Постанова № 61481930, 29.08.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2016 року № 826/5264/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД"

до Запорізької митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" (надалі - Позивач), звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (надалі - Відповідач), в якому просить визнати неправомірними дії Запорізької митниці Державної фіскальної служби щодо відмови оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" відірваних від основних партій вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, 56101348, 62479860, 57603680, на умовах вільної торгівлі з використанням раніше наданих сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач своїми діями порушив право Позивача на оформлення відірваних від основних партій вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, 56101348, 62479860, 57603680, на умовах вільної торгівлі з використанням раніше наданих сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

Представник Відповідача проти позовних вимог заперечує в повному обсязі з підстав викладених в письмових поясненнях.

В судовому засіданні судом було прийнято рішення про розгляд справи в письмовому провадженні на підставі частини 4 статті 122 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва зазначає наступне.

Між Позивачем (Постачальник), з однієї сторони, та ТОВ «Індустрія, ЛТД» (Покупець), з іншої сторони, укладено Договір поставки №20/08/2015 від 20.08.2015 року (надалі - Договір№20/08/2015).

Відповідно до п. 1.1. Договору №20/08/2015, Постачальник зобов'язується поставити вантажними залізничними вагонами на підставі заявки Покупця і передати в його власність Товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору №20/08/2015 умовами поставки є ОБР - «Постачальник надає минувший імпортно-митно очищений, і готовий до розвантаження з прибулого транспортного засобу Товар у розпорядження Покупця» (ІНКОТЕРМС 2010).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Риф-Транс ЛТД» поставляє Товар (вапняк флюсовий марки С-1, згідно ТУ 0751-006- 214722996-04).

Позивач зазначає, що перша партія Товару склала 16 залізничних вагонів (1122300 кг.).

Під час оформлення партії Товару АТ «Рождественский карер» - вантажовідправником були надані наступні документи: залізнична накладна №20332363 на 1122300 кг.; товарна накладна №1600 від 08.09.2015 р. на 1122300 кг.; рахунок-фактура №01600 від 08.09.2015 р. на 1122300 кг.; сертифікат походження Товару форми СТ-1 №RUUА 5037000667 від 08.09.2015 р. на 1122300 кг.; відомість на 16 залізничних вагонів №10109010/090915/0001052 (56101256, 56728108, 56101314, 57613341, 57656514, 60736667, 56059694, 5610136?, 60736469, 60736618, 60736675, 53148516, 61739314, 60736568, 56101280, 55087902); вагонний лист на групу вагонів №20332363; сертифікат якості №29 від 08.09.2015 р. на 1122300 кг.

Під час перевезення вантажу на станції Купянськ-Сортувальний 14.09.2015 року відбулось розірвання вагонів (2 вагони №56728108 та 53148516), що підтверджується Актом загальної форми №12371 від 14.09.2015 року; Актами загальної форми: №12703 від 16.09.2015 році, №12134 від 15.09.2015 р., №2/9463 від 18.09.2015 р., №2/9471 від 19.09.2015 р., №2/9470 від 19.09.2015 р., №43830-7- Б/4680 від 16.09.2015 р., №2/9464 від 18.09.2015 р.

З наданих документів вбачається, що 18.09.2015 року на станцію призначення (ст. Кушугум, Придніпровська з/д код: 462104) прибуло 14 вагонів (56101256, 56101314, 57613341, 57656514, 60736667, 56059694, 56101363, 60736469, 60736618, 60736675, 61739314, 60736568, 56101280, 55087902) із 16 вагонів усією партії Товару.

Розмитнення Товару відбулося на 14 вагонів (№56101256, 56101314, 57613341, 57656514, 60736667, 56059694, 56101363, 60736469, 60736618, 60736675, 61739314, 60736568, 56101280, 55087902) з оформленням митної декларації №112050000/2015/016073 від 18.09.2015 року.

В митній декларації №112050000/2015/016073 від 18.09.2015 року, яку видала Запорізька митниця ДФС вказаний сертифікат походження Товару форми СТ-1 №ЯША 5037000667 від 08.09.2015 р. на 1122300 кг (16 вагонів), однак сама декларація виписана на 981300 кг. Товару (14 вагонів).

Друга партія Товару склала 14 залізничних вагонів. АТ «Рождественский карер» на дану партію Товару надали: залізнична накладна №20358307 на 981600 кг.; товарна накладна №1639 від 14.09.2015 р. на 981600 кг.; рахунок-фактура №01639 від 14.09.2015 р. на 981600 кг.; сертифікат походження Товару форми СТ-1 №КІША 5037000675 від 14.09.2015 р. на 981600кг.; акт експертизи №037-02-02104 для оформлення сертифікату походження товару (СТ-1) від 14.09.2015 р. на 14 залізничних вагонів (57613358, 57613325, 56101322, 57601379, 57656936, 53148482, 55087894, 56073323, 53041844, 58683855, 53252987, 60736584, 56728306, 60736683); відомість на 14 залізничних вагонів №10109010/140915/0001081 (57613358, 57613325, 56101322, 57601379, 57656936, 53148482, 55087894, 56073323, 53041844, 58683855, 53252987, 60736584, 56728306, 60736683); вагонний лист на групу вагонів №20358307; сертифікат якості №49 від 14.09.2015 р. на 981600 кг.

Під час перевезення вантажу другої партії Товару на станції Купянськ-Сортувальний знову 18.09.2015 року відбулось розірвання вагонів (2 вагони №57613358 та 57613325), що підтверджується Актом загальної форми №12377 від 18.09.2015 року та актами загальної форми: №8928 від 18.09.2015 р., №4769 віл 20.09.2015 р., №1/2731 від 20.09.2015 р., №2/9638 від 23.09.2015 р., 2/9640 від 23.09.2015 р.

Дані обставини призвели до того, що 24.09.2015 року на станцію призначення (ст. Кушугум, Придніпровська з/д код: 462104) прибуло 12 вагонів (56101322, 57601379, 57656936, 53148482, 55087894, 56073323, 53041844, 58683855, 53252987, 60736584, 56728306, 60736683) із 14 вагонів усією партії Товару.

Митне оформлення Товару відбулося на 12 вагонів (№56101322, 5"601379, 57656936, 53148482, 55087894, 56073323, 53041844, 58683855, 53252987, 60736584, 56728306, 60736683) з оформленням Відповідачем митної декларації 36112050000/2015/016493 від 24.09.2015 року.

В митній декларації №112050000/2015/016493 від 24.09.2015 року Відповідач вказав сертифікат походження Товару форми СТ-1 №RUUA5037000675 від 14.09.2015 р. на 981600 кг і 14 вагонів), однак сама декларація виписана ним на 841000 кг. Товару (12 вагонів).

Листом №21/09-15 від 21.09.2015 року (вх. №2143 від 21.09.2015 року) Позивач звернувся до Запорізької митниці ДФС України щодо надання дозволу на розмитнення Товару у вагонах №56728108 та 53148516 з використанням сертифікату походження Товару форми СТ-1 № RUUA5037000667 від 08.09.2015 р.

Листом №1062/11/08-70-25-03 від 25.09.2015 року Запорізька митниця ДФС України повідомила що, оформлення вагонів № 56728108 та № 53148516 (розмитнення) не може застосовуватись сертифікат про походження товару форми СТ-1 №RUUA5037000667 від 08.09.2015 р. у зв'язку з тим, що розірвані вагони не були подані до розмитнення одночасно з основною партією.

Позивачем Запорізькій митниці ДФС України було надано також копія сертифікату про походження товару форми СТ-1 № RUUA5037000667 від 08.09.2015 р.

Проте, як зазначає Позивач даний документ не був прийнятий та застосований при розмитненні відірваних вагонів №56728108 та №53148516.

Вагони №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, які були відірвані від 2 (двох) партій поставленого Товару, прибули на станцію призначення (ст. Кушугум, Придніпровська з/д код: 462104) 29.09.2015 року.

