Рішення № 61487867, 20.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 12/80/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016 Справа № 908/2016/16

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

За участю секретаря судового засідання Бамбизова М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2016/16

за позовом: Комунального підприємства Водоканал, м. Запоріжжя

до відповідача: Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив, м. Запоріжжя

про стягнення 65223,37 грн.

за участю представників:

від позивача ОСОБА_1, довіреність № 80 від 01.06.2016 року, ОСОБА_2, довіреність № 99 від 19.09.2016 року

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 18-137 від 19.05.2016 року

З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 01.09.2016 року згідно вимог ст. 77 ГПК України була оголошена перерва до 08.09.2016 року, без винесення процесуального документу суду, за наслідком якого був складений протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство Водоканал звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про стягнення заборгованості за скид понаддоговірних обємів стічних вод в сумі 65223,37 грн.

26.08.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення в порядку приписів ст. 22 ГПК України, в яких останній виклав нормативне обґрунтування позовних вимог. Вказує, що пунктом 8.1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням виконкому Запорізької міської ради № 167 від 29.05.2003 року, встановлено, що понаддоговірні обєми стічних вод підприємств, що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Підприємства зобовязані сплатити Водоканалу за скид понаднормативних обємів стічних вод у пятикратному розмірі встановленого тарифу. Разом з тим зазначає, що Інструкція про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року встановлює на території України єдиний порядок встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів і поширюється на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України. Посилається на абзац 4 п. 2.1. вказаної Інструкції, який передбачає, що підприємства сплачують Водоканалу за скид обємів стічних вод, які перевищують вказані в договорі, у пятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору. Просить врахувати дані пояснення при розгляді справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство Запоріжвогнетрив, 01.09.2016 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:

- зі змісту п. 9.1., п.п. 2.1.2 п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя та умов договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 86/4 від 01.11.2012 року (п.п. 5.2.2 п. 5.2.) підставою для вживання заходів щодо нарахування плати за скид стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя є акт обстеження водопровідних та каналізаційних систем, оформлений належним чином та у відповідності до приписів Правил, саме такий акт є первинним документом, на підставі якого в подальшому здійснюється розрахунок додаткової плати, виставляється рахунок за скид понаддоговірних обємів та направляється претензія підприємству;

- позивачем не надано суду та не надавалось відповідачу актів обстеження водопровідних та каналізаційних систем відповідача представниками КП «Водоканал», в яких би зазначались виявлені порушення та терміни їх усунення;

- наданий позивачем акт від 17.11.2015 року не містить інформації щодо обстеження водопровідних та каналізаційних систем відповідача, наявності представника абонента, підпису останнього чи його відмови від підписання, та не містить приписів про встановлення відповідачу терміну усунення виявлених порушень, що передбачено п.п. 2.1.2 п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя;

- позивач несвоєчасно виконував свої зобовязання щодо доведення відповідачу передбачених договором лімітів, так на 2013 рік ліміти споживання питної води встановлені у додатку № 1 (п. 1.3.) додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року, яка набрала чинності з 01.10.2013 року та не застосовується до правовідносин між сторонами, які виникли до її укладання (п. 7 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей);

- за відсутності доведених відповідачу лімітів стічних вод вважає, що відсутні і підстави для нарахування ПрАТ «Запоріжвогнетрив» додаткової плати за перевищення такого ліміту за березень-квітень 2013 року;

- вказує, що розрахунки за отримані послуги за спірний період березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року проведені відповідачем в повному обсязі, а відтак твердження позивача про наявність заборгованості за понадлімітний скид стоків вважає безпідставним;

- позивачем не дотримано договірний порядок визначення факту понадлімітного скиду стічних вод відповідачем, своєчасно не складено актів про обстеження водопровідних та каналізаційних систем відповідача, передбачених підпунктом 5.2.2 договору, акти-рахунки за період березень-квітень 2013 року, лютий 2014 року, листопад 2014 року сплачені абонентом у повному обсязі, річний ліміт скиду стічних вод за 2013 рік та 2014 рік відповідачем за результатами підсумків звітних періодів не перевищений (ліміт на 2013 рік 119542,6 куб. м, факт 106244,83 куб. м, ліміт на 2014 рік 114433,9 куб. м, факт 101351,0 куб. м). Просить відмовити в задоволенні позову.

08.09.2016 року на адресу суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності до вимог КП «Водоканал» щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив плати за послуги березня-квітня 2013 року за договором № 86/4 від 01.11.2012 року. В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що відповідно до п. 5.1. договору № 86/4 від 01.11.2012 року основним документом на оплату є акт-рахунок, на протязі 3-х робочих днів з дня виписки акта-рахунку абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. При цьому вказує, що акти-рахунки за послуги з водопостачання та приймання стічних вод за березень 2013 року виписані 31.03.2013 року, за квітень 2013 року 30.04.2013 року, отже строк виконання зобовязань з оплати послуг за березень 2013 року настав 03.04.2013 року, за квітень 2013 року 08.05.2013 року, таким чином позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності щодо стягнення плати за послуги березня квітня 2013 року.

08.09.2016 року на адресу суду від відповідача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що зі змісту п. 9.1., п.п. 2.1.2 п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя та умов договору про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 86/4 від 01.11.2012 року (п.п. 5.2.2 п. 5.2.) підставою для вживання заходів щодо нарахування плати за скид стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя є акт обстеження водопровідних та каналізаційних систем, оформлений належним чином та у відповідності до приписів Правил, саме такий акт є первинним документом, на підставі якого в подальшому здійснюється розрахунок додаткової плати, виставляється рахунок за скид понаддоговірних обємів та направляється претензія підприємству. При цьому вказує, що позивач несвоєчасно виконував свої зобовязання щодо доведення відповідачу передбачених договором лімітів, так на 2013 рік ліміти споживання питної води встановлені у додатку № 1 (п. 1.3.) додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року, яка набрала чинності з 01.10.2013 року та не застосовується до правовідносин між сторонами, які виникли до її укладання (п. 7 додаткової угоди в редакції протоколу розбіжностей). Також зазначає, що проект вказаної додаткової угоди, запропонований позивачем, був підписаний відповідачем з протоколом розбіжностей, про що останнім зроблено застереження у додатковій угоді, позивач підписав цей протокол розбіжностей без зауважень. Вважає, що за відсутності доведених відповідачу лімітів стічних вод відсутні підстави для нарахування додаткової плати за перевищення такого ліміту за березень-квітень 2013 року.

08.09.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає наступне:

- підпунктом 5.2.2. п. 5.2. договору, укладеного між сторонами, встановлений порядок розрахунків за порушення умов договору, зокрема по водовідведенню, а саме: за скид стоків, перевищуючих обєми, вказані в п. 1.3. договору абонент зобовязаний сплатити Водоканалу за надані послуги у пятикратному розмірі від діючого тарифу за розрахунковий місяць, в якому було виявлено дане порушення, на підставі актів про порушення, складених у відповідності з «Правилами приймання…», «Правилами приймання … м. Запоріжжя», «Інструкцією…», таким актом про порушення є акт від 17.11.2015 року на суму 65223,37 грн.;

- зазначений відповідачем п. 9.1. Правил приймання містить в собі формулу для розрахунку плати стічних вод при перевищенні допустимих концентрацій, тобто скидання стічних вод відповідача із понаднормативним забрудненням, в даному випадку відповідачем було перевищено договірний обєм споживання води у відповідних періодах;

- рішенням Запорізької міської ради від 25.01.2013 року № 25 «Про затвердження лімітів споживання питної води для потреб абонентів комунального підприємства «Водоканал» на 2013 рік» було затверджено ліміти по підприємствам абонентам позивача, дане рішення було опубліковане на офіційному сайті Запорізької міської ради та позивача, отже відповідачем на підставі даних затверджених лімітів було виконано помісячну розбивку з урахуванням власних технічних процесів виробництва;

- вказує, що лише після отримання узгодженої розбивки відповідача позивачем укладається додаткова угода та встановлюються ліміти на споживання води відповідачу за відповідний період щомісячно;

- затягування процедури підписання додаткової угоди, яка встановлювала ліміти споживання води на 2013 рік виникло саме з вини відповідача, оскільки ним була повернута додаткова угода листом від 17.06.2013 року № 6-1254 із посиланням на невідповідність реєстраційного номеру;

- рішенням Запорізької міської ради від 24.01.2014 року № 7 «Про затвердження лімітів споживання питної води для потреб абонентів комунального підприємства «Водоканал» на 2014 рік» було затверджено ліміти по підприємствам абонентам позивача, дане рішення було опубліковане на офіційному сайті Запорізької міської ради та позивача, отже відповідачем на підставі даних затверджених лімітів було виконано помісячну розбивку з урахуванням власних технічних процесів виробництва;

- позивачем у 2014 році було надіслано додаткову угоду на адресу відповідача, листом № 6-1395 від 16.06.2014 року відповідач надіслав підписану з його боку додаткову угоду № 5 від 23.05.2014 року, таким чином порушень з боку позивача ані Правил приймання, ані умов договору № 86/4 від 01.11.2012 року при нарахуванні оплати за скид договірних обємів стічних вод за 2013 та 2014 роки не було;

- посилання відповідача на відсутність проведення обстеження водопровідних та каналізаційних мереж з боку позивача спростовується наявністю складених актів-рахунків із визначенням обсягів спожитої питної води та стічних вод у міську каналізацію за березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року. Просить врахувати дані пояснення при розгляді справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

19.09.2016 року на адресу суду від позивача надійшли пояснення згідно ст. 22 ГПК України, в яких останній заперечує проти застосування судом позовної давності, зокрема зазначає, що зобовязання сторін щодо оплати за скид понаднормативних обємів стічних вод у пятикратному розмірі встановленого тарифу виникло на підставі певного юридичного факту складання акту за фактом порушення від 17.11.2015 року на підставі укладеного договору №86/4 від 01.11.2012 року. На підставі даного акту складені також і інші документи, необхідні для оформлення Водоканалом плати за скид понаддоговірних обємів: розрахунок додаткової плати, рахунок за скид понаддоговірних обємів. Вказує, що Водоканалом встановлений строк для оплати рахунку № 86/4 від 17.11.2015 року на суму 65223,37 грн. протягом одного місяця з дати його отримання. При цьому зазначає, що відповідач отримав рахунок 25.11.2015 року разом із супровідним листом № 11620 від 17.11.2015 року та іншими направленими документами. Вказує, що перебіг строку позовної давності щодо стягнення заборгованості в сумі 65223,37 грн. відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України починається з 26.12.2015 року, тобто через один місяць після отримання відповідачем рахунку № 86/4 від 17.11.2015 року, тому клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню як безпідставне. Разом з тим позивач пояснює, що оплата за скид понаддоговірних обємів в чотирикратному розмірі нарахована на підставі акту за фактом порушення від 17.11.2015 року, рахунку № 86/4 від 17.11.2015 року та розрахунку додаткової плати від 17.11.2015 року, а оплата по тарифу в однократному розмірі нарахована абоненту відповідно до актів-рахунків № 86/4 від 31.03.2013 року, № 86/4 від 30.04.2013 року, № 86/4 від 28.02.2014 року, № 86/4 від 30.11.2014 року. Таким чином, оплата за обсяг стічних вод, що перевищує договірні обсяги нарахована в цілому в пятикратному розмірі. Просить врахувати дані пояснення при розгляді справи та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 20.09.2016 року підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.09.2016 року проти позову заперечив.

Разом з тим представники сторін в судовому засіданні пояснили, що протокол узгодження розбіжностей до додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року до договору між ними не підписувався.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача та заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.11.2012 року між Комунальним підприємством Водоканал, надалі Водоканал, та Публічним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив, надалі Абонент, укладений договір про надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації № 86/4, далі Договір.

До вказаного Договору між сторонами були підписані додаткова угода № 1 від 15.03.2013 року, додаткова угода № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року з протоколом розбіжностей, додаткова угода № 3 від 02.12.2013 року, додаткова угода № 4 від 14.03.2014 року, додаткова угода № 5 від 23.05.2014 року, додаткова угода № 5 від 10.11.2014 року, додаткова угода № 6 від 01.07.2015 року, додаткова угода № 7 від 20.10.2015 року, додаткова угода № 8 від 13.05.2016 року.

Відповідно до п. 1.1. Договору Водоканал забезпечує Абоненту подачу питної води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам: Північне шосе/вул. Теплична, 22 «Б»/1 виробничий майданчик, вул. Л. Чайкіної, 50 - будинок культури. При цьому умовами вказаного пункту передбачено, що сторони керуються Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року № 2918-111, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року № 1875-IV, діючими «Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України», затвердженими наказом Мінжитлокомгоспу України від 27 червня 2008 року, далі за текстом цього Договору «Правила користування…», «Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Держбуду України від 19.02.2002 року № 37, далі за текстом цього Договору «Правила приймання…», «Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів», зареєстрованою Міністерством юстиції України 26 квітня 2002 року № 402/6690, далі за текстом цього Договору «Інструкція…», «Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізування міста Запоріжжя», затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.2003 року, далі за текстом цього Договору «Правила приймання …м. Запоріжжя», «Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків» від 20.12.1993 року, далі за текстом цього Договору «Правила експлуатації…», «ДСанПін 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною», ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84, «Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України», затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства від 27.06.2008 року № 191 (зі змінами).

Умовами п. 2 Договору (з урахуванням редакції додаткової угоди № 7 від 20.10.2015 року) визначено, що Договір укладається з 01.11.2012 року по 31.12.2016 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладання нового Договору регулюються даним Договором.

Згідно підпункту 3.1.1. п. 3.1. Договору Водоканал зобовязався забезпечити Абоненту подачу питної води з напором в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу до 10 м. в. ст. в мережі КП «Водоканал» і якістю у відповідності з «ДСанПіН 2.2.4-171.-10 «Гігієнічні вимоги до води питної призначеної для споживання людиною» в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому Договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Підпунктом 3.2.1. Договору передбачений обовязок Абонента, а саме: своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим Договором та нормативними документами, вказаними в п. 1.1. цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.11.2015 року представником Комунального підприємства Водоканал був складений акт за фактом порушення Приватним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив за скид понаддоговірних обємів, вказаних в п. 1.3. договору № 86/4 від 01.11.2012 року. Вказаним актом встановлений факт перевищення відповідачем договірних обємів стічних вод за період: березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року, а саме, що загальний обсяг понаднормативних обємів стічних вод, скинутих у систему водовідведення за вказаний період становить 4122,480 м3. Обсяги стічних вод, скинутих відповідачем в систему водовідведення підтверджуються виписаними позивачем актами-рахунками № 86/4 від 31.03.2013 року, № 86/4 від 30.04.2013 року, № 86/4 від 28.02.2014 року, № 86/4 від 30.11.2014 року, які підписані відповідачем.

На підставі виявлених порушень позивачем був виконаний розрахунок додаткової плати за скид понаддоговірних обємів стічних вод за період: березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року, про що складено рахунок № 86/4 від 17.11.2015 року на суму 65223,37 грн.

На виконання умов договору позивач направив на адресу відповідача лист № 11620 від 17.11.2015 року разом з актом про порушення, рахунком № 86/4 від 17.11.2015 року та розрахунком додаткової плати, що підтверджується описом вкладення від 19.11.2015 року та фіскальним чеком № 3953 від 19.11.2015 року. У вказаному листі позивач зазначив, що за результатами перевірки Державної фіскальної інспекції в Запорізькій області було встановлено, що під час взаєморозрахунків діяльності КП «Водоканал» за укладеним договором № 86/4 від 01.11.2012 року не враховані понаддоговірні (понадлімітні) обсяги стічних вод, які були скинуті у систему каналізації м. Запоріжжя, чим порушено ст. 193 ГК України, п. 2.1. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, п. 8.1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя. У звязку з вказаним було здійснено донарахування плати за скид понаддоговірних обємів стічних вод за період - березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року. В листі позивач просить сплатити виписаний рахунок № 86/4 від 17.11.2015 року в місячний термін за дати його отримання. Вказаний лист був отриманий відповідачем 25.11.2015 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, засвідчена копія якого міститься у справі, втім залишений без виконання. Однак, відповідач, листом № 18-3130 від 07.12.2015 року відмовився оплатити рахунок № 86/4 від 17.11.2015 року в звязку з недотриманням позивачем договірного порядку встановлення факту понадлімітного скиду стічних вод підприємством, відсутністю складених актів про порушення, передбачених п. 5.2.2. договору № 86/4 від 01.11.2012 року, п. 9.1., п. 2.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Запоріжжя, неповідомленням своєчасно про встановлене порушення факту перевищення лімітів, оплатою актів-розрахунків на березень-квітень 2013 року, лютий 2014 та листопад 2014 року в повному обсязі, не перевищенням річного ліміту скиду стічних вод за 2013 та 2014 роки.

В подальшому позивач направив на адресу відповідача претензію № 3515 від 04.04.2016 року, в якій вимагав сплатити суму за скид понаддоговірних обємів стічних вод в розмірі 65223,37 грн. на його розрахунковий рахунок. Вказана претензія була отримана відповідачем 12.04.2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, засвідчена копія якого міститься у справі.

Умовами п. п. 5.1., 5.2. (п.п. 5.2.1.) Договору сторони визначили, що основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за питну воду та послуги стічних вод виписуються Абоненту представником Водоканалу при наявності особистого посвідчення 30, 31 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених в акті, абоненту виписується акт-рахунок. На протязі 3-х банківських днів з дня виписки акта-рахунку Абонент зобовязаний перерахувати на розрахунковий рахунок Водоканалу суму, вказану в акті-рахунку. Якщо Абонент відмовляється підписати акт та акт-рахунок, вони підписуються представником Водоканалу, а в акті та акті-рахунку робиться відповідний запис про таку відмову. Документи пересилаються Абоненту поштою. Оформлений таким чином акт-рахунок є обовязковим для виконання у вказані в ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод. Порядок розрахунків за порушення умов цього Договору: по водовідведенню: за скид стоків, перевищуючих обєми в п. 1.3. цього Договору, а також за скид промислових стоків без дозволу Водоканалу, Абонент зобовязаний сплатити Водоканалу за надані послуги у пятикратному розмірі від діючого тарифу за розрахунковий місяць, у якому було виявлено дане порушення, на підставі актів про порушення, складених у відповідності з «Правилами приймання…», «Правилами приймання… м. Запоріжжя», «Правилами користування…», «Правилами експлуатації…» та «Інструкцією…». Перелік документів для оформлення Водоканалом плати за скид понаддоговірних обємів: акт за фактом порушення, розрахунок додаткової плати, рахунок за скид понаддоговірних обємів, претензія.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що за скид стічних вод без дозволу Водоканалу, а також за скид за підсумками місяця понад обємів, передбачених в пункті 1.3. та додатках до цього Договору, Абонент зобовязаний сплатити Водоканалу пятикратну вартість послуг за приймання стічних вод по діючих тарифах.

У звязку із відсутністю оплати вказаної суми, позивач, з посиланням на приписи пунктів 8.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств в систему каналізації м. Запоріжжя, абз. 4 п. 2.1. Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів України намагається стягнути з відповідача заборгованість за скид понаддоговірних обємів стічних вод за період: березень-квітень 2013 року, лютий 2014 та листопад 2014 року в сумі 65223,37 грн.

Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, встановили його предмет, ціну, строк дії, а тому в розумінні вимог ст. ст. 638, 639 ЦК України договір вважається укладеним. Укладений договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 ГК України (статтями 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про питну воду та питне водопостачання послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обовязків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Згідно з вимогами ст. 23 Закону України Про питну воду та питне водопостачання підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

Відповідно до п. 2.1. Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України Про питну воду та питне водопостачання та Про житлово-комунальні послуги.

Згідно з п. п. 8.1.1, 8.1.2 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя, затверджених рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради № 167 від 29.05.2003 року, обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, вимірюються водомірами, а у разі їх відсутності приймаються відповідно до погодженого Водоканалом розрахунку водогосподарського балансу. Понаддоговірні обєми стічних вод підприємств, що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Підприємства зобовязані сплатити Водоканалу за скид понаддоговірних обємів стічних вод в пятикратному розмірі встановленого тарифу.

Разом з тим, Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 року за № 936/15627 (з подальшими змінами та доповненнями), далі Правила.

Відповідно до п. п. 3.6., 3.7. Правил оплата споживачами за скид промислових стічних вод здійснюється згідно з Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі Інструкція), затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37 (z0402-02), зареєстрованою в Мін'юсті 26.04.2002 за № 402/6690. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 2.1. Інструкції передбачено, що у разі повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умовам укладеного договору Підприємства сплачують за послуги водовідведення за тарифом, установленим згідно з чинним законодавством для відповідної категорії абонентів. Обсяги стічних вод Підприємств, які підлягають оплаті, визначають згідно з Правилами користування. Додаткові обсяги стічних вод Підприємств (не враховані договором), що надходять до міської каналізації, потребують додаткових витрат матеріальних та енергетичних ресурсів на їх транспортування та очищення. Порядком передбачена сплата збору за понадлімітні обсяги скидів забруднюючих речовин у водойми у п'ятикратному розмірі. Підприємства сплачують Водоканалу за скид об'ємів стічних вод, які перевищують указані в договорі, у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу відповідно до умов договору.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були встановлені обєми скинутих відповідачем стічних вод у березні 2013 року, квітні 2013 року, лютому 2014 року та листопаді 2014 року, що підтверджується підписаними сторонами актами-рахунками, а саме:

- актами-рахунками № 86/4 від 31.03.2013 року, за якими обсяги скинутих стічних вод складають 10860,12 м3 та 36,86 м3 (разом 10896,98 м3);

- актами-рахунками № 86/4 від 30.04.2013 року, за якими обсяги скинутих стічних вод складають 9536,07 м3 та 36,86 м3 (разом 9572,93 м3);

- актами-рахунками № 86/4 від 28.02.2014 року, за якими обсяги скинутих стічних вод складають 9626,708 м3 та 37 м3 (разом 9663,708 м3);

- актами-рахунками № 86/4 від 30.11.2014 року, за якими обсяги скинутих стічних вод складають 12554,062 м3 та 45 м3 (разом 12599,062 м3).

Так, Водоканалом нараховано додаткову плату за скид стоків, перевищуючих договірні обєми на підставі даних вказаних актів-рахунків, за березень 2013 року в сумі 12998,62 грн. з ПДВ, за квітень 2013 року в сумі 113,14 грн. з ПДВ, за лютий 2014 року в сумі 10749,92 грн. з ПДВ та за листопад 2014 року в сумі 41361,69 грн. з ПДВ (разом 65223,37 грн.)

Ліміти скиду стічних вод та питної води на каналізації визначені сторонами в Додатку № 1 (п. 1.3.) до Договору.

Матеріали справи свідчать, що до Додатку № 1 (п. 1.3.) сторонами вносились зміни зокрема додатковими угодами № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року, додатковою угодою № 5 від 23.05.2014 року, додатковою угодою № 6 від 01.07.2015 року.

На підставі складених актів-рахунків позивачем було виявлено перевищення відповідачем договірних обємів скиду стічних вод у каналізацію, встановлених додатковою угодами № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року та додатковою угодою № 5 від 23.05.2014 року в Додатках № 1 (п. 1.3.).

Однак, з матеріалів справи вбачається, що додаткова угода № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року в частині узгодження редакції пункту 7, який визначає термін, з якого починає діяти вказана додаткова угода, була підписана сторонами з протоколом розбіжностей.

Приписами ч. 5, 6 ст. 181 ГК України визначено, що сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони. У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена у письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).

Під час розгляду справи представник позивача наполягав, що п. 7 додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року сторони виклали і підписали в редакції позивача. Разом з тим, представник відповідача наполягав, що вказаний пункт додаткової угоди сторони виклали і підписали в редакції відповідача. Безпосередньо в судовому засіданні 20.09.2016 року представники сторін пояснили, що протокол узгодження розбіжностей щодо п. 7 додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року між сторонами не складався та не підписувався.

Таким чином, враховуючи викладене, оскільки між сторонами не підписаний протокол узгодження розбіжностей щодо п. 7 додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року, редакція вказаного пункту є неузгодженою між сторонами, тому неможливо встановити початок дії вказаної додаткової угоди, в т.ч. затверджені нею ліміти скиду стічних вод та питної води у каналізацію.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що відповідачем були перевищені обсяги скиду стічних вод в каналізацію у березні 2013 року та квітні 2013 року у порівнянні зі встановленими лімітами обсягів скиду в редакції додаткової угоди № 1/01/07/2013 від 01.07.2013 року. Відтак, для виявлення факту перевищення відповідачем обсягів скиду стічних вод необхідно керуватися договірними обсягами скиду стічних вод, визначеними сторонами в узгодженій редакції Додатка № 1 (п. 1.3.) при укладенні Договору.

