АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 554/12178/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2176/16Головуючий у 1-й інстанції Січиокно Т. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2016 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :
Головуючого судді : Абрамова П.С.
Суддів : Акопян В.І., Лобова О.А.
При секретарі: Маладиці Л.В.
Розглянувшиу відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справуза апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2016 року
всправі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк», ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору, застосування наслідків недійсності правочину, визнання недійсним договору застави транспортного засобу, зобов»язання зняття обтяження з транспортного засобу та вилучення запису про обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні2015 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12.06.2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Морський транспортний банк» було укладено договір кредиту № 00355/RP6 від 12.06.2008 року та договір застави транспортного засобу № 00413/СР6 від 12.06.2008 року. Дані договори її чоловік ОСОБА_4 уклав без її згоди, як іншого подружжя, приховав від неї факт придбання автомобіля в кредит.
З урахуванням уточнених позовних вимог, прохала визнати недійсним кредитний договір № 00355/RP6 від 12.06.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Морський транспортний банк»; застосувати наслідки недійсності правочину в порядку ст. 216 ЦК України та зобов»язати ПАТ «Марфін Банк» повернути ОСОБА_3 кошти у сумі 47084, 56 доларів США та 1911,03 грн., зобов»язати ОСОБА_3 повернути ПАТ «Марфін Банк» кошти у розмірі 39918, 00 доларів США; визнати недійсним договір застави транспортного засобу № 00413/СР6 від 12.06.2008 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Морський транспортний банк»; зобов»язати ПАТ «Марфін банк» зняти обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та вилучити обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с. 194-195 т. 1).
Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2016 року позов ОСОБА_2 залишено без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 прохала рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, судом неповно встановлені обставини справи, що мають значення для справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення.
Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Місцевий суд вірно встановив фактичні обставини справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2знаходяться в зареєстрованому шлюбу з квітня 2004 року (а.с.4).
12.06.2008 між ВАТ «Морський транспортний банк» (Банк) та ОСОБА_3 ( Позичальник) укладено кредитний договір № 00355/RP6 від 12.06.2008 року, згідно якого Банк надав кредитні кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний картковий рахунок із 12.06.2008 року з терміном погашення по 11.06.2015 року включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 57171, 00 доларів США на наступні цілі: 39918,00 доларів США на придбання автомобіля, 17253, 00 доларів США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування Кредитом відсотківу розмірі 12, 5 % річних за фактичний період користування Кредитом на суму залишку заборгованості за Кредитом та разової комісії у розмірі 0,5 % від суми кредиту. (а.с.10 - 12).
12.06.2008 року між ОСОБА_3 (Заставодавець) та ВАТ «Морський транспортний банк» (Заставодержатель) укладено договір застави транспортного засобу № 00413/СР6, згідно якого заставою забезпечено виконання зобов»язання Заставодавця за кредитним договором № 00355/RP6 від 12.06.2008 року. Предметом цього договору є надання Заставодавцем в заставу майна, опис якого зазначений в п.6 цього договору, в забезпечення виконання власних зобов»язань перед Заставодержателем, в силу чого Заставодержатель має право в разі невиконання Заставодавцем зобов»язань, забезпечених заставою, одержати задовольняння своїх вимог за рахунок Предмету застави переважно перед іншими кредиторами Заставодавця. (а.с.7-9).
Згідно п.6 договору застави в забезпечення виконання власних зобов»язань за Кредитним договором Заставодавець надав у заставу транспортний засіб HondaAccord, 2008 року випуску, д.н.з. ВІ 2643ФХ.
06.06.2008 року між ТОВ «Фокстрот авто» (Продавець) та ОСОБА_3 ( Покупець) укладено договір купівлі продажу № 0606-1, згідно якого продавець передав у власність, а покупець прийняв та оплатив на умовах договору товар, а саме автомобіль «HondaAccord», специфікація якого зазначена у додатку № 1 до цього договору. (а.с.14).
