Ухвала суду № 61512746, 22.09.2016, Новоодеський районний суд Миколаївської області

22.09.2016 Справа № 482/70/16 к

Провадження № 1-кс/482/33/2016

У Х В А Л А

22 вересня 2016 року

м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Баранкевич В.О.,

секретаря судових засідань - ОСОБА_1,

прокурора - Бабенка Ю.Р.,

захисника ОСОБА_2,

в присутності обвинуваченого ОСОБА_3,

потерпілої ОСОБА_4, представника потерпілих ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нова Одеса кримінальне провадження по обвинуваченню:

- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого водієм в ВАТ «Дружба», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органом досудового розслідування ОСОБА_3 обвинувачується за ч.2 ст.286 КК України. 21.01.2016 року на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт від прокурора відділу прокуратури Миколаївської області ОСОБА_6

14.07.2016 року ОСОБА_3 ухвалою суду було продовжено термін тримання під вартою до 25.09.2016 року включно.

22.09.2016 року в судовому засіданні на розгляд судом поставлено питання про продовження терміну тримання під вартою ОСОБА_3

Прокурор вказав на те, що строк тримання під вартою ОСОБА_3 спливає 25.09.2016 року, ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України не відпали, а саме ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення. Прокурор вказав, що ОСОБА_3 зник з місця пригоди після вчинення злочину, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності, що являється ризиком того, що останній в подальшому, перебуваючи на волі, з метою уникнення покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливлюватиме проведення судових засідань за обвинувальним актом та свідчить про неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів. Крім того, як зазначив прокурор дружина ОСОБА_3 на сьогоднішній день проживає за межами України, а саме в Російській Федерації, що також може свідчити про можливість переховування ОСОБА_3 з метою уникнення покарання.

Представник потерпілих ОСОБА_5 вказав на те що він підтримує думку проурора.

Обвинувачений просив змінити йому запобіжний захід. Вказав на те. що він нікуди не втече, і не збираєтьсая уникати суду.

Захисник в судовому засіданні вказав на те, що на сьогоднішній день ризики, які були підставою для застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відпали, а тому до ОСОБА_3 можливо застосувати більш мякий запобіжний захід.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вчинив тяжкий злочин в стані алкогольного спяніння. Строк покарання за вказаний злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України від 3 до 8 років позбавлення волі.

Відповідно до ст.177 КПК України:

1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Як в судовому засіданні показали свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 зник з місця пригоди, залишивши на місці скоєння злочину автомобіль, яким керував, що вказує на те, що ОСОБА_3 вчинив дії, направлені на уникнення кримінальної відповідальності. На підставі цього у суду є всі наявні підстави вважати, що ОСОБА_3 може вчиняти дії, направлені на переховування від суду. Тому суд вважає, що на сьогоднішній день ризик, що ОСОБА_3 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду не відпав.

Щодо ризиків, що ОСОБА_3 буде незаконно впливати на свідків та може вчинити інше кримінальне правопорушення, то судом раніше вказувалося на те, що доказів вказаних ризиків суду не було надано на сьогоднішній день таких доказів не було прокурором надано також.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В судовому засіданні було встановлено, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, що підтверджується самим обвинувальним актом, направленим прокурором до суду. На сьогоднішній день у суду є всі наявні підстави вважати, шо ризик переховування від суду не відпав та встановлено, що відносно ОСОБА_3 неможливо застосувати більш мякі запобіжні заходи для запобігання вказаного ризику, так як ОСОБА_3, перебуваючи на свободі може вчинити дії, направлені на переховування від суду, так як після вчинення злочину, він вчинив дії, направленні на уникнення кримінальної відповідальності та залишив місце пригоди, але був затриманий працівником поліції.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця увязнення.

До спливу продовженого строку суд зобовязаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

На сьогоднішній день ризик, що ОСОБА_3, перебуваючи на свободі може вчинити дії, направлені на переховування від суду не зник, крім того судове провадження не завершено, а тому суд вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 на 60 днів.

Керуючись ст.ст.177, ч.4 ст.183, 194, 331 КПК України, -

У Х В А Л И В:

1.Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5 продовжити строком на 60 днів до 24 листопада 2016 року включно.

2.Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий