Рішення № 61494437, 19.09.2016, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

Справа № 695/2317/16-ц

номер провадження 2/695/1253/16

19 вересня 2016 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Таратіна В.О.,

при секретарі Курченко В.М.,

за участю представника ОСОБА_1,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору недійсним, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди усунення порушень прав споживача, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_2 звернувся з позовом до «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» про захист прав споживача, визнання договору недійсним, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди усунення порушень прав споживача.

Позов мотивований тим, що06.06.2016 року в м. Кременчук, Полтавської області, між ним та відповідачем було укладено договір № 004123 фінансового лізингу на придбання транспортного засобу трактора МТЗ 82.1.26.

Представником ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» ОСОБА_3, було запропоновано придбати бувший у використанні трактор МТЗ за погодженою ціною у 75100 гривень, для чого йому було запропоновано укласти договір та сплатити кошти в сумі 47700 гривень на їх рахунок. Із запропонованими в усній формі умовами договору він погодився та йому було надано для підпису заповнений ОСОБА_3 договір фінансового лізингу, без надання можливості ознайомлення з ним, при цьому вказаний представник постійно переконував в порядності товариства, та чесності умов договору, не давав можливості ознайомитись з умовами договору, який містить 12 аркушів друкованих дрібним шрифтом, що без належного освітлення позбавляло можливості його прочитати.

Згідно квитанції наданої представником відповідача ОСОБА_3 ним було сплачено кошти в сумі 47700 гривень у відділенні ПАТ «А БАНК», на рахунок № 26004601723800 в ПАТ «УкрСибБанк», як платіж згідно договору фінансового лізингу(як аванс), хоча в договорі фінансового лізингу зазначено рахунок в АТ «ОСОБА_4 Аваль». По приїзду до дому в с. Подільське, Золотоніського району, він ввечері ознайомився з умовами укладеного договору, та був шокований, що в ньому зазначена вартість трактора(предмета лізингу) в сумі 18928,57 доларів США.

Відповідно до умов Договору не було вказано істотних умов предмету лізингу, зокрема: рік випуску, комплектація та модифікація, тип та модифікація двигуна, тощо. Вказані обставини позбавляють мене як споживача на повну та всебічну інформації про послугу(предмет лізингу).

Згідно умов Договору не вказано про наявність взагалі предмету лізингу у «Лізингодавця», а в п.1.4 відсутність такої наявності зазначено.

Вказані обставини укладання Договору та й умови договору вказують на його несправедливість, непорядність з боку Вашого представника, а також на обман мене як споживача, оскільки я не мав та не маю фінансової можливості виконати такі умови договору. Договір фінансового лізингу передбачав його право отримати автомобіль у власність за умови повної сплати його вартості та інших витрат.

Згідно пункту 1.7 договору автомобіль передається йому у користування не пізніше 120 робочих днів з моменту сплати ним на рахунок товариства авансового платежу в розмірі 50% вартості предмета лізингу, адміністративного платежу в розмірі 10 % вартості предмета лізингу та комісії за передачу автомобіля в розмірі 3 % від вартості предмета лізингу. Відповідно до Додатку № 1 до вказаного договору, авансовий платіж складає 9464,29 дол. США, який він повинен сплачувати протягом 12 місяців щомісячними авансовими платежами в розмірі 788,69 дол. США. Також, за умовами договору, він не стає власником конкретного автомобіля, а отримую у лізинг автомобіль, який у майбутньому повинно купити для нього ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» у невідомого продавця, який не являється стороною договору, за ціну, яка може бути змінена на власний розсуд продавцем на момент передачі предмета лізингу. Крім зазначеного, він зобовязаний нести всі валютні ризики та ін.

Згідно з пунктом 10.1 договору він зобовязаний сплачувати «лізинговий платіж, який складається з щомісячного покриття витрат та виплат лізингових платежів. Кожен лізинговий періодичний платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 21% річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно) - частина від Обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); - комісія за супроводження договору в розмірі 7%.

В договорі лізингу відсутні будь-які відомості про продавця товару, його найменування та місцезнаходження, куди він, як споживач, маю звертатися у випадку порушення якості, комплектності та інших умов з продажу товару. Також, пункт 12.1 статті 12 договору встановлює жорстку односторонню відповідальність лізингоодержувача не лише за будь-яке порушення зобовязання, а й за розірвання договору за його ініціативою, що є обмеженням принципів свободи договору, справедливості, розумності та добросовісності та є несправедливими умовами договору згідно з вимогами статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів».

Передбачені договором зобовязання лізингоодержувача сплатити комісію за організацію супроводження даного договору та комісію за передачу предмета лізингу, виходять за межі переліку передбачених законом платежів, а тому вказані пункти договору є недійсними, у звязку з чим вказані положення договору є несправедливими.

Крім того просив суд стягнути моральну шкоду в розмірі 20000 грн..

Іншим чином, крім звернення до суду, він не маю можливості вирішити дане питання, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позивач в судовому засіданні про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу відмовився, на задоволенні решти вимог наполягав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні на задоволенні позову наполягав, мотивуючи тим, що як вбачається зі змісту спірного договору фінансового лізингу від 06 червня 2016 року, укладеного між позивач та відповідачем - у договорі виключені та обмежені права лізингоодержувача як споживача стосовно лізингодавця у разі неналежного виконання ним обовязків, передбачених договором та законом (статті 9, 10 договору), звужені обовязки лізингодавця, які передбачені в Законі України «Про фінансовий лізинг», положеннях ЦК України, повністю виключена відповідальність лізингодавця за невиконання або неналежне виконання обовязків щодо передачі предмета лізингу та передачі цієї речі належної якості, одночасно значно розширені права лізингодавця, які суперечать вимогам чинного законодавства.

Згідно умов договору, лізингодавець не відповідає перед лізингоодержувачем за невиконання будь-якого зобовязання щодо комплектності, справності предмета лізингу, його заміни, введення в експлуатацію, усунення несправностей протягом гарантійного строку, своєчасного та повного задоволення гарантійних вимог, монтажу тощо.

Таким чином, враховуючи наявність несправедливих умов спірного договору, відсутність у відповідача відповідної ліцензії для надання фінансових послуг та відсутність нотаріального посвідчення спірного договору № 004123 фінансового лізингу, прошу суд задовольнити позов та визнати договір № 004123 фінансового лізингу від 06 червня 2016 року та додатки до нього - недійсними, а також стягнути на мою користь сплачені за договором лізингу платежі в розмірі 47700 грн.

При задоволенні вимог в частині стягнення моральної шкоди, просив суд врахувати, що відповідно до ст. 227 ч.2 ЦК України, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину без відповідного дозволу (ліцензії), вона зобовязана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

В даному випадку моральна шкода, заподіяна позивачу відповідачем, полягає в тому, що він ввів його в оману своїми діями. При цьому ним було виплачено відповідачу велику, як для нього, суму коштів. його довіритель людина із низьким статком і для нього зібрати такі кошти стоїло великого труда. Брак цих коштів позначився на його рівні життя та існування. Те, що відповідач не бажає повертати кошти добровільно гнітить його, створює додаткові перепони його існуванню. Позивач надіявся придбати автомобіль, який йому подобається, а в результаті цього не отримав нічого, що розбило його мрії. Розчарування оманливими діями відповідача спричиняє йому моральні страждання, а відсутність коштів, переданих відповідачу, ставить під загрозу його майновий стан. Тому він оцінює розмір спричиненої йому моральної шкоди у 20000 грн.

Відповідач в судове засідання не зявився з невідомих для суду причин, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належимо чином.

Тому суд рахує за можливе провести заочний розгляд справи та винести заочне рішення суду на підставі наявних у справі доказів.

Суд, учасників судового процесу та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відносини, що виникають у звязку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, Законом України «Про фінансовий лізинг».

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України " містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Відповідно до ч.5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Відповідно до ч. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів"» тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (пункти 2,3 частини третьої статті 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірвання або невиконанням ним договору (пункт 4 частини третьої статті 18 Закону).

Відповідно до ст. 808 ЦК України, якщо відповідно до договору непрямого лізингу вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингоодержувачем, продавець (постачальник) несе відповідальність перед лізингоодержувачем за порушення зобовязання щодо якості, комплектності, справності предмета договору лізингу, його доставки, монтажу, запуску в експлуатацію, тощо. Якщо вибір продавця (постачальника) предмета договору лізингу був здійснений лізингодавцем, продавець та лізингодавець несуть перед лізингоодежувачем солідарну відповідальність за зобовязанням щодо продажу (поставки) предмета договору лізингу.

Відповіно до п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до п. 5 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» - послуга з фінансового лізингу - є фінансовою послугою.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Відповідно до п. 6 розділу І Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 вересня 2003 р. за № 797/8118 (далі Положення) юридична особа набуває статусу фінансової установи з дати внесення відповідного запису про неї до Реєстру. Датою внесення відповідного запису до Реєстру для набуття юридичною особою статусу фінансової установи є дата прийняття Нацкомфінпослуг рішення про внесення інформації до Реєстру.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону передбачено, що у разі якщо відповідно до Закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

В пункті 8 розділу І Положення зазначено - документом, що підтверджує статус фінансової установи, є Свідоцтво.

Як вбачається із договору, відсутні будь-які відомості про взяття на облік юридичної особи ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» у Нацкомфінпослуг як такого, що має право надавати послуги з фінансового лізингу.

Таким чином, ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» надає послуги з фінансового лізингу без набуття статусу фінансової установи, діючи таким чином всупереч вимогам норм Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Відповідно до ч.1 ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 2 ст.806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою є змішаним договором та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до статті 628 ЦК України.

Відповідно до ст 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Як вбачається із договору № д00946 фінансового лізингу від 02 жовтня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «Євролізинг Україна» - його нотаріально посвідчено не було.

Таким чином, враховуючи наявність несправедливих умов спірного договору, відсутність у відповідача відповідної ліцензії для надання фінансових послуг та відсутність нотаріального посвідчення спірного договору № 004123 фінансового лізингу, вважає за можливе визнати договір № 004123 фінансового лізингу від 06 червня 2016 року та додатки до нього - недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 227 ЦК України, якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину,вона зобовязана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір на 2016 рік» суд стягує з відповідача на користь держави судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 212-215, 218, 224, 226, ЦПК України, -

ВИРІШИВ

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір № 004123 фінансового лізингу та додатки до нього, укладений 06 червня 2016 року між ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», код ЄДРПОУ 39733392 та ОСОБА_2.

Стягнути з ТОВ «Лізингова компанія «ВАШ АВТО», код ЄДРПОУ 39733392 на користь ОСОБА_2 матеріальні збитки в розмірі 47700 грн. та моральну шкоду в розмірі 20000 грн.

Стягнути з ТОВ «Лізтнгова компанія «ВАШ АВТО» судові витрати по справі в розмірі 551,20 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Черкаської області через Золотоніський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя В. О. Таратін