Рішення № 61486182, 05.09.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/81/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016 Справа № 908/1868/16

За позовом Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, буд. 137) в особі Філії Концерну Міські теплові мережі Олександрівського району (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79А)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КІК Інвест (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79)

про стягнення 63986,21 грн.

Суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_2 (дов. № 233/20-19 від 11.07.16)

Від відповідача не зявився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 63986,21 грн., з яких: сума 51602,43 грн. основний борг, сума 9371,27 грн. пеня, сума 736,52 грн. 3% річних, сума 2275,99 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.07.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1868/16, судове засідання призначено на 05.09.2016 р.

05.09.2016 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Позивач підтримав позовні вимоги викладені у позовній заяві, на підставі ст. ст. 526, 530, 549, 610, 625 ЦК України, ст. ст. 193, 230 ГК України, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані документи та письмовий відзив не надав. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином, ухвала суду від 18.07.2016 р. направлялась на адресу, вказану в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 79, - та повернулась до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2007 р. Концерном Міські теплові мережі в особі філії Концерну Міські теплові мережі Жовтневого району (станом на час розгляду справи Олександрійського району, теплопостачальна організація, позивач у справі) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КІК Інвест (споживач, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600340, відповідно до умов якого, позивач зобов`язався відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а останній прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та в порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до нього, що є його невідємними частинами (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. п. 10.1, 10.4 договору останній набирає чинності з 01.10.2007 р. і діє до 01.01.2009 р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору.

Враховуючи відсутність заяв сторін щодо розірвання договору, договір є чинним.

Згідно з п. 3.2.6. договору відповідач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що розрахунки за договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

У пунктах 6.2., 6.3. договору сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно з п. 6.4. договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії відповідач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу позивача на протязі пяти днів з дати отримання. У разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період (п. 6.6.1, 6.6.2).

Відповідно до п. 6.7. договору споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації (за її адресою) документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Із матеріалів справи слідує, що позивач у період з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. поставив відповідачу теплову енергію на суму 51602,43 грн.

Для оплати за надані послуги позивач направляв на адресу відповідача акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки для оплат, проте, підписані з боку відповідача акти позивачу не повертались.

Вказана в актах та рахунках сума в установлений договором строк відповідачем сплачена не була.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600340 від 01.10.2007 р. за відпущену з листопада 2015 р. по квітень 2016 р. теплову енергію становить 51602,43 грн.

Згідно зі ст. ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять ч. ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію в розмірі 51602,43 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 51602,43 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 736,52 грн. 3% річних за загальний період з 21.12.2015 р. по 08.07.2016 р. та суму 2275,99 грн. інфляційних втрат за загальний період з січня 2016 р. по травень 2016 р.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 6.4. договору споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. При цьому суд враховує положення ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, згідно з якою, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Оскільки позивачем здійснено розрахунок 3% річних без урахування того, що по рахункам від 30.11.2015 р. на суму 35306,22 грн., від 31.01.2016 р. на суму 9490,81 грн. та від 29.02.2016 р. на суму 94,81 грн. останній день строку здійснення оплати припадає на вихідний день, а тому днем закінчення строку здійснення оплати є перший за ним робочий день, тобто рахунок від 30.11.2015 р. на суму 35306,22 грн. мав бути сплачений до 22.12.2015 р., рахунок від 31.01.2016 р. на суму 9490,81 грн. до 23.02.2016 р., а рахунок від 29.02.2016 р. на суму 94,81 грн. - до 22.03.2016 р. (з урахуванням вихідних днів), судом здійснено перерахунок в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 730,14 грн. за загальний період з 21.12.2015 р. по 08.07.2016 р. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних задоволенню не підлягають.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат суд встановив, що розрахунок здійснено вірно, інфляційні втрати підлягають стягненню в сумі 2275,99 грн. за загальний період з січня 2016 р. по травень 2016 р.

Таким чином, до стягнення підлягає 730,14 грн. 3% річних та сума 2275,99 грн. інфляційних втрат.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 9371,27 грн. за загальний період з 21.12.2015р. по 08.07.2016 р.

Пунктом 7.2.8. договору встановлено, що в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Факт порушення відповідачем виконання основного грошового зобовязання є доведеним.

Оскільки позивачем здійснено розрахунок пені без урахування того, що по рахункам від 30.11.2015 р. на суму 35306,22 грн., від 31.01.2016 р. на суму 9490,81 грн. та від 29.02.2016 р. на суму 94,81 грн. останній день строку здійснення оплати припадає на вихідний день, а тому днем закінчення строку здійснення оплати є перший за ним робочий день, тобто рахунок від 30.11.2015 р. на суму 35306,22 грн. мав бути сплачений до 22.12.2015 р., рахунок від 31.01.2016 р. на суму 9490,81 грн. до 23.02.2016 р., а рахунок від 29.02.2016 р. на суму 94,81 грн. - до 22.03.2016 р. (з урахуванням вихідних днів), судом здійснено перерахунок в межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню в сумі 9283 грн. за загальний період з 21.12.2015 р. по 08.07.2016 р. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача пені задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КІК Інвест (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79; код ЄДРПОУ 34534906) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; п/р зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України, код МФО 313957) суму 51602 (пятдесят одна тисяча шістсот два) грн. 43 коп. основного боргу.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю КІК Інвест (69063, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, 79; код ЄДРПОУ 34534906) на користь Концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; код ЄДРПОУ 32121458; п/р 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ Державний ощадний банк України, МФО 313957) суму 730 (сімсот тридцять) грн. 14 коп. 3% річних, суму 2275 (дві тисячі сімдесят пять) грн. 99 коп. інфляційних втрат, суму 9283 (девять тисяч двісті вісімдесят три) грн. 00 коп. пені, суму 1375 (одна тисяча триста сімдесят пять) грн. 96 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 07 вересня 2016 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.