Так, згідно Додатку № 1 (п. 1.3.) в узгодженій сторонами редакції при укладенні Договору, договірні обсяги скиду стічних вод за обєктом відповідача: вул. Північне шосе/вул. Теплична,буд. 22»Б»/1 за березень складають 12222 м3, за квітень складають 11640 м3.

При цьому згідно актів-рахунків № 86/4 від 31.03.2013 року фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 10860,12 м3 та 36,86 м3 (разом 10896,98 м3), а згідно актів-рахунків № 86/4 від 30.04.2013 року обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 9536,07 м3 та 36,86 м3 (разом 9572,93 м3). Таким чином, відповідачем не перевищені договірні обєми скиду стічних вод за березень 2013 року та квітень 2013 року, а відтак нарахування за вказаний період додаткової плати в сумі 13111,76 грн. є безпідставним, тому суд дійшов висновку, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Разом з тим умовами додаткової угоди № 5 від 23.05.2014 року, яка набрала чинності з 1 січня 2014 року, були внесені зміни до Додатка № 1 (п. 1.3) Договору, а саме: встановлений договірний обсяг скиду стічних вод за обєктом відповідача: вул. Північне шосе/вул. Теплична,буд. 22»Б»/1 за лютий 2014 року в обємі 9022 м3, а за листопад 2014 року в обємі 101130 м3.

При цьому згідно актів-рахунків № 86/4 від 28.02.2014 року, фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 9626,708 м3 та 37 м3 (разом 9663,708 м3), а згідно актів-рахунків № 86/4 від 30.11.2014 року фактичний обсяг скинутих відповідачем стічних вод складає 12554,062 м3 та 45 м3 (разом 12599,062 м3), що перевищує договірні обєми скиду стічних вод, узгоджені сторонами в додатковій угоді № 5 від 23.05.2014 року.

Таким чином суд дійшов висновку, що нарахування додаткової плати за понаддоговірний обєм стічних вод за лютий 2014 року та листопад 2014 року здійснено позивачем правомірно.

Умовами укладеного між сторонами Договору (п. 5.2.2.) сторони визначили порядок розрахунків за порушення умов цього Договору, а саме по водовідведенню: за скид стоків, перевищуючих обєми в п. 1.3. цього Договору, а також за скид промислових стоків без дозволу Водоканалу, Абонент зобовязаний сплатити Водоканалу за надані послуги у пятикратному розмірі від діючого тарифу за розрахунковий місяць, у якому було виявлено дане порушення, на підставі актів про порушення, складених у відповідності з «Правилами приймання…», «Правилами приймання… м. Запоріжжя», «Правилами користування…», «Правилами експлуатації…» та «Інструкцією…». Перелік документів для оформлення Водоканалом плати за скид понаддоговірних обємів: акт за фактом порушення, розрахунок додаткової плати, рахунок за скид понаддоговірних обємів, претензія.

В матеріалах справи міститься складений позивачем 17.11.2015 року акт за фактом порушення Приватним акціонерним товариством Запоріжвогнетрив за скид понаддоговірних обємів, вказаних в п. 1.3. договору № 86/4 від 01.11.2012 року, що відповідає умовам п. 5.2.2. Договору. У вказаному акті зафіксований період, за який виявлено порушення, договірний та фактичний обєми стічних вод та понаддоговірний обєм стічних вод відповідача. Фактичний обсяг стічних вод, скинутих у каналізацію підтверджується підписаними сторонами у справі актами-рахунками за березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року, а договірні обсяги ліміту стічних вод підтверджуються підписаним сторонами у справі Договором та додатковою угодою № 5 від 23.05.2014 року до Договору.

Умовами п.п. 2.4.4. п. 2.4. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя передбачений обовязок підприємства сплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників, перевищення договірних обсягів, а також порушення Правил в терміни, встановлені Договором.

Втім, відповідач вказаний обовязок не виконав, додаткову плату за скид понаддоговірних обємів стічних вод не здійснив.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобовязує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач довів суду перевищення з боку відповідача договірних обємів скиду стоків за Договором у лютому 2014 року та листопаді 2014 року, що підтверджується складеним актом за фактом порушення від 17.11.2015 року та рахунками-актами за вказаний період. Відповідач доказів оплати додаткової плати за скид понаддоговірних обємів стічних вод суду не надав.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги Комунального підприємства Водоканал до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про стягнення додаткової плати за скид понаддоговірних обємів стічних вод підлягають задоволенню частково в сумі 52111,61 грн.

Стосовно строку позовної давності слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною ч. 1 ст. 257 ЦК України передбачена загальна позовна давність, яка встановлюється тривалістю у три роки.

Нормою ч. 1 ст. 259 ЦК України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Втім, пунктом 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів визначено, що перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Приписами ч. 5 ст. 261 ЦК України встановлено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно з п. 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів перебіг позовної давності у зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

В заяві про застосування позовної давності відповідач просить застосувати позовну давність до вимог КП «Водоканал» щодо стягнення з ПрАТ «Запоріжвогнетрив» плати за послуги березня-квітня 2013 року за договором № 86/4 від 01.11.2012 року.

Як встановлено вище, відповідачем не перевищені договірні обєми скиду стічних вод за березень 2013 року та квітень 2013 року, а відтак права позивача за вказаний період не порушені, тому судом відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача додаткової плати за вказаний період.

З врахуванням вищевикладеного, клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню.

Твердження відповідача про те, що саме акт обстеження водопровідних та каналізаційних систем є первинним документом, на підставі якого в подальшому здійснюється розрахунок додаткової плати за скид понаддоговірних обємів стічних вод є безпідставними, оскільки згідно умов п. 5.2.2 Договору підставою для нарахування такої додаткової плати є акт про порушення, який і міститься в матеріалах справи.

Разом з тим суд звертає увагу відповідача на те, що підпунктом 2.1.2 п. 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м. Запоріжжя передбачене право, а не обовязок Водоканалу проводити обстеження водопровідних та каналізаційних систем будь-якого абонента, приладів та пристроїв на них, контролювати раціональне водоспоживання і т.д. та складати акти за результатами цих обстежень.

Стосовно посилань відповідача про те, що наданий позивачем акт від 17.11.2015 року не містить приписів про встановлення відповідачу терміну усунення виявлених порушень слід зазначити, що приписи про усунення виявленого порушення зазначені позивачем в листі № 11620 від 17.11.2015 року, який направлявся на адресу відповідача разом з актом про порушення, розрахунком додаткової плати та рахунком № 86/4 від 17.11.2015 року. Так, у вказаному листі позивач встановив термін для усунення порушення, а саме просив оплатити рахунок № 86/4 від 17.11.2015 року в місячний термін з дати його отримання, чого відповідачем зроблено не було.

Твердження відповідача про проведення розрахунків за отримані послуги за спірний період - березень 2013 року, квітень 2013 року, лютий 2014 року та листопад 2014 року приймаються судом, однак відповідачем не було здійснено оплату за понаддоговірні обєми скиду стічних вод за вказаний період, яка розраховується в пятикратному розмірі встановленого тарифу.

Посилання відповідача на несвоєчасне виконання позивачем своїх зобовязань щодо доведення відповідачу передбачених договором лімітів спростовуються наданими позивачем поясненнями з цього приводу.

Посилання відповідача на відсутність перевищення ліміту скиду стічних вод у системи каналізації за увесь 2013 та 2014 роки є хибним, оскільки відповідно до п. 3.7. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору. Отже, якщо розрахунки між сторонами здійснюються щомісячно, то відповідно і ліміти обсягів питної води та стічних вод також визначаються в договорі на кожен розрахунковий місяць окремо, про що сторони диспозитивно домовилися у п. 1.3. Договору.

З урахуванням викладеного, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 20.09.2016 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 257, 267, 261, 526, 599, 629, 638, 639 ЦК України, ст. 173, 174, 175, 181, 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, ч. 3 ст. 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства Водоканал до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив, 69106, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе/ вул. Теплична, буд. 22 «Б»/1, код ЄДРПОУ 00191885, на користь:

- Комунального підприємства Водоканал, 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, буд. 61, код ЄДРПОУ 03327121, додаткову плату за скид за скид понаддоговірних обємів стічних вод в сумі 52111 (пятдесят дві тисячі сто одинадцять) грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1100 (одна тисяча сто) грн. 98 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства Водоканал до Приватного акціонерного товариства Запоріжвогнетрив про стягнення заборгованості за скид понаддоговірних обємів стічних вод в сумі 13111,76 грн. відмовити.

Повне рішення складено 23.09.2016 року

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.