Постанова № 61484720, 19.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р. Справа № 922/2292/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Плахов О.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 (довіреність №1-22-1588 від 15.08.2016 р.),

відповідача ОСОБА_2 (довіреність 36/01-28/825, від 31.08.2016 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні ОСОБА_3 апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху (вх. №2314 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі № 922/2292/16

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху, м. Харків,

до відповідача ОСОБА_3 регіонального центру з гідрометеорології, м. Харків,

про стягнення 5434,22 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі № 922/2292/16 (суддя Ольшанченко В.І.) в позові Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху відмовлено повністю.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху з рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до ОСОБА_3 апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. у справі № 922/2292/16 та прийняти нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 регіонального центру з гідрометеорології заборгованості в сумі 5434,22 грн..

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що додаткова угода на перший квартал 2014р. не була підписана не з вини позивача, протягом серпня 2014р. до відповідача направлялися претензії про стягнення заборгованості в сумі 5434,22 грн. за надані послуги та відповідач споживав електроенергію.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу (вх. №9059 від 14.09.2016р.), в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. без змін, а скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 19.09.2016 р. апелянт підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.

Як свідчать матеріали справи, 05.08.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) та бюджетною установою ОСОБА_3 обласним центром з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (орендар, відповідач) був укладений договір оренди №4135-Н (надалі договір оренди), за яким орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно частина нежитлових приміщень командно-диспетчерського пункту (інв.№9), площею 113,80 кв.м., частина аеродромно-диспетчерської вишки (інв.№31.31), площею 31,30 кв.м. та частина допоміжної диспетчерської вишки (інв.№31.32), площею 22,50 кв.м., загальною площею 167,60 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Стартова, 15 (далі майно), що перебуває на балансі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (балансоутримувач, позивач).

Відповідно до п. 5.11. договору оренди орендар зобовязується здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна у тому числі на компенсацію плати за землю або договори з відповідними комунальними службами на надання комунальних послуг орендарю, з наданням орендодавцю копій цих договорів.

05.08.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцем), бюджетною установою ОСОБА_3 обласним центром з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (орендарем) та ОСОБА_3 регіональним структурним підрозділом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (балансоутримувачем) був підписаний акт приймання-передачі орендованого майна, за яким орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно, що вказане в договорі, яке згідно висновків балансоутримувача №23-1.10-672 від 31.07.2009 р. не потребує капітального ремонту, розміщене за адресою: м. Харків, вул. Стартова, 15, що перебуває на балансі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України.

В додатковій угоді №1 від 10.09.2012 р. до договору оренди сторони визначили в преамбулі договору оренди №4135-Н від 05.07.2009 р. і в додатку 1 "Акт приймання-передачі орендованого майна", що бюджетна установа - ОСОБА_3 регіональний центр з гідрометеорології є правонаступником ОСОБА_3 обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби (орендар, відповідач).

20.11.2012 р. відповідач повернув Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавцю) орендоване майно, а саме нежитлові приміщення будівлі аеродромно-диспетчерської вишки (інв.№31.31), площею 31,30 кв.м. та допоміжної диспетчерської вишки (інв.№31.32), площею 22,50 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Стартова, 15, що підтверджується актами приймання-передачі орендованого майна від 20.11.2012 р. по договору оренди №4135-Н від 05.08.2009 р., які підписані орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем.

Додатковою угодою №1 від 12.12.2012 р. до договору оренди сторони продовжили строк дії договору оренди до 05.06.2015 р.

В додатковій угоді №2 від 12.12.2012 р. до договору оренди, в звязку з поверненням майна, що було в оренді, сторони виклали розділ 1 "Предмет договору" в абзаці першому п. 1.1 після слів "індивідуально визначене майно: (надалі майно)" в новій редакції з 01.01.2012 р., а саме: "частина нежитлових приміщень командно-диспетчерського пункту (інв.№9), загальною площею 113,8 кв.м.", і далі за текстом".

В додатковій угоді №3 від 18.03.2013 р. до договору оренди сторони визначили, що балансова вартість майна станом на 01.01.2012 р. становить 109532,83 грн.

Додатковою угодою №4 від 12.12.2012 р. до договору оренди сторони продовжили строк дії договору оренди до 05.06.2018 р.

У відповідності до умов договору оренди №4135-Н від 05.08.2009 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №40 про відшкодування витрат "Балансоутримувачу" за забезпечення електроенергією "Орендаря" від 26.06.2012 р. (надалі договір), за яким орендар (відповідач) відшкодовує витрати по забезпеченню електроенергією балансоутримувачу (позивач) на підставі договору оренди №4135-Н від 05.08.2009 р., яка використовується службою АМСЦ для надання послуг з метеорологічного забезпечення ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу.

Згідно з п. 2.2. договору оплата за поставлену електроенергію орендарю здійснюється за тарифами АК "Харківобленерго", згідно розрахунку кількості електроенергії, якою забезпечується обладнання служби АМСЦ (додаток №2, який є невідємною частиною договору) та згідно місячним даним лічильника №015189.

Пунктом 2.5. договору сторони визначили, що орендар сплачує балансоутримувачу на підставі підписаного акту про відшкодування витрат та рахунку шляхом перерахування грошових коштів банківським переказом на рахунок балансоутримувачу протягом 10 банківських днів з моменту підписання.

Відповідно до п. 3.2.3. договору орендар зобовязується своєчасно вносити плату з 10 числа наступного місяця, вносити плату на рахунок балансоутримувача, згідно виставлених рахунків та актів відшкодування.

Згідно з п. 6.1. договору цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2012 р. Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України сторони встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 01 січня 2012 р.

Пунктом 6.4. договору визначено, що чинність його припиняється внаслідок: закінчення строку дії договору на оренду приміщень; закінчення строку, на який його було укладено; загибелі орендованого майна; дострокового за взаємною згодою сторін або за рішення господарського суду; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

В додатку №2 до договору сторони узгодили розрахунок кількості електроенергії, якою забезпечується обладнання служби АМСЦ по місяцях та разом за рік, в додатку №2.1. до договору (прикладений розрахунок) найменування приміщення, технологічне обладнання, побутове обладнання та освітлення, а в додатку №3 однолінійну схему передачі електричної енергії ОСОБА_3 регіональному ЦГМ у будинку КДП.

Сторонами був складений акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який обумовлює взаємовідносини сторін з балансової належності та технічної експлуатації засобів електрозабезпечення користувача, і є додатком №4 до договору.

В додатку №5 до договору сторони узгодили взірець акту на відшкодування витрат по забезпеченню електроенергією.

Додатковими угодами №1 від 26.03.2013 р. та №2 від 31.10.2013 р. сторони внесли зміни в п. 2.1. розділу 2 "сума відшкодування, порядок розрахунків та оплати" і в п. 6.1. розділу 6 "строк чинності, умови зміни та припинення договору".

Так, в додатковій угоді №2 від 31.10.2013 р. сторони змінили п. 6.1. розділу 6 "строк чинності, умови зміни та припинення договору", виклавши перше речення у наступній редакції: "цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2013 р.".

Відповідач у листі №37-01-19/113 від 16.01.2014 р. просив позивача пролонгувати на перший квартал 2014 р. дію договорів, в тому числі й про відшкодування витрат "Балансоутримувачу" за забезпечення електроенергією "Орендаря".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що договір №40 про відшкодування витрат "Балансоутримувачу" за забезпечення електроенергією "Орендаря" від 26.06.2012 р. припинив свою чинність на підставі п. 6.4. договору, а відтак і припинилися зобовязання за ним на підставі ч. 1 ст. 604 ЦК України з 01.01.2014 р.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку, що позивач не надав належних доказів повідомлення відповідача про сплату коштів за використану електроенергію, та визнав, що вони не можуть бути прийняті в якості допустимого доказу споживання відповідачем електроенергії у вказаному у них обсязі і на вказану у них суму.

Розглянувши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016р. виходячи з наступного.

Колегія суддів зазначає, що 11.04.2014 р. між позивачем та відповідачем була підписана додаткова угода №4 щодо розірвання договору №40 від 26.06.2012 р. про відшкодування витрат "Балансоутримувачу" за забезпечення електроенергією "Орендаря", в якій сторони дійшли до взаємної згоди розірвати вказаний договір з 01.04.2014 р., на виконання ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р. (із змінами та доповненнями).

В ч. 2 додаткової угоди №4 від 11.04.2014 р. сторони узгодили, що з моменту набрання чинності цієї додаткової угоди, зобовязання сторін, що виникли з договору, припиняються і сторони не вважають себе повязаними будь-якими правами та обовязками, що виникли із договору.

Колегія суддів зазначає, що норма цього договору передбачає припинення зобовязань на майбутнє, стосовно подачі електроенергії, але не звільняє від обовязку сплати за використану відповідачем електроенергію.

Позивачем були надані докази сплати АК «Харківобленерго» за використану електроенергію з січня по березень 2014р., про що свідчать матеріали справи, в тому числі платіжні доручення, рапорти з вимогою здійснення передплати за оспорюваний період.

Як свідчать матеріали справи позивач неодноразово направляв листи, претензії про стягнення заборгованості.

Відповідачем у відповідях на листи не заперечується факт отримання та використання електроенергії, доказів про відсутність електропостачання у спірний період відповідачем надано не було.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України та у ст. 174 ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, до моменту розірвання договору, з січня по березень 2014р. відповідач використовував електроенергію для власних потреб, котра поставлялась орендодавцю. Відповідачем не надано ніяких заперечень стосовно нарахування сум за поставлену електроенергію позивачем за умов дії договору №40. За таких підстав колегія суддів приходить до висновку, що позивач надавав електроенергію відповідачу з січня по березень 2014р. Отже фактично договір №40 виконувався сторонами, і сторони не приймали рішення щодо його розірвання.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 10 ч.2 ст.105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначений новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат у відповідності до положень ст.49 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до суду подано позовну заяву, за подання якої сплачено судовий збір у розмірі 1378,00 грн.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір 1378,00 грн., вказаній в позовній заяві. Колегія суддів покладає сплату судового збору за подання апеляційної скарги також на відповідача.

Враховуючи наведені обставини справи та норми права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню а рішення господарського суду Харківської області від 08.08.2016 р. у справі № 922/2292/16 підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ч. 1 ст. 103, ст.ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 08 серпня 2016 року у справі № 922/2292/16 скасувати.

Прийняти нове рішення яким позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_3 регіонального центру з гідрометеорології (код ЄДРПОУ 06596471, МФО 851011, 61002 м. Харків, вул. Чернишевського, 48) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, в особі ОСОБА_3 регіонального структурного підрозділу Украероруху (код ЄДРПОУ 21175382, 61031 м. Харків, вул. Стартова, 15, р/р 26007000127405 в філії АТ «Укрексімбанк» у м. Харків, код банку 351618) 5434,22 грн. основної заборгованості, 1378,00 грн. судового збору за подачу позовної заяви та 1515,80 грн. за подачу апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 21.09.2016 р.

Головуючий суддя Плахов О.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Шутенко І.А.