Ухвала суду № 61484081, 21.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"21" вересня 2016 р. Справа № 907/601/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтех», м. Виноградів

ДО товариства з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА», с. Шаланки Виноградівського району

ПРО визнання договору позички №01 від 01.01.2014 року припиненим та зобов’язання повернути отримане за такою угодою виробниче обладнання та майно на суму 2 585 973,89грн.

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стілтех», м. Виноградів звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА», с. Шаланки Виноградівського району про визнання договору позички №01 від 01.01.2014 року припиненим та зобов’язання повернути отримане за такою угодою виробниче обладнання та майно на суму 2 585 973,89грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 21.09.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 10.10.2016р.

До матеріалів позовної заяви позивачем в порядку вимог ст.ст. 66, 67 ГПК України було подано суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача з огляду на те, що ТОВ «Мітал -УА» усупереч умов договору позички не повертає отримане у безоплатне користування майно, яке належне позивачу та уникає виконання вимог позивача щодо припинення договору та необхідності повернення майна та виробничого обладнання. Вважає, що такі необгрунтовані відмови відповідача свідчать про наявності у нього намірів відчужити таке майно, вчинити інші дії, спрямовані на завдання шкоди та погіршення стану обладнання та устаткування, тощо.

Згідно п.п. 10, 11 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках по підготовці справи до розгляду вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом, якщо невжиття цих заходів може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду та як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення.

В постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" /надалі - Постанова/ сформульована позиція Вищого господарського суду України про доцільність вирішення питання про вжиття забезпечувальних заходів саме на стадії підготовки справи до розгляду. Так, пленум Вищого господарського суду України, з метою однакового і правильного застосування законодавства щодо забезпечення позову надав господарським судам України роз'яснення, згідно яких умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши відповідну заяву Позивача, дослідивши позовні матеріали та документи заяви суд дійшов висновку, що заява про вжиття заходів до забезпечення позову підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі за заявленим Позивачем позовом є визнання договору позички №01 від 01.01.2014 року припиненим та зобов’язання повернути отримане за такою угодою виробниче обладнання та майно на суму 2 585 973,89грн.. Підставами заявленого позову є обставини уникнення відповідача від виконання зобов’язань по поверненню отриманого у тимчасове користування обладнання та майна, а відтак, встановлення факту припинення договірних правовідносин між сторонами та наявності обов’язку щодо повернення за такою угодою майна.

Аналізуючи доводи позивача з приводу клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову суд констатує наступне.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві та/або іншим особам вчиняти певні дії.

У абзаці третьому пункту 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час між сторонами існують суперечності щодо фактичних правовідносин сторін з приводу встановлення факту припинення договору позички та наявності обов’язку щодо повернення отриманого за таким договором обладнання та майна, що свідчить про чітке та свідоме заперечення відповідачем наведених позивачем обставин.

Відтак, у сторони наявні підстави стверджувати про те, що невжиття відповідних заходів до забезпечення позову в майбутньому зможе призвести до негативних або непоправних наслідків для відновлення порушених та оспорюваних прав власності на майно.

У відповідності до абз. 3 п. 1 Постанови Вищим господарським судом України зауважено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Абзацами 2, 3 п. 3 Постанови визначено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, що кореспондує зі способами захисту порушеного права. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин.

Позивачем та поданими ним документами підтверджується намір вчинення відповідачем дій, які були б спрямовані на відчуження належного йому майна або вчинення дій, які можуть призвести до знецінення наданого у тимчасове користування майно, тощо.

Разом з тим, враховуючи суть заявлених позовних вимог та обраного позивачем способу вжиття заходів до забезпечення позову, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково в частині вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб належного йому майна, а в задоволенні решти вимог клопотання позивача відмовити з огляду на обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права та охоронюваного законом інтересу.

Керуючись статтями 22, 27, 66, 67 і 86 ГПК України, господарський суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Стілтех», м. Виноградів про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. З метою забезпечення позову у справі №907/601/16 заборонити товариству з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА» (90311, с. Шаланки, вул. Мікеш Келемена, будинок 22 Виноградівського району, код ЄДРПОУ 35461609), в тому числі його посадовим особам та органам управління вчиняти дії щодо реалізації та/або відчуження у будь-який інший спосіб, до набрання законної сили судовим рішенням по даній справі майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю «Мітал - УА» (90311, с. Шаланки, вул. Мікеш Келемена, будинок 22 Виноградівського району, код ЄДРПОУ 35461609) на праві власності.

3. Ухвала набирає чинності з дати її прийняття 21.09.2016р. та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

4. Примірники даної ухвали направити учасникам провадження у справі.

Суддя О.Ф. Ремецькі