ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
23.09.2016 Справа № 904/3190/16
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Паруснікова Ю.Б. (доповідач);
суддів: Білецької Л.М., Науменка І.М.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольске виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 по справі № 904/3190/16 (суддя Манько Г.В.)
за позовом Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області
до Комунального підприємства «Нікопольске виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, м. Нікополь, Дніпропетровської області
про відшкодування збитків, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 по даній справі позов задоволено повністю.
Стягнуто з відповідача до спеціального фонду Державного бюджету України 2499004,61 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 30% грошових стягнень за шкоду; до спеціального обласного бюджету Дніпропетровської обласної ради 1666003,08 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 20% грошових стягнень за шкоду та до спеціального фонду місцевого бюджету Нікопольської міської ради 4165007,69 грн. шкоди заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що становить 50% грошових стягнень за шкоду, із зарахуванням коштів на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Дніпропетровській області за балансовим рахунком 3311 «Кошти, які підлягають розподілу між Державними і місцевими бюджетами».
Стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська 124950,23 грн. судового збору.
Не погодившись з ухвалою відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та клопотанням про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення по даній справі.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2016 по даній справі (головуюча суддя Пархоменко Н.В., судді: Вечірко І.О., Науменко І.М.) у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору попередня судова колегія у своїй ухвалі від 17.08.2016 вказала, що накладення арешту на грошові кошти підприємства у звязку із заборгованістю перед ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», наявність заборгованості по сплаті податків та наявність заборгованості Держави щодо виділення субвенцій з Державного бюджету на погашення заборгованості різниці в тарифах, не може свідчити про відсутність в останнього можливості сплатити судовий збір.
31.08.2016 КП «Нікопольске виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міськради повторно звернулося з апеляційною скаргою та клопотаннями про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2016 по даній справі (головуючий суддя Парусніков Ю.Б., судді: Вечірко І.О., Науменко І.М.) у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу повернуто заявникові на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
Відмовляючи у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору судова колегія у своїй ухвалі від 05.09.2016 вказала на те, що відповідно до п. 3.1. Постанови пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.13 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України» єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Колегія суддів зазначає, що підставою для відмови у відстроченні сплати судового збору згідно ухвали суду від 05.09.2016 стала та обставина, що апелянтом не надано доказів відсутності у нього інших рахунків та відсутності на них грошових коштів.
Так, колегією суддів встановлено, що відповідачем в додаток до апеляційної скарги долучено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в основу якого покладено аналогічні попередній апеляційній скарзі доводи та докази.
Додатково подані апелянтом докази: баланс (Звіт про фінансовий стан) на 30.06.2016 та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2016 року не може свідчити про відсутність у скаржника коштів необхідних для сплати судового збору.
При цьому, апелянтом не надано доказів відсутності у нього інших рахунків та відповідно відсутності на них грошових коштів, відкритих в банках України в період до подачі апеляційної скарги, що стало підставою для повторного повернення апеляційної скарги заявникові.
Вказана ухвала не оскаржувалася в установленому порядку та є чинною.
13.09.2016 (згідно вхідного штампу на апеляційній скарзі) відповідач в порядку ч. 2 ст. 91 ГПК України втретє звернувся з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016, а також з клопотаннями про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги та про відстрочення сплати судового збору.
Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами апеляційної скарги, вважає за необхідне повернути її без розгляду заявникові, з огляду на наступне.
В силу ч. 3. ст. 94 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
У відповідності до п. п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду визначено ставку у розмірі: 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
У даному випадку, з урахуванням вимог позовної заяви (відшкодування збитків у сумі 8330015,39 грн.) та розміру судового збору, який підлягав оплаті за подачу позову до суду першої інстанції (124950,23 грн.), судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку підлягає оплаті у розмірі: 124950,23 грн. 110% = 137445,25 грн., але не сплачений апелянтом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може зокрема, своєю ухвалою відстрочити сплату судового збору на певний строк на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Даною статтею передбачено право суду, а не обовязок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.
Як вже зазначалося в попередніх ухвалах суду, єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у ст. 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін (п. 3.1. Постанови пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.13 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ ГПК України»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Додатково подані апелянтом докази: інформація Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Дніпропетровській області про відкриття рахунків станом на 08.09.2016 по платнику податків КП «Нікопольводоканал» (вих. № 16437110/04-07-170 від 09.09.2016).
Колегія суддів вказану інформацію в якості доказу тяжкого фінансового становища підприємства оцінює критично, оскільки вона, як зазначено самою фіскальною службою, не є повною та не може свідчити про відсутність у скаржника коштів необхідних для сплати судового збору, оскільки такі дані сформовані на підставі повідомлень про відкриття рахунків в установах банків самих платників податків та, або повідомлень банків, що надходили до органів державної податкової служби згідно чинного законодавства.
Крім того, згідно вказаної інформації за КП «Нікопольводоканал» рахуються 43 рахунки відкритих в різних банківських та фінансових установах.
Відповідачем в підтвердження залишків грошових коштів на вказаних рахунках надано:
- довідки по 28 рахункам з нульовим показником та рахунки, на яких наявні грошові кошти, але накладено арешт відповідно до постанови ВП № 44367486 від 22.03.2016 про арешт коштів боржника;
- по 3 рахункам відкритим в ПАТ «ПромінвестБанк» та ПАТ «ОТП Банк» відповідач надав запити про їх витребування;
- довідку по 9 рахункам, які відкриті в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області кошти на яких мають цільове призначення і використовуються, згідно фінансування.
Отже відповідач не надав інформацію щодо 6 рахунків (по 3 рахунках не отримано відповіді, а по 3 рахункам інформація взагалі не надана).
З урахуванням наведеного відповідач надав не повну інформацію щодо наявних у нього всіх рахунків та залишків на них грошових коштів, що може свідчити про умисне приховання відповідачем реального фінансового становища підприємства з метою отримання відстрочки сплати судового збору, надання якої є саме правом господарського суду.
Крім того в клопотанні про відстрочення сплати судового збору самим апелянтом зазначено про наявність на рахунках грошових коштів, які не можуть бути використані в якості часткової сплати судового збору, у зв'язку з необхідністю сплати обов'язкових платежів.
Суд не може прийняти до уваги вказану обставину, оскільки пріоритетність витрачення коштів є правом апелянта, а тому не є об'єктивною підставою, яка унеможливлює сплату хоча б частини судового збору.
Отже скаржником не доведено належними доказами свого тяжкого фінансового становища, не усунено недоліки, які стали підставою для відмови у задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору попередньою ухвалою, а тому відсутніми на думку колегії суддів є підстави для надання апелянту відстрочки сплати судового збору до прийняття рішення по справі.
У звязку з вищезазначеним та за умови не сплати скаржником судового збору у встановлених порядку і розмірі, як то визначено Законом, апеляційна скарга не може бути прийнята до провадження та підлягає поверненню заявникові.
Керуючись ст. 86, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити Комунальному підприємству «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 по справі № 904/3190/16.
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2016 по справі № 904/3190/16 повернути.
Справу скерувати до господарського суду Дніпропетровської області.
Додаток: апеляційна скарга з додатками на 55 аркушах з конвертом.
Головуючий суддяЮ.Б. Парусніков
Судді:Л.М. Білецька
ОСОБА_1
Судове рішення № 61486754, Дніпропетровський апеляційний господарський суд було прийнято 23.09.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/3190/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: