Рішення № 61484011, 12.09.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.09.2016 Справа № 905/2156/16

Суддя господарського суду Донецької області Філімонова О.Ю., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг» м.Покровськ Донецька область

до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м.Родинське Донецька область

про стягнення основної заборгованості у розмірі 629251,90грн., інфляційних витрат у розмірі 20512,44грн., 3% річних у розмірі 5907,88грн.

В судовому засіданні 07.09.2016р. було оголошено усну перерву на 12.09.2016р.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг» м.Покровськ Донецька область звернулось до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» м.Родинське Донецька область про стягнення основної заборгованості у розмірі 629251,90грн., інфляційних витрат у розмірі 20512,44грн., 3% річних у розмірі 5907,88грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного між сторонами договору №11/01-4 від 11.01.2016р. позивач зобовязався поставити у власність відповідача товар, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити товар, однак свої зобовязання відповідач не виконав в повному обсязі, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 629251,90грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 7, 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 2, 12, 44, 61, 54, 82 Господарського процесуального кодексу України.

07.09.2016р. позивач через канцелярію суду звернувся з клопотанням про долучення додаткових документів до матеріалів справи.

07.09.2016р. відповідач через канцелярію суду звернувся з заявами про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в яких просить встановити спосіб та порядок виконання рішення по справі №905/2156/16 в частині стягнення заборгованості у розмірі 659251,90грн. шляхом розстрочення на 12 місяців з жовтня 2016р.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд.

В С Т А Н О В И В:

11.01.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг 2015» (постачальник) та Державним підприємством «Вугільна компанія «Краснолиманська» (покупець) укладено договір №11/01-4.

Відповідно до п.1.1., за даним договором «постачальник» зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар, на умовах, викладених у даному договорі.

Найменування товару, його номенклатура, технічні характеристики вказуються в специфікаціях. Кожна специфікація з моменту її підписання є невід`ємною частиною даного договору.

Згідно з п.3.1. договору, ціни на товар визначаються у відповідності зі специфікаціями.

Розрахунки за товар, який поставляється за даним договором, здійснюються у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний банківський розрахунок постачальника у строки, які обумовлені у специфікаціях. (п.3.2. договору).

Відповідно до п.9.1., даний договір з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2016р., а по взаєморозрахункам- до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).

Договір №11/01-4 від 11.01.2016р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм ст. 264-271 Господарського кодексу України та істотними умовами договору поставки, зокрема, є предмет, ціна, строк дії договору, умови поставки, термін її здійснення.

Відповідно до ч. 3 ст. 264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11.01.2016р. до договору №11/01-4 від 11.01.2016р. була підписана специфікація на загальну суму 1350003,60грн. (а.с.22).

На виконання умов договору №11/01-4 від 11.01.2016р., на підставі видаткових накладних: №1 від 03.02.2016р. на суму 91000,19грн., №2 від 09.02.2016р. на суму 25300,09грн., №3 від 12.02.2016р. на суму 9000,02грн., №4 від 12.02.2016р. на суму 88200,18грн., №5 від 18.02.2016р. на суму 47850,18грн., №6 від 04.03.2016р. на суму 48400,18грн., №7 від 09.03.2016р. на суму 90600,18грн., №8 від 09.03.2016р. на суму 94000,19грн., №10 від 08.04.2016р. на суму 98600,20грн., №11 від 21.04.2016р. на суму 88600,17грн., №12 від 26.04.2016р. на суму 47300,17грн., №13 від 30.04.2016р. на суму 70400,15грн., відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 799251,90грн. (а.с.25-36).

Зі сторони відповідача видаткові накладні підписані уповноваженими представниками.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач частково оплатив отриманий товар, що підтверджується банківськими виписками: 04.03.2016р. на суму 100000,00грн., 25.04.2016р. на суму 50000,00грн., 17.06.2016р. на суму 20000,00грн., всього на суму 170000,00грн. (а.с.23-24).

Крім того, до матеріалів справи наданий акт звірки взаєморозрахунків станом на 02.09.2016р., що підтверджує заборгованість відповідача на суму 629251,90грн. (а.с.103).

