Ухвала суду № 61484357, 19.09.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.09.2016 Справа № 920/2017/14Господарський суд Сумської області у складі судді Левченка П.І. за участю секретаря судового засідання Чепульській Ю.В., розглянувши скаргу № 14/2-1512В від 05.08.2016 року (вх. № 2186(с) від 09.08.2016) та скаргу № 14/2-599В від 17.08.2016 року (вх. № 2314(с) від 26.08.2016) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 920/2017/14

за позовом - Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ,

до відповідача - Обєднання співвласників багатоповерхових будинків «Мрія -3», м. Суми,

про стягнення 21124,98 грн.

за участю представників:

позивача не зявився,

відповідача не зявився,

ВДВС не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 29.01.2015 у справі № 920/2017/14 позов задоволено та стягнуто з Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія -3» на користь Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» заборгованість за договором купівлі продажу природного газу №13/2645-ТЕ-29 від 28.12.2012 року у сумі 21124,98 грн., в тому числі: 10261,14 грн. пені, 2635,47 грн. 3% річних, 8228,37 грн. інфляційних збитків; а також витрати по сплаті судового збору в даній справі у сумі 1827,00 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 року у справі № 920/2017/14 рішення Господарського суду Сумської області від 29.01.2015 року у справі № 920/2017/14 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено та стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія -3» витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 913,50 грн.

05.05.2015 року на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 у справі № 920/2017/14 Господарським судом Сумської області видано відповідний наказ.

09.08.2016 року до суду від Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надійшла скарга № 14/2-1512В від 05.08.2016 року (вх. № 2186 (с) від 09.08.2016) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 920/2017/14, відповідно до якої скаржник просить суд: визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з ПАТ «НАК «Нафтогаз України» витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200,00 грн.; визнати недійсними постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 04.05.2016 року ВП № 49324907 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» витрат на організацію та проведенням виконавчих дій в сумі 200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 91,35 грн.; визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» витрат на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн.

26.08.2016 року до суду від Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» надійшла скарга № 14/2-1599В від 17.08.2016 року (вх. № 2314 (с) від 26.08.2016) на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 920/2017/14, відповідно до якої скаржник просить суд: визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови від 13.07.2016 року ВП № 51653311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконавчого збору в сумі 91,35 грн.; визнати недійсними постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 04.05.2016 ВП № 49324907 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» витрат на організацію та проведенням виконавчих дій в сумі 200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 91,35 грн.; визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2 від 13.07.16 ВП № 51655311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» виконавчого збору в сумі 91,35 грн.

В обгрунтування зазначених скарг позивач зазначає, що постанова про стягнення з боржника витрат та постанова про стягнення з боржника (позивача у справі) виконавчого збору, винесені 04.05.2016 року державним виконавцем в рамках виконавчого провадження ВП № 49324907 про стягнення витрат на організацію та проведенням виконавчих дій в сумі 200,00 грн. та виконавчого збору в сумі 91,35 грн., а також постанова від 13.07.2016 року ВП № 51655311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 91,35 грн. прийняті з порушенням норм чинного законодавства.

У своєму письмовому поясненні позивач (боржник) зазначає, що згідно з відомостями Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в межах виконавчого провадження ВП № 49324907 державним виконавцем було винесено 4 процесуальні документи, а саме: 16.11.15 - постанова про відкриття виконавчого провадження, 04.05.16 - постанова про стягнення виконавчого збору, 04.05.16 - постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 30.06.16 - постанова про закінчення виконавчого провадження. Інших заходів примусового характеру, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду у справі № 920/2017/14 державним виконавцем вжито не було.

Шевченківський районний ВДВС міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві не виконав вимог ухвал суду від 15.08.2016 року, від 29.08.2016 року та від 30.08.2016 року, не подав належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчих проваджень № 49324907, № 51655273 та № 51655311; доказів надіслання боржникові (ПАТ «НАК «Нафтогаз України») двох постанов від 04.05.2016 року та постанови від 30.06.2016 року у ВП 3 49324907; письмового правового обґрунтування своєї позиції щодо скарги боржника.

27.11.2015 року боржником (позивачем у справі) отримано постанову від 16.11.2015 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 49324907 з примусового виконання вищевказаного рішення та наказу Господарського суду Сумської області у справі № 920/2017/14, пунктом 2 якої зобовязано боржника самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, тобто до 23.11.16.

У звязку з чим 02.12.2015 року боржником подано заяву до Шевченківського районного ВДВС міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про відкладення провадження виконавчих дій № 14/2-2090В, яка була залишена без розгляду.

У звязку з наявністю у стягувача (відповідача у справі) боргу перед позивачем за іншими зобовязання, 08.06.2016 останнім надіслано на адресу стягувача заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі статті 601 Цивільного кодексу України.

Таким чином зобовязання між сторонами припинилися і вважаються виконаними з 08.06.2016 року на суму, що зазначена у вищезгаданій заяві позивача, оскільки добровільне виконання може здійснюватися у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Зазначений правовий висновок міститься у постановах Верховного суду України від 09.12.2008 у справі № 3-5281к08, від 11.06.2006 року у справі № 11/44 та від 01.11.2015 у справі № 01.11.05.

У звязку з наведеним 13.06.2016 року боржником надіслано органу ДВС заяву про закінчення виконавчого провадження ВП № 49324907 на підставі положень частини восьмої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

27.07.2016 року боржник отримав постанову від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн., про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції боржника вх. № 9780/12-16 від 27.07.2016 (1 т. а.с. 231).

10.08.2016 року боржником отримано постанову від 13.07.2016 року ВП № 51655311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 91,35 грн., про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції боржника вх. № 10349/12-16 від 10.08.2016 (2 т. а.с. 50).

Як повідомив суду боржник у своїх письмових поясненнях, в процесі оскарження постанов йому стало відомо з офіційного сайту Міністерства Юстиції України, а саме, з Реєстру виконавчих проваджень, що Шевченківським районним ВДВС міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві було винесено дві постанови від 04.05.2016 року в рамках виконавчого провадження ВП № 49324907 про стягнення з боржника витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 91,35 грн., а також постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 50540735 від 30.06.2016 року. Зазначені постанови на адресу боржника не надходили, що є порушенням частини восьмої статті 28 та частини пятої статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень в межах виконавчого провадження ВП № 49324907 державним виконавцем було винесено 4 процесуальні документи, а саме: 16.11.15 - постанова про відкриття виконавчого провадження, 04.05.16 - постанова про стягнення виконавчого збору, 04.05.16 - постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, 30.06.16 - постанова про закінчення виконавчого провадження. Інших заходів примусового характеру, спрямованих на забезпечення виконання рішення суду у справі № 920/2017/14 державним виконавцем вжито не було.

Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 згаданого Закону визначено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання, які в цьому випадку не вчинялися.

Окрім того, положеннями частини третьої статті 27 зазначеного Закону передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

В даному випадку органом ДВС не доведено факту вчинення в межах зазначених виконавчих проваджень заходів примусового виконання рішення суду у справі № 920/2017/14.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішення є звернення стягнення на кошти та інше майно боржника, звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника, вилучення в боржника і передача стягувану певних предметів, зазначених у рішенні: інші заходи, передбачені рішенням.

В свою чергу, відповідно до приписів статті 52 даного Закону, звернення стягнення на кошти та майно боржника полягає в їх арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 28.01.2015 року у справі № 3-217гс14.

Частиною пятою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що постанова про стягнення з боржника витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку звернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності їх примусового стягнення згідно з вимогами цього Закону. Зазначена постанова надсилається боржнику не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ним у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною другою статті 28 згаданого Закону передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, стягнення виконавчого збору, витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, за виконавчими документами, які підлягають негайному виконанню, а також у разі перерахування коштів стягувачу у випадку, передбаченому частиною другою статті 27 цього Закону, та у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до абзацу 19 пункту 3.13.1 Інструкції з ор ганізації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України від 02.04.2012 року за № 512/5 (надалі - Інструкція), про стягнення з боржника витрат повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, у якій зазначається перелік та суми витрат, повязаних з організацією та проведенням виконавчих дій, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дні після її винесення і може бути оскаржена ними до суду в десятиденний строк.

Крім цього, відповідно до пункту 3.7.4 Інструкції, у разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5, 8, 9, 11-13 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа) зазначає про виділення постанови про стягнення виконавчого збору в окреме провадження та не пізніше наступного робочого дня після завершення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору, про що виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Строк для самостійного виконання боржнику в такому випадку не надається. До виконання постанови про стягнення виконавчого збору не застосовуються положення статті 21 Закону.

Проте інформація про виділення оскаржуваних постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в постанові про закінчення виконавчого провадження ВП № 49324907 від 30.06.2016 не міститься.

Крім того, постанова від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з нього витрат на організацію та проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн., винесена органом ДВС через два місяці після закінчення виконавчого провадження ВП № 50540735 згідно постанови від30.06.2016 року, що є порушенням вимог пунктів 1, 2, 5, 8, 9, 11-13 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та ор гани місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах пов новажень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи усе вищенаведене, постанови Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві від 04.05.2016 року про стягнення з боржника витрат та про стягнення з боржника виконавчого збору, винесені державним виконавцем Бєлінською І.В. в рамках виконавчого провадження ВП № 49324907 та постанова від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 200 грн., а також постанова від 13.07.2016 року ВП № 51655311про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору в сумі 91,35 грн. на підставі постанови від 04.05.2016 року в межах виконавчого провадження ВП № 49324907 прийняті органом ДВС з порушенням норм чинного законодавства та підлягають визнанню їх недійсними.

Тому, керуючись статтями 6, 27, 32, 41, 49, 52, 82, Закону України «Про виконавче провадження», статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1.Скаргу № 14/2-1512В від 05.08.2016 року (вх. № 2186(с) від 09.08.2016) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 920/2017/14 задовольнити.

2.Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) щодо винесення постанови від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200,00 грн.

3.Визнати недійсними постанови старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) ОСОБА_2 від 04.05.2016 року ВП № 49324907 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) витрат на організацію та проведенням виконавчих дій в сумі 200,00 грн. та про стягнення виконавчого збору в сумі 91,35 грн.

4.Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) ОСОБА_2 від 13.07.2016 року ВП № 51655273 про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) витрат на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн.

5.Скаргу № 14/2-599В від 17.08.2016 року (вх. № 2314(с) від 26.08.2016) Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві у справі № 920/2017/14 задовольнити.

6.Визнати незаконними дії Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) щодо винесення постанови від 13.07.2016 року ВП № 51653311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) виконавчого збору в сумі 91,35 грн.

7. Визнати недійсною постанову старшого державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110) ОСОБА_2 від 13.07.16 ВП № 51655311 про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) виконавчого збору в сумі 91,35 грн.

8.Копію ухвали надіслати сторонам у справі та Шевченківському районному відділу державної виконавчої служби міста Києва ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 110).

Суддя П.І. Левченко