Постанова № 61508454, 12.09.2016, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/985/16-а

Провадження № 2-а/304/35/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2016 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок призначеної пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, який мотивує тим, що перебуває на обліку в Перечинському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області і отримує пенсію за вислугу років, призначену йому довічно в розмірі 90 % від суми місячного заробітку. Реалізовуючи своє право на перерахунок пенсії, 11 липня 2016 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії у розмірі 90 % від нового місячного окладу та надав довідку про розмір місячного заробітку посилаючись на те, що пенсія йому була призначена та виплачувалася ще до внесення змін до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а саме у редакції від 05 листопада 1991 року, а заробітна плата працівників органів прокуратури підвищилася згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року. Однак 12 липня 2016 року відповідач відмовив йому у перерахунку пенсії з більшого заробітку, застосувавши норми законодавства щодо призначення пенсії із змінами, чинними на момент подачі заяви. Оскільки вказані зміни істотно звужують зміст та обсяг досягнутих ним соціальних гарантій, що є неприпустимим, а також те, що при перерахунку пенсії працівникам органів прокуратури має застосовуватися норма права, що визначає розмір пенсії у відсотках від місячного заробітку, яка діяла на момент призначення пенсії, тому просить позов задовольнити.

24 вересня 2016 року представником відповідача подано письмове заперечення, у якому у задоволенні позову просить відмовити, оскільки у позивача право на проведення перерахунку пенсії у звязку із збільшенням розміру заробітної плати працівників прокуратури відсутнє. Свою позицію мотивує тим, що на підставі п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року (далі Закон № 213-VIII) та ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14 жовтня 2014 року (далі Закон № 1697-VII), органи Пенсійного фонду України, починаючи з 01 червня 2015 року, не призначають та не перераховують пенсії призначені відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Крім цього, посилається на те, що позивач звернувся із заявою про перерахунок 11 липня 2016 року, тобто після 15 грудня 2015 року, коли набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року, якою виключено п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року щодо порядку перерахунку пенсій згідно із Законом України «Про державну службу» у разі підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України. Оскільки норма щодо перерахунку пенсій скасована, нові умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначені, тому його рішення про відмову у перерахунку пенсії є таким, що не призвело до зменшення розміру пенсії позивача, яку той отримував до цього, а значить не є звуженням вже набутих ним прав на соціальний захист чи позбавлення таких. Також зазначає, що у разі наявності у позивача права на перерахунок пенсії, такий міг би бути здійснений відповідно до ст. 45 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, тобто з 01 липня 2016 року, а не з 01 січня 2016 року як вказано у позовній заяві.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, суддя вважає їх достатніми для прийняття рішення по справі в порядку скороченого провадження згідно вимог ст. 183-2 КАС України.

Зі змісту ч. 3 ст. 23 Загальної Декларації прав людини, п. 4 ч. 1 Європейської Соціальної хартії та ч. 3 ст. 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Встановлено, що з 21 лютого 2003 року ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» № 1789-XII від 05 листопада 1991 року (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) (а. с. 12).

Так, умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів та слідчих визначено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1789-ХII) (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

У подальшому вказана правова норма неодноразово зазнавала змін як щодо розміру пенсії у відсотках від заробітку, так і щодо порядку її призначення та перерахунку.

Відповідно до ч. 12 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення позивачу пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з ч. 17 ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в тій же редакції) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до п. п. 3 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» № 1013 від 09 грудня 2015 року (далі Постанова № 1013) у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисах органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, органів прокуратури та інших органів, за рахунок виплат, пов'язаних з індексацією, надбавок, доплат, премій підвищуються на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців (крім військовослужбовців (за винятком військовослужбовців військових прокуратур), осіб рядового і начальницького складу та поліцейських).

Згідно довідки прокуратури Закарпатської області № 143 від 10 червня 2016 року ОСОБА_1 працював у даній установі на посаді начальника відділу і його заробітна плата станом на 01 грудня 2015 року становила б 8 948,06 грн. (а. с. 13).

Як вбачається з рішення комісії при Перечинському обєднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області № 6 від 12 липня 2016 року, 11 липня 2016 року позивач звернувся із заявою до відповідача про проведення йому перерахунку пенсії з більшого заробітку, однак останній у задоволенні такої відмовив, посилаючись на внесення змін Постановою № 1013 в п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31 травня 2000 року, а саме його виключення, внаслідок чого чинне законодавство не передбачає перерахунку пенсій, призначених згідно Закону України «Про прокуратуру», у звязку з підвищенням заробітної плати (а. с. 14).

Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» № 865 від 31 травня 2000 року у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Крім цього, у поданих запереченнях на даний адміністративний позов відповідач посилався на положення п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII та ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII.

Пункт 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213-VIII передбачає, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону № 1697-VII умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, дані правові норми регламентують пенсійне забезпечення працівників прокуратури у яких право на призначення пенсії виникло відповідно до Закону № 213-VIII, а як встановлено у справі, пенсія позивачу призначена у відповідності до положень ст. 50-1 Закону №1789-ХII в редакції, яка діяла на час призначення такої.

Отже, доводи представника відповідача з посиланнями на п. 5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону № 213 суд відхиляє на підставі того, що вказані норми стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення після 01 червня 2015 року, а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім цього, статтею 22 Конституції України закріплено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституцією України виокремлено певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, в тому числі і працівники прокуратури (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема, працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Отже, дослідивши наведені правові норми та фактичні обставини справи, а також принцип незворотності дії законів у часі (ст. 58 Конституції України), суддя приходить до висновку, що при перерахунку пенсії за вислугою років працівникам прокуратури підлягають застосуванню норми Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення такої, тому підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу відсутні.

Разом з тим, суддя вважає за необхідне зазначити, що предметом спору в даній справі є правомірність дій щодо відмови в перерахунку пенсії за вислугою років. У свою чергу, предметом доказування є обставини, які мають значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи те, що відмова відповідача у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії була обґрунтована виключно відсутністю права на таку, а відповідач фактично не здійснював жодних дій щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі його звернення від 11 липня 2016 року, не оцінював надану позивачем довідку про розмір заробітної плати, не визначав нового розміру пенсії, не змінював відсотки середнього заробітку, з яких обраховувалася раніше призначена ОСОБА_1 пенсія, та не обмежував максимального розміру пенсії, яка має йому виплачуватися, суд приходить до висновку, що доказуванню підлягають виключно обставини, з якими повязана відмова позивачу у здійсненні такого перерахунку.

Таким чином, позовні вимоги в частині зобовязання відповідача вчинити дії із зазначенням конкретного відсотку середнього заробітку, з розрахунку якого має бути здійснено перерахунок пенсії позивачу, а також в частині незастосування максимального розміру пенсії є передчасними, оскільки щодо згаданих питань відповідач на час звернення позивача до суду та розгляду справи судом ніяких протиправних дій чи бездіяльності не допускав та жодного рішення не приймав. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах, а також тих фактичних обставинах, які на момент його ухвалення хронологічно ще не відбулися, проте ймовірно можуть мати місце у майбутньому. Задоволення таких вимог може призвести до втручання суду в дискреційні повноваження органу Пенсійного фонду щодо вчинення дій з перерахунку пенсії.

Що стосується строку, з якого позивач має право на здійснення перерахунку пенсії, то оскільки останній набув право на підвищення пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому було підвищено заробітну плату відповідної категорії прокурорсько-слідчих працівників, тобто з 01 січня 2016 року, а звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 11 липня 2016 року, відтак, враховуючи обмеження терміну виплати за минулий час (не більш як за 12 місяців до дня звернення за перерахунком пенсії), пенсія позивачу підлягає перерахунку і виплаті з 01 січня 2016 року.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 10 грудня 2013 року у справі №21-348а13, від 06 жовтня 2015 року у справі №21-2432а15 та від 01 березня 2016 року у справі №21-3397а15 (161/20170/14-а), яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 551,20 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 22, 46, 58 Конституції України, ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 9, 17, 18, 71, 86, 94, 103, 158-163, 183-2 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 до Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій щодо відмови у перерахунку розміру пенсії неправомірними та зобовязання здійснити перерахунок призначеної пенсії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії.

Зобовязати Перечинське обєднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень Перечинського обєднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області (ЄДРПОУ 40384254) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя:ОСОБА_2