в подальшому виявився ОСОБА_3, який розмовляв з водієм. Неподалік відОСОБА_3. стояли ще двоє чоловіків, обличчя яких були закриті, побачивши працівників міліції вони стали тікати. Він за наказом напарника побіг наздоганяти втікачів, але було темно і наздогнати їх не вдалося. Повернувшись назад побачив, що ОСОБА_9 побіг за ОСОБА_3 Він став допомагати напарнику в затриманні підсудного. Під час затримання бачив ніж у підсудного. Під час затримання до підсудного застосовувались заходи фізичного впливу.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що в листопаді 2007 року, більш точну дату він не памятає, в нічний час до нього додому приїхали працівники міліції і повідомили, що на території Водяно Лоринської сільської ради скоєно злочин. Він зявився на місце скоєння злочину, де потерпілий водій автомобіля КАМАЗ розповідав, що йому погрожували і намагалися викрасти автомобільний акумулятор. Зі слів потерпілого він зрозумів, що нападник був не один, але затримали одного. Він вказував на підсудного ОСОБА_3 як на нападника і розповідав, що той вчинив розбійний напад, погрожуючи при цьому ножем. Памятає, що на місці пригоди було знайдено ніж з іншими речами, які точно не памятає. Також зазначив, що ним було підписано протокол огляду місця скоєння злочину.

Законний представник неповнолітніхОСОБА_13суду пояснила, що вона являється рідною бабусею ОСОБА_5 та ОСОБА_6 так як вони є дітьми її дочки ОСОБА_14 Неповнолітній ОСОБА_6весь час проживав разом з нею, навчався до 6 класу в українській школі, за час проживання біля неї ніякої схильності до вчинення крадіжок не проявляв. Останнім часом працював в Криму та дізнавшись, що в с.Водяно Лорино знаходиться його брат ОСОБА_17, вирішив заїхати до нього, де і сталася подія із вчиненним нападом. ОСОБА_5 весь час проживав разом зі своїм батьком, школу не відвідував зовсім, останнім часом у нього було виявлено захворювання на туберкульоз. На даний час мати ОСОБА_6 та ОСОБА_17ніякої турботи по відношенню до своїх дітей не проявляє, на їхні виклики бути присутньою під час розслідування справи в Єланецькому райвідділі проігнорувала.

Вина підсуднихОСОБА_3 в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.187, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України, ОСОБА_6,ОСОБА_5в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України підтверджується також слідуючими доказами:

-протоколом огляду місця злочину від 15.11.2007 року із якого слідує, що на місці злочину виявлений годинник «Орієнт» та складний ніж, у підсудного ОСОБА_3 при огляді в кишенях брюк виявлено мобільні телефони «Самсунг» Д 820 та «Самсунг» Д 520, автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефона, ізоляційна стрічка синього кольору та гроші в сумі 205 грн. (а.с. 5);

-заявою потерпілого ОСОБА_7 від 15.11.2007 року із якої слідує що: «14.11.2007 року близько 23.00 години невідомі особи з приміненням до нього фізичного насилля і погрозою застосування ножа, у нього відібрали два мобільні телефони, автомобільний жидкокристалічний телевізор, золоту каблучку, срібний ланцюжок з хрестиком, автомобільний зарядний пристрій для мобільного телефона, ізоляційну стрічку синього кольору та гроші» (а.с. 2);

-заявою потерпілого ОСОБА_15 від 15.11.2007 року із якої слідує, що « 15.11.2007 року близько 01.00 години невідомі особи намагалися зняти акумулятор з його автомобіля КАМАЗ 5410 р\нНОМЕР_2 в с.Водяно -Лорино» (а.с.22)

-протоколом виїмки від 17.11.2007 року, із якого слідує, що з приміщення спец.палати Єланецької ЦРЛ, в якій знаходивсяОСОБА_3вилучено частину жіночої хустки червоного кольору з візерунком у вигляді квітів зеленого, синього та жовтого кольору (а.с.29);

-протоколом огляду від 15.11.2007 року, із якого слідує, що підсуднийОСОБА_6 добровільно видав лоскут тканини червоного кольору пояснивши що це саме той лоскут, який йому на шию надів його вітчим ОСОБА_3, перед вчиненням нападу (а.с.26);

-протоколом предявлення речей для впізнання від 23.11.2007 року, із якого слідує, що потерпілий ОСОБА_16 впізнав свій годинник серед речей предявлених на упізнання (а.с.62);

-протоколом предявлення речей для впізнання від 23.11.2007 року, із якого слідує, що потерпілий ОСОБА_16із речей предявлених на впізнання впізнав ніж, яким йому погрожували (а.с.64);

- протоколом предявлення речей для впізнання від 23.11.2007 року, із якого слідує, що потерпілийОСОБА_16із речей предявлених на впізнання впізнав два мобільних телефони марки «Самсунг», які були викрадені у нього підсудним ОСОБА_3 (а.с.65).

Допитаний в судовому засіданні підсуднийОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України визнав частково, винним в скоєнні злочинів передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України не визнав, суду пояснив, що 14.11.2007 року знаходячись в с.Водяно Лорино Єланецького району Миколаївської області він попросив ОСОБА_5та ОСОБА_6 піти з ним купити цигарок, після чого вони втрьох пішли до магазину. Коли вийшли з магазину ОСОБА_17 іОСОБА_6 повернулись додому, а він пішов в бік заправки, яка розташована поблизу с.Водяно Лорино. Підійшовши до заправки він побачив як поблизу заправки зупинився автомобіль «Богдан». Він вирішив відібрати у водія автомобіля гроші і підійшов до даного автомобіля. З нього вийшов водій і він взявши водія за одяг відтягнув його в бік та попросив щоб той віддав йому всі цінності. Водій автомобіля сам віддав йому гроші, два мобільні телефони і дозволив забрати цінні речі. Він однією рукою тримаючи водія за одяг на грудях, другою витягнув з автомобіля телевізор. Коли він клав до кишені мобільні телефони виявив в кишені ніж, витягнув його, але потерпілому не погрожував. Інших цінностей у потерпілого він не брав. Після цього відпустивши водія «Богдана» він пішов до автомобіля «КАМАЗ», який стояв неподалік. Підійшовши він постукав в кабіну і повідомив водія, що поряд з автомобілем стоїть акумулятор. Водій відчинив двері автомобіля і в цей час на автомобілі підїхали працівники ДАІ, які його затримали. Вважає, що його дії з ч.2 ст.187 КК України необхідно перекваліфікувати на ч.2 ст.186 КК України. В частині обвинувачення за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 та ст.304 КК України вважає, що його необхідно виправдати оскільки він не вчиняв замаху на відкрите викрадення чужого майна, а також не втягував у злочинну діяльність неповнолітніх ОСОБА_5та ОСОБА_6

Підсудний ОСОБА_6 винним себе в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України не визнав, суду пояснив, що 14.11.2009 року близько 23.00 години він разом зі своїм братом ОСОБА_5 пішов разом з вітчимом ОСОБА_3до магазину в с.Водяно Лорино Єланецького району Миколаївської області. Купивши цигарки, він з братом пішов додому, аОСОБА_3 нічого не сказавши пішов в бік заправки. Повернувшись додому, він з братом через деякий час вирушили на пошуки вітчима, оскільки хвилювалися за нього, так як останній перебував в стані алкогольного спяніння. Знайшли його поблизу заправки, в той час, коли він розмовляв з водієм автомобіля «КАМАЗ». В той момент коли вони підійшли до ОСОБА_3, підїхав легковий автомобіль з якого вибігли працівники ДАІ. Вони з братом злякались і повтікали.

Із досліджених в судовому засіданні показань підсудногоОСОБА_6 даних ним під час досудового слідства під час допиту як підозрюваного та обвинуваченого (а.с.139 140, 165 166) слідує, що 14.11.2007 року він разом з братом знаходились вдома в с.Водяно-Лорино Єланецького району Миколаївської області. Близько 23.00 години його вітчимОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, наказав йому та його братуОСОБА_5 піти з ним. Вийшовши з будинку він повідомив, що збирається напасти на водія автомобіля «Камаз», що зупинився біля автозаправки в с.Водяно Лорино. Вітчим наказав йому з братом іти разом з ним, щоб допомагати йому. Після цього вітчим дістав з кармана жіночу хустку червоного кольору, розірвав її на три частини і повязав йому з братом на шию, пояснивши, що він нападе на водія, побє його і коли той впаде, вони повинні його тримати, а він забере гроші і цінні речі у водія з кабіни. Коли підійшли до автомобіля, то ОСОБА_3 зняв з автомобіля акумулятор і поставив його біля машини. В цей час неподалік зупинився інший автомобіль, з якого вийшов водій. Вітчим, залишивши акумулятор пішов до автомобіля, який зупинився. Підійшовши до водія він почав його бити і коли той упав він наказав їм його держати. Він з братом підбігли до потерпілого і держали його за руки з обох сторін, при цьому ОСОБА_3 витягнув з кишені розкладний ніж і приставив його до горла останньому, на що водій авто погодився віддати всі цінні речі, а також віддав гроші, частину з них ОСОБА_3 повернув потерпілому, а частину забрав собі. Потім вітчим заліз до кабіни звідки забрав два мобільні телефони, автомобільний телевізор, після чого наказав їм відпустити водія. Водій автомобіля відразу поїхав. ОСОБА_3віддав йому телевізор і він положив його на траву. Потім вітчим пішов назад до автомобіля Камаз. Вони знаходились неподалік від нього.ОСОБА_3постукав в кабіну до водія і сказав йому вийти з авто, так як у нього знятий акумулятор. Тільки водій вийшов, як відразу підїхав легковий автомобіль, з якого вийшли працівники міліції, коли вони їх побачили то почали швидко тікати в різні сторони.

Підсудний ОСОБА_5винним себе в скоєнні даного злочину не визнав, в судовому засіданні надав пояснення, аналогічні поясненням підсудного ОСОБА_6, які дані ним в ході судового слідства.

Проаналізувавши приведені вищевказані докази, суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні злочинів передбачених ч. 2 ст. 187, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України підтверджена в ході судового слідства. Його заперечення щодо погрози ножем потерпілому ОСОБА_16 не узгоджуються з фактичними обставинами справи і спростовуються поясненнями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10. та ОСОБА_12 а також дослідженими під час судового слідства поясненнями потерпілогоОСОБА_7таОСОБА_15даними ними в ході досудового слідства, дослідженими в судовому засіданні показаннями підсудного ОСОБА_6, які він надав як підозрюваний і обвинувачений в ході досудового слідства. Твердження ОСОБА_3, що визнання ним своєї вини в ході досудового слідства було зумовлено тим, що до нього працівниками міліції було застосовано під час проведення слідства незаконні методи фізичного та психологічного впливу суд вважає безпідставними. Прокуратурою Єланецького району була перевірена дана заява і в ході перевірки вказані факти не підтвердились. Суд вважає, що показання надані підсудним ОСОБА_3 в ході судового слідства не відповідають дійсним обставинам справи і дані ним з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Суд також вважає, що вина підсудних ОСОБА_5іОСОБА_6 в скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.187 КК України також доведена в ході судового слідства. Їх заперечення щодо участі в розбійному нападі також не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються показаннями потерпілих ОСОБА_7 і ОСОБА_8 даними в ході досудового слідства, показаннями свідків ОСОБА_9 ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також показаннями самого підсудного ОСОБА_6 (а.с.139-140, 165-166) даних ним в ході досудового слідства. Показання дані підсудними ОСОБА_5 таОСОБА_6в ході судового слідства суд оцінює критично і вважає, що вони дані з метою уникнення кримінальної відповідальності. Суд не може прийняти до уваги твердження вказаних підсудних, що зізнавальні показання в ході досудового слідства вони давали під впливом застосованих до них незаконних методів слідства, вважає ці твердження безпідставними, оскільки по результатам проведеної прокуратурою Єланецького району перевірки даної заяви вказані факти не підтвердились. Підтвердженням цього є і показання законного представника неповнолітніхОСОБА_13 де вона зазначала, що була присутня при допитах ОСОБА_5 і ОСОБА_612.12.2007 року і стверджувала, що під час допиту ніякого тиску на її онуків працівники міліції не здійснювали.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_3органами досудового слідства кваліфіковані правильно:

-за ч. 2 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства вчинений за попередньою змовою групою осіб;

-за ст.304 КК України, як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.

Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України суд вважає за необхідне виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку «поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоровя особи, що зазнала нападу» оскільки предявлене обвинувачення в цій частині не підтверджено в ході судового слідства.

А тому суд вважає за необхідне кваліфікувати дії ОСОБА_3за ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України як замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого.

Дії підсуднихОСОБА_5 таОСОБА_6 органами досудового слідства кваліфіковано правильно за ч.2 ст.187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи, що зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства вчинений за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи підсудним вид та розмір покарання, як пом'якшуючі покарання обставини для підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд враховує вчинення злочину в неповнолітньому віці, часткове відшкодування матеріальних збитків, те що позитивно характеризуються по місцю проживання, вперше притягуються до кримінальної відповідальності.

Обтяжуючих покарання підсудних ОСОБА_5 ОСОБА_6 обставин суд не вбачає.

Помякшуючих покарання підсудного ОСОБА_3 обставин суд не вбачає.

Обтяжуючою покарання підсудного ОСОБА_3обставиною суд рахує вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Визначаючи вид та розмір покарання підсудному ОСОБА_3суд приймає до уваги, що він раніше засуджувався до позбавлення волі, відбувши покарання, на шлях виправлення не став, на протязі значного періоду з часу звільнення з місць позбавлення волі не влаштувався на роботу і не виявив бажання влаштуватись працювати, оскільки на момент вчинення злочину не перебував на обліку в центрі зайнятості. Із матеріалів справи також вбачається, щоОСОБА_3 раніше 25.12.2003 року засуджений Галицьким районним судом м.Львова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі. 29.09.2006р. на підставі постанови Сиховського районного суду м.ЛьвоваОСОБА_3звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 22 дні.

Враховуючи особи підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6, характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, відношення підсудних до скоєного, а також вищевикладені пом'якшуючі обставини із яких скоєння злочину в неповнолітньому віці та часткове відшкодування матеріальних збитків суд вважає такими, що пом'якшують та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи ОСОБА_5таОСОБА_6суд вважає можливим при призначені покарання застосувати ст. 69 КК України і призначити вказаним підсудним основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої санкцією ч. 2 ст. 187 КК України.

По даній справі потерпілим ОСОБА_7 заявлено цивільний позов про стягнення з підсудних 10170 грн., із них в відшкодування завданих йому крадіжкою матеріальних збитків 5170 грн., в відшкодування моральної шкоди 5000 грн. Під час розгляду справи встановлено, що підсудні перерахували на рахунок потерпілого ОСОБА_7 5 тисяч гривен в рахунок відшкодування матеріальних збитків, а тому вимоги про відшкодування матеріальних збитків підлягають частковому задоволенню в сумі 170 грн. Підсудні заявлені позовні вимоги визнали частково. Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що в цій частині позов необхідно залишити без розгляду. Відповідно до положень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. Потерпілий заявивши вимоги про відшкодування моральної шкоди не надав доказів в обґрунтування заявлених вимог, а також потерпілий не зазначив в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди.

Враховуючи все вищевикладене, керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_3визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187, ч.2 ст.15, ч.2 ст.186, ст.304 КК України і призначити йому покарання

-за ч. 2 ст. 187 КК України в вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

-за ч.2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України в вигляді позбавлення волі на 4 роки;

-за ст.304 КК України в вигляді позбавлення волі на 3 роки

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3покарання в вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією належного йому майна.

Згідно ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання до даного покарання невідбутої частини покарання за вироком Галицького районного суду м.Львова від 25.12.2003 року остаточно призначитиОСОБА_3 покарання в вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 1 (один) місяць з конфіскацією належного йому майна.

ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією належного йому майна.

ВОСОБА_6 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України і призначити йому покарання з застосуванням ст.69 КК України в вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців з конфіскацією належного йому майна.

Позов ОСОБА_7 про стягнення матеріальних збитків в сумі 10170 грн. задовольнити частково.

Стягнути в солідарному порядку зОСОБА_3ОСОБА_5 ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 170 (сто сімдесят) грн. матеріальних збитків.

Позов ОСОБА_7в частині стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_5 таОСОБА_6 в солідарному порядку на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області МФО 826013, ЗКПО 25574110, р/р 35229001000016 судові витрати по справі в сумі 329 (триста двадцять девять) грн. 54 коп.

Речові докази по справі:

-мобільний телефон «СамсунгД520», «Самсунг-Д820», автомобільний зарядний пристрій, ізоляційна стрічка, які передані на зберігання ОСОБА_16 жителю АДРЕСА_4 передати в повне його розпорядження.

-наручний годинник «Орієнт», складний ніж, два відривки жіночої хустки, які знаходяться на зберігання в кімнаті речових доказів Єланецького РВ УМВС України знищити.

Міру запобіжного заходу по відношенню до підсудного ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити попередню тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати починаючи з 20.11.2007 року тобто з моменту його затримання.

Міру запобіжного заходу по відношенню до підсуднихОСОБА_5та ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на взяття під варту.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду через районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: Н.В.Чернякова