Під час розмитнення вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325 Відповідачем було стягнуто платіж за митне оформлення (мито 10%) у розмірі 4806 (чотири тисячі вісімсот шість гривень) 65 коп. та ПДВ на дане мито (20%) - 961 (дев'ятсот шістдесят одну гривню) 33 коп., що в загальному становить 5767 (п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень) 98 коп., що підтверджується митною декларацією №112050000/2015/016905 від 29.09.2015 року. Нарахування мита (10%) та ПДВ на дане мито (20%), що в загальному становить 5767 (п'ять тисяч сімсот шістдесят сім гривень) 98 коп. посадовими особами Запорізької митниці ДФС України відбулось у зв'язку з тим, що на партію Товару не було надано сертифікат походження СТ-1.

Аналогічна ситуація склалася при розмитненні вагонів №№ 56101348, 62479860 та № 57603680. Відповідачем було нараховано за митною декларацією №112050000/2015/018232 від 16.10.2015 року (вагон №56101348) - 1230 (одна тисяча двісті тридцять гривень), 41 коп. - мита та 205 (двісті п'ять) гривень, 06 коп. - ПДВ на дане мито та за митною декларацією №112050000/2015/019023 від 26.10.2015 року (вагони №62479860 та 57603680) - 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні, 17 коп. - мита та 429 (чотириста двадцять дев'ять) гривень, 02 коп. - ПДВ на дане мито.

Згідно залізничної накладної №20431167 вантажовідпраником було відправлено 18 залізничних вагонів (1262600 кг.) серед яких були і вагони №56101348 та №62479860.

На дану партію товару був виписаний сертифікат походження Товару форми СТ-1 № RUUA5037002847 від 29.09.2015 року на 1262600 кг. Під час транспортування даної партії товару вагон №56101348 було відчеплено на ст. Валуйки (код 43830), що підтверджується містом загальної форми №5/64970 від 05.10.2015 року, а вагон №62479860 на ст. Купянськ- Сортувальний (код 430002), що підтверджується актом загальної форми №13088 від 05.10.2015 р. та №Т2208 від 06.10.2015 р.; №2/10467 від 17.10.2015 року.

Згідно залізничної накладної №20492235 вантажовідпраником було відправлено 20 залізничних вагонів (1399000 кг.) серед яких був і вагон №57603680. Сертифікат походження Товару форми СТ-1 № RUUA5037002881 від 12.10.2015 року був виписаний на 1399000 кг., тобто на дану партію Товару згідно з залізнодорожною накладною №20492235.

Проте, під час курсування даної партії Товару вагон №57603680 було відчеплено на ст. Купянськ-Сортувальний (код 430002), що підтверджується актами загальної форми №13717 віл 16.10.2015 року, 9552 від 17.10.2015 року; №Т2236 від 16.10.2015 року 1/2925 від 18.10.2015 року.

При розмитненні вагонів №№ 56101348, 62479860 та № 57603680 склалася аналогічна ситуація наведена вище. Відповідачем було безпідставно нараховано за митною декларацією №112050000/2015/018232 від 16.10.2015 року (вагон №56101348) - 1230 (одна тисяча двісті тридцять гривень), 41 коп. - мита та 205 (двісті п'ять) гривень, 06 коп. - ПДВ на дане мито та за митною декларацією №112050000/2015/019023 від 26.10.2015 року (вагони № 62479860 та 57603680) - 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) гривні, 17 коп. - мита та 429 чотириста двадцять дев'ять) гривень, 02 коп. - ПДВ на дане мито.

Позивач зазначає, що під час розмитнення Товару вагонів №56728108 та №53148516 Відповідач повинен був застосовувати сертифікат походження Товару форми СТ-1 №RUUA5037000667 від 08.09.2015 р., вагонів №57613358 та №57613325 - сертифікату №RUUA5037000675 від 14.09.2015 року, вагонів №56101348 та №62479860 - сертифікат №RUUA5037002847 від 29.09.2015 року, вагона № 57603680 - сертифікат № RUUA5037002881 від 12.10.2015 року. У зв'язку з цим нарахування мита (10%) та ПДВ на дане мито (20%), що в загальному становить 10 206 (десять тисяч двісті шість) гривень 64 коп.

Листом №11/11-15 від 11.11.2015 року Позивач звернувся до Відповідача з вимогою щодо повернення мита (10%) та ПДВ на дане мито (20%), що в загальному становить 10 206 десять тисяч двісті шість) гривень 64 коп.

Листом №1360/11/08-70-25-03 від 24.11.2015 року Відповідач повідомив Позивача про те, що сертифікати походження товару СТ-1 зазначені в листі №11/11-15 від 11.11.2015 року не можуть бути підставою для застосування режиму вільної торгівлі до товарів, які прибули на станцію призначення пізніше та оформлені зі сплатою ввізного мита.

Позивач вважає дії Запорізької митниці ДФС України безпідставними, помилковими та таким, що призвели до порушення чинного законодавства України, а тому звернувся до суду з відповідним позовом.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтування позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У відповідності до частини першої статті 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Згідно з частинами першою - третьою статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

У відповідності до частини першою - третьої статті 44 МК України, для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, подається обов'язково лише у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров'я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України. У разі ввезення товару на митну територію України сертифікат про походження товару подається обов'язково: 1) на товари, до яких застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України; 2) на товари, щодо ввезення яких в Україну застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну", "Про зовнішньоекономічну діяльність"; 3) якщо це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі статтею 45 МК України, митні органи у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, вправі провести перевірку цих документів.

У відповідності до пунктів 6.1, 6.4 розділу 6 Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав, ратифікованої Законом України від 6 липня 2011 року N 3592-VI (надалі - Правила № 3592-VI), для підтвердження країни походження товару в конкретній державі - учасниці Угоди для цілей надання режиму вільної торгівлі необхідне надання митним органам країни ввезення оригіналу сертифіката форми СТ-1 (бланк сертифіката наведено в додатку 2, який є невід'ємною частиною цих Правил) чи декларації про походження товару. Сертифікат форми СТ-1 оформлюється та видається на одну партію товарів. Строк застосування сертифіката форми СТ-1 для цілей надання режиму вільної торгівлі обмежений 12 місяцями з дати його видачі.

В розділі 1 Правил № 3592-VI, міститься визначення, зокрема "партія товару" - товари, які поставляються одночасно за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника, а також товари, що пересилаються за однією поштовою накладною або переміщуються як багаж однією особою, що перетинає кордон.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сертифікат форми СТ-1 видається на одну партію товару, а не окремо на частину партії товару.

Відповідач обґрунтовує відмову від розмитнення відірваних вагонів на умовах вільної торгівлі із застосування сертифікату СТ-1 тим, що до митного оформлення відірваних від основних партій вищезазначених вагонів без застосування режиму вільної торгівлі, листом-роз'ясненням Державної митної служби України від 21.02.2013 року №16.1./136-ЕП, у якому зазначено, що: «Для застосування вільної торгівлі партією товару вважаються товари, що одночасно відправляються за одним або кількома товаротранспортними документами на адресу одного вантажоодержувача від одного вантажовідправника та одночасно подаються до митного оформлення разом з оригіналом сертифіката форми СТ-1.».

У відповідності до пункту 4.2 Правил № 3592-VI, під час визначення країни походження товари в розібраному чи незібраному вигляді (що поставляються кількома партіями, якщо за виробничими або транспортними умовами неможливе їхнє відвантаження однією партією, а також якщо партію товару розбито на кілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації) можуть розглядатися за бажанням декларанта як єдиний товар. Умовами застосування цього правила є: попереднє повідомлення митному органові країни ввозу про розбивку розібраного чи незібраного товару на кілька партій із зазначенням причин такої розбивки, додаванням докладної специфікації кожної партії із зазначенням кодів товарів згідно з ТН ЗЕД, вартості й країни походження товарів, що входять до кожної партії, а також повідомлення про розбивку товару на кілька партій у результаті помилки чи неправильної адресації - при документальному підтвердженні помилковості розбивки товару; поставка всіх партій з однієї країни одним експортером; увезення та оформлення всіх партій товару через одну й ту саму митницю; поставка всіх партій товару в строк, що не перевищує шести місяців з дати прийняття митної декларації.