Відповідач доказів оплати заборгованості у розмірі 629251,90грн. до матеріалів справи не надав, тому суд вважає позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг 2015» доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 5907,88грн., інфляційних витрат у розмірі 20512,44грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних, наданий позивачем, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних задовольняє повністю: за період з 03.02.2016р. по 04.03.2016р. на суму заборгованості 91000,19грн. 3% річні складають 231,86грн., за період з 09.02.2016р. по 04.03.2016р. на суму заборгованості 25300,09грн. 3% річні складають 51,99грн., за період з 05.03.2016р. по 25.04.2016р. на суму заборгованості 16300,28грн. 3% річні складають 69,67грн., за період з 12.02.2016р. по 25.04.2016р. на суму заборгованості 9000,02грн. 3% річні складають 54,74грн., за період з 12.02.2016р. по 25.04.2016р. на суму заборгованості 88200,18грн. 3% річні складають 536,45грн., за період з 26.04.2016р. по 17.06.2016р. на суму заборгованості 63500,48грн. 3% річні складають 276,62грн.; за період з 18.06.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 43500,48грн. 3% річні складають 53,63грн., за період з 18.02.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 47850,18грн. 3% річні складають 534,87грн., за період з 04.03.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 48400,18грн. 3% річні складають 481,35грн., за період з 09.03.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 90600,18грн. 3% річні складають 863,80грн., за період з 09.03.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 94000,19грн. 3% річні складають 896,22грн., за період з 08.04.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 98600,20грн. 3% річні складають 696,95грн., за період з 21.04.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 88600,17грн. 3% річні складають 531,60грн., за період з 26.04.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 47300,17грн. 3% річні складають 264,36грн., за період з 30.04.2016р. по 02.07.2016р. на суму заборгованості 70400,15грн. 3% річні складають 370,32грн., всього на суму 5914,43грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому стягненню підлягають 3% річні у розмірі 5907,88грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок інфляційних витрат, наданий позивачем, суд, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних витрат задовольняє у повному обсязі: за період з березня 2016р. по квітень 2016р. на суму заборгованості 16300,28грн. інфляційні витрати складають 739,22грн.; за період з лютого 2016р. по квітень 2016р. на суму заборгованості 9000,02грн. інфляційні витрати складають 370,52грн.; за період з лютого 2016р. по квітень 2016р. на суму заборгованості 88200,18грн. інфляційні витрати складають 3631,08грн.; за період травень 2016р. на суму заборгованості 63500,48грн. інфляційні витрати складають 63,50грн.; за період з березня 2016р. по травень 2016р. на суму заборгованості 47850,18грн. інфляційні витрати складають 2220,03грн.; за період з березня 2016р. по травень 2016р. на суму заборгованості 48400,18грн. інфляційні витрати складають 2245,54грн.; за період з березня 2016 р. по травень 2016 р. на суму заборгованості 90600,18грн. інфляційні витрати складають 4203,43грн.; за період з березня 2016р. по травень 2016р. на суму заборгованості 94000,19грн. інфляційні витрати складають 4361,17грн.; за період з квітня 2016р. по травень 2016р. на суму заборгованості 98600,20грн. інфляційні витрати складають 3553,06грн.; за період травень 2016р. на суму заборгованості 88600,17грн. інфляційні витрати складають 88,60грн.; за період травень 2016р. на суму заборгованості 47300,17грн. інфляційні витрати складають 47,30грн.; за період травень 2016р. на суму заборгованості 70400,15грн. інфляційні витрати складають 70,40грн., всього на загальну суму 21593,85грн.

Оскільки суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають стягненню у розмірі 20512,44грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3582,68грн.

Дані вимоги підтверджуються договором доручення на здійснення юридичних (адвокатських) послуг від 03.05.2016р., укладеному між виконавцем: ОСОБА_1 та клієнтом Товариством з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг 2015» та актом прийомки-здачі виконаних робіт від 05.07.2016р. до договору від 03.05.2016р.

Відповідно до п.1.1. договору доручення на здійснення юридичних (адвокатських) послуг від 03.05.2016р., клієнт доручає, а виконавець зобов`язується надати йому, у відповідності з умовами даного договору послуги юридичної діяльності, а клієнт зобовязується прийняти здійснені послуги та оплатити їх.

Розділом 7 договору передбачена оплата послуг виконавця.

Згідно з п.11.2. договору, строк дії даного договору до 31 грудня 2016 року.

В акті прийомки-здачі виконаних послуг зазначено, що по даному акту слідує до оплати виконавцю 3582,68грн.

Відповідно до вимог ст.44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, повязаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, повязаних з розглядом справи.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 3582,68грн.

07.09.2016р. відповідач через канцелярію суду звернувся з заявами про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, в яких просить встановити спосіб та порядок виконання рішення по справі №905/2156/16 в частині стягнення заборгованості шляхом розстрочення на 12 місяців з жовтня 2016р.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови,змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський суд задовольняє заяву частково та вирішує розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: в жовтні 2016р. -111515грн., в листопаді 2016р.-111515грн., в грудні 2016р.-111515грн., в січні 2017р.-111515грн., в лютому 2017р.-111515грн., в березні 2017р.-111515грн.

Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115, 116, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» (м.Родинське Донецька область, 85310, ЄДРПОУ 31599557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісоптторг 2015» ( вул.Прокофєва, б.247, м.Покровськ Донецька область, 85300, ЄДРПОУ 39710244) основний борг у розмірі 629251 (шістсот двадцять дев`ять тисяч двісті пятдесят одна)грн.90коп., інфляційні витрати у розмірі 20512 (двадцять тисяч пятсот дванадцять)грн.44коп., 3% річних у розмірі 5907 (пять тисяч девятсот сім)грн.88коп., витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 3582 (три тисячі пятсот вісімдесят дві)грн.68коп., судовий збір у розмірі 9835 (дев`ять тисяч вісімсот тридцять пять)грн.08коп.

Розстрочити виконання рішення господарського суду по справі №905/2156/16: на 6 місяців, відповідач повинен сплачувати борг позивачу наступним чином: в жовтні 2016р. -111515грн., в листопаді 2016р.-111515грн., в грудні 2016р.-111515грн., в січні 2017р.-111515грн., в лютому 2017р.-111515грн., в березні 2017р.-111515грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного тексту рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.Ю. Філімонова

Дата складання повного тексту рішення 16.09.2016р.

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу