Рішення № 61487941, 19.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2016Справа №910/16076/16

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс»

До відповідача приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

Про стягнення 16509,29 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Слободян В.В. (за дов.)

від відповідача не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» про визнання договорів перестрахування № PKTK2015N від 30.09.2015 та № PKTK2015N1 від 30.09.2015 такими, що припинили дію з 00:00 год. 11.06.2016, та про стягнення 16509,29 грн..

Позивач вважає, що договори перестрахування № PKTK2015N від 30.09.2015 та № PKTK2015N1 від 30.09.2015 слід визнати такими, що припинили дію, у зв'язку з ухваленням Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (Нацкомфінпослуг), розпорядження № 1002 від 12.05.2016 про анулювання ліцензій на провадження страхової діяльності приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА», яке (розпорядження) набуло чинності 11.06.2016.

Позовні вимоги про стягнення 16509,29 грн. обґрунтовані тим, що відповідач, як перестраховик за договорами, не повернув позивачеві, як перестрахувальнику за договорами, страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договорів, чим порушив права позивача. Даний період від обраховує з 11.06.2016, тобто з дати, якою, на його думку, є дата припинення договору.

Суд своєю ухвалою від 02.09.2016 порушив провадження у справі № 910/16076/16, розгляд останньої призначив на 19.09.2016.

Копія ухвали Господарського суду міста Києва від 09.09.2016, яку суд надсилав відповідачу на адресу, вказану у позовній заяві, а саме: вул. Марини Раскової, 11, м. Київ, 02660 (співпадає з місцезнаходженням приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно відповідача), повернута до суду не врученою адресату за закінченням терміну зберігання поштового відправлення на підприємстві поштового зв'язку.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

30.09.2015 приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Фенікс» (перестрахувальник), приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «Страхова компанія «НОВА» (перестраховик) та представництво Вілліс Полска в Україні (перестраховий брокер) уклали договори перестрахування № PKTK2015N та № PKTK2015N1 (далі - Договори).

За вказаними Договорами позивач перестрахував у відповідача частину своєї відповідальності за договором добровільного страхування майна № 026/15-М від 25.09.2015, укладеного між приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Фенікс» та публічним акціонерним товариством «Рубіжанський картонно-тарний комбінат».

Договори були укладені на один рік і мали діяти з 00:00 год. 01.10.2015 до 24:00 год. 30.09.2016 (включно).

На виконання умов договору № PKTK2015N від 30.09.2015 позивач сплатив відповідачеві перестраховий платіж (премію) у розмірі 24750,00 грн..

На виконання умов договору № PKTK2015N1 від 30.09.2015 позивач сплатив відповідачеві перестраховий платіж (премію) у розмірі 29200,00 грн..

12.05.2016 Нацкомфінпослуг своїм розпорядженням №1002, яке набуло чинності 11.06.2016, постановила анулювати ліцензії приватного акціонерного товариства «СК «НОВА», що видані розпорядженнями Держфінпослуг від 17.06.2005 № 4179, від 23.10.2008 № 1225, від 16.10.2008 №1207, від 30.09.2005 № 4662, від 31.10.2006 № 6361, від 21.04.2011 № 203 на провадження визначеного переліку видів страхової діяльності, включаючи діяльність із:

добровільного страхування фінансових ризиків;

добровільного страхування майна [крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу)];

добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

добровільного страхування відповідальності перед третіми особами [крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника].

Інспекційна група Нацкомфінпослуг не знайшла керівника або уповноважених представників приватного акціонерного товариства «СК «Нова» за зареєстрованим місцем знаходження: м. Київ, вул. М. Раскової, 11 («Бізнес центр «Новий»).

Інспекційна група Нацкомфінпослуг встановила, що договір оренди приміщення ПрАТ «СК «Нова» за вказаною адресою було припинено з 21.12.2015 на підставі угоди від 01.12.2015, укладеної між ПрАТ «СК «Нова» та ТОВ «Бізнес центр «Новий» (орендодавцем), і, відповідно, з початку 2016 року ні керівництво, ні представники ПрАТ «СК «Нова» за адресою: м. Київ, вул. М. Раскової, 11 не знаходяться.

Проте, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження ПрАТ «СК «Нова» залишилась незмінною: м. Київ, вул. М. Раскової. 11, у процесі припинення товариство не перебуває.

За загальним правилом зміни або розірвання договору допускається за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України).

Абзацом 2 розділу «Права та обов'язки сторін» обох Договорів передбачено, що кожна зі сторін має право достроково розірвати договір.

В свою чергу, підстави та порядок розірвання Договорів врегульовано розділом «Умови припинення дії договору перестрахування. Порядок внесення змін до договору перестрахування». Відповідно до пункту b абзацу 2 розділу «Умови припинення дії договору перестрахування. Порядок внесення змін до договору перестрахування», кожна зі сторін має право припинити дію даного договору, надавши інший стороні повідомлення про це не пізніше, ніж за 30 днів до моменту його припинення, якщо одна із сторін визнана банкрутом, або не в змозі сплатити свої борги, або втратила повністю або частково свій оплачений капітал, чи повноваження відносно здійснення будь-якого виду страхування були відкликані, призупинені або зроблені умовними.

Згідно з п. d абзацу 2 вказаного розділу всі повідомлення про закінчення дії договору, складені у відповідності із положеннями даного договору, мають бути направлені факсом або іншим засобом зв'язку, який дає можливість зафіксувати отримання повідомлення, при цьому датою отримання такого повідомлення вважається дата фактичного отримання.

Таким чином, анулювання ліцензії на провадження страхової діяльності є однією з підстав для дострокового розірвання Договорів за заявою однієї зі сторони. При цьому, необхідною умовою такого розірвання є дотримання порядку, визначеного Договорами, оскільки правовідносини між сторонами виникли на підставі Договорів, а не ліцензії. А тому, сам по собі факт втрати чинності ліцензії не є самодостатньою обставиною, яка свідчить про припинення Договорів, та даний факт, рівно як і факт відсутності відповідача за місцем реєстрації, не звільняє сторін від необхідності виконання умов Договорів щодо порядку їх розірвання.

30.05.2016 позивач надіслав відповідачу повідомлення № 117 та № 119 про припинення Договорів у зв'язку з анулюванням ліцензій та вимогами про повернення частини отриманої премії за час, який залишився до закінчення строку дії Договорів: 8935,52 грн. за договори перестрахування № PKTK2015N1 та 7573,77 грн. за договори перестрахування № PKTK2015N.

Отже, виходячи з визначеного Договорами порядку одностороннього їх розірвання, вони є розірванні через 30 днів після надсилання повідомлень, тобто з 30.06.2016. Вказане свідчить про необґрунтованість доводів позивача про припинення Договорів з 11.06.2016.

У разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ч. 2 ст. 653 ЦК України).

Частиною 4 статті 997 Цивільного кодексу України та ч. 4 ст. 28 Закону України «Про страхування» визначено, що у разі дострокового припинення дії договору страхування, крім договору страхування життя, за вимогою страхувальника страховик повертає йому страхові платежі за період, що залишився до закінчення дії договору, з відрахуванням нормативних витрат на ведення справи, визначених при розрахунку страхового тарифу, фактичних виплат страхових сум та страхового відшкодування, що були здійснені за цим договором страхування. Якщо вимога страхувальника обумовлена порушенням страховиком умов договору страхування, то останній повертає страхувальнику сплачені ним страхові платежі повністю.

Правові наслідки розірвання Договорів врегульовані абзацом 4 п. d розділу «Умови припинення дії договору перестрахування. Порядок внесення змін до договору перестрахування». Зокрема, ним визначено, що, при достроковому припиненні договору сторони зобов'язані здійснити взаєморозрахунки і погасити взаємні заборгованості за даним договором протягом 10 робочих днів з моменту припинення дії договору. Перестраховик сплачує заборгованості перед перестрахувальником по оплаті своєї частини перестрахової виплати, якщо така заборгованість існує, а також повертає перестрахувальнику частину отриманої премії за час, який залишився до закінчення строку дії договору, за вирахуванням оплачених перестрахувальних виплат по даному договору.

Враховуючи викладене, відповідач зобов'язаний повернути позивачу (перестрахувальнику) частину отриманої премії за строк з 30.06.2016 по 30.09.2016, тобто за 93 календарні дні, а саме:

6288,93 грн. - за договором № PKTK2015N від 30.09.2015 (24750,00/366х93);

7419,67 грн. - за договором № PKTK2015N1 від 30.09.2015 (29200,00/366х93).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 13708,6 грн. (6288,93 грн. за договором № PKTK2015N від 30.09.2015 та 7419,67 грн. - за договором № PKTK2015N1) є обґрунтованим і підлягають задоволенню.

Водночас, вимоги про стягнення 2800,69 грн. є не обґрунтованими.

Вирішуючи спір щодо визнання договорів перестрахування № PKTK2015N від 30.09.2015 та № PKTK2015N1 від 30.09.2015 такими, що припинили дію з 00:00 год. 11.06.2016, суд виходить з такого.

Припинення правовідношення є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів (ст. 16 ЦК України). Тобто, припинення правовідношення є наслідком прийняття рішенням суду, і дане рішення не є рішенням про визнання договору припиненим.

Звертаючись до суду позивач самостійно обирає спосіб захисту, передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України, який повинен бути спрямований на реальне відновлення порушених прав позивача.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 ГК України, якою визначено також способи захисту суб'єктом господарювання та споживачем своїх прав і законних інтересів.

Вимога про визнання Договорів припиненим є нічим іншим як вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами лише при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне. Встановлення факту є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог.

Отже, заявлені позивачем вимоги про визнання Договорів припиненими не підвідомчі господарським судам, що є підставою для припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Та обставина, що позивачем неправильно визначена дата початку припинення Договорів, про що судом зазначено вище, при наявності невірно обраного способу захисту, не є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір з майнових вимог покладається на відповідача, з немайнових - підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА» (вул. Марини Раскової, 11, м. Київ, 02660, код 31241449) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Фенікс» (проспект Глушкова, 1, м. Київ, 03187, код 13525951) 6288,93 грн. страхового платежу за договором перестрахування № PKTK2015N від 30.09.2015 та 7419,67 грн. страхового платежу за договором перестрахування № PKTK2015N1 від 30.09.2015, 1378,00 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині вимог про визнання припиненими договорів перестрахування № PKTK2015N від 30.09.2015 та № PKTK2015N1 від 30.09.2015.

Повернути приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Фенікс» (проспект Глушкова, 1, м. Київ, 03187, код 13525951) з Державного бюджету України 1378,00 грн. судового збору.

Рішення підписано 23.09.2016.

Суддя С. А. Ковтун