Згідно з пунктом 9.1 Інструкції про взаємодію посадових осіб митних органів, що здійснюють митні процедури з товарами (вантажами), переміщуваними залізничними вантажними поїздами, і працівників залізниць України, затвердженою наказом Державної митної служби, Міністерства транспорту та зв'язку № 1019/1143 від 18.09.2008 р., у разі відчеплення в дорозі (через несправність рухомого складу, перевищення встановленої вагової норми або з інших причин) одного або декількох вагонів, на які оформлено одну накладну, працівник залізниці складає про це акт загальної форми та досильну дорожню відомість відповідно до Правил і угод про міжнародні залізничні сполучення. Перший примірник акта долучається до перевізних документів, другий - до комплекту досильних, третій - залишається на станції. При складанні такого акта працівник залізниці переносить до нього з накладної та ДКД усі відомості про результати митного оформлення всієї відправки. Про відчеплення вагона робиться відмітка в накладній і дорожній відомості та повідомляється найближча митниця з метою інформування митниці відправлення та митниці призначення. Досильна дорожня відомість працівником залізниці оформлюється у порядку, визначеному параграфом 53 "Досилка вантажів" Службової інструкції до УМВС. Прикордонні передавальні станції ведуть облік вагонів, що рухалися в складі маршруту за межі митної території України й були відчеплені в дорозі. Підставою для такого обліку є відмітки в накладній і дорожній відомості та акти загальної форми, складені станціями, на яких було здійснене відчеплення. Пропуск товарів (вантажів) через митний кордон України здійснюється за рішенням посадової особи митниці призначення, прийнятим на підставі цих даних.

В матеріалах справи містяться наступні документи: акти загальної форми: №Т2134, № 12371, №8928, №5/64982, №13088, №Т2208; досильні відомості, відправка: №44655330, №44655637, №44693604, №20486480, №44889137; відомості вагонів, відправка №20332363, №44693604, №20358307№20492235, №20431167; вагонний лист на групу вагонів, дані документи підтверджують, що вагони були відчеплені не з вени перевізника, а по технічним причинам.

Суд не погоджується з доводами Відповідача, що в даному випадку підчас транспортування товару мала місце розбивка на частину партії товару, оскільки, як свідчать матеріали справи, в даному випадку мало місце відчеплення вагонів з технічних причин, що за змістом є різними поняттями.

З аналізу вищезазначених норм та матеріалів справи, Суд приходить до висновку, що в даному випадку під час митного оформлення відірваних від основних партій вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, 56101348, 62479860, 57603680, Відповідач зобов'язаний був здійснити на умовах вільної торгівлі з використанням раніше наданих сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Позивача щодо визнання неправомірними дій Запорізької митниці Державної фіскальної служби щодо відмови оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" відірваних від основних партій вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, 56101348, 62479860, 57603680, на умовах вільної торгівлі з використанням раніше наданих сертифікатів про походження товару форми СТ-1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 122, 158-163, 167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати неправомірними дії Запорізької митниці Державної фіскальної служби щодо відмови оформлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" відірваних від основних партій вагонів №№ 56728108, 53148516, 57613358, 57613325, 56101348, 62479860, 57603680, на умовах вільної торгівлі з використанням раніше наданих сертифікатів про походження товару форми СТ-1.

3. Стягнути з Запорізької митниці Державної фіскальної служби за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариству з обмеженою відповідальністю "Риф-Транс ЛТД" (податковий номер: 37013497) судові витрати в розмірі 1378,00 грн.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.Б. Федорчук