Рішення № 61508307, 20.09.2016, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/625/16-ц

№ 2/302/249/16

Номер рядка звіту 46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

20.09.2016 р. смт.Міжгір'я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Гайдур А. Ю

з участю секретаря с/з ОСОБА_1,

позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в райсуді в смт. Міжгір'ї справу за позовом ОСОБА_2 до Міжгірської районної державної адміністрації, відділу Держземагенства у Міжгірському районі про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

07.07.2016 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Міжгірської районної державної адміністрації, відділу Держземагенства у Міжгірському районі про визнання права власності на земельну ділянку.

В заяві зазначив, що 09.09.2008 року рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області № 2-416/2008 р. визнано за ним право власності на побудований житловий будинок, що знаходиться в урочищі Полянки с. Келечин, Міжгірського району, Закарпатської області. У січні 2015 року він звернувся до Міжгірської державної адміністрації із заявою про виділення йому земельної ділянки необхідної для обслуговування житлового будинку. Згідно листа відділу Держземагенства у Міжгірському районі від 11.02.2015 року йому відмовлено у наданні у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, громадських будівель і споруд та інших обєктів загального користування, у звязку з цим він звернувся з відповідним адміністративним позовом до Закарпатського окружного адміністративного суду про визнання незаконною відмову у виділенні земельної ділянки. Так 01.12.2015 року Закарпатський окружний адміністративний суд виніс постанову якою визнав протиправною діяльність Міжгірської РДА та відділу Держземагенства у Міжгірському районі щодо не виділення та не передання йому у власність земельної ділянки необхідної для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, яка розташована в ур. «Полянки» с. Келечин, Міжгірського району та визнано незаконною відмову Міжгірського РДА та відділу Держземагенства у Міжгірському районі № 14-713-0.9-838/2-15 від 11.02.2015 року. Після набрання чинності постанови Закарпатського окружного адміністративного суду він знову звернувся до Міжгірської РДА із заявою про виділення земельної ділянки, однак він отримав лист від 22.03.2016 року в якому йому знову відмовлено у задоволенні його заяви з незрозумілих причин. Тому просить визнати за ним право власності на земельну ділянку, що не обхідна для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Позивач ОСОБА_2 при розгляді справи позовні вимоги підтримав повністю, просить такі задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_3 при розгляді справи вимоги позову визнав повністю, заперечень не має.

Представник відділу Держгеокадастру у Міжгірському районі на розгляд справи не зявився, подано заяву про відкладення розгляду справи на інший день в звязку з тимчасовою непрацездатністю головного спеціаліста юрисконсульта відділу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку учасників судового прооцесу, перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 120 ЗК України також передбачено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За змістом ч. 3 ст. 152 ЗК України одним із шляхів здійснення захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання права.

Вислухавши пояснення сторін та перевіривши матеріали в справі, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення і є підстави для ухвалення рішення, оскільки у відповідності до ст. 174 ЦПК України відповідач позов визнав повністю і його визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небуть права та законні інтереси.

Судових витрат не має.

Керуючись ст.ст. 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,25 га, яка розташована в урочищі Полянки с. Келечин, Міжгірського району, Закарпатської області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в апеляційний суд Закарпатської області через райсуд протягом десяти днів з дня проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 223 ЦПК України.

Суддя: ОСОБА_4