Постанова № 61493539, 04.07.2016, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/8855/16-а

провадження № 2-а/753/471/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" липня 2016 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі по тексту - відповідач) про визнання неправомірними дій та стягнення коштів.

Адміністративний позов мотивований тим, що всупереч положенням Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині щорічного надання до 5 травня разової грошової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, у 2016 році, а саме 11.04.2016 року, йому було виплачено грошову допомогу у неповному розмірі, а саме 920 грн, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги» № 141 від 02.03.2016 року.

Посилаючись на те, що його законні права було порушено відповідачем, попри принцип пріоритетності закону над підзаконними актами, просив визнати неправомірними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2016 році йому разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому ніж передбачено ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та стягнути недоплачену суму грошової допомоги у розмірі 4 730 грн.

Розгляд справи здійснюється у передбаченому ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження по справі, надав письмові заперечення на позов, в яких просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що виплату позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у 2016 року проведено згідно з чинним законодавством, а саме у відповідності до прийнятої на виконання Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги». Крім того, просив врахувати, що позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного права, а саме в частині вимог про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів.

Підстав для розгляду справи в судовому засіданні немає.

Суддя, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій та має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 виданим 12 квітня 2001 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

02.03.2016 року Кабінет Міністрів прийняв Постанову № 141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою встановлено розміри та порядок виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня учасникам бойових дій, інвалідам війни, учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також жертвам нацистських переслідувань. Згідно постанови виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2016 році передбачено у таких розмірах:

- учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 920 гривень.

Як встановлено з позовної заяви та письмових заперечень представника відповідача, до 5 травня за 2016 рік ОСОБА_1 було виплачено разову грошову допомогу у розмірі 920 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи, з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що відповідачем Київським міським центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірно застосовано до виплати разової грошової допомоги відповідачу до 5 травня положення Постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 року, замість положень правового акта, що має вищу юридичну дію, а саме Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Київського міського центру по нарахування та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж встановлено діючою та чинною редакцією ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до змісту ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі 4 730 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Зважаючи на те, що судом встановлено неправомірність дій Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати в 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тобто п'яти мінімальних пенсій за віком, разом з тим позивачем обрано спосіб захисту порушених прав не передбачений КАС України, суд вважає за можливе вийти в даній частині за межі позовних вимог, зобов'язавши Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо донарахування та виплати позивачу щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

Таким чином, суд вважає можливим позовні вимоги задовольнити частково, визнати дії відповідача щодо виплати разової допомоги за 2016 рік до 5 травня в меншому розмірі неправомірними та зобов'язати його донарахувати та виплатити разову грошову допомогу у розмірі встановленому ч. 5 ст. 12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

На підставі викладеного та керуючись стст. 7, 71, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання неправомірними дій та стягнення коштів задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати у 2016 році ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат вчинити дії щодо донарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік з урахуванням проведених виплат.

В решті вимог адміністративного позову - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.