Рішення № 61487883, 20.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016

Справа №905/1916/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт»

До Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш»

Про стягнення 7 468,34 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду Донецької області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» 7 468,34 грн. заборгованості за договором № 308 від 25.03.2016.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 08.06.2016 порушено провадження у справі № 905/1916/16 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.08.2016 справу № 905/1916/16 передано за встановленою підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Матеріали справи № 905/1916/16 були отримані Господарським судом міста Києва 16.08.2016 та згідно автоматизованої системи документообігу суду передані на розгляд судді Сіваковій В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2016 справу № 905/1916/16 призначено до розгляду на 20.09.2016.

Позивач в судове засідання 20.09.2016 не з’явився.

Однак, від позивача 05.09.2016 на адресу суду надійшло звернення, в якому позивач просить суд розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання 20.09.2016 не з’явився, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, оскільки

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України ухвалу від 17.08.2016 було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, а саме: м. Київ, вул. Пожарського, 4, н/п 63, що є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 17.08.2016, що надіслана за вказаною вище адресою, отримав 05.09.2016, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 01030 3883453 7.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників позивача і відповідача.

В судовому засіданні 20.09.2016, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт» (продавець, позивач) та відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» санаторій-профілакторій «Здоров’я» (покупець, відповідач) був укладений договір № 308 (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов’язався поставити та передати у власність покупця готові лікарські засоби, які визначені в специфікації, що додається до договору та є невід’ємною його частиною, а покупець зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах цього договору.

Як свідчать матеріали справи позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 3 460,48 грн., що підтверджується наступними видатковими накладеними:

№ 230 від 26.11.2014 на суму 90,00 грн.,

№ 231 від 26.11.2014 на суму 436,23 грн.,

№ 235 від 01.12.2014 на суму 2 114,72 грн.,

№ 236 від 01.12.2014 на суму 731,78 грн.,

№ 237 від 01.12.2014 на суму 87,75 грн.

Пунктом 2.7 договору передбачено, що замовник здійснює відшкодування коштів постачальнику за товар на підставі прийнятих до оплати реєстрів накладних та виписаних постачальником рахунків не пізніше 14 банківських діб з дати надання рахунку.

Спір виник в зв’язку з тим, що відповідачем в порушення взятих на себе зобов‘язань не було у повному обсязі сплачено вартість отриманого товару, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 3 410,04 грн. та за несвоєчасне виконання зобов’язань нараховані: пеня в сумі 2 221,06 грн., збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 1 699,17 грн. та 3% річних в сумі 38,07 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2016 порушено провадження у справі № 910/3262/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого; ухвалено оприлюднити на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

Згідно з п. 10 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснюється офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» було оприлюднене на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 21.04.2016.

Відповідно до п. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов’язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Позивачем не подано доказів в підтвердження того, що позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про визнання його грошових (кредиторських) вимог в загальному розмірі 7 468,34 грн. до боржника у справі про банкрутство № 910/3262/16.

Стаття 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлює наступне

1. У разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

2. Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз’яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

3. Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

4. У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Матеріали справи не містять докази того, що позивач звернувся з кредиторськими вимогами до боржника у місячний строк з дня публікації оголошення про порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш».

За таких обставин справи, в задоволенні позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» 7 468,34 грн. в силу п. 3 ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід відмовити.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він звернувся до господарського суду з позовними вимогами.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоіллічпродукт» необґрунтовані та задоволенню не підлягають повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 22.09.2016.

Суддя В.В. Сівакова