Місцевим судом також встановлено, що державна реєстрація Предмету застави підтверджена Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу HondaAccord, 2008 року випуску, д.н.з. ВІ 2643ФХ серії ІІА 009892 від 10.06.2008 року на ім»я ОСОБА_3 В даному свідоцтві мається особлива відмітка: «Кредит ВАТ «МТБ», відчуження заборонено, ВМД № 208722 від 27.05.2008 дов. рах. № ДДР 309327 від 06.06.2008. Має право керування ОСОБА_2 (а.с.13).
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним кредитного договору № 00355/RP6 від 12.06.2008 року, укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Морський транспортний банк»; застосування наслідків недійсності правочину в порядку ст. 216 ЦК України та зобов»язання ПАТ «Марфін Банк» повернути ОСОБА_3 кошти у сумі 47084, 56 доларів США та 1911,03 грн., зобовязання ОСОБА_3 повернути ПАТ «Марфін Банк» кошти у розмірі 39918, 00 доларів США, місцевий суд вірно виходив з того, що укладаючи спірний кредитний договір від 12.06.2008 року його сторони обумовили всі істотні його умови, обовязок щодо виконання грошових зобовязань взяв на себе ОСОБА_3, згоди на укладення даного договору не потребується, оскільки положення статті 65 СК України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору застави, місцевий суд виходив з положень ст. 546, 547, 572, 578 ЦК України, Закону України «Про заставу».
Зазначені висновки місцевого суду повністю відповідають як встановленим обставинам у справі так і вимогам матеріального права та правовим висновкам Верховного Суду України у справі за № 6-533цс16у відповідності до яких «… укладення одним із подружжя договору щодо розпорядження спільним майном без згоди другого з подружжя може бути підставою для визнання такого договору недійсним лише в тому разі, якщо судом буде встановлено, що той з подружжя, який уклав договір щодо спільного майна, та третя особа - контрагент за таким договором, діяли недобросовісно, зокрема, що третя особа знала чи за обставинами справи не могла не знати про те, що майно належить подружжю на праві спільної сумісної власності, і що той з подружжя, який укладає договір, не отримав згоди на це другого з подружжя. »
Жодних доказів , що сторони діяли недобросовісно при укладенні договору, матеріали справи та доводи апеляційної скарги не містять.
Оцінку наявним у справі доказам місцевий суд провів у відповідності з вимогами ст. 212 ЦПК України врахувавши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо. а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Доводи апеляційної скарги щодо того, що спірний договір укладався в інтересах сім»ї без згоди позивачки, та порушує її права висновків місцевого суду не спростовують.
При укладенні спірних договорів сторони діяли з дотриманням вимог закону. В подальшому сторони належним чином виконували свої обовязки, зокрема, банк надав грошові кошти для покупки автомобіля, а ОСОБА_3 за ці кошти придбав автомобіль у свою власність, мав можливість ним користуватися, та в подальшому виконував умови кредитного договору щодо погашенню кредиту.
Тобто обовязок щодо погашенню боргу взяв на себе ОСОБА_3 та правовідносини виникли саме між банком та ОСОБА_3.
Посилання апелянта, що правовідносини які виникли між банком, порушують її права як дружини ОСОБА_5 , та як опосередкованого споживача банківських послуг ( згідно з рішенням Конституційного Суду України у справі № 15 рп/2011 року), також висновків місцевого суду не спростовують.
В разі предявлення вимог до позивачки щодо її цивільно - правової відповідальності за спірним кредитним договором та договором застави автомобіля , позивачка має право доводити відсутність підстав для її цивільно правової відповідальності.
Як зазначено в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 14 « Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Враховуючи ту обставину, що місцевим судом відмовлено в задоволенні позовних вимог в звязку з недоведеністю позовних вимог , колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення місцевого суду в звязку з наявністю висновку в мотивувальній частині рішення , щодо пропуску позивачкою строків позовної давності.
Керуючись ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 22 червня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти діб до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.
Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов
Судді (підписи) В.І. Акопян
ОСОБА_6
З оригіналом згідно:
Судове рішення № 61483671, Апеляційний суд Полтавської області було прийнято 21.09.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 554/12178/15-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: