Постанова № 61482661, 30.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30 серпня 2016 року 16 год. 20 хв. № 826/25439/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріда Інжиніринг" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріда Інжиніринг" (далі - позивач, ТОВ "Флоріда Інжиніринг") до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 29 травня 2015 року №185 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - позивача (далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем протиправно прийнято оскаржуване рішення, чим порушено законні права та інтереси позивача.

Відповідною ухвалою суду (суддя Кротюк О.В.) відкрито провадження в адміністративній справі №826/25439/15 (далі - справа), яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У зв’язку із відрахуванням зі штату суду судді Кротюка О.В., у провадженні якого перебувала справа та ним не розглянута по суті, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для її подальшого розгляду і вирішення визначено суддю Данилишина В.М.

Відповідною ухвалою суду (суддя Данилишина В.М.) справу прийнято до провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Під час переходу до розгляду справи по суті представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах.

Представник відповідача у відповідні судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Флоріда Інжиніринг" зареєстроване як юридична особа 19 вересня 2007 року, з 20 вересня 2007 року взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському районі, з 17 грудня 2007 року зареєстровано як платник податку на додану вартість.

29 травня 2015 року відповідачем прийнято оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, у зв’язку з поданням декларацій з цього податку, що свідчать про відсутність постачання/придбання товарів протягом 12 послідовних податкових періодів, та відповідно до пп. "г" п. 184.1 ст. 184 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

У контексті викладеного суд зазначає наступне.

Згідно із пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 ст. 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.

Відповідно до п. 181.1 ст. 181 та ст. 182 ПК України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

Якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Згідно з пп. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, зокрема, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Відповідно до п. 184.2 ст. 184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

З оскаржуваного рішення вбачається, що воно прийняте відповідачем у зв’язку з тим, що позивач подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду з квітня 2014 року по березень 2015 року з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій нуль гривень.

При цьому, в обґрунтування протиправності прийняття оскаржуваного рішення позивач посилався на порушення відповідачем вимог законодавства при проведенні перевірки та оформленні акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, а також на те, що ТОВ "Флоріда Інжиніринг" є інвестором, який створено для ведення інвестиційного проекту щодо будівництва житлового багатоквартирного комплексу, що складається з будинків по вул. Паркова, 14-Б, 14-В та 14-Г і житлового будинку по вул. Паркова, 16 у м. Севастополь, а тому відповідно до абз. 5 п. 337.3 ст. 337 ПК України анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбувається.

Із зазначеними вище твердженнями позивача суд не погоджується виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що позивачем не заперечувалось те, що протягом 12 послідовних податкових місяців ТОВ "Флоріда Інжиніринг" подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Поряд з цим, згідно з абз.абз. 1, 5 п. 337.3 ст. 337 (розділ XVIII) ПК України, якщо інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку на додану вартість, така реєстрація здійснюється за його заявою.

Якщо інвестор (його постійне представництво), зареєстрований як платник податку на додану вартість за угодою про розподіл продукції, подає контролюючому органу декларацію (податковий розрахунок) з цього податку, яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок/придбання протягом дванадцяти послідовних податкових місяців, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбувається.

При цьому, згідно з пп. 14.1.83 п. 14.1 ст. 14 ПК України, термін "інвестор" для цілей оподаткування відповідно до розділу XVIII цього Кодексу вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про угоди про розподіл продукції".

При укладанні багатосторонньої угоди інвесторами визначається оператор угоди, на якого покладаються функції, передбачені Законом України "Про угоди про розподіл продукції", у тому числі ведення обліку і сплати податкових зобов'язань у порядку, визначеному угодою.

У разі створення інвестором - нерезидентом для виконання угоди постійного представництва на території України представництво для цілей оподаткування розглядається як інвестор (оператор).

У статтях цього Кодексу, якими регулюється оподаткування при виконанні угоди про розподіл продукції, під терміном "інвестор (оператор)" розуміється "інвестор" при виконанні угоди про розподіл продукції за участю одного інвестора та "інвестор та/або оператор" - при виконанні багатосторонньої угоди про розподіл продукції за участю кількох інвесторів залежно від умов такої багатосторонньої угоди.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 1, абз. 15 ч. 1 ст. 7, ст. 26 Закону України "Про угоди про розподіл продукції", терміни, що вживаються в цьому Законі, мають таке значення:

- інвестор (інвестори) - громадянин України, іноземець, особа без громадянства, юридична особа України або іншої держави, об'єднання юридичних осіб, створене в Україні чи за її межами, особи, які діють окремо чи спільно, що має (мають) відповідні фінансово-економічні та технічні можливості або відповідну кваліфікацію для користування надрами та визначений переможцем (переможцями) конкурсу; особа, визначена абзацом п'ятнадцятим частини першої статті 7 цього Закону, у разі укладення угоди за участю такої особи; особа, яка набула прав та обов'язків, визначених угодою про розподіл продукції, в результаті передачі прав та обов'язків відповідно до статті 26 цього Закону;

- продукція - корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення (мінеральна сировина), що видобуваються (виробляються) під час розробки родовищ корисних копалин.

В окремих випадках умови конкурсу можуть передбачати вимоги:

щодо укладення угоди про розподіл продукції з переможцем конкурсу та визначеним згідно з умовами конкурсу господарським товариством, 100 відсотків статутного капіталу якого належать державі, або господарським товариством, створеним за його участі, із зазначенням частки участі такого товариства в угоді про розподіл продукції;

щодо реалізації виключно на території України виробленої і набутої у власність інвестором продукції.

Інвестор має право передати повністю або частково свої права та обов'язки, визначені угодою про розподіл продукції, будь-якій юридичній або фізичній особі лише за згодою держави та за умови, що така особа має достатньо фінансових і технічних ресурсів, а також досвід організації діяльності, необхідні для виконання робіт, передбачених угодою. Відмова держави у такій згоді без поважних підстав не допускається. Якщо на запит інвестора щодо передачі прав та обов'язків, визначених угодою, Кабінет Міністрів України не дав відповіді протягом 90 днів з дня отримання запиту, згода держави вважається отриманою.

Передача прав та обов'язків за угодою оформляється письмовим договором з особою, яка приймає такі права та обов'язки згідно з угодою про розподіл продукції. Договір стає невід'ємною частиною угоди і підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому цим Законом для державної реєстрації угоди про розподіл продукції, а також супроводжується відповідним переоформленням ліцензій, дозволів тощо протягом 30 днів з дня підписання такого договору.

Якщо український інвестор передав свої права та обов'язки за угодою іноземцю або іноземній юридичній особі в порядку, передбаченому цією статтею, на вимогу іноземного інвестора, умови угоди про розподіл продукції, можуть бути уточнені з урахуванням особливостей іноземного інвестування, передбачених цим Законом.

Виходячи з вищевказаних положень законодавства, суд приходить до висновку про помилковість тверджень позивача відносно того, що в межах спірних правовідносин анулювання реєстрації платника податку на додану вартість не відбувається, оскільки в даному випадку ТОВ "Флоріда Інжиніринг" не є інвестором в розумінні Закону України "Про угоди про розподіл продукції", а тому абз. 5 п. 337.3 ст. 337 ПК України до даних правовідносин не застосовується.

При цьому, допущення відповідачем порушень вимог законодавства при проведенні перевірки та оформленні акту перевірки, на підставі якого прийнято оскаржуване рішення, суд вважає не достатньою підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення, оскільки сам факт того, що протягом 12 послідовних податкових місяців ТОВ "Флоріда Інжиніринг" подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (податковий розрахунок), які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту, позивачем не заперечувався.

Таким чином, системно проаналізувавши вище викладені норми та з’ясовані обставини, зокрема зважаючи на те, що позивачем не заперечувався факт існування передбаченої ПК України підстави для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, суд прийшов до висновку про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного рішення та, як наслідок, відсутність підстав для його скасування.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

На підставі вище викладених норм та з’ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріда Інжиніринг" до державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв’язку з ухваленням судового рішення на користь суб’єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Флоріда Інжиніринг".

Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин