Постанова № 61484451, 07.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2016 року о/об 12 год. 40 хв.Справа № 808/3928/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., при секретарі судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю:

представник позивача - ОСОБА_1

(діє на підставі довіреності № 505 від 23.03.2016 року)

представник позивача - ОСОБА_2

(діє на підставі довіреності №506 від 23.03.2016 року)

представник відповідача - ОСОБА_3

(діє на підставі довіреності 6884/08-32-10 від 04.05.2016 року)

представник відповідача - ОСОБА_4

(діє на підставі довіреності 1058/10-012 від 26.01.2016 року)

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» (далі - позивач) до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомленням-рішення від 03 квітня 2015 року № НОМЕР_1 Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Запорізької області частково, в сумі 324744,04 грн., у тому числі штрафу у розмірі - 324744,04 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачем на підставі висновків Акту перевірки №240/08-32-22-01/05541114 від 16 березня 2015 року винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 03 квітня 2015 року на загальну суму 331886,34 грн., яке повністю складається зі штрафних санкцій з податку з доходів фізичних осіб. Позивач з висновками, викладеними в Акті перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням частково не згоден. Позивач вказує, що сума, яка підлягає оскарженню складає 324744,04 грн. Позивач звертає увагу, що відповідачем застосована фінансова санкція на підставі статті 127 Податкового кодексу України. Проте, порушення, які мали місце існували певний час і були самостійно усунені позивачем шляхом сплати до бюджету відповідного податкового зобовязання. Отже з 01 жовтня 2010 року по 23 грудня 2013 року взагалі відсутній склад правопорушення, за яке законом передбачена фінансова відповідальність. Позивач зазначає, що сума несвоєчасно сплаченого податку склала 25121,56 грн., в той час як податковий орган у акті перевірки зазначив 462214,52 грн., отже сума штрафних санкцій має бути 15353,52 грн., замість визначених відповідачем 331886,34 грн. Крім того, позивач вказує, що наведений у Довідці №7 до Акту перевірки розрахунок ґрунтується на неповних, недостовірних вхідних даних первинного та бухгалтерського обліку. Враховуючи викладене, позивач вважає висновки перевіряючих, які викладені в Акті перевірки, не ґрунтуються на нормах податкового закону, тому рішення відповідача є протиправним.

В судовому засіданні 07 липня 2016 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх у повному.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав викладених у письмових запереченнях (№22012/10/08-32-012 від 04 листопада 2015 року), відповідно до яких зазначають, що за результатами перевірки підприємства позивача встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» проводили виплату доходів та не в повному обсязі або несвоєчасно перерахували податок на доходи фізичних осіб у розмірі 462214,52 грн., у звязку з чим позивачу на підставі пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України винесено податкове повідомленням-рішення від 03 квітня 2015 року №0000271702 по податку на доходи фізичних осіб. Вказаним рішенням до ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» застосовні штрафні санкції у розмірі 331886,34 грн. Відповідач вказує, що висновки Акту перевірки №240/08-32-22-01/05541114 від 16 березня 2015 року, та прийняте за результатами планової виїзної перевірки податкове повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству.

В судовому засіданні 07 липня 2016 року представники відповідача проти позову заперечили та просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 07 липня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Фахівцями Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області з 26 січня 2015 року по 06 березня 2015 року проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За результатами перевірки податковим органом складено Акт перевірки від 16 березня 2015 року №240/08-32-22-01/05541114.

Перевіркою встановлено порушення вимог підпункту 168.1.1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168, статтю 171 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 462214,52 грн.

На підставі Акту перевірки від 16 березня 2015 року №240/08-32-22-01/05541114 Мелітопольською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Запорізькій області 03 квітня 2015 року на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пункту 127.1 статті 127 Податкового кодексу України винесено податкове повідомлення-рішення №0000271702, яким ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» визначено суму податкового зобовязання у розмірі 331886,34 грн., у тому числі за основним платежем 0,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331886,34 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» звернулося з адміністративним позовом до суду.

Суд, вислухавши думку представників позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, зясувавши обставини та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України № 2755-VI від 02 грудня 2010 року.

Згідно підпункту 126.1 статті 126 ПК України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

В той же час, пунктом 127.1 статті 127 ПК України передбачено, що не нарахування і неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом. До або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1096 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Судом встановлено, що контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» несвоєчасно перераховувало податок з доходів фізичних осіб, що є порушенням підпункту 168,1.1, підпункту 168.1.2, підпункту 168.1.4, підпункту 168.1.5 пункту 168.1.5 статті 168, статті 171 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань, щодо правильності своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб у загальній сумі 462214,52 гри., в тому числі по періодах: грудень 2012 року - 7579,48 грн., січень 2013 року - 43939,24 грн., лютий 2013 року - 28963,55 грн., березень 2013 року - 55480,70 грн., квітень 2013 року - 72772,62 грн., травень 2013 року - 30689,83 грн., червень 2013 року - 3789,41 грн., серпень 2013 року - 11055,92 грн., вересень 2013 року - 29635,60 грн., жовтень 2013 року - 38048,81 грн., листопад 2013 року - 94903,84 грн., грудень 2013 року - 45355,52 грн.

За наслідками перевірки податковим органом, керуючись підпунктом 54.3.5, пункту 54.3 статті 54 ПК України та відповідно до пункту 127.1 статті 127 ПК України, винесено податкове повідомлення-рішення №0000271702, яким ТОВ «Мелітопольські теплові мережі» визначено суму податкового зобовязання у розмірі 331886,34 грн., у тому числі за основним платежем 0,00 грн., та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 331886,34 грн.

Відповідачем, при винесені оскаржуваного податкового повідомлення рішення, застосовано санкцію згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України, відповідно до якого не нарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету; а ті самі дії, вчинені повторно та втретє і більше, - в розмірі 50% та 75 % відповідно.

Згідно додатку №1 до акту перевірки від 16 березня 2015 року №240/08-32-22-01/05541114 посадовими особами податкового органу під час проведення перевірки встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з грудня 2012 року по грудень 2013 року.

Положення статті 126 ПК України щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі, якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПК. Такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПК України.

Положення статті 127 ПК України встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, в тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не з часу затримки такої несплати, як передбачено статтею 126 ПК а з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Аналогічна правова позиція висловлено у постанові Верховного суду України від 10 листопада 2015 року у справі № 813/6793/13-а.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частиною 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню шляхом скасування податкового повідомлення рішення у повному обсязі, оскільки відповідачем невірно застосовано відповідальність саме за статтею 127 ПК України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 71, 94, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 від 03 квітня 2015 року в повному обсязі.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольські теплові мережі» за рахунок бюджетних асигнувань Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Суддя Д.В. Татаринов