Ухвала суду № 61484235, 21.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21.09.2016 р.Справа № 910/4172/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД

"ЕКВАТОР"

до Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот"

про визнання недійсним рішення

Суддя Зеленіна Н.І.

При секретарі судового засідання Ліпіній В.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Соловйова О.В. за довіреністю № б/н від 04.11.2014 р.;

від відповідача: Макарчук Д.І. за довіреністю № 300-122/01-2 від 12.01.2016 р.;

від третьої особи: Дараган О.Ю. за довіреністю № б/н від 21.07.2014 р.;

Демченко В.М. за довіреністю № б/н від 21.07.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді у господарському суді міста Києва перебувала справа № 910/4172/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" про визнання рішення АМК від 23.12.2014 № 639-р "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2015 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 р., у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2016 р. рішення господарського суду міста Києва від 20.04.2015 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням № 04-23/1292 від 13.07.2016 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого справу передано для розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 18.07.2016 р. справу прийнято до провадження судді Зеленіною Н.І., розгляд справи призначено на 02.08.2016 р.

02.08.2016 р. від позивача надійшли пояснення по суті спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

02.08.2016 р. у справі оголошувалась перерва до 19.08.2016 р.

19.08.2016 р. через відділ діловодства суду від третьої особи надійшов відзив по справі.

У судовому засіданні 19.08.2016 р. представник позивача подала клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на 15 днів.

Ухвалою від 19.08.2016 р. продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів.

У судовому засіданні 19.08.2016 р. оголошувалась перерва до 21.09.2016 р.

21.09.2016 р. від третьої особи надійшли додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні на обговорення поставлено питання щодо зупинення провадження у даній справ до розгляду справи господарського суду міста Києва №910/13822/16.

У судовому засіданні 21.09.2016 р. представник позивача заперечила проти зупинення провадження у справі, про що подала відповідні письмові заперечення.

Представники відповідача та третьої особи проти зупинення провадження у справі заперечили.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Вищий господарський суд України у постанові від 05.07.2016 р., направляючи дану справу на новий розгляд до господарського суду міста Києва, зазначив недоліки, допущені судами при попередньому розгляду справи.

Так, Вищий господарський суд України у постанові від 05.07.2016 р. зазначив наступне: «…Попередні судові інстанції відхилили посилання Заводу - в обґрунтування правомірності використання ним спірної етикетки - на наявність у нього названої торговельної марки, пославшись на пріоритет норм законодавства про захист від недобросовісної конкуренції.

Разом з тим зазначене мотивування не ґрунтується на приписах Закону та не відповідає суті виключного права власника зареєстрованої торговельної марки (зокрема, щодо її використання), тоді як наявність у Заводу на час прийняття оспорюваного Рішення АМК чинного свідоцтва України від 26.08.2014 № 189934 на знак для товарів і послуг (комбіноване позначення "Сардини"; дата подання заявки - 23.05.2013) може мати істотне значення для вирішення даного судового спору.

Отже, попереднім судовим інстанціям для прийняття правильного судового рішення належало:

- з'ясувати чинність свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг;

- дослідити свідоцтво України № 189934 на знак для товарів і послуг та встановити обсяг наданої ним правової охорони;

- встановити фактичні обставини, пов'язані з використанням Заводом торговельної марки за свідоцтвом України № 189934 (чи використовувався цей знак щодо спірної продукції та яким чином).

Між тим як місцевий, так і апеляційний господарські суди цього не зробили та дійшли передчасного висновку щодо відсутності передбачених законодавством підстав для визнання Рішення АМК недійсним».

Таким чином, на новому розгляді справи №910/4172/15-г господарський суд має, зокрема, з'ясувати чинність свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг.

Судом встановлено, що на розгляді господарського суду міста Києва перебуває справа №910/13822/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" про визнання недійсним свідоцтва на знак товарів і послуг.

Отже, питання чинності свідоцтво України № 189934 на знак для товарів і послуг являється предметом спору у справі №910/13822/16 та, відповідно, буде встановлюватись при розгляді назначеної справи.

Статтею 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, що свідоцтво може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі: а) невідповідності зареєстрованого знака умовам надання правової охорони; б) наявності у свідоцтві елементів зображення знака та переліку товарів і послуг, яких не було у поданій заявці; в) видачі свідоцтва внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб. При визнанні свідоцтва чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені. Свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки.

Позовні вимоги у даній справі обґрунтовуються порушенням Комітету при прийнятті спірного рішення вимог законодавства, зокрема, неврахування обставин наявності у позивача правоохоронного документа - свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг.

Відтак, з'ясування питання щодо чинності свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг являється необхідним для повного, всебічного і об'єктивного розгляду даної справі і вирішення спору по суті заявлених вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про те, що справа господарського суду міста Києва № 910/4172/15-г являється пов'язаною зі справою господарського суду міста Києва №910/13822/16, оскільки позовні вимоги, що ґрунтуються на наявності у позивача правоохоронного документа - свідоцтва України № 189934 на знак для товарів і послуг, не можуть бути розглянуті судом по суті повно та всебічно, до вирішення питання щодо визнання такого свідоцтва недійним.

Таким чином, від встановлення господарським судом міста Києва при розгляді справи №910/13822/16 обставин дійсності Свідоцтва, буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами поданого позову та надасть можливість зокрема, з'ясувати чинність Свідоцтва; встановити обсяг наданої ним правової охорони; встановити фактичні обставини, пов'язані з використанням позивачем торговельної марки за Свідоцтвом.

З урахуванням положень статті 19 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» про те, що свідоцтво або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності від дати подання заявки, належне вирішення спору у справі №910/4172/15-г являється неможливим до розгляду господарської справи №910/13822/16 та встановлення обставин дійсності вищевказаного свідоцтва.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищевикладене, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним зупинити провадження у справі № 910/4172/15-г до вирішення по суті справи господарського суду міста Києва № 910/13822/16 та набрання рішенням у цій справі законної сили.

Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити провадження у справі № 910/4172/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" до Антимонопольного комітету України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" про визнання недійсним рішення, до вирішення по суті справи господарського суду міста Києва № 910/13822/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерфлот" до Державної служби інтелектуальної власності України та Товариства з обмеженою відповідальністю "РИБОКОНСЕРВНИЙ ЗАВОД "ЕКВАТОР" про визнання недійсним свідоцтва на знак товарів і послуг, та набрання рішенням у цій справі законної сили.

2. Зобов'язати учасників судового процесу повідомити про результат розгляду господарським судом міста Києва справи № 910/13822/16 та набрання рішенням у цій справі законної сили.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Н.І. Зеленіна