Постанова № 61506626, 19.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16059/16-а

Провадження №2-а/127/579/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого - Овсюка Є.М.

при секретарі - Олійник І.Ю.

розглянувши в відкритому судовому засідання в м. Вінниці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниця про зобовязання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Вінниця про зобовязання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що позивач знаходиться на обліку в пенсійному фонді м. Вінниці з 02.12.1995 року та з цього часу він отримував пенсію за вислугою років згідно Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». При призначенні цієї пенсії позивачу було враховано стаж вислуги років у 26 років, у тому числі службу у віддаленій місцевості, що давало право на пільгове обчислення вислуги років. 23.02.2016 року досягнувши 60-річного віку та працюючи до моменту звернення, позивач письмово звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При призначенні нового виду пенсії у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при розрахунку загального стажу роботи позивачу було враховано тільки 23 роки служби у Збройних силах України замість 26 років. Своїм листом від 13.04.2016 року відповідач відмовив позивачу в зарахуванні 26 років стажу військової служби у розрахунок пенсії у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно його заяви від 31.03.2016 р. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними, що стало підставою для звернення до суду за захистом свого порушеного права.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила у його задоволенні відмовити, посилаючись на доводи, які зазначені в письмовому запереченні на позов, яке приєднане до матеріалів справи. Вважає, що згідно з положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пільги при обчисленні страхового стажу за період проходження особою військової служби в районах Крайньої Півночі та в місцевостях, прирівняних до Крайньої Півночі, не передбачені. Тому для призначення та обчислення пенсії за віком цей період військової служби зараховується до стажу роботи і з розрахунку один рік служби за один рік стажу.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.

Судом встановлено та не заперечувалась сторонами, що позивач перебуває на обліку в управлінні УПФ з 02.12.1995 року та одержував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб». При призначенні цієї пенсії позивачу було враховано стаж вислуги років у 26 років, у тому числі службу у віддаленій місцевості, що давало право на пільгове обчислення вислуги років.

23.02.2016 року досягнувши 60-річного віку та працюючи до моменту звернення, позивач письмово звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Листом від 13.04.2016 року управління Пенсійного фонду України в м.Вінниця відмовило позивачу в зарахуванні 26 років стажу військової служби у розрахунок пенсії у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» згідно його заяви від 31.03.2016 р.

При призначенні нового виду пенсії у відповідності до Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та при розрахунку загального стажу роботи позивачу було враховано тільки 23 роки служби у Збройних силах України.

Зазначена відмова у зарахуванні 26 років військової служби є незаконною з огляду на наступне.

Статтею 4 Закону № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців.

За змістом пункту «в» частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що до стажу роботи зараховується, зокрема, військова служба, незалежно від місця проходження служби.

Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-ІУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ встановлено, що період роботи до 1 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього СРСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 року.

Частиною першою статті 52 Закону СРСР від 14 липня 1956 року «Про державні пенсії» визначено, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів офіцерів, військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу надстрокової служби і прирівняних до них осіб, а також пенсійне забезпечення їх сімей здійснюється в порядку і розмірах, встановлених ОСОБА_2 Міністрів СРСР.

Питання обчислення стажу роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до цих районів, було врегульовано Положенням про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 3 серпня 1972 року № 590 (далі - постанова № 590), указами Президії Верховної ОСОБА_2 СРСР від 1 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі»; від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі»; від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та Інструкцією про порядок надання пільг, затвердженою постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року № 530/П-28.

Крім того, пунктом 6 постанови № 590 передбачалось, що пенсійне забезпечення генералів, адміралів, офіцерів прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби, осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, а також пенсійне забезпечення сімей цих осіб здійснюється в порядку і розмірах, що встановлюються ОСОБА_2 Міністрів СРСР.

ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10 листопада 1982 року № 986 з метою усунення множинності нормативних актів про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків мічманів, військовослужбовців надстрокової служби і їх сімей, спрощення порядку обчислення їм пенсій і відповідно до статті 52 Закону СРСР «Про державні пенсії» затверджено Положення, відповідно до якого особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам і військовослужбовцям надстрокової служби, звільненим з діючої військової служби можуть призначатися пенсії за вислугу років чи по інвалідності, а в разі одночасного виникнення права на декілька видів пенсій, пенсія по старості призначається відповідно до вимог Закону СРСР «Про державні пенсії».

Пунктом 55 цього ж Положення встановлено, що окремі періоди служби при обчисленні вислуги років для призначення пенсій зараховуються на пільгових умовах.

При цьому згідно з частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.

У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Однією з соціальних пільг, визначених державою такій категорії громадян України, є обчислення вислуги років (часу проходження військової служби) на пільгових умовах для призначення пенсій.

Період проходження військової служби, що зараховується до вислуги років, зокрема, на пільгових умовах, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - постанова № 393), прийнятою відповідно до Закону № 2262-ХИ.

Згідно з цим порядком до вислуги років зараховується дійсна військова служба у ОСОБА_3, яка відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалась до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, і її обчислення (у тому числі на пільгових умовах) має здійснюватися у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо постановою не передбачено більш пільгових умов (абзац дев'ятий пункту 1 постанови № 393).

Окрім того, вислуга років, яка була обчислена для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, до введення в дію Закону № 2262-XII, перегляду не підлягає (пункт 5 постанови № 393).

Таким чином, як законодавство колишнього СРСР до 1 січня 1991 року, так і законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, передбачали пільгове (кратне) обчислення періоду проходження особами військової служби в районах Крайньої Півночі колишнього СРСР.

Таким чином, дії відповідача щодо відмови позивачу у перерахунку його пенсії є протиправними і ОСОБА_1 якому було призначена пенсія за вислугу років має право перейти на пенсію за віком з зарахуванням пільгового стажу (кратного) обчислення періоду служби, а тому суд приходить до висновку, що управління ПФУ не обґрунтувало правомірність відмови у зарахуванні позивачу зазначеного періоду військової служби у кратному розмірі.

Відповідно до заяви позивача суд вважає за можливе судові витрати залишити за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 22, 58 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 6-11, 14, 158163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Зобовязати управління Пенсійного фонду України в м.Вінниця здійснити перерахунок (нарахування) та виплату пенсії ОСОБА_1 згідно з його заявою від 31.03.2016 року із зарахуванням до страхового стажу періоду військової служби в районах Крайної Півночі колишнього СРСР в порядку і на умовах передбачених Положенням про пенсійне забезпечення осіб офіцерського складу, прапорщиків, мічманів, військовослужбовців надстрокової служби та їх сімей, затверджених постановою ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 10.11.1982 року № 986 зарахувавши період служби на пільгових умовах з кратним обчисленням страхового стажу.

Судові витрати залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя: