Ухвала суду № 61500813, 12.01.2016, Сарненський районний суд Рівненської області

Справа № 572/5674/14-ц

У Х В А Л А

12 січня 2016 року

під головуванням судді ВЛАСИК Н.М.

при секретареві МОРОЗ Ю.М.

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сарни цивільну справу за позовом ОСОБА_6 Лук»янівни до Сарненської міської ради , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішень Сарненської міської ради , державних актів про право власності на земельні ділянки , відновлення попереднього стану земельних ділянок , звільнення земельної ділянки , -

В С Т А Н О В И В :

Від представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху та надання позивачеві терміну для подання до суду доказів належної сплати судового збору , на що суд , відкриваючи провадження у справі 26 жовтня 2015 року не звернув уваги .

Представник вказує на те , що оскільки позов містить одночасно вимоги майнового та немайнового характеру , то у відповідності до ч. 3 ст. 6 Закону України « Про судовий збір» судовий збір має бути сплачений позивачем за ставками , встановленими для заяв майнового та немайнового характеру . Оскільки у позові об»єднано дві та більше вимог немайнового характеру , судовий збір має бути сплачений за кожну вимогу немайнового характеру окремо. Оскільки позов містить п»ять вимог не майнового характеру , тому , відповідно , позивачем має бути сплачено судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. за кожну вимогу немайнового характеру .

Представник позивача адвокат ОСОБА_1 висловив свою думку з приводу заявленого клопотання , вказуючи на те , що позовна заява була подана до суду в листопаді 2014 року і судовий збір було сплачено , виходячи з вимог закону про сплату судового збору , який діяв на той час. Позицію представника відповідача адвоката ОСОБА_4 вважає надуманою , оскільки зміни в частині вимог щодо сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру були внесені до Закону України « Про судовий збір» у 2015 році .

Крім того , представником позивача подано суду заяву про зміну предмету позову , якою зменшено позивні вимоги з шести до чотирьох позицій.

З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні клопотання .

Вислухавши думку сторін з приводу заявленого клопотання , суд приходить до висновку про те , що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так , як вбачається з матеріалів справи , позовна заява ОСОБА_6 надійшла до суду 27.11.2014 року і при її подачі позивачкою було сплачено судовий збір в сумі 487 грн. 20 коп. , що відповідало ставкам судового збору у 2014 році .

Права розглядалась судами різних інстанцій і ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 23 вересня 2015 року рішення про відмову у задоволенні позову було скасовано , справу передано на новий судовий розгляд.

Відкриваючи провадження у справі 26 жовтня 2015 року , суддя виходила з того , що розгляд справи має розпочатись спочатку з врахуванням часу надходження позову до суду , а саме в 2014 році , коли діяли інші ставки судового здору та вимоги щодо його сплати .

Таким чином , підстав для задоволення клопотання представника відповідача адвоката ОСОБА_4 в частині зобов»язання позивача до сплати судового збору за кожну вимогу немайнового характеру за ставками судового збору , які діяли на час відкриття провадження у справі в жовтні 2015 року , немає , оскільки зміни , якими врегульовано вимоги щодо сплати судового збору за кожну позовну вимогу немайнового характеру , набули чинності 01. 09. 2015 року.

Керуючись ст. 28 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 відмовити .

Ухвала оскарженню не підлягає . Заперечення на ухвалу , що не підлягає оскарженню окремо від рішення , може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Власик Н.М.