Ухвала суду № 61486987, 22.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"22" вересня 2016 р. Справа №925/1393/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ковбою І.М.,

за участі представників: від скаржника: Ткаченко Л.В. - за довіреністю,

від ДВС: Назаренко Є.І. - за довіреністю, представник стягувача не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області

скаргу концерну "Техвоєнсервіс" на постанову державного виконавця від 22.07.2016 при виконанні рішення у справі

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

до концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод"

про стягнення 429 200 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Концерн "Техвоєнсервіс" звернувся до Господарського суду Черкаської області із скаргою від 08.08.2016 (а.с. 167-169), в якій просить скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС Равтович В.А. від 22.07.2016 про накладення штрафу на посадову особу - директора боржника ОСОБА_5 у розмірі 680 грн. за невиконання вимог державного виконавця як незаконну з тих підстав, що на адресу боржника не надходили від ДВС вимоги, на які державний виконавець посилається у спірній постанові, тому директор ОСОБА_5 не знав та не міг знати про те, що йому необхідно з'явитися до державного виконавця для дачі пояснень з приводу виконання рішення суду та що необхідно бути присутнім особисто при проведенні виконавчих дій на території філії, тим більше, що в цей день директор знаходився у відрядженні у м. Києві.

Представник стягувача не з'явився у судове засідання, про причини нез'явлення суду не повідомив, що відповідно до частини 2 статті 121-2 ГПК України не є перешкодою для розгляду скарги.

Відділ державної виконавчої служби не надав суду письмовий відзиві на скаргу.

У судовому засіданні:

представник скаржника підтримала скаргу, просила скасувати постанову від 22.07.2016 та пояснила, що ні концерн, ні філія не отримували вимоги державного виконавця, за невиконання яких було прийнято спірну постанову, в журналі реєстрації вхідної кореспонденції 22.06.2016 зареєстрована постанова ДВС про арешт майна боржника; вважає, що ДВС не подала суду належні докази надіслання боржнику вимог державного виконавця від 15.06.2016 та 18.07.2016, оскільки не подано опис вкладення, що саме було надіслано боржнику; пояснила, що скарга правомірно подана скаржником до господарського суду, оскільки штраф накладений на посадову особу боржника при виконанні рішення суду у даній справі;

представник ДВС просив відмовити у задоволенні скарги, стверджуючи, що наданими ДВС доказами доведено, що вимоги державного виконавця були надіслані боржнику, а надані представником скаржника копії сторінок із журналу вхідної кореспонденції не можуть бути належними доказами неотримання філією вимог державного виконавця; вважає, що скарга неправомірно подана концерном "Техвоєнсервіс", адже його права не порушені, оскільки штраф накладено на посадову особу - директора філії концерну; вважав, що доводи у скарзі є надуманими, оскільки скаржник не довів порушення державним виконавцем закону при прийнятті оскаржуваної постанови.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення та доводи учасників процесу, суд приходить до висновку, що скарга концерну "Техвоєнсервіс" підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14 січня 2016 року, яке набрало законної сили, позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 задоволено повністю, витребувано від концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 кегу пивну 30 літрів в кількості 56 штук та кегу пивну 50 літрів в кількості 232 штуки; стягнуто із концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 8 584 грн. витрат на сплату судового збору. На його виконання 18 квітня 2016 року судом видано відповідні накази.

Постановою старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси Равтович В.А. від 16.05.2016 (т. 2, а. с. 198) відкрите виконавче провадження № 51076247 з примусового виконання наказу господарського суду від 18.04.2016 у справі № 925/1393/15 та встановлено боржнику 7-ми денний строк для його добровільного виконання.

Постановою старшого державного виконавця Придніпровського відділу ДВС міста Черкаси Равтович В.А. від 22.07.2016 (т. 2, а. с. 173) за невиконання вимог державного виконавця накладено штраф на посадову особу - директора боржника ОСОБА_5 у розмірі 680 грн. В даній постанові вказано, що 15.06.2016 на адресу директора ФТК "ЧАРЗ" ОСОБА_5 було направлено вимогу державного виконавця про зобов'язання директора з'явитися 21.06.2016 до державного виконавця для дачі пояснень з приводу виконання рішення суду. Директором вимога була невиконана. 18.07.2016 на адресу директора ФТК "ЧАРЗ" ОСОБА_5 було направлено вимогу державного виконавця про зобов'язання директора бути присутнім при проведенні виконавчих дій на території Концерну 21.07.2016 року. Директором вимога була невиконана.

За доводами скаржника державний виконавець не направляв вимоги від 15.06.2016 та від 18.07.2016, однак прийняв постанову від 22.07.2016 про накладення штрафу за їх невиконання, що є порушенням вимог закону.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно статті 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", далі - Закон.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписом статті 11 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

В статті 89 Закону, на яку державний виконавець послався при прийнятті спірної постанови, вказано, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, із змісту вказаної статті вбачається, що право державного виконавця винести постанову про накладення штрафу на посадову особу виникає у разі невиконання відповідного рішення без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк. Тобто державний виконавець повинен довести рішення до боржника, встановити строк для виконання рішення та з'ясувати причини його невиконання і лише після цього притягувати посадову особу до відповідальності.

Однак в процесі розгляду даної скарги державною службою не доведено, що боржнику було надіслано в установленому порядку вимоги державного виконавця від 21.06.2016 та від 18.07.2016, а за відсутності таких доказів неможливо стверджувати, що державний виконавець встановив строк для виконання відповідних вимог та що ці вимоги виконані без поважних причин.

З огляду на викладене, скаржником доведено невідповідність постанови державного виконавця від 22.07.2016 про накладення штрафу вимогам статті 89 Закону України "Про виконавче провадження", тому скарга підлягає задоволенню.

Суд вважає необґрунтованими доводи представника відділу ДВС про безпідставність подання такої скарги до господарського суду, оскільки із змісту спірної постанови від 22.07.2016 вбачається, що вона прийнята при примусовому виконанні наказу № 925/1393/15, виданого 18.04.2016 Господарським судом Черкаської області про витребування у концерну "Техвоєнсервіс" в особі відокремленого підрозділу Філії концерну "Техвоєнсервіс" "Черкаський автомобільний ремонтний завод" майна. Розгляд скарг при виконанні рішень господарських судів передбачений статтею 121-2 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст. 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу концерну "Техвоєнсервіс" від 08.08.2016 задовольнити.

Скасувати постанову винесену старшим державним виконавцем Придніпровського ВДВС Равтович В.А. від 22.07.2016 про накладення штрафу на посадову особу - директора боржника ОСОБА_5 за невиконання вимог державного виконавця.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.

Суддя А.Д. Пащенко