Рішення № 61488092, 21.09.2016, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 вересня 2016 року Справа № 913/831/16

Провадження № 9/913/831/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Legio», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 410 712 грн. 56 коп.

суддя Ворожцов А.Г.

секретар судового засідання Богуславська Є.В.,

у засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність б/н від 20.07.2016,

від відповідача представник не прибув,

в с т а н о в и в:

суть спору (з урахуванням заяви від 02.09.2016 про зменшення розміру позовних вимог): позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 433/14-4СА від 22.05.2014 в сумі 390032,63 грн., з яких:252493,40 грн. - основний борг, 125813,87 грн. - інфляційні нарахування, 11725,36 грн. - 3% річних.

У судове засідання прибув повноважний представник позивача у справі.

Відповідач, ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», явку свого представника в засідання суду не забезпечив, надіславши 13.09.2016 на адресу суду письмове клопотання б/н від 09.09.2016 про відкладення розгляду справи з огляду на те, що за домовленістю з позивачем відбувається поетапне погашення боргу за спірним договором та з метою врегулювання спору за цією справою у добровільному порядку.

Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з наступних підстав.

По-перше, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що між сторонами за цією справою жодних перемовин щодо добровільного порядку врегулювання спору не проводиться.

По-друге, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Позовна заява за цією справою надійшла до господарського суду Луганської області 22.07.206 і має бути розглянута у строк до 22.09.2016.

Оцінивши обставини справи, заслухавши присутнього у судовому засіданні представника позивача та доводи відповідача, судом встановлено наступне.

22 травня 2014 року між сторонами укладено договір поставки № 433/14-4СА (далі - договір) (а.с. 9-14) та підписана специфікація (а.с. 15), згідно з умовами п.п. 1.1 та 1.2 якого позивач (постачальник) зобовязався поставити відповідачу (покупцю) продукцію (спецодяг в асортименті), а останній, свою чергу, зобовязався прийняти та оплатити поставлену продукцію на умовах даного договору.

Позивач свої зобовязання щодо поставки продукції виконав, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними:

- № 142 від 18.06.2014 на суму 74868,00 грн. (а.с. 22), яка отримана представником відповідача, про що свідчить його підпис та відбиток штампу на цьому документі та довіреністю на отримання ТМЦ № 454 від 16.06.2014 (а.с. 23-24);

- № 157 від 02.07.2014 на суму 66060,00 грн. (а.с. 25), яка отримана представником відповідача, про що свідчить його підпис та відбиток штампу на цьому документі та довіреністю на отримання ТМЦ № 1431 від 02.07.2014 (а.с. 26-27);

- № 208 від 04.09.2014 на суму 152696,40 грн. (а.с. 28-28), яка отримана представником відповідача, про що свідчить його підпис та відбиток штампу на цьому документі та довіреністю на отримання ТМЦ № 1666 від 04.09.2014 (а.с. 30-31).

Загалом було поставлено продукції на суму 293 624,40 грн.

Відповідач прийняв товар без зауважень.

Згідно з п. 5.3 договору та п. 4 специфікації до нього розрахунок за отриману продукцію має здійснюватися протягом 60 календарних днів з моменту її поставки, тобто не пізніше: - за накладною № 142 19 серпня 2014 року,

- за накладною № 157 03 вересня 2014 року,

- за накладною № 208 05 листопада 2014 року.

В порушення умов договору відповідач сплатив товар частково за накладною № 142 в сумі 41 131,00 грн., борг за цією накладною складає 33737,00 грн., загальна сума боргу за поставлений товар складає 252 493,40 грн. та заявлена позивачем до стягнення.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем взятого на себе зобовязання за договором, позивачем на підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України, нараховано та заявлено до стягнення з відповідача інфляційні нарахування в сумі 125813,87 грн., за період з грудня 2014 року по квітень 2016 року, та 3 % річних в сумі 11725,36 грн., за період з 06.11.2014 по 23.05.2016, згідно наданого позивачем розрахунку (а.с. 73-74).

З викладених вище підстав позивач звернувся до суду з даним позовом.

Під час судового розгляду справи доказів повної або часткової сплати суми боргу за договором відповідачем надано не було.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову з таких підстав.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не допускається, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору поставки. Обовязок з оплати отриманої продукції відповідачем своєчасно та у повному обсязі виконаний не був.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум боргу, інфляційних нарахувань та 3 % річних, суд дійшов висновку, що вони є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно заявлених відповідачем клопотань (а.с. 77, 78-79), щодо витребування у позивача додаткових документів, суд зазначає, що ухвалою від 07.09.2016 суд витребував у позивача акти приймання-передачі документів визначених пунктом 4.3 договору поставки № 433/14-4СА від 22.05.2014 та докази підтвердження згоди відповідача, щодо зміни строків поставки продукції за специфікацією № 1/4 від 22.05.2014 та специфікацією № 2/4 від 01.08.2014 до спірного договору, однак ці документи представником позивача не були надані суду.

Разом з тим, не надання цих документів не позбавляє суд можливості вирішити спір по суті.

Крім того, 07.09.2016 відповідач звернувся до суду з письмовим клопотанням б/н від 02.09.2016 про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 922/2829/16 про внесення змін до договору № 433/14-4СА від 22.05.2014, яка має бути розглянута господарським судом Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Оскільки розгляд справи № 922/2829/16 господарським судом Харківської області про внесення змін до договору № 433/14-4СА від 22.05.2014 не може вплинути на спірні відносини у справі, що розглядається господарським судом Луганської області, суд не вбачає факту неможливості розгляду справи № 913/831/16, а тому клопотання відповідача про зупинення даної справи задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд вважає, що з урахуванням вимог закону щодо належності і допустимості доказів, позивачем доведено належними доказами ті обставини, на які він посилається як на підставу своєї вимоги, натомість відповідач не спростував це в належний спосіб та не довів іншого.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та її обставинами, а тому підлягають повному задоволенню з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 75, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Свердловантрацит», 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гоголя, буд. 24-А, код 37596090, на користь позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Legio", 61012, м. Харків, вул. Енгельса, буд. 14, код 32947782, борг за поставлену продукцію в сумі 252493,40 грн., інфляційні нарахування в сумі 125813,87 грн. та 3 % річних у сумі 11725,36 грн., всього - 390032,63 грн., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 5850,49 грн., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.09.2016.

СуддяА.Г. Ворожцов