Справа № 466/5054/16-к
У Х В А Л А
22 вересня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої- судді ОСОБА_1
при секретарі Губач Х.Б.
з участю прокурора Мартинишин М.Р.
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016140090001357 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України , -
в с т а н о в и в :
В провадженні Шевченківського райсуду м. Львова знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12016140090001357 про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні від прокурора поступило клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою.
Заслухавши думку учасників процесу з приводу заявленого клопотання суд приходить до висновку про наступне.
ОСОБА_3 на даний час утримується під вартою на підставі ухвали Шевченківського райсуду м. Львова від 11.07.16 р. , якою термін дії запобіжного заходу було продовжено до 29.09.16 р.
Як зазначено у ч.1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Саме покликання на тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_3 та припущення, що він знаходячись на волі може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, незаконно впливати на потерпілу, свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та продовжувати займатись злочинною діяльністю, враховуючи тривалість перебування обвинуваченого під вартою, є недостатнім.
Прокурором при поданні клопотання про продовження строку тримання під вартою не представлено жодних доказів на підтвердження того, що обвинувачений може в будь-який спосіб впливати на потерпілу та свідків, які саме ризики існують на даний час, що потребують продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В ході розгляду даного клопотання суд враховує вимоги п.п.3,4,5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та приходить до висновку, що відсутні підстави для продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 Проте, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого після закінчення строку дії ухвали суду про продовження строку дії запобіжного заходу з 30 вересня 2016 року слід обрати обвинуваченому запобіжний захід у виді домашнього арешту .
Керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184,193, 194,197, 199, 202, 205, 331, 369-372, 395 КПК України, суд , -
у х в а л и в :
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 відмовити .
З 30 вересня 2016 року обрати обвинуваченому ОСОБА_3 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту .
Покласти на обвинуваченого такі обовязки:
- прибувати на виклики до суду за першою вимогою;
- не залишати місця постійного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
- утриматися від спілкування з потерпілою та свідками у даному кримінальному провадженні;
Строк дії ухвали становить шістдесят днів .
Скерувати копію ухвали в СІЗО № 19 Державної пенітенціарної служби України. та до Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 61512255, Шевченківський районний суд м. Львова було прийнято 22.09.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 466/5054/16-